Припинення державної служби за порушення присяги

Abstract

У дисертації досліджено проблему припинення державної служби за порушення присяги в сучасних умовах правового розвитку України, визначено її теоретико-методологічні та практичні засади, з’ясовано природу присяги як юридичної категорії та явища правової дійсності, виходячи з нормативноправової регламентації основних принципів державної служби і гарантій державних службовців. Поняття «присяга» охарактеризовано як юридичний факт, крізь призму загального вчення про юридичні факти в теорії права, адже складення присяги породжує правові наслідки, настає відповідальність за її порушення. Визначено основні обставини, за яких терміни «клятва», «присяга» набували саме юридичного змісту у різних правових системах. Акцентовано, що притягнення до юридичної відповідальності за «порушення присяги» є юридично значущими діяннями, тобто проступками. Наголошено, що юридична відповідальність при порушенні присяги може спиратися на морально-етичні критерії, які, формалізуючись, набувають характеру правових. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення «присяжних норм» як норм права, які за своїм юридичним значенням є загальнообов’язковим правилом поведінки для суб’єктів, що складають присягу. Вказано на необхідність законодавчого визначення поняття «присяга» як тексту та «порушення присяги» як проступку, вчинюваного державним службовцем, і його конкретного юридичного складу як підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зроблено висновок, що Присяга є не лише урочистою обіцянкою додержуватись певних зобов’язань, а конкретним юридичним зобов’язанням, тобто актом, що породжує юридичні факти, оскільки правова природа обіцянки та її застосування не властиві публічному праву. В диссертации исследована проблема прекращения государственной службы за нарушение присяги в современных условиях правового развития Украины, определены ее теоретико-методологические и практические основы, выяснено природу присяге в качестве юридической категории и явления правовой действительности, исходя из нормативно-правовой регламентации основных принципов государственной службы и гарантий государственных служащих. Понятие «присяга» охарактеризованы как юридический факт, сквозь призму общего учения о юридических фактах в теории права, ведь принесения присяги порождает правовые последствия, наступает ответственность за ее нарушение. Определены основные обстоятельства, при которых термины «клятва», «присяга» приобретали именно юридического содержания в различных правовых системах. Акцентировано, что привлечение к юридической ответственности за «нарушение присяги» является юридически значимыми действиями, то есть проступками. Отмечено, что юридическая ответственность при нарушении присяги может опираться на морально-этические критерии, которые, формализируясь, приобретают характер правовых. Обоснована целесообразность законодательного закрепления «присяжных норм» как норм права, по своему юридическому значению является общеобязательным правилом поведения для субъектов, присягу. Указано на необходимость законодательного определения понятия «присяга» в виде текста и «нарушение присяги» как проступка, совершенного государственным служащим, и его конкретного юридического состава как основания привлечения к дисциплинарной ответственности. Сделан вывод, что Присяга есть не только торжественной обещанием соблюдать определенные обязательства, а конкретным юридическим обязательствам, то есть актом, порождает юридические факты, поскольку правовая природа обещания и ее применение не свойственны публичному праву. The dissertation investigates the problem of termination of civil service for violation of the oath in modern conditions of legal development of Ukraine, defines its theoretical and methodological and practical principles, and clarifies the nature of the oath as a legal category and the phenomenon of legal reality, based on regulations guarantees of civil servants. The concept of «oath» is characterized as a legal fact, through the prism of the general doctrine of legal facts in the theory of law, because the oath generates legal consequences, there is responsibility for its violation. The main circumstances under which the terms «oath», «oath» acquired a legal meaning in different legal systems are determined. It is emphasized that bringing to legal responsibility for «violation of the oath» are legally significant acts, ie misdemeanors. It is emphasized that legal liability for violating the oath may be based on moral and ethical criteria, which, when formalized, become legal. The expediency of legislative consolidation of «sworn norms» as norms of law, which by their legal significance are a universally binding rule of conduct for the subjects taking the oath, is substantiated. The necessity of legislative definition of the concept of «oath» as a text and «violation of the oath» as a misdemeanor committed by a civil servant and its specific legal structure as a basis for disciplinary action is pointed out. It is concluded that the Oath is not only a solemn promise to comply with certain obligations, but a specific legal obligation, ie an act that gives rise to legal facts, because the legal nature of the promise and its application is not inherent in public law.

Description

Keywords

права людини, державна служба, державний службовець, клятва, присяга, присяжні норми, юридична відповідальність, відповідальність за порушення Присяги державного службовця, юридичні гарантії, права человека, государственная служба, государственный служащий, клятва, присяга, присяжные нормы, юридическая ответственность, ответственность за нарушение Присяги государственного служащего, юридические гарантии, human rights, civil service, civil servant, oath, oath, sworn norms, legal responsibility, responsibility for violation of the Oath of a civil servant, legal guarantees

Citation

Кравчук О. Л. Припинення державної служби за порушення присяги : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Остап Леонідович Кравчук ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів, 2021. – 219 с. – Бібліографія: с. 188–208 (202 назви).

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By