Architectural Studies. – 2021. – Vol. 7, No. 1
Permanent URI for this collection
Науковий журнал
Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.
Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. – Volume 7, number 1. – 106 p.
Зміст
1 | |
9 | |
17 | |
24 | |
32 | |
42 | |
58 | |
66 | |
78 | |
87 | |
96 | |
105 |
Content (Vol. 7, No 1)
1 | |
9 | |
17 | |
24 | |
32 | |
42 | |
58 | |
66 | |
78 | |
87 | |
96 | |
105 |
Browse
Recent Submissions
Item Typological features and problems of preserving urban defense complexes of private cities of the princes of Zbarazh in podillia, Kyiv region and volhyn in the XVI–XVII centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Литвинчук, Ілля; Рибчинський, Oлег; Lytvynchuk, Іllia; Rybchynskyi, Oleh; Національного університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАвтори статті фокусують увагу на урбаністичній діяльності князів Збаразьких старшої гілки, чия діяльність у хронологічних межах дослідження (кін. XVI – тр. XVII ст.) розгорнулась на Східному Поділлі, у віддаленні від своїх родових маєтків родини на Волині та у Великому Князівстві Литовському. Заклавши нову резиденцію Новий Збараж (с. Збараж Вінницької області), князі швидко почали укріплюватись на теренах Брацлавщини та Київщини, у XVII ст. їхні маєтки сягнули польсько-татарського степового прикордоння. Особливу увагу приділено власне містам, чию локацію та фортифікування пов’язують безпосередньо з представниками княжої родини. Здійснено спробу знайти принцип, яким керувались князі при виборі міста та вибору способу укріплень. Сформовано репрезентативну вибірку міст, у який чітко прослідковується залежність природнього розташування, хронологічні межі локації та тип укріплень, на підставі чого виділено три типи укріплених міст Збаразьких. Виділено три категорії міст Збаразьких, які поєднуються спільними планувально-просторовими, природними та хронологічними характеристиками. Використана методика комплексного історико-містобудівного аналізу проілюстрована на гіпотетичних реконструкціях вигляду таких міст як Погребище та Ожиговці у кін. XVI–XVII ст. Обидва міста належать до першої категорії міст у розробленій авторами типології, які характеризуються розташуванням у багнистій місцині, використовують принципи давньоруського планування та оборони й хронологічно були закладенні XV–XVI ст.. до придбання їх князем Янушем Збаразьким. До другої категорії автори відносять міста, що були закладені безпосередньо князем Янушем, і до третьої – міста, що розбудовувались його синами – Єжи та Кшистофом. Міста останньої категорії відрізняються регулярним плануванням зі застосуванням модерних фортифікацій, характерною особливістю яких є розділення замкових та міських фортифікацій водоймою. У другій частині статті автори аналізують стан збереження міст та дають рекомендації щодо збереження залишків урбаністичних оборонних комплексівItem Architectural, economic, and mental factors of the revival of historical industrial facilities in the context of the formation of territorial communities of Ukraine (on the example of the renovation of a salt factory in Drohobych)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Проскуряков, Віктор; Іванов-Костецький, Сергій; Фітьо, Андріан; Анісімова, Марія; Proskuryakov, Viktor; Ivanov-Kostetskyy, Serhii; Fitio, Adrian; Anisimova, Mariia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті висвітлено шлях та фактори, що впливають на відродження історичних пам’яток на прикладі реконструкції соляного заводу у Дрогобичі Дослідження фаз міських центрів життя вченими світу показало, що міста можуть опинитися у важкій ситуації та впадати у депресію не від застою та руйнування культурних цінностей та об’єктів культурної спадщини, а від спадщини та промислових об’єктів. До таких міст в Україні належить місто Дрогобич, де основні підприємства припинили свою діяльність або функціонують частково. У Дрогобичі, як і в багатьох європейських містах, є історичні промислові підприємства, відомі в усьому світі. Перш за все, це солезавод, м’ясокомбінат, нафтопереробний комплекс “Полімін”, нині – “Галичина” тощо, які можуть і повинні стати координатами пошуку районів оновлення, ревалоризації, реабілітації історичних пам’ятників промислової архітектури. Для вирішення цих проблем 8–17 грудня 2020 року в Україні відбувся семінар “Чарівні соляні міста”, ініційований викладачами та студентами Технічного університету в Кайзерслаутерні, Німеччина, та Національним університетом Львівської політехніки, студентами-архітекторами, експертами в галузі економіки , екології та географії. Зі списку об’єктів було обрано соляний завод у Дрогобичі, відомий як підприємство з XIV століття. Після роботи в групах українських та німецьких студентів над обстеженням солеварних підприємств, дослідженнями у галузі видобутку солі в Європі та Україні, дослідженнями різних методів оновлення історичних промислових об’єктів, учасниками семінару було обрано 4 напрямки: 1 – ремонт будинків виключно як підприємство; 2 – передача об’єктів культури та мистецтва на соляний завод; 3 – об’єкти здоров’я та медичної функції; 4 – комбіновані бази відпочинку та виробництва. Розроблено 11 навчально-пошукових проектів. Ці проекти будуть підготовлені у формі виставки у 2021 році в приміщенні Дрогобицької міської ради.Item Life and death of new cities(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Аліна, Харитонова; Ольга, Бєлова; Kharytonova, Alina; Bielova, Olga; Архітектурно-художній інститут; Одеська державна академія будівництва і архітектури; Institute of Architecture and Art; Odessa state academy of civil engineering and architectureУ статті розглянуті питання архітектурного генезису, стрімкого втілення, реалії розвитку, життя і вмирання нових радянських міст, як необхідна попередня умова нашої спроби зрозуміти і, можливо, вирішити деякі ключові проблеми сучасної тенденції деградації містобудівного середовища радянського періоду. Це також важливі загальносвітові урбаністичні питання – повернення соціальної структури і архітектурного вигляду нових міст. Закони, за якими жили міста раніше – не працюють. На сучасному етапі містобудівна наука набула великий арсенал архітектурних засобів для формування середовищної діяльності. Створення життєвого оточення, яке задовольняло б високі матеріальні і духовні потреби людини і стимулювало розвиток особистості і суспільства в цілому, – предмет посилених пошуків сучасних соціологів, містобудівників і архітекторів. Але це не відображено в законодавчій базі нових пострадянських країн. Необхідна правильна постановка проблеми, яка може дати нам найчіткіше розуміння змін, що відбуваються в даний час у людській природі і соціальному порядку, дозволить глибше аналізувати містобудівні рішення при проектуванні нових поселень. Вони яскраво демонструють наскільки вразливе і тимчасове будь-яке суспільство, цивілізація, держава або економічний уклад. Для архітектури і містобудування настав час дослідження, багатостороннього аналізу, наукових висновків, пошуку нових ідей в проектуванні нових міст. Основні питання, які треба ставити архітекторові: будувати нові міста; наскільки важким це може виявитися; які основні чинники впливають на їх виникнення і успішне здійснення; який повинен бути підхід до проектування і розвитку сучасним містом. Досвід радянського будівництва показав, що стійкі в розвитку і соціально життєздатні міста, є рідкісним явищем. Економіка породила поєднання функціонального ставлення до простору і перспективного ставлення до часу. Необхідно гнучке збереження і використання простору, яке виникло у зв’язку з появою корпорації, міського інституту, наділеного правом змінювати з часом рід своєї діяльності. Міста зберігаються завдяки ухопленим перспективам і пристосуванню до обставин, які вдається використовувати в своїх інтересах.Item Conceptual analysis of the architecture of modern interiors of food facilities in Lviv, Kyiv, and Odesa(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Громнюк, Адріана; Hromnyuk, Adriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті подано концептуальний аналіз предметно-просторового середовища сучасних підприємств громадського харчування у Львові, Києві та Одесі. Вони славляться найбільшим розмаїттям надзвичайних тематичних та багатофункціональних закладів. Розроблена класифікація смислових та художніх рішень інтер’єрів для відвідувачів цих закладів. Їх різновиди окреслені за такими ознаками: стилістичний напрямок, сюжетно-тематичний напрямок, жанровий зміст та предметно-чуттєвий зміст, гастрономічна спеціалізація, імітація чи відтворення певного історичного типу закладів харчування. Встановлено, що на концепцію підприємства громадського харчування та його тематичну спрямованість також часто впливає історичне минуле будівлі: тип закладу, його основні функції та стилістичне рішення. Сформульовано основні підходи до проектування архітектури сучасних інтер’єрів закладів харчування в контексті їх художньо-образного вирішення: концептуалізм, еклектика, екологічність, традиціоналізм, функціоналізм, символізм, інноваційність та експерименталізм. Визначено додатковий спектр послуг та спеціальних функцій, які доповнюють концептуальний дизайн тематичних установ. Це реабілітаційна, культурно-освітня функція (наявність музеїв, книжкових магазинів, бібліотек, лекцій та тематичних зустрічей, майстер-класів, музичних концертів, художніх виставок), розваги (риболовля, кіно, дискотека, караоке, стендап-вистави, театральні вистави,, акції, що передбачають різноманітні ігри), наявність ремонту велосипедів, дитячої кімнати, тематичного магазину або можливість провести час із тваринами. Визначено основні тенденції зростання актуальності та ідентифікації закладів харчування, що сприяють зростанню їх популярності, привабливості та відвідуваності. Це: гастрономічна спеціалізація; акцент на художньообразне рішення; універсальність та доступність додаткових послуг; інтерактивністьItem Ideological aspects of the architecture of national determined historicism on the example of Ukrainian, Polish and Russian narratives(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Франків, Роман; Frankiv, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена проблематиці тлумачення об’єктів архітектурної спадщини, в контексті постійного збільшення їх кількості та розширення їх типологічного спектру, що веде до загрози релятивізації поняття “цінності”; в зв’язку із цим, виникає необхідність розширення формулювання категорії цінності тих чи інших об’єктів спадщини. Одним із досі не задіяних ресурсів, у цьому контексті, може вважатись поняття ідентичності, розуміння якої потребує теоретичної кваліфікації. В рамках цих пошуків, у статті розглядаються ідеологічні аспекти архітектури національно детермінованого історизму ХІХ століття. На прикладі українського, польського та російського наративів простежено роль пафосу Ідеальної Батьківщини та конструювання психологічної прив’язаності до середовища тої чи іншої новопосталої нації. Здійснено аналіз концептуальних засад, які лягли в основу творення всіх трьох ідентичностей та були пов’язані із специфікою зміни феодальної парадигми та модерну у регіоні Східної Європи. Запропоновано принцип оціночної диференціації цього виду спадщини залежно від властивих кожній з них символічних ідеалів, трансльованих тою чи іншою конструкцією національної ідентичності.Item Church of the Discalced Carmelites in Lviv and architectural style(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Гусак, Соломія; Husak, Solomiya; Віденський університет; University of ViennaКолишній костел та монастир кармелітів босих, а теперішня греко-католицька церква Архистратига Михаїла, є однією з найменш досліджуваних сакральних споруд Львова. Незважаючи на його історичну цінність для міста, в небагатьох документах, які збереглися до наших днів, перераховані лише пожертви та королівські привілеї: у цій статті за допомогою прикладів інших костелів кармелітів, а також італійських святинь, буде зроблена спроба відтворення можливого процесу його будівництва. Не лише вони, а й вже існуючі монастирі та храми міста сформували вигляд костелу львівських кармелітів, що є важливим для розуміння і локалізації його історії в місцевій будівничій традиції.Item Sacred image of Ternopil region(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Дячок, Оксана; Dyachok, Oksana; Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка; Ternopil Volodymyr Hnatyuk NationalУ статті висвітлено етапи формування архітектури храмових комплексів на Тернопільщині, які сьогодні формують сакральний образ регіону. Джерела, використані у дослідженні, мають різне походження, дають дослідникам інформацію для аналізу сакральної архітектури сучасної Тернопільської області, яка може бути використана для подальших досліджень. Джерельною базою дослідження є церкви різних конфесій – православна, католицька, греко-католицька, єврейська, вірменська, а також залишки дохристиянських комплексів. Така етнічна та конфесійна неоднорідність, складні соціально-політичні процеси на території регіону породили типологічне різноманіття храмів, що відрізняються стилем, розмірами, композиційним вирішенням, оздобленням. Аналіз сакральних комплексів проводився методом польових обстежень, історичного та порівняльного аналізу і базувався на надійних архівних джерелах, даних дослідницьких установ, заповідників та публікаціях провідних учених. Європейська система періодизації була використана для аналізу стадій формування сакральної архітектури: Середньовіччя, Відродження, Реформація, Просвітництво, період XIX–XX століть та сучасний період. Кожен етап відзначається появою величних храмів, які є яскравими домінантами в архітектурному просторі поселень та створюють неповторний сакральний образ Тернопільської області. Показано, що на досліджуваній території майже не залишилось священних предметів ранньосередньовічного періоду, крім курганів та печерних храмів. Високе Середньовіччя представлено одиничними храмами. Період Відродження декларує прийняття західноєвропейських будівельних технологій. Храми мають яскраво виражену захисну функцію. Найяскравіше Тернопільщина представлена Бароковими храмами епохи Просвітництва. Період XIX–XX ст. ознаменований пошуками національного стилю в сакральній архітектурі. Сучасні храмові комплекси будуються за традиційною системою планування, але деякі мають сучасні форми.Item Zaera-polo’s architectural compass as a research tool for modern concepts of architectural environment design(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Джигіль, Юрій; Dzhyhil, Yuriy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглядаються тенденції сучасної архітектури, викладені в дослідженнях архітектурного критика Александро Заера-Поло та його команди. Створений ними інструмент отримав назву “Інтерактивна карта сучасної архітектури”. “Еволюційне дерево” Чарльза Дженкса (схема архітектури XX ст.) справило значний вплив на цей інструмент. Інтерактивна карта стала загальновизнаним інструментом для вивчення та порівняння методів роботи та стилістичних особливостей, що виявляються в роботі сучасних архітекторів з усього світу. Функціональність карти Заера-Поло протягом п’яти років вивчалася автором цієї статті під час навчання майбутніх архітекторів на кафедрі проектування архітектурного середовища Національного університету “Львівська політехніка”. Ці експертизи дозволили сформулювати низку пропозицій щодо вдосконалення обох – структури цієї карти та методології її створення. Зазначається, що інтерактивна карта є потужним інструментом для здобуття студентами знань з дисципліни “Сучасні концепції проектування архітектурного середовища”. Передбачається, що ця карта може стати прототипом діаграми “Сучасний стан сучасної української архітектури” у майбутньому.Item Instructions to Authors(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10)Item Architectural works of pierre ricaud de tirregaille in Galica(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Тарас, Вікторія; Taras, Viktoria; Інституту народознавства НАН України; Institute of Ethnology of NAS of UkraineНезважаючи на те, що постать цього військового інженера, геометра, архітектора П’єра Ріко де Тіррегая (1725–1772) є відносно добре відомою дослідникам, його біографія поза періодом діяльності в Речі Посполитій залишається в основному невідомою. Узагальнення та систематизація результатів попередніх досліджень показали, що наукові дослідження з цієї теми проводились у кількох напрямках. Перший напрямок включає ті дослідження авторів, що присвячені особистості архітектора П’єра Ріко де Тіррегейла і які можна розділити на роботи, що стосуються біографічної інформації про архітектора, та студії про різні проекти, виконані П’єром Ріком де Тіррегейлом на замовлення. Рукописні та графічні матеріали, що зберігаються в архівах Варшави, Кракова, Національному інституті спадщини у Варшаві та Національній бібліотеці Франції в Парижі, є важливими джерелами для пошуку бібліографічної інформації про П’єра Ріко де Тіррегая та його замовлення на проекти. П’єр Ріко де Тірегей народився близько 1725 року у французькій дворянській родині в районі Тирегале в Провансі. Його професійна освіта була покращена в Барселоні під керівництвом інженера Френсіса Рікоде де Тьєрреагіла. На території Речі Посполитої він працював з 1752 по 1762 рр. За цей час у їх діяльності можна виділити три періоди: I – Варшава (1752–1757), II – Львів (1757–1760) та III – Варшава (1760–1762). Більшість замовлень архітектор отримав від кількох магнатських родин: Браницьких, Потоцьких, Мнішек та інших. Перша згадка про перебування П’єра Ріко де Тирегайла в Речі Посполитій відноситься до 1752 року, коли він отримав звання лейтенанта в піхотному полку великого коронного гетьмана Яна Клемента Браницького (1689–1771) і як військовий інженер вступив обслуговування. У портфоліо архітектора були включені: проект та керівництво монтажними роботами з водопостачання саду та звіринця в місті Білосток, проект палацу з садом у місті Кристинополь, палац у селі Песпа, проект палацу Чацьких– Фелінських у Львові, проект модернізації палацу для Антонія Бєльського. Ймовірно, палацовий сад для греко-католицьких митрополитів у Львові та палац із садом у Краковці – теж його робота. П’єр Ріко де Тірегей також склав детальний план міста Варшави в масштабі 1:1000 між 1762–1763. Після дев’яти років служби П’єр Ріко де Тіррегей сподівався на підвищення. У грудні 1761 року він попросив гетьмана Браницького допомогти йому просунутися до звання колони. Його прохання також підтримав маршал Ф. Бєлінський, який попросив гетьмана допомогти у Королівському дворі цим проханням, яке “надасть варшавському плану більше значення”, але, на жаль, це не спрацювало. Після одинадцятирічного перебування в Польщі, П’єр Ріко де Тирегей, не маючи можливості обіймати відповідну посаду при дворі Августа III, переїхав до Берліна в 1762–1763 рр., Де був призначений на інженерний факультет на невизначену посаду та викладацький склад посада при дворі прусського короля Фрідріха II. У 1772 р. У Потсдамі він опублікував нумізматичний трактат, присвячений російським медалям XVIII ст. У 1776 році П’єр Ріко де Тирегей отримав звання полковника і продовжує працювати над наступним томом нумізматичного трактату про медалі Бранденбурзького суду, але незабаром він помирає.Item Improving the energy efficiency of architectural solutions in context of climate change scenarios(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Шулдан, Лариса; Shuldan, Larysa; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗв’язки між кліматичними умовами та архітектурою будівель і містобудівних утворень розкривають у частині архітектурної фізики – архітектурній кліматології. Сьогодні світова кліматична система демонструє ознаки стрімких змін, що у спеціальній літературі останнім часом обережно названо “кліматичним переходом”. У статті кліматичні тенденції проаналізовано в різних територіальних (глобальних, макрокліматичних, мезокліматичних та мікрокліматичних) та часових межах (історичний огляд; сучасний стан; довгострокова, середньострокова та короткострокова перспективи). В результаті їх опрацювання, обґрунтованих даних на перспективу, співвідносну з орієнтовним терміном життя будівель (100 років), не виявлено. Тож, за основу взято найбільш ймовірні середньострокові прогнози до 2050 року. Авторська участь у розробці Держстандарту “Будівельна кліматологія” 2011 р. спонукала до продовження досліджень та виявлення тенденцій кліматичних змін у мезокліматичному масштабі. Проведено аналіз даних нормативних джерел від 60-х років минулого століття (1963, 1973, 1983, 2000, 2011 за даними спостережень від 1950 по 2008 рр.) та продовженні дослідження з лінійним усередненням з 2009 до 2019 р. Порівняння отриманих даних надає картину динаміки змін показників кліматичних режимів (температурного, вологісного, вітрового) за майже 70 років. Оцінена мінливість значень основних параметрів в цілому на території України. На підставі ретроспективних досліджень та аналізі актуальних даних визначена динаміка змін основних кліматичних параметрів для міста Львова. Сформульовано основні вимоги до архітектурних вирішень у різних кліматичних умовах України. Проведено кореляцію покращення енергоефективності архітектурних рішень з актуальними зовнішньо мікрокліматичними умовами. Запропоновано внести відповідні дані до нормативних документів.Item Organization of the urban public park of culture and recreation in the city of Uzhhorod(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Боршовський, Олег; Кознарська, Галина; Лукащук, Галина; Borshovskyi, Oleh; Koznarska, Halyna; Lukashchuk, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено парки Ужгорода, аргументовано доцільність перенесення парку культури та відпочинку з Підзамкового до Боздоського. Підзамковий парк, площею всього 4 га, вже давно не витримує навантаження, яке на нього покладене та не відповідає вимогам ДБН, щодо подібних об’єктів. Подальше використання цього парку для культурно-масових заходів призведе до втрати цінних насаджень та руйнування історичного ландшафту міста. Тому, питання винесення з нього функцій парку культури та відпочинку на даний час постало надзвичайно гостро. Натомість, ця територія може бути використана як місце локального відпочинку навколишніх мешканців. Для функції загальноміського парку культури та відпочинку запропоновано Боздоський парк, який містить всі необхідні компоненти для організації проведення дозвілля населення міста: доступність, достатню площу та рекреаційні ресурси