Архітектура військових гарнізонів Волинської губернії ХІХ – початку ХХ століття (формування, еволюція, принципи реабілітації)

Abstract

У дисертаційному дослідженні розглянуто суспільно-політичні передумови будівництва військових гарнізонів на території Волині у складі Російської імперії та визначено стан дослідженості архітектури гарнізонних комплексів ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовано містобудівні аспекти розташування військових гарнізонів на території повітових міст Волині; визначено просторову структуру самого комплексу та особливостей розташування різних типів будівель для різних видів дислокованих військових полків. З’ясовано основні планувальні, об’ємно-просторові, стилістичні та архітектурно-композиційні особливості будівель гарнізонів та їх фасадів, стилістику та характер зовнішнього декору. Вивчено закордонний досвід з реабілітації та реконструкції військових об’єктів, досліджено сучасний стан гарнізонних комплексів Волинської губернії ХІХ – початку ХХ століття та їх історико-культурне значення у контексті архітектурної спадщини Волині та України загалом. Запропоновано принципи та заходи, спрямовані на відновлення та збереження досліджуваних військових об’єктів. В диссертационном исследовании прослежены общественно-исторические, политические и социальные процессы в Российской империи и европейских странах, которые привели к появлению нового типа строений – военных гарнизонов. В дальнейшем были созданы типичные проекты военных гарнизонов, которые находились на территории Волынской губернии. Основными факторами для размещения комплексов были: наличие укреплений с каменными или деревянными зданиями, конюшнями, манежами и т.п., особенности рельефа, водоемов (реки, на слиянии рек, дамбы и мельницы), сформированная инфраструктура (железные дороги, транспортные узлы, пешеходные дороги) и т.п. Проанализовано эволюцию урбанистических особенностей размещения комплексов в структуре городов, в которых для гарнизонных поселений выделялись предместья, где отсутствовали жилищные застройки, подальше от городских рынков, площадей, общественных зданий. Исследованием определено еще один важный фактор влияния на размещение военных гарнизонов – транспортные магистрали разных типов, в частности, железнодорожные станции, шоссейные дороги (вдоль Киев-Брестского шоссе, которое проходило через Житомир, Новоград-Волынский, Ривне, Луцк, Ковель). Внутренняя структура и принципы застройки территорий гарнизонов, определялись особенностями каждого города и имели четкую разработанную структуру в зависимости от рода войск, чина военных. Военный гарнизон состоял из комплекса зданий жилищного, общественного и дополнительного назначения, с главной плацовой площадью и своей внутренней инфраструктурой. Определены характерные типологические группы исследуемых зданий комплексов по разным признакам (функциональным, планировочным, объемно-композиционным, стилистическим) и выделены жилищные, общественные и хозяйственные. Проведен архитектурно-композиционный анализ фасадов гарнизонных зданий и классифицирована типология наиболее значимых элементов в их архитектуре: орнаментальные мотивы, оконные (рядовые, нерядовые) и дверные проемы, фронтоны, пилястры, дымоходы. Проанализирован заграничный опыт по реабилитации и реновации военных объектов, исследовано современное состояние гарнизонов Волынской губернии ХІХ – начала ХХ столетия и их историческо-культурное значение в контексте архитектурного наследия Волыни и Украины в целом. Предложены принципы и мероприятия, направленные на восстановление и сохранение исследуемых военных объектов. In dissertation research were traced historical, political and social processes in the Russian Empire and European countries, which led to the appearance of a new type of buildings – military garrisons. Later, typical projects of garrison complexes that were located on the territory of Volyn province were created. The main factors for the location of the complexes were: the presence of fortifications with stone or wooden buildings, stables, arenas etc., features of relief, reservoirs (rivers, dams and mills), infrastructure (railways, transport nodes, pedestrian roads) etc. Analyzed the evolution of urbanistic features of the placement of complexes in the structure of cities, in which garrison settlements were distinguished suburbs away from markets, squares, public buildings. The research identified another important factor affecting the placement of military garrisons – the transport highways of various types (along the Kyiv-Brest highway which passed through Zhytomyr, Novograd-Volynsky, Rivne, Lutsk, Kovel). The internal structure and principles of setting up garrison’s territory were determined by peculiarities of each city and had a well-developed structure depending on troops and ranks of the militaries. The military garrison consisted of a complex of residential, public and additional buildings with the main square and its internal infrastructure. The typological groups of buildings according to different characteristics (functional, planning, space-compositional, stylistic) were identified. The architectural and compositional analysis of the facades of garrison buildings was carried out and the typology of the most significant elements in their architecture was classified: ornamental motives, windows, doorways, pediments, pilasters, chimneys. Has been analyzed the foreign experience in the rehabilitation and reconstruction of military facilities, the current state of the garrison complexes of the Volyn province of the XIX – the beginning of the XX century and their historical and cultural significance in the context of the architectural heritage of Volyn and Ukraine in general. The principles and measures aimed at restoring and preserving the researched military facilities have been proposed.