Architectural works of pierre ricaud de tirregaille in Galica

dc.citation.epage104
dc.citation.issue1
dc.citation.spage96
dc.contributor.affiliationІнституту народознавства НАН України
dc.contributor.affiliationInstitute of Ethnology of NAS of Ukraine
dc.contributor.authorТарас, Вікторія
dc.contributor.authorTaras, Viktoria
dc.coverage.placenameЛьвів
dc.coverage.placenameLviv
dc.date.accessioned2023-04-03T10:30:08Z
dc.date.available2023-04-03T10:30:08Z
dc.date.created2021-10-10
dc.date.issued2021-10-10
dc.description.abstractНезважаючи на те, що постать цього військового інженера, геометра, архітектора П’єра Ріко де Тіррегая (1725–1772) є відносно добре відомою дослідникам, його біографія поза періодом діяльності в Речі Посполитій залишається в основному невідомою. Узагальнення та систематизація результатів попередніх досліджень показали, що наукові дослідження з цієї теми проводились у кількох напрямках. Перший напрямок включає ті дослідження авторів, що присвячені особистості архітектора П’єра Ріко де Тіррегейла і які можна розділити на роботи, що стосуються біографічної інформації про архітектора, та студії про різні проекти, виконані П’єром Ріком де Тіррегейлом на замовлення. Рукописні та графічні матеріали, що зберігаються в архівах Варшави, Кракова, Національному інституті спадщини у Варшаві та Національній бібліотеці Франції в Парижі, є важливими джерелами для пошуку бібліографічної інформації про П’єра Ріко де Тіррегая та його замовлення на проекти. П’єр Ріко де Тірегей народився близько 1725 року у французькій дворянській родині в районі Тирегале в Провансі. Його професійна освіта була покращена в Барселоні під керівництвом інженера Френсіса Рікоде де Тьєрреагіла. На території Речі Посполитої він працював з 1752 по 1762 рр. За цей час у їх діяльності можна виділити три періоди: I – Варшава (1752–1757), II – Львів (1757–1760) та III – Варшава (1760–1762). Більшість замовлень архітектор отримав від кількох магнатських родин: Браницьких, Потоцьких, Мнішек та інших. Перша згадка про перебування П’єра Ріко де Тирегайла в Речі Посполитій відноситься до 1752 року, коли він отримав звання лейтенанта в піхотному полку великого коронного гетьмана Яна Клемента Браницького (1689–1771) і як військовий інженер вступив обслуговування. У портфоліо архітектора були включені: проект та керівництво монтажними роботами з водопостачання саду та звіринця в місті Білосток, проект палацу з садом у місті Кристинополь, палац у селі Песпа, проект палацу Чацьких– Фелінських у Львові, проект модернізації палацу для Антонія Бєльського. Ймовірно, палацовий сад для греко-католицьких митрополитів у Львові та палац із садом у Краковці – теж його робота. П’єр Ріко де Тірегей також склав детальний план міста Варшави в масштабі 1:1000 між 1762–1763. Після дев’яти років служби П’єр Ріко де Тіррегей сподівався на підвищення. У грудні 1761 року він попросив гетьмана Браницького допомогти йому просунутися до звання колони. Його прохання також підтримав маршал Ф. Бєлінський, який попросив гетьмана допомогти у Королівському дворі цим проханням, яке “надасть варшавському плану більше значення”, але, на жаль, це не спрацювало. Після одинадцятирічного перебування в Польщі, П’єр Ріко де Тирегей, не маючи можливості обіймати відповідну посаду при дворі Августа III, переїхав до Берліна в 1762–1763 рр., Де був призначений на інженерний факультет на невизначену посаду та викладацький склад посада при дворі прусського короля Фрідріха II. У 1772 р. У Потсдамі він опублікував нумізматичний трактат, присвячений російським медалям XVIII ст. У 1776 році П’єр Ріко де Тирегей отримав звання полковника і продовжує працювати над наступним томом нумізматичного трактату про медалі Бранденбурзького суду, але незабаром він помирає.
dc.description.abstractThe article analyzes the life and creative path of the French military engineer, geometer and architect Pierre Rico de Tiregail (1725 – after 1772).
dc.format.extent96-104
dc.format.pages9
dc.identifier.citationTaras V. Architectural works of pierre ricaud de tirregaille in Galica / Viktoria Taras // Architectural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. — Vol 7. — No 1. — P. 96–104.
dc.identifier.citationenTaras V. (2021) Architectural works of pierre ricaud de tirregaille in Galica. Architectural Studies (Lviv), vol. 7, no 1, pp. 96-104.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.23939/as2021.01.096
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57866
dc.language.isoen
dc.publisherВидавництво Львівської політехніки
dc.publisherLviv Politechnic Publishing House
dc.relation.ispartofArchitectural Studies, 1 (7), 2021
dc.relation.referencesAftanazy R., 1996. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Wrocław,Vol. 8: Wojewodztwo ruskie:
dc.relation.referencesZiemia Przemyska i Sanocka. Wyd. 2 uzup.
dc.relation.referencesAllgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Begründet von Ulrich Thieme und Felix
dc.relation.referencesBecker. Band 32: Stephens–Theodotos. E. A. Seemann. Leipzig, 1938.
dc.relation.referencesArchiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie. Sigillata 27.
dc.relation.referencesArchiwum Narodowe w Krakowie. Plan pałacu Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu
dc.relation.referencesoraz pałacyku w Perespie. Archiwum Potockich w Krzeszowic. Sign. 3137. 29/635/0/14/3137.
dc.relation.referencesArchiwum Roskie. Sygn. XVIII/34 (6 листів Р. Тіррегайля до Я. Браніцького від l. 1752–62), sygn. XXXIV/29 (лист Р.
dc.relation.referencesТіррегайля до Я. Клемма від 1757).
dc.relation.referencesBibliothèque nationale de France. Cabinet des Estampes. Vc. 350. 4. K–O.
dc.relation.referencesBibliothèque nationale de France. Département des estampes et de la photographie. Cabinet des Estampes.
dc.relation.referencesVc. 350. Т. 7.
dc.relation.referencesBibliotheque nationale de France. Paris. Pierre Ricaud de Tirregaille. Palais de Cracoviec apparteneant a m. le Cte. Cettner
dc.relation.referencesdu Cote de l’Entree. Sign. R 14550.
dc.relation.referencesBogdanowski J., 2000. Polskie ogrody ozdobne. Warszawa : Arkady.
dc.relation.referencesCiołek G., Plapis W., 1968. Materiały do słownika twórców ogrodów polskich, Warszawa.
dc.relation.referencesCiołek G., 1954. Ogrody polskie, Warszawa.
dc.relation.referencesCiołek G., 1955. Zarys historii kompozycji ogrodowej w Polsce. Łodz–Warszawa.
dc.relation.referencesCzernecki J., 1939. Mały król na Rusi i jego stolica Krystynopol. Kraków.
dc.relation.referencesHornung Z., 1959. Na śladach działalności artystów francuskich w Polsce // Teka Kom. Hist. Sztuki. T. 1.
dc.relation.referencesKosacka D., 1970. Plany Warszawy XVII i XVIII w. w zbiorach polskich. Katalog. Warszawa.
dc.relation.referencesKowalczyk J., 1977. Goût français po warszawsku. Warszawskie pałace rokokowe na planie Ricaud de Tirregaille’a //
dc.relation.referencesArchitektura, R. 31. Nr. 1–2.
dc.relation.referencesKowalczyk J.1988. Pierre Ricaud de Tirregaille – architekt ogrodów i pałaców // “Kwartalnik Architektury i
dc.relation.referencesUrbanistyki”.,Vol. 33. Z. 4.
dc.relation.referencesRicaud de Tirregaille P., 1867. Encyklopedyja powszechna. Warszawa. T. 25.
dc.relation.referencesKowalczyk J., 1981. Wędrówka po pałacach rokokowych z panem Ricaud // Jesteśmy w Warszawie. Miasto dawne i nowe.
dc.relation.referencesWarszawa : PIW. Т. 1.
dc.relation.referencesKowalczyk J., 1989. Ricaud de Tirregaille Pierre // Polski Słownik Biograficzny. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–
dc.relation.referencesŁódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk – T. XXXI.
dc.relation.referencesKriegsarchiv des Österreichischen Staatsarchivs in Wien. Josephinische Landesaufnahme, 1763–1787.
dc.relation.referencesŁoza S., 1931. Architekci i budowniczowie w Polsce / Słownik architektów i budowniczych Polaków oraz cudzoziemców
dc.relation.referencesw Polsce pracujących. Wydanie drugie, uzupełnione. Wydawnictwo Kasy im. Mianowskiego, Instytutu Popierania nauki
dc.relation.referencesWarszawa, Palac Staszica.
dc.relation.referencesMajdecki L., 2008. Historia Ogrodów. Warszawa : Wydawnictwo naukowe PNW T. 1: Od starożytności po Barok. 419–420.
dc.relation.referencesMańkowski T., 1932.Lwowskie kościoły barokowe // Prace sekcyi historyi sztuki i kultury Towarzystwa Nauk we
dc.relation.referencesLwowie T. 2. Zesz. 2.
dc.relation.referencesMańkowski T., 1948.Architekt Pierre Ricaud de Tirregaille // Rocznik Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. T. 3.
dc.relation.referencesMorelowski M., 1959. Pierre Ricaud de Tirregaille // Francastel P. Les architectes célèbres. Paris, T. II.
dc.relation.referencesNarodowy Instytut Dziedzictwa w Warszawie (Ośrodek Dokumentacji Zabytków w Warszawie). – Текі Jana Glinki.
dc.relation.referencesOlszewicz B., 1932. Kartografia polska XVIII wieku // Polski Przegl. Kartogr. R. 10: Nr. 38–39.
dc.relation.referencesRoss J., 1970. Pałacyk w Perespie // Rokoko. Studia nad sztuką 1 połowy XVIII w. Warszawa.
dc.relation.referencesŚwieykowski E., 1912.Plany zamku Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu nad Bugiem
dc.relation.referencesw powiecie sokalskim // Spraw. Kom. do Badań Hist. Sztuki w Polsce. Kraków. T. 8.
dc.relation.referencesWątroba P., 2016.Le palais d’Ignacy Сetner a Krakowiec Et son architecte Pierre Ricaud de Tirregaille nouvelles
dc.relation.referencesconstatations et hypotheses // Studia z historii sztuki ofiarowane profesorowi Janowi Ostrowskiemu, [red. Andrzej Betlej,
dc.relation.referencesKatarzyna Brzezina-Scheurer, Agata Dworzak et al.]. Kraków.
dc.relation.referencesŻyłko E., 1955. Mecenat artystyczny Jana Klemensa Branickiego hetmana wielkiego koronnego. Warszawa (mszp.
dc.relation.referencesrozprawy doktorskiej).
dc.relation.referencesHrynyk G., Yarosh-Zamoyska O. Krystynopil, 2000. Chervonohrad, 256 p.
dc.relation.referencesKovalchyk E., 1991. Late Baroque magnate residences in Volyn and Lviv region // Ukrainian Baroque and European
dc.relation.referencescontext. Kyiv : Scientific Opinion.
dc.relation.referencesVuytsyk V. S., 2003.Lviv baroque palaces. Bilsky Palace // Bulletin of the Ukrzahidproektrestavratsiya Institute, No. 13.
dc.relation.referencesVuytsik V.S Baroque palaces of Lviv. Bilsky Palace // Bulletin of the Institute “Ukrzakhidproektrestravatsiya”.2003. No. 13. 34. Hrynyk G., Yarosh-Zamoyska O. Kristinopol (1692–1951) / Chervonograd, 2000. 256 p. 35. Kovalchik E.
dc.relation.referencesLate Baroque Magnate Residences in Volyn and Lviv // Ukrainian Baroque and European Context. Kiev : Scientific
dc.relation.referencesThought, 1991.
dc.relation.referencesenAftanazy R., 1996. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Wrocław,Vol. 8: Wojewodztwo ruskie:
dc.relation.referencesenZiemia Przemyska i Sanocka. Wyd. 2 uzup.
dc.relation.referencesenAllgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Begründet von Ulrich Thieme und Felix
dc.relation.referencesenBecker. Band 32: Stephens–Theodotos. E. A. Seemann. Leipzig, 1938.
dc.relation.referencesenArchiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie. Sigillata 27.
dc.relation.referencesenArchiwum Narodowe w Krakowie. Plan pałacu Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu
dc.relation.referencesenoraz pałacyku w Perespie. Archiwum Potockich w Krzeszowic. Sign. 3137. 29/635/0/14/3137.
dc.relation.referencesenArchiwum Roskie. Sygn. XVIII/34 (6 lystiv R. Tirrehailia do Ya. Branitskoho vid l. 1752–62), sygn. XXXIV/29 (lyst R.
dc.relation.referencesenTirrehailia do Ya. Klemma vid 1757).
dc.relation.referencesenBibliothèque nationale de France. Cabinet des Estampes. Vc. 350. 4. K–O.
dc.relation.referencesenBibliothèque nationale de France. Département des estampes et de la photographie. Cabinet des Estampes.
dc.relation.referencesenVc. 350. V. 7.
dc.relation.referencesenBibliotheque nationale de France. Paris. Pierre Ricaud de Tirregaille. Palais de Cracoviec apparteneant a m. le Cte. Cettner
dc.relation.referencesendu Cote de l’Entree. Sign. R 14550.
dc.relation.referencesenBogdanowski J., 2000. Polskie ogrody ozdobne. Warszawa : Arkady.
dc.relation.referencesenCiołek G., Plapis W., 1968. Materiały do słownika twórców ogrodów polskich, Warszawa.
dc.relation.referencesenCiołek G., 1954. Ogrody polskie, Warszawa.
dc.relation.referencesenCiołek G., 1955. Zarys historii kompozycji ogrodowej w Polsce. Łodz–Warszawa.
dc.relation.referencesenCzernecki J., 1939. Mały król na Rusi i jego stolica Krystynopol. Kraków.
dc.relation.referencesenHornung Z., 1959. Na śladach działalności artystów francuskich w Polsce, Teka Kom. Hist. Sztuki. T. 1.
dc.relation.referencesenKosacka D., 1970. Plany Warszawy XVII i XVIII w. w zbiorach polskich. Katalog. Warszawa.
dc.relation.referencesenKowalczyk J., 1977. Goût français po warszawsku. Warszawskie pałace rokokowe na planie Ricaud de Tirregaille’a //
dc.relation.referencesenArchitektura, R. 31. Nr. 1–2.
dc.relation.referencesenKowalczyk J.1988. Pierre Ricaud de Tirregaille – architekt ogrodów i pałaców, "Kwartalnik Architektury i
dc.relation.referencesenUrbanistyki".,Vol. 33. Z. 4.
dc.relation.referencesenRicaud de Tirregaille P., 1867. Encyklopedyja powszechna. Warszawa. T. 25.
dc.relation.referencesenKowalczyk J., 1981. Wędrówka po pałacach rokokowych z panem Ricaud, Jesteśmy w Warszawie. Miasto dawne i nowe.
dc.relation.referencesenWarszawa : PIW. V. 1.
dc.relation.referencesenKowalczyk J., 1989. Ricaud de Tirregaille Pierre, Polski Słownik Biograficzny. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–
dc.relation.referencesenŁódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk – T. XXXI.
dc.relation.referencesenKriegsarchiv des Österreichischen Staatsarchivs in Wien. Josephinische Landesaufnahme, 1763–1787.
dc.relation.referencesenŁoza S., 1931. Architekci i budowniczowie w Polsce, Słownik architektów i budowniczych Polaków oraz cudzoziemców
dc.relation.referencesenw Polsce pracujących. Wydanie drugie, uzupełnione. Wydawnictwo Kasy im. Mianowskiego, Instytutu Popierania nauki
dc.relation.referencesenWarszawa, Palac Staszica.
dc.relation.referencesenMajdecki L., 2008. Historia Ogrodów. Warszawa : Wydawnictwo naukowe PNW T. 1: Od starożytności po Barok. 419–420.
dc.relation.referencesenMańkowski T., 1932.Lwowskie kościoły barokowe, Prace sekcyi historyi sztuki i kultury Towarzystwa Nauk we
dc.relation.referencesenLwowie T. 2. Zesz. 2.
dc.relation.referencesenMańkowski T., 1948.Architekt Pierre Ricaud de Tirregaille, Rocznik Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. T. 3.
dc.relation.referencesenMorelowski M., 1959. Pierre Ricaud de Tirregaille, Francastel P. Les architectes célèbres. Paris, T. II.
dc.relation.referencesenNarodowy Instytut Dziedzictwa w Warszawie (Ośrodek Dokumentacji Zabytków w Warszawie), Teki Jana Glinki.
dc.relation.referencesenOlszewicz B., 1932. Kartografia polska XVIII wieku, Polski Przegl. Kartogr. R. 10: Nr. 38–39.
dc.relation.referencesenRoss J., 1970. Pałacyk w Perespie, Rokoko. Studia nad sztuką 1 połowy XVIII w. Warszawa.
dc.relation.referencesenŚwieykowski E., 1912.Plany zamku Franciszka Salezego Potockiego wojewody kijowskiego w Krystynopolu nad Bugiem
dc.relation.referencesenw powiecie sokalskim, Spraw. Kom. do Badań Hist. Sztuki w Polsce. Kraków. T. 8.
dc.relation.referencesenWątroba P., 2016.Le palais d’Ignacy Setner a Krakowiec Et son architecte Pierre Ricaud de Tirregaille nouvelles
dc.relation.referencesenconstatations et hypotheses, Studia z historii sztuki ofiarowane profesorowi Janowi Ostrowskiemu, [red. Andrzej Betlej,
dc.relation.referencesenKatarzyna Brzezina-Scheurer, Agata Dworzak et al.]. Kraków.
dc.relation.referencesenŻyłko E., 1955. Mecenat artystyczny Jana Klemensa Branickiego hetmana wielkiego koronnego. Warszawa (mszp.
dc.relation.referencesenrozprawy doktorskiej).
dc.relation.referencesenHrynyk G., Yarosh-Zamoyska O. Krystynopil, 2000. Chervonohrad, 256 p.
dc.relation.referencesenKovalchyk E., 1991. Late Baroque magnate residences in Volyn and Lviv region, Ukrainian Baroque and European
dc.relation.referencesencontext. Kyiv : Scientific Opinion.
dc.relation.referencesenVuytsyk V. S., 2003.Lviv baroque palaces. Bilsky Palace, Bulletin of the Ukrzahidproektrestavratsiya Institute, No. 13.
dc.relation.referencesenVuytsik V.S Baroque palaces of Lviv. Bilsky Palace, Bulletin of the Institute "Ukrzakhidproektrestravatsiya".2003. No. 13. 34. Hrynyk G., Yarosh-Zamoyska O. Kristinopol (1692–1951), Chervonograd, 2000. 256 p. 35. Kovalchik E.
dc.relation.referencesenLate Baroque Magnate Residences in Volyn and Lviv, Ukrainian Baroque and European Context. Kiev : Scientific
dc.relation.referencesenThought, 1991.
dc.rights.holder© Національний університет „Львівська політехніка“, 2021
dc.rights.holder© Taras V., 2020
dc.subjectархітектор
dc.subjectП’єр Ріко де Тіррегей
dc.subjectпалац
dc.subjectсад
dc.subjectгідросистеми
dc.subjectarchitect
dc.subjectPierre Ricaud de Tirregaille
dc.subjectpalace
dc.subjectgarden
dc.titleArchitectural works of pierre ricaud de tirregaille in Galica
dc.title.alternativeАрхітектурний доробок П’єра Ріко де Тірреґайля в Галичині
dc.typeArticle

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
2021v7n1_Taras_V-Architectural_works_of_pierre_96-104.pdf
Size:
3.48 MB
Format:
Adobe Portable Document Format

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.75 KB
Format:
Plain Text
Description: