Ринковий вимір української опозиції

Abstract

Неінституціоналізована опозиція становить значну загрозу для досягнення стабільності політичної системи України. Однак суперечливість у вигодах та витратах, які надає їй її потенційний інституціоналізований статус на ринку владних відносин, не стимулює опозицію до виведення власної діяльності на рівень виключно формалізованої взаємодії з іншими акторами ринку. Такому кроку не сприяє й відсутність актуалізованої законодавчої бази з питань взаємодії влади та опозиції. Неформалізований статус української опозиції, з одного боку, дозволяє їй користуватися неформалізованими важелями впливу на прийняття політичних рішень, отримувати ренту від взаємодії з владними органами та не нести відповідальності за неуспішний політичний курс перед виборцями, однак з іншого – спричиняє проблему відсутності офіційного її впливу на політичний процес та наявність нерівних можливостей влади та опозиції на наступних виборах.