Browsing by Author "Петрушенко, Оксана"

Now showing 1 - 13 of 13

Descartes’ and Pascal’s antropological alternative in the perspectives of post-humanity
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Петрушенко, Віктор; Петрушенко, Оксана; Petrushenko, Viktor; Petrushenko, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський медичний інститут
Проаналізовано філософсько-антропологічні позиції Декарта та Паскаля у контексті гострих проблем сучасної філософської антропології. Автори висловлюють переконання в тому, що їхні ідеї дають змогу краще зрозуміти сутність сучасної антропологічної кризи та осмислити можливі способи протистояння сучасним тенденціям перетворення людини на постлюдину. Використано методи компаративістики та історико-філософської аналітики. Перспективи подальшого дослідження теми пов’язані з поглибленим вивченням зав’язків людського організму з духовними явищами і процесами.
Вплив розвитку науки на утопію та утопічну думку
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010) Петрушенко, Оксана
До питання про предметну складову в аналізі впливу переконань філософа (мислителя) на його творчість
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Петрушенко, Оксана
Зміст та значення провідних соціальних функцій утопії
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008) Петрушенко, Оксана
Автор визначає та окреслює такі соціальні функції утопії, як соціального явища (що властиві і позитивній, і негативній утопії): дидактичну, прогностичну, критичну, аксіологічну, культуротворчу, особистісну, виховну, соціально-політичну, і робить висновок про соціальну доцільність (а не надлишковість) утопії у житті суспільства. Author of the article defines and traces next social functions of utopia as social phenomenon (which belong both to positive and negative utopias): deductical, prognostic, critical, value, cultural, personal, educational, socio-political; and makes conclusion about social expedience (but not superfluity) of utopia in social life.
Леся Українка: міркування про утопію
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Петрушенко, Оксана
Модифікації утопії та різновиди утопічної свідомості у сучасному світі
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010) Петрушенко, Оксана
Досліджується утопічна свідомість сучасності як спосіб існування позитивної утопії та визначаються основні види сучасної утопічної свідомості: сцієнтистська, релігійна, партійно-політична, культурно-мистецька, корпоративно-фінансова, екологічна. In given article contemporary utopian consciousness as the way of positive utopia’s existence is studied. Also the main kinds of contemporary utopian consciousness are defined: scientific, religious, political, cultural and art one, corporative-financial, ecological.
Місто та його образ як фактори формування утопії
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007) Петрушенко, Оксана
Окреслено певні аспекти буття міста як особливого цивілізаційного утворення суспільного буття (будівництво за планом, управління; зосередження людей, пов’язаних з наукою, освітою, видавництвом, релігійною діяльністю), що вплинули на виникнення утопії як інтелектуального явища, а також на диференціацію утопій на політичну, сцієнтистську, релігійну; на позитивну і негативну. In given article certain aspects of the being of town as peculiar formation of civilized social being is described (building of town according to the plan, ruling; stuff of people, connected with science, education, publishing and religious activity) in the aspect of its influence over the appearance of utopia as intellectual phenomenon, and also over the differentiation of utopias into political, scientific, religious; into positive and negative.
Поняття «суспільство знань», його аналіз та оцінка
(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Петрушенко, Оксана; Львівський медичний інститут
Проаналізовано зміст поняття суспільство знань та останніх публікацій на цю тему, зокрема доповідь ЮНЕСКО “До суспільств знань”. Автор піддає сумніву наукову коректність цього поняття: людина і суспільство не можуть бути редуковані до знання. Проте зазначено, що цей термін може виконати роль проективного поняття та сприяти дослідженню реальних тенденцій розвитку сучасного суспільства. The author analyses meaning of the notion of knowledge society, as in the special investigations, the term is interpreted broadly and ambiguously. The analysis includes main ideas of a well-known management theorist P. Drucker who introduced the term, believing that in modern highly developed societies special knowledge becomes the most important factor of social and economic development. P.Druker’s ideas on knowledge society were developed in the UNESCO report “To the Knowledge Societies” (2005), but in this article, the interpretation of the term is slightly expanded and modified – it is spoken about the need of science and education for the modern knowledge society in all regions of the world on the one hand, and preservation and development of regional indigenous knowledge on the other. Interpretation of the term by educators involves mainly the need for modernisation and changes in the existing educational system. As for the scientific accuracy of the term, there is a number of observations: 1) the idea of knowledge society was already proposed by F. Bacon, but it was also criticised; 2) in modern texts devoted to public knowledge, this notion is interpreted widely, and often not correctly; 3) in the community, in addition to knowledge, an important role is played by religion, morality and art; 4) in human mentality an important role (except knowledge) is played by will, memory, thinking, feelings and emotions, self-consciousness. Thus, the author concludes that knowledge society is a technical term which, to some extent, is a utopia as an ideal type by M. Weber since it allows to highlight some new aspects in society, but it does not describe the real state of a society as a system. Both – man and society are complex systems that cannot be reduced solely to knowledge. Basic research methods are as follows: logical, comparative, textual.
Порівняльна характеристика ідеалу та утопії як утворень свідомості
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2006) Петрушенко, Оксана
Доводиться, що ідеал і утопія, попри подібність їх змісту та функцій, постають різними утвореннями свідомості. Проведено їх порівняльний аналіз та окреслено їх провідні характеристики. In the article it is argued, that ideal and utopia, in spite of likeness of their content and functions, are quiet different phenomena of consciousness. The comparative analysis is done and main characteristics are described.
Проблема співвідношення природного та штучного у контексті сучасних глобалізаційних процесів
(Ліга-Прес, 2012) Петрушенко, Оксана; Пасько, Оксана; Григовець, Володимир
Утопія та футурологія: різні способи передбачення майбутнього
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Петрушенко, Оксана
Дано основні характеристики утопії та футурології. Коротко описано історію виникнення як утопії, так і футурології, окреслено їхні основні напрямки. Спільними ознаками утопії та футурології, на думку автора, є опис очікуваних соціальних змін; визначення та узагальнення певних тенденцій соціального розвитку; визначення як позитивних, так і негативних тенденцій соціального розвитку; попередження суспільства про можливі негативні результати, до яких може привести суспільний розвиток. Відмінності між утопією та футурологією полягають у часових характеристиках змальованого суспільства; трактуванні поняття належного; зацікавленості у механізмі та кінцевому результаті очікуваних змін, у стратегічних завданнях створюваних проектів. In the paper the main characteristics of utopia and of futurology are given. Author describes historical development both of them, writes about their main trends. According to the idea of author the common features of utopia and futurology are the next: description of the future social changes; definition and generalization of certain tendencies of social development; description of both positive and negative tendencies in social development; warning about the able negative results of given social development. Differences between utopia and futurology are connected with time characteristics of the depicted societies; understanding of notion of appliance; interest to the mechanism and final result of the future changes, in strategic tasks of created projects.
Утопія як проективна інтелектуальна конструкція
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Петрушенко, Оксана
Автор статті стверджує, що тривале існування утопічної думки пояснюється її зв’язком з важливими потребами існування людини та діяльності людської свідомості – сферою ідеалізації, інтелектуального конструювання, уявленнями про належне та бажане, детермінованістю людського життя майбутнім, прогнозуванням, прагненням уникнути антиномій реального життя. У цьому контексті аналізуються концепції: утопічного реалізму Е. Гідденса, принципу відповідальності Г. Йонаса, реалістичної утопії Ю. Габермаса. The paper explains a long-time existence of utopian thinking as a result of its connection with the important needs of human existence and consciousness activity. Utopia is closely connected with the sphere of idealisation. It is the ability of man’s consciousness to create some intellectual constructions describing internal relations which are important but cannot be perceived with the sense organs. At the end of the 20th century utopia is studied in the context of social constructivism that seeks to create the image of social reality in accordance with some logical arguments (utopian constructivism). Utopian thought is also related to the ideas of appropriateness and desirability investigated by the philosophers since the 19th century. The author claims that human life is determined by the future and utopia is closely connected with this tendency. A well-known philosopher E. Bloch investigates utopia analysing the concepts of hope and prognostics. In his view, utopia fulfills the role of long-range prognostics that shows us the true values of mankind. According to K. Jaspers, people like utopia because it allows them to see the world without any problems and difficulties and avoid antinomies of real life. The philosopher criticizes utopia thinking that real life without antinomies can be characterised by a lack of energy for further growth. A. Giddens pays attention to a special role of utopia in the period of globalisation. The thinker believes that utopia is quite useful as a project of the future development of humanity. In his opinion, it must be connected with realism because in the modern world every country can plan its future only in the context of the common development of humankind. Taking into consideration the above-mentioned fact, A. Giddens uses the term “utopian realism”. Both the principle of responsibility offered by G. Yonas and realistic utopia suggested by U. Habermas are analysed in the given context.
Утопія і наука: аспекти єдності та протистояння
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Петрушенко, Оксана
Окреслено взаємозв’язки та протиставлення утопії та науки як утворень суспільної свідомості. Простежується також ставлення до науки у представників утопічної думки, починаючи від передісторії утопічного жанру (Платон), в подальшому – у Т. Мора, Ф. Бекона (ХVІІ ст.), Л.-С. Мерсьє (ХVІІІ ст.), Ш. Фур’є (ХІХ ст.), а також в антиутопіях О. Хакслі та Дж. Оруела (ХХ ст.). The article is dedicated to description of the main connections and oppositions between utopia and science as formations of social consciousness. Attitude towards science of representatives of utopian thought (from Plato – later to Th. More, F. Bacon in 17 cent., L.-S. Mercier in 18 cent., Ch. Fourier in 19 cent., and also in negative utopias of A. Huxsley and G. Orwell in 20 cent. – is traced.