Тирасполь як “ідеальне соцмісто”: трансформація архітектурно-містобудівних утопій міжвоєнного часу

dc.citation.epage122
dc.citation.issue1
dc.citation.journalTitleВісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура
dc.citation.spage106
dc.citation.volume1
dc.contributor.affiliationНаціональний університет “Львівська політехніка”
dc.contributor.affiliationLviv Polytechnic National University
dc.contributor.authorЛитвинчук, І. В.
dc.contributor.authorРязанова, Н. О.
dc.contributor.authorLytwynchuk, I.
dc.contributor.authorRiazanova, N.
dc.coverage.placenameЛьвів
dc.coverage.placenameLviv
dc.date.accessioned2020-05-12T07:23:37Z
dc.date.available2020-05-12T07:23:37Z
dc.date.created2019-03-20
dc.date.issued2019-03-20
dc.description.abstractПроаналізовано в натурі та за допомогою історичної картографії історичні ареали забудови міжвоєнного часу в Тирасполі під час його перебування у статусі столиці Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки у складі України та виявлено два основних періоди у розвитку міста. З’ясовано, які чинники відігравали роль у формуванні архітектурного середовища окресленого періоду. За допомогою іконографії розроблено графічні реконструкції первісного вигляду громадських та житлових будівель.
dc.description.abstractIn recent years, the interest of young scholars and researchers in the urban environment has been the subject of modernist heritage. Obviously, the time has come to rethink the post-war late modernism as part of the historical epoch with the application of the principles of restoration techniques. Especially when we talk about objects of architecture that contain cultural value. Relevance is exacerbated by the process of decommunization. In the process, it is important to separate the ideologically outdated harmful components from the architectural and artistic creativity of domestic authors, to hold the dispassionate and professional valorization of Soviet heritage objects and to preserve for their future generations their best examples, complexes, ensembles, historical habitats and the environment. The urgency is also manifested in the fact that interwar modernism in Western Ukraine has already devoted a number of meaningful works of domestic, Polish, Czech and Romanian authors, while the theme of Soviet modernism in the Dnieper is still open. The terminology database is also not formulated. This leads to confusion in key concepts and phenomena that accompany the emergence and development of this architectural school. For example, it is not determined whether the period of interwar architecture of the USSR is transitional or it is an independent phenomenon of inter-war architecture. All these questions encourage us to seek answers in literary and archival sources of those years, studying the political, social, cultural and ideological context of time.The architectural environment of Tiraspol during the interwar period is very good represented by the research problems listed above. The central part of this city during its stay in the status of the capital of the AMSR has undergone significant changes. Its town-planning system is still formed by ensembles and complexes of buildings built at that time. For the purpose of the study, the authors set out to identify the main stages of the genesis of the interwar Tiraspol architecture, to identify the areas of their location in the modern urban environment. The nature and historical mapping of the areas of development of the interwar period in Tiraspol, analyzed during the time of his being in the status of the capital of the Moldavian Autonomous Soviet Socialist Republic in the composition of Ukraine, was analyzed. With the help of iconography, graphic reconstructions of the primitive facades of public and residential buildings have been developed. The inventory covers the central streets and squares of the city. The three main periods of the genesis of architectural and town-planning trends have been identified. According to the results of the research, the second stage, the so-called “postconstructivism”, is presented in the most complete and large-scale form, when architects, under the influence of a difficult and turning point in Soviet architecture, built their own separate school, which did not resemble either modernism or historicism or neoclassicism. Today, this cultural heritage, which forms the image of the city of Tiraspol, requires revalorization and more careful professional study.
dc.format.extent106-122
dc.format.pages17
dc.identifier.citationЛитвинчук І. В. Тирасполь як “ідеальне соцмісто”: трансформація архітектурно-містобудівних утопій міжвоєнного часу / І. В. Литвинчук, Н. О. Рязанова // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — Том 1. — № 1. — С. 106–122.
dc.identifier.citationenLytwynchuk I. Triaspol as “Ideal socialist city”: transformation of architectural and urban-planning utopias of interwar period / I. Lytwynchuk, N. Riazanova // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Arkhitektura. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2019. — Vol 1. — No 1. — P. 106–122.
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/49636
dc.language.isouk
dc.publisherВидавництво Львівської політехніки
dc.relation.ispartofВісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура, 1 (1), 2019
dc.relation.referencesBulat, G., ed., 1934. 10 ani RASSM. 10 років АМСРР. 10 лет АМССР. Tiraspol: Editura de stat a Moldovei.
dc.relation.referencesIlustraţiunea Română, 1935, 45, 30 Octombrie. Ce-am vazul la Tiraspol. Bucuresti: Redactia Si
dc.relation.referencesAdministratia: “Ziarul Universul”, p. 9.
dc.relation.referencesOrganul uniunii scriitorilor sovietici din RASSM, 1936. Octombrie. Revista politico-literara, 5. Tiraspol:
dc.relation.referencesEditura de stat a Moldovei.
dc.relation.referencesPastVu, 2015. Здание правительственных учреждений Молдавской АССР [online] Доступно: <
dc.relation.referenceshttps://pastvu.com/p/243711> [Дата звернення 24 листопад 2018].
dc.relation.referencesPastVu, 2017. Строительство театра им. А. М. Горького [online] Доступно: <https://pastvu.com/p/243712> [Дата звернення 24 листопад 2018].
dc.relation.referencesГейл, Я., 2012. Города для людей. Перевод с английского А. Токтонова Москва: Крост.
dc.relation.referencesГоломшток, И., 1994. Тоталитарное искусство. Москва: Галарт.
dc.relation.referencesГОСУДАРСТВЕННЫЙ РЕЕСТР памятников республиканского значения Приднестровской
dc.relation.referencesкого и местного значения Приднестровской Молдавской Республики” от 18 июня 2002 года N 622.
dc.relation.referencesТирасполь: Верховный Совет Приднестровской Молдавской Республики.
dc.relation.referencesГулеватий І. Є., 1939, Реконструкція Тирасполя – столиці Радянської Молдавії. Архітектура
dc.relation.referencesРадянської України, 8. Київ: Мисцетво, с. 4–8.
dc.relation.referencesИконников, А. В., 2012. Между утопиями и реальностью. Архитектон: известия вузов, 39 –
dc.relation.referencesПриложение. Октябрь. Екатеринбург: УрГАХУ.
dc.relation.referencesКрейзер, І. І., 2004, Еволюція пластичної мови стиля Ар Деко у вітчизняній архітектурі кінця 20-х–50-х років. Кандидат архітектури. Харківський технічний університет будівництва і архітектури.
dc.relation.referencesКузь, А. В., 1985, Становление Молдавской Советской архитектуры. Кандидат архитектуры.
dc.relation.referencesЦентральный научно-исследовательский институт теории и истории архитектуры.
dc.relation.referencesЛисицин, В. Г., 2011. Иркутский архитектурный постконструктивизм. Архитектон: известия вузов,
dc.relation.references[online] 35 Сентябрь 2011. Доступно: <http://archvuz.ru/2011_3/10> [Дата звернення 29 листопад 2018].
dc.relation.referencesЛінда, С. М., 2012. Термінологічні проблеми у дослідженні архітектури України 1930–1950-х років.
dc.relation.referencesМістобудування та територіальне планування, 43, с. 216–224. Київ: КНУБА.
dc.relation.referencesМеерович М. Г. и Хмельницкий Д.С., Милютин, Н. А. 1930. Соцгород. Проблема строительства
dc.relation.referencesсоциалистических городов. Москва, Ленинград, 1930.
dc.relation.referencesНекрасов, А. И., 1934, Проблема реализма в архитектуре. Архитектура СССР, 1, с. 52–60. Москва:
dc.relation.referencesСоюз архитекторов СССР.
dc.relation.referencesСеливанова, А. Н., 2009. Творческие поиски в теории и практике советской архитектуры 1930-х
dc.relation.referencesгодов. Кандидат архитектуры. Филиал ФГБУ “ЦНИИП Минстроя России” НИИТИАГ.
dc.relation.referencesСмирнов, В. Ф., 1975. Градостроительство Молдавии XIX-XX вв. Кишинев: Картя молдовеняскэ.
dc.relation.referencesСмоленська, С. О., 2017, Архітектура авангардного Модернізму в Україні: генеза та спадщина.
dc.relation.referencesДоктор архітектури. Харківський національний університет будівництва та архітектури.
dc.relation.referencesТимофеенко, В. И., 1984. Города Северного Причерноморья во второй половине XVIII века. Киев:
dc.relation.referencesНаукова Думка
dc.relation.referencesФонди Тираспольського об’єднаного музею (ТОМ). НВФ-7691.
dc.relation.referencesХан-Магомедов, С. О., 1996. Архитектура советского авангарда: в 2-х кн.: Кн. 1: Проблемы
dc.relation.referencesформобазования. Мастера и течения. Москва: Стройиздат.
dc.relation.referencesХан-Магомедов, О. С., 2010. Сталинский ампир”: проблемы, течения, мастера. Архитектура
dc.relation.referencesсталинской эпохи. Опыт исторического осмысления. Москва: Moscow Architecture Preservation Society,
dc.relation.referencesс. 10–24.
dc.relation.referencesХмельницкий, Д. У., 2006. Архитектура Сталина. Психология и стиль. Москва:Прогресс-Традиция.
dc.relation.referencesХмельницкий, Д. У., 2014, Загадки Жолтовского. Журнал Капитель [online] Доступно: <http://kapitelspb.ru/article/д-хмельницкий-загадки-жолтовского/> [Дата звернення 29 листопад 2018]
dc.relation.referencesЧеркес, Б. C., 2008. Національна ідентичність в архітектурі міста. Львів: Видавництво
dc.relation.referencesНаціонального університету “Львівська політехніка”.
dc.relation.referencesШирочин, С., 2017, Постконструктивизм: как советские архитекторы переучились по команде
dc.relation.referencesСталина. Хмарочос: розуміючи місто [online] Доступно:
dc.relation.references<https://hmarochos.kiev.ua/2017/07/06/postkonstruktivizm-kak-sovetskie-arhitektoryi-pereuchilis-po-komandestalina/> [Дата звернення 29 листопад 2018].
dc.relation.referencesenBulat, G., ed., 1934. 10 ani RASSM. 10 років АМСРР. 10 лет АМССР. Tiraspol: Editura de stat a Moldovei.
dc.relation.referencesenIlustraţiunea Română, 1935, 45, 30 Octombrie. Ce-am vazul la Tiraspol. Bucuresti: Redactia Si
dc.relation.referencesenAdministratia: “Ziarul Universul”, p. 9.
dc.relation.referencesenOrganul uniunii scriitorilor sovietici din RASSM, 1936. Octombrie. Revista politico-literara, 5. Tiraspol:
dc.relation.referencesenEditura de stat a Moldovei.
dc.relation.referencesenPastVu, 2015. Здание правительственных учреждений Молдавской АССР [online] Доступно: <
dc.relation.referencesenhttps://pastvu.com/p/243711> [Дата звернення 24 листопад 2018]
dc.relation.referencesenPastVu, 2017. Строительство театра им. А.М.Горького [online] Доступно:
dc.relation.referencesen<https://pastvu.com/p/243712> [Дата звернення 24 листопад 2018]
dc.relation.referencesenGeyl, YA., 2012. Cities for People. Perevod s angliyskogo A. Toktonova Moskva: Krost.
dc.relation.referencesenGolomshtok, I., 1994. Totalitarian art. Moskva: Galart.
dc.relation.referencesenGOSUDARSTVENNYY REYESTR pamyatnikov respublikanskogo znacheniya Pridnestrovskoy
dc.relation.referencesenMoldavskoy Respubliki, 2002. SAZ 02-31. Prilozheniye k Postanovleniyu Verkhovnogo Soveta Pridnestrovskoy
dc.relation.referencesenMoldavskoy Respubliki “Ob utverzhdenii Gosudarstvennogo reyestra pamyatnikov respublikanskogo i mestnogo
dc.relation.referencesenznacheniya Pridnestrovskoy Moldavskoy Respubliki” ot 18 iyunya 2002 goda N 622. Tiraspol’: Verkhovnyy Sovet
dc.relation.referencesenPridnestrovskoy Moldavskoy Respubliki.
dc.relation.referencesenGulevatiy Í. Ê., 1939, Reconstruction of Tiraspol – the capitals of the Radian Moldavia. Arkhítektura
dc.relation.referencesenRadyans’koí̈ Ukraí̈ni, 8. Kií̈v: Mistsetvo, s. 4–8.
dc.relation.referencesenIkonnikov, A. V., 2012. Between Utopias and Reality. Arkhitekton: izvestiya vuzov, 39 – Prilozheniye.
dc.relation.referencesenOktyabr’. Yekaterinburg: UrGAKHU.
dc.relation.referencesenKreyzer, Í. Í., 2004, Evolution of plasticity of the Art Deco style at the military architects of the 20s – 50s
dc.relation.referencesenrocksv. Kandidat arkhítekturi. Kharkívs’kiy tekhníchniy uníversitet budívnitstva í arkhítekturi.
dc.relation.referencesenKuz’, A. V., 1985, Formation of Moldavian Soviet architecture. Tsentral’nyy nauchno-issledovatel’skiy
dc.relation.referenceseninstitut teorii i istorii arkhitektury.
dc.relation.referencesenLisitsin, V. G., 2011. Irkutsk architectural postconstructivism. Arkhitekton: izvestiya vuzov, [online] 35
dc.relation.referencesenSentyabr’ 2011. Dostupno: <http://archvuz.ru/2011_3/10> [Data zvernennya 29 listopad 2018].
dc.relation.referencesenLínda, S. M., 2012. Thermal problems in the complete architectural architectures of Ukraine in the 1930s and 1950s. Místobuduvannya ta teritoríal’ne planuvannya, 43, s. 216–224. Kií̈v: KNUBA.
dc.relation.referencesenMeyerovich M. G. i Khmel’nitskiy D. S., Milyutin, N. A. 1930. Social City. The problem of building
dc.relation.referencesensocialist cities. Moskva, Leningrad, 1930.
dc.relation.referencesenNekrasov, A. I., 1934, The problem of realism in architecture SSSR, 1, s. 52–60. Moskva: Soyuz
dc.relation.referencesenarkhitektorov SSSR.
dc.relation.referencesenSelivanova, A. N., 2009. Creative searches in the theory and practice of Soviet architecture of the 1930s.Kandidat arkhitektury. Filial FGBU “TSNIIP Minstroya Rossii” NIITIAG.
dc.relation.referencesenSmirnov, V. F., 1975. Urban development of Moldavia of the XIX–XX centuries. Kishinev: Kartya
dc.relation.referencesenmoldovenyaske.
dc.relation.referencesenSmolens’ka, S. O., 2017, The Avant-garde Modernism Architecture in Ukraine: a genesis and a spaschina.
dc.relation.referencesenDoktor arkhítekturi. Kharkívs’kiy natsíonal’niy uníversitet budívnitstva ta arkhítekturi.
dc.relation.referencesenTimofeyenko, V. I., 1984. Cities of the Northern Black Sea region in the second half of the XVIII century.
dc.relation.referencesenKiyev: Naukova Dumka
dc.relation.referencesenFondi Tiraspol’s’kogo ob’êdnanogo muzeyu (TOM). NVF-7691.
dc.relation.referencesenKhan-Magomedov, S. O., 1996. The architecture of the Soviet avant-garde:V 2-kh kn.: Kn.1: Problemy
dc.relation.referencesenformobazovaniya. Mastera i techeniya. Moskva: Stroyizdat.
dc.relation.referencesenKhan-Magomedov, O. S., 2010. Stalin’s Empire ”: problems, trends, masters. The architecture of the Stalin
dc.relation.referencesenera. The experience of historical understanding. Moskva: Moscow Architecture Preservation Society, s.10–24.
dc.relation.referencesenKhmel’nitskiy, D. U., 2006. Architecture of Stalin.. Psikhologiya i stil’. Moskva:Progress-Traditsiya.
dc.relation.referencesenKhmel’nitskiy, D. U., 2014, Zagadki Zholtovskogo. Zhurnal Kapitel’ [online] Dostupno: <http://kapitelspb.ru/article/d-khmel’nitskiy-zagadki-zholtovskogo/> [Data zvernennya 29 listopad 2018].
dc.relation.referencesenCherkes, B. C., 2008. National identity in architecture of the city. L’vív: Vidavnitstvo Natsíonal’nogo
dc.relation.referencesenuníversitetu “L’vívs’ka polítekhníka”.
dc.relation.referencesenShirochin, S., 2017, Postconstructivism: How Soviet Architects Retrained on Stalin’s Team.. Khmarochos:
dc.relation.referencesenrozumíyuchi místo [online] Dostupno: <https://hmarochos.kiev.ua/2017/07/06/postkonstruktivizm-kak-sovetskiearhitektoryi-pereuchilis-po-komande-stalina/> [Data zvernennya 29 listopad 2018]
dc.relation.urihttps://pastvu.com/p/243711>
dc.relation.urihttps://pastvu.com/p/243712>
dc.relation.urihttp://archvuz.ru/2011_3/10>
dc.relation.urihttp://kapitelspb.ru/article/д-хмельницкий-загадки-жолтовского/>
dc.relation.urihttps://hmarochos.kiev.ua/2017/07/06/postkonstruktivizm-kak-sovetskie-arhitektoryi-pereuchilis-po-komandestalina/>
dc.relation.urihttp://kapitelspb.ru/article/d-khmel’nitskiy-zagadki-zholtovskogo/>
dc.relation.urihttps://hmarochos.kiev.ua/2017/07/06/postkonstruktivizm-kak-sovetskiearhitektoryi-pereuchilis-po-komande-stalina/>
dc.rights.holder© Національний університет “Львівська політехніка”, 2019
dc.rights.holder© Литвинчук І. В., Рязанова Н. О., 2019
dc.subjectТирасполь
dc.subjectМАРСР
dc.subjectконструктивізм
dc.subjectпостконструктивізм
dc.subjectпролетарська класика
dc.subjectавангардизм
dc.subjectTiraspol
dc.subjectconstructivism
dc.subjectpostconstructivism
dc.subjectproletarian classics
dc.subjectavant-gardism
dc.subject.udc72.03
dc.subject.udc711.4 “1920–1940”
dc.titleТирасполь як “ідеальне соцмісто”: трансформація архітектурно-містобудівних утопій міжвоєнного часу
dc.title.alternativeTriaspol as “Ideal socialist city”: transformation of architectural and urban-planning utopias of interwar period
dc.typeArticle

Files

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
3 KB
Format:
Plain Text
Description: