Амбівалентність людського переживання у світі міста

Abstract

Проаналізована амбівалентність людського переживання у світі міста, де останнє окреслюється як зовнішня культурна реальність, що спрямовує суб’єкта як до конструктивних, так і деструктивних стратегій життя. Доведено, що переживання міста є трансгресивним етапом, а тому завжди пов’язане із межею людських можливостей, тілесною та духовною чутливістю. Зроблено висновок, що людське буття у місті неможливе без переживання, що зумовлює актуалізацію антропокультурних практик і структур. In the paper the ambivalence of human experience in the urban world is analyzed. The urban world is traced as external reality that directs subjective constructive and destructive strategies of life as well. It’s proved that the emotional experience of the city is a transgressive phase. Therefore, it depends on the limits of human abilities, corporeal and mental sensitivity. We conclude, that a human’s being in the city is impossible without emotional experience, which determines actualization of athropo-cultural practices and structures.