Проблема пізнання права: гносеологічні межі та можливості

Abstract

У статті проаналізовано фундаментальну методологічну проблему права у контексті гносеологічних меж і можливостей пізнання права, зв’язку реалізації права з професійною культурою юриста, філософського осмислення правової реальності, єдності цінності та істини в праві, філософії злочину, соціальної справедливості як фундаментального принципу правознавства, людини в праві, історіографічних проблем філософії права, феномена європейського права. З’ясовано, що будь-яке розуміння права зобов’язане спиратися на розгорнуту концепцію людини, точніше особистості. І це – персонологія, до змісту якої як обов’язкові базові елементи повинні входити, по-перше, аналіз права як аксіологічного за своєю природою соціального ноумена, по-друге, системна побудова моральних основ права як концепція обов’язку, справедливості, суспільних та особистiсних ідеалів i, по- третє, концепт становлення особистості як справжнього homo juridicus.The article analyzes the fundamental methodological problem of law in the context of the epistemological limits and possibilities of knowledge of law, the right of communication of professional culture lawyer, legal philosophical understanding of reality, truth and unity of values in law, philosophy, crime, social justice as a fundamental principle of law, human law historiographical problems of philosophy of law, the phenomenon of European law. It was found that any understanding of the law must be based on a detailed concept of human personality accurately. And it is – personology, the content of which is mandatory as basic elements should include, first, the analysis of rights as axiological inherently social noumenon, secondly, system building moral foundations of law the concept of duty, justice, social and osobystisnyh ideals i, thirdly, the concept of personality as a true homo juridicus.В статье проанализированы фундаментальная методологическая проблема права в контексте гносеологических границ и возможностей познания права, связи реализации права с профессиональной культурой юриста, философского осмысления правовой реальности, единства ценности и истины в праве, философии преступления, социальной справедливости как фундаментального принципа правоведения, человека в праве, историографических проблем философии права, феномена европейского права. Выяснено, что любое понимание права обязано опираться на развернутую концепцию человека, точнее личности. И это – персонология, к содержанию которого как обязательные базовые элементы должны входить, во-первых, анализ права как аксиологического по своей природе социального ноумена, во-вторых, системное построение нравственных основ права как концепция долга, справедливости, общественных и личностного идеалов i, в-третьих, концепт становления личности как настоящего homo juridicus.