Theoretical and historical analysis of the reasons of media regulation

Abstract

Геополітичні катастрофи XX століття поставили під сумнів постулат концепції про те, що кожна людина є раціональною та прагне віднайти істину, керується лише розумом. Упродовж історії розвитку каналів поширення інформації ми постійно спостерігаємо спроби держави чи інших сильних організацій регулювати, обмежувати їхню діяльність – від превентивних (цензура) до репресивних, і часто в їх суміші. Проблема полягає у засадничій невизначеності, що саме потрібно регулювати – обіг інформації чи діяльність медіа. Постійний пошук балансу між свободою і відповідальністю медіа, встановленням меж та обмежень діяльності ЗМІ та журналістів, що виражаються через прийняття/зміну/скасування законів та інших нормативно-правових актів вказують на необхідність виокремлення основних причин для встановлення такого регулювання. Виходячи з розуміння, що будь-яке регулювання є втручанням у поточну діяльність, можемо припустити, що унормування діяльності в царині медіа здійснюється задля певної мети (суспільного інтересу, до прикладу), задоволення потреб ринку (підтримка добросовісної конкуренції) чи з технічних причин (налаштування технічних стандартів) тощо. Здійснюється на різних рівнях – починаючи від відповідних міжнародних норм та стандартів, національних положень у нормативно-правових актах різних рівнів до адміністративних процедур та технічних специфікацій. Крім того, може бути зовнішнім – нормативно визначеним для певного виду діяльності та внутрішнім – у формі саморегуляції, як внутрішні контроль чи тиск громадськості зовні.

The geopolitical catastrophes of the twentieth century have called into question the postulate of the concept that everyone is rational and seeks to find the truth, guided only by reason. Throughout the history of the development of information dissemination channels, we have constantly observed attempts by the state or other strong organizations to regulate, limit their activities – from preventive (censorship) to repressive, and often a mixture of them. The problem is the fundamental uncertainty of what exactly needs to be regulated – the circulation of information or the activities of the media. The constant search for a balance between freedom and responsibility of the media, setting boundaries and restrictions on the media and journalists, expressed through the adoption / amendment / repeal of laws and other regulations indicate the need to identify the main reasons for such regulation. Based on the understanding that any regulation is an interference in current activities, we can assume that the standardization of activities in the field of media is carried out for a specific purpose (public interest, for example), to meet market needs (support fair competition) or for technical reasons technical standards), etc. It is carried out at various levels – from relevant international norms and standards, national provisions in regulations of various levels to administrative procedures and technical specifications. In addition, it can be external – normatively defined for a certain type of activity and internal – in the form of self-regulation, such as internal control or public pressure from the outside.