Особливості світло-просторової композиції українських барокових храмів

Abstract

Залежно від стилю, релігійної традиції, авторських задумів, вимог і технічних мож- ливостей будівництва, формування світло- просторової композиції храму більшою чи меншою мірою усвідомлюється як самостійна мета в контексті загального просторового вирішення церковної будівлі. Мета дослідження – виявити характерні особливості формування світло-просторової композиції в просторі українських барокових церков у порівнянні з особливостями форму- вання світлового середовища європейських барокових храмів. Виявлено, що архітектоніка інтер’єрів хра- мів західноєвропейського бароко та їх світло- просторова композиція єдині в нама-ганні справити сильні враження на людину. Цей вплив забезпечується багатою пластикою сті- нових поверхонь: чергуванням опуклих і уві- гнутих тектонічних елементів, складною грою світлотіні на декорованих поверхнях. Увага людей зосереджується не на одній тектонічній формі, а на їх просторовому розташуванні, ефекті візуального збільшення чи зменшення. Світло починає грати роль самостійної компоненти в архітектоніці храму. Різна сила світлових акцентів задає сценографію зорового сприйняття церковного інтер’єру. Виявлено, що притаманна українським бароковим церквам світло-просторова ком- позиція не створює театральний ефект. До- центрові потоки світла, що проникають крізь вікна в стінах будівлі з різних напрямків, формують відносно рівномірну яскравість у полі зору без світлових ілюзорних ефектів. Такий характер розподілу світлових потоків більшою мірою відповідає ренесансній ідеї формування світло-просторової композиції храму. У верхньому просторі церков домінує світло від вікон світлових барабанів куполів, акцентуючи уваги людини на змістовному й композиційному центрі будівлі – головному куполі. Світлові потоки, що потрапляють у простір храму крізь вікна в куполах і вікна в стінах, створюють циркулярний/коловий харак- тер освітлення.Depending on the style historic era, the religious tradition, of the authors’ ideas, the requirements and technical capabilities of construction, the formation of the light-spatial composition of the church is more or less realized as an independent goal in the context of the overall spatial design of the church building. The purpose of the study is to identify the characteristic features of the formation of lightspatial composition in the space of Ukrainian Baroque churches in comparison with the features of the formation of the light environment of European Baroque churches. It has been found that the architectonics of the interiors of European Baroque churches and their light and space composition are united in their attempt to make a strong impression on a person. This impact is provided by the rich plasticity of the wall surfaces: the alternation of convex and concave tectonic elements, a complex play of light and shadow on the decorated surfaces. People’s attention is focused not on a single tectonic form, but on their spatial arrangement, the effect of visual enlargement or reduction. Light begins to play the role of an independent component in the architectonics of the church. Different strengths of light accents set the scene for the visual perception of the church interior. It was found that the light-spatial composition inherent in Ukrainian Baroque churches does not create a theatrical effect. Centripetal light streams penetrating through the windows in the walls of the building from different directions create a relatively uniform brightness in the field of view without illusory light effects This nature of the distribution of light streams is more in line with the Renaissance idea of forming the lightspatial composition of the church. The upper space of churches is dominated by light from the windows of the light drums of the domes, focusing human attention on the semantic and compositional center of the building – тthe main dome. Light streams entering the church space through the windows in the domes and windows in the walls create a circular/round lighting pattern.