Національна меншина гагаузів: особливості культурно-національного розвитку в Україні

Abstract

Описується історичне виникнення гагаузів як етнічної меншини та її зосередження на українських землях. Гагаузи – тюркський народ християнського віросповідання, основна частина котрого проживає в північній частині центрального Буджака, з 1940 року увійшов до Республіки Молдова. У результаті Кримської війни 1856 року Південно-Західний край Буджака (південне Припруття і селища нинішнього Вулканешського району, а також Болград, що вважався центром бессарабських колоній) відійшов до князівства Молдова. Це привело за собою вимушену міграцію гагаузького населення в сьогоднішні межі Запорізької області України. Близько 40 тис. буджацьких гагаузів проживає в суміжних районах Одеської області України. Окремі селища гагаузів проживає в Запорізькій області України, в Росії, Казахстані і в країнах Європи (Болгарії, Румунії, Греції, Туреччини). Йдеться про розвиток гагаузів в Україні, їхнє соціальне становище та права. В умовах державної незалежності України перед гагаузами відкрилися можливості національного відродження, розвитку традиційних форм господарювання та самобутньої культури.