Browsing by Author "Чорнобай, О. Л."

Now showing 1 - 17 of 17

Аргументативна практика у судовому процесі: до постановки проблеми
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Чорнобай, О. Л.
Враховуючи принцип змагальності, за яким відбувається судовий процес, а також часто вирішальну роль у ньому людського чинника, розглядаємо специфічні особливості судової аргументації, характерні для кожного учасника юридичного дискурсу. Особливий акцент зроблено на риторичному аспекті аргументативної практики, застосовуваної у судочинстві, коли найповніше розкривається значення виступів учасників процесу у вирішенні конкретної справи. Учитывая принцип состязательности, согласно которому происходит судебный процесс, а также часто решающую роль в нем человеческого фактора, рассматриваем специфические особенности судебной аргументации, характерные для каждого участника юридического дискурса. Особый акцент сделан на риторическом аспекте аргументативной практики, применяемой в судопроизводстве, когда наиболее полно раскрывается значение выступлений участников процесса в решении конкретного дела. Taking into account the principle of competition on which the trial takes place, and also often decisive role in its human factor, consider specific features of the judicial reasoning, characteristic of each participant of the legal discourse. The exceptional accent is placed on the rhetorical aspect of argumentative practice, used in legal proceedings, when fully opened of the participants meaning in the process of solving the case.
Вітчизняна юридична аргументація: становлення та розвиток
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-05-30) Чорнобай, О. Л.; Національний університет “Львівська політехніка”
Загальна характеристика правових норм: офіційне та неофіційне тлумачення
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-10-15) Гап’як, С.; Чорнобай, О. Л.
Комунікативна лінгвістика (мовна комунікація) як основа опанування засобів юридичної комунікації
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Чорнобай, О. Л.
Одним із наслідків впливу на сучасний світ процесів глобалізації та інформатизації, бурхливого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій є формування сучасного інформаційного суспільства, в якому знання й інформація стають ключовими ресурсами державного і суспільного розвитку. Протягом усієї історії людства інформація розглядалася як важливий військовий, політичний, економічний, соціологічний чинник, що значною мірою зумовлював поступ держави, суспільства, а також прогрес кожного його члена. Володіти певною інформацією означало мати упевненість у вирішенні важливих суспільних проблем. Здатність індивідуума збирати, накопичувати, трансформувати й передавати інформацію стала визначальною у формуванні його як істоти соціальної, як особистості, наділеної інтелектом, креативністю. Саме ця здатність дала змогу передавати досвід і знання з покоління в покоління, що забезпечувало суспільний прогрес. Соціальна взаємодія окремих людей соціальних груп, соціуму загалом ґрунтується передусім на обміні інформацією. Одним из последствий влияния на современный мир процессов глобализации и информатизации, бурного развития информационных и коммуникационных технологий стало формирование современного информационного общества, в котором знание и информация становятся ключевыми ресурсами государственного и общественного развития. В течение всей истории человечества информация рассматривалась как важный военный, политический, экономический, социологический фактор, который в значительной степени предопределял продвижение государства, общества, а также прогресс каждого его члена. Владеть определенной информацией значило быть уверенным в решении важных проблем общественного характера. Способность индивидуума собирать, накапливать, трансформировать и передавать информацию стала определяющей в формировании его как существа социального, как личности, наделенной интеллектом, креативностью. Именно эта способность дала возможность передавать опыт и знание из поколения в поколение, которая обеспечивало общественный прогресс. Социальное взаимодействие отдельных людей социальных групп, социума в целом основывается прежде всего на обмене информацией. One of consequences of influence on the modern world of processes of globalization and informatization, rapid development of information and of communication technologies there is forming of modern informative society, in that knowledge and information become the key resources of state and public development. During all history of humanity information was examined as a military, political, economic, sociological factor, that predetermined advancement of the state, society, and also progress of every his cock largely, is important. To own certain information meant mother confidence in the decision of important problems of public character. Ability of individuals to collect, to accumulate, to transform and pass information became qualificatory in forming of him as a creature social, as the personality, provided with an intellect, creativity. Exactly this ability gave an opportunity to pass experience and knowledge from a generation in a generation that provided public progress. Social co-operation of separate people of task forces, society on the whole is base on foremost exchange information.
Методологія вивчення та освоєння комунікативної культури
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Чорнобай, О. Л.
Комунікативний поворот у сучасній філософії від суб’єктивності до інтерсуб’єктивності передбачає різні концептуальні підходи як до самої комунікації, так і до форм і засобів її відтворення, що стосується глибинних смисложиттєвих орієнтацій і має вільний характер. Тож конструктив світобачення у галузі комунікативної філософії полягає насамперед у тому, що юридичний раціоналізм вибудовується на удосконалених універсальних правах людини, юридичній легітимації влади, вільному обговоренні моральних і політичних альтернатив. Коммуникативный поворот в современной философии от субъективности к интерсуб’ективности предусматривает разные концептуальные подходы как к самой коммуникации, так и к формам и средствам ее воссоздания, которое касается глубинных смысложизненных ориентаций и имеет свободный характер. Поэтому конструктив миропонимания в отрасли коммуникативной философии заключается прежде всего в том, что юридический рационализм выстраивается на усовершенствованных универсальных правах человека, юридической легитимации власти, свободном обсуждении моральных и политических альтернатив. A communicative turn in modern philosophy from subjectivity to subjectivities envisages the different conceptual going both near communication and to the forms and facilities of her recreation that touches deep vital orientations and has free character. Therefore world view of attitude in industry of communicative philosophy consists foremost in that legal rationalism lines up on the improved universal human rights, legal legitimation of power, free discussion of moral and political alternatives.
Мистецтво суперечки, або еристика: предмет та історія
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Чорнобай, О. Л.
Світ, в якому живемо, працюємо, контактуємо тощо, надто контраверсійний. І доля багатьох людей пов’язана повною мірою із тим, наскільки вони вміють організовувати діалог у різних сферах життя, у науці й політиці, між партіями, об‘єднаннями, представниками різних етносів, між віруючими й атеїстами, між батьками й дітьми, між владою і громадянами, між багатими і бідними тощо. Мир, в котором живем, работаем, контактируем и так далее, слишком контраверсионный. И судьба многих людей связывается в полной мере с тем, насколько они умеют организовывать диалог в разных сферах жизни, в науке и политике, между партиями, объединениями, представителями разных этносов, между верующими и атеистами, между родителями и детьми, между властью и гражданами, между богатыми и бедными и тому подобное. World in that live, work, contact et cetera, too complicated. And the fate of many people contacts to a full degree with that, as far as they are able to organize a dialogue in the different spheres of life, in science and politics, between batchwises, associations, representatives of different ethnoss, between believers and atheists, between parents and children, between power and citizens, between rich and poor and others like that.
Поняття та значення судової промови
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-10-15) Антонюк, І.; Чорнобай, О. Л.
Поняття і суть комунікативної культури правника
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Чорнобай, О. Л.
Очевидно є підстави для твердження, що комунікативну культуру правників слід розглядати як соціальний феномен у найширшому розумінні значення і сутності цього поняття. У комунікативному процесі, що супроводжується обміном різновартісними цінностями, визначаються статусні ознаки чинників, і суб’єктів комунікації. У такий спосіб стають явними і вкрай необхідними взаємозв’язки між такими поняттями, як “мова”, “комунікація”, “соціум”, “адаптація суб’єкта”, “аргументація”, “спілкування” тощо, що й спричиняє відповідно високі вимоги до формування комунікативної культури майбутніх правників-студентів юридичних навчальних закладів, як вагомої передумови їх професійної компетентності. Очевидно есть основания для утверждения, что коммуникативную культуру законодателей следует рассматривать как социальный феномен в самом широком понимании значения и сущности этого понятия. В коммуникативном процессе, который сопровождается обменом разностоимостными ценностями, определяются статусные признаки факторов и субъектов коммуникации. Таким образом становятся явными и крайне необходимыми взаимосвязи между такими понятиями, как “язык”, “коммуникация”, “социум”, “адаптация субъекта”, “аргументация”, “общение” и др., что и вызывает соответственно высокие требования к формированию коммуникативной культуры будущих студентов юридических учебных заведений, как весомой предпосылки их профессиональной компетентности. Obviously there are grounds in order to ratify, that thecommunicative culture of legislators it follows to examine asthe social phenomenon in the widest understanding of valueand essence of this concept. In a communicative process thatis accompanied by an exchange різновартісними values, thestatus signs of factors are determined, and subjects ofcommunication. Thus become obvious and extremelynecessary intercommunications between such concepts, as a “language”, “communication”, “society”, “adaptation ofsubject”, “argumentation”, “commonunication” and other, thatand causes accordingly rigorisms to forming ofcommunicative culture of future legislators-students of legaleducational establishments, as ponderable pre-conditionthem professional competence.
Принцип верховенства права: філософсько-правовий аспект
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-10-15) Барашкова, Т.; Чорнобай, О. Л.
Природа, структура і типологія спілкування (комунікації) у професійній діяльності юриста
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Чорнобай, О. Л.
Концепція розвитку юридичної освіти в Україні передбачає підготовку висококваліфікованих юридичних кадрів, здатних до активної, творчої участі в державно-правовому житті, які мають політичну, правову і, що надзвичайно важливо, належну мовну культуру. Зрозуміло, що суддям, прокурорам, слідчим, адвокатам треба найперше добре знати те, що має значення для розв’язання різноманітних юридичних справ, тобто зміст конкретних законів, порядок здійснення юридичних процедур тощо. При цьому слід постійно пам’ятати і про те, що вузькопредметна підготовка не лише збіднює інтелектуальний потенціал фахівця-юриста, але й не відповідає характерові його професійної діяльності, яка визнана соціально-публічною. Отже, питання культури думки і слова у професійній діяльності юриста порушується практичною необхідністю і самим життям. Концепция развития юридического образования в Украине предусматривает подготовку высококвалифицированных юридических кадров, способных к активному, творческому участию в государственно-правовой жизни, которые имеют политическую, правовую и, что чрезвычайно важно, надлежащую языковую культуру. Понятно, что судьям, прокурорам, следователям, адвокатам надо в первую очередь хорошо знать то, что имеет значение для решения разнообразных юридических дел, то есть содержание конкретных законов, порядок осуществления юридических процедур и тому подобное. При этом следует постоянно помнить и о том, что узкопредметная подготовка не только обедняет интеллектуальный потенциал специалиста-юриста, но и не отвечает характеру его профессиональной деятельности, которая признана социально-публичной. Следовательно, вопрос культуры мысли и слова в профессиональной деятельности юриста затрагивается практической необходимостью и самой жизнью. Conception of development of legal education in Ukraine envisages training of highly skilled legal personnels apt at active, creative voice in legal life, that have political, legal and, that it is extraordinarily important, proper language culture. Clear that judges, public prosecutors, investigators, advocates, are necessary it is first of all good to know that matters for the dispatch of various legal businesses, id est maintenance of concrete laws, order of realization of legal procedures and others like that. Thus it follows constantly to remember and that preparation that is limited to the certain objects not only impoverishes intellectual potential of specialist-lawyer but also does not answer character of him professional activity that is confessed by socialpublic. Thus, the question of culture of idea and word in professional activity of lawyer is affected by a practical necessity and life.
Розвиток комунікативної компетентності юриста на етапах його професійного становлення
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Чорнобай, О. Л.
Мовленнєвий напрям компетентнісного підходу до формування професійної особистості майбутнього юриста покликаний сприяти виробленню вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності, розвитку культури мовлення, мовленнєвої творчості, орієнтації в загальних питаннях теорії інформації, комунікативної лінгвістики тощо. Опрацьовуючи матеріал, кожен, хто прагнув опанувати мовленнєву культуру, мав нагоду переконатися, що мовленнєва діяльність – єдність спілкування та узагальнення, що це активна цілеспрямована діяльність людини, котра має специфічну організацію та регулюється певною системою мотивів. Водночас він мав можливість усвідомити, що будь-який (а насамперед передбачуваний і чітко спланований) комунікативний акт – цілеспрямована мовленнєва дія, що здійснюється відповідно до принципів і правил мовленнєвої поведінки, прийнятих у суспільстві. Речевое направление компетентного подхода до формирования профессиональной личности будущего юриста призвано способствовать выработке умений и навыков во всех видах речевой деятельности, развития культуры речи, речового творчества, ориентации в общин вопросах теории информации, коммуникативной лингвистики и тому подобное. Прорабатывая материал, каждый, кто стремился овладеть речевой культурой, имел возможность убедиться, что речевая деятельность – единство общения и обобщения, что это активная целеустремленная деятельность человека, которая имеет специфическую организацию и регулируется определенной системой мотивов. В то же время он имел возможность осознать, что любой (а в первую очередь предсказуемый и четко спланирован) коммуникативный акт – целеустремленное речевое действие, которое осуществляется в соответствии с принципами и правилами речового поведения, принятыми вобществе. Speech direction of компетентнісного approach to forming of professional personality of future lawyer is called to assist making of abilities and skills in all types of speech activity, development of culture of speech, speech work, orientation in the general questions of information, communicative linguistics theory and others like that. Working over material, each, who aimed to capture a speech culture, had the opportunity to make sure, that speech activity – unity of commonunication and generalization, that it is active purpose full activity of man, that has specific organization and regulated by the certain system of reasons. At the same time he had the opportunity to realize that any (and first of all predict able and clearly plan) communicative actis a purpose full speech action, that comes true in accordance with principles rules of speech behavior, accepted in society.
Роль комунікативної культури у професійній діяльності правника
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Чорнобай, О. Л.
У нашому суспільстві за роки незалежності України кожен громадянин упевнився у тому, що праця юриста надзвичайно складна. Їй притаманні ознаки, які відрізняють її від більшості інших професій. Йдеться передусім про правове регулювання усієї професійної діяльності юридичної особи (слідчого, прокурора, судді та ін.). В умовах докорінної перебудови усіх сторін життя суспільства, проголошення суверенітету народу, розбудови правової Української держави і утвердження її на світовому рівні надзвичайно гостро виступає проблема професіоналізму в усіх сферах діяльності, тим, більше, коли йдеться про юридичну діяльність. В атмосфері непрестижності знань, дефіциту професійної компетентності та справжньої культури, зокрема правової, проблема професіоналізму набуває особливої значущості. Історія застерігає й вчить, до яких фатальних наслідків може призвести професійна некомпетентність. В нашем обществе за годы независимости Украины каждый гражданин убедился в том, что труд юриста чрезвычайно сложный. Ему присущи черты, которые отличают его от большинства других профессий. Речь идет прежде всего о правовом регулировании всей профессиональной деятельности юридического лица (следователя, прокурора, судьи и др.). В условиях коренной перестройки всех сторон жизни общества, провозглашения суверенитета народа, развития правового украинского государства и утверждения его на мировом уровне чрезвычайно остро выступает проблема профессионализма во всех сферах деятельности, тем более, когда речь идет о юридической деятельности. В атмосфере непрестижности знаний, дефицита профессиональной компетентности и подлинной культуры, в том числе правовой, проблема профессионализма приобретает особую значимость. История предостерегает и учит, к каким роковым последствиям может привести профессиональная некомпетентность. In our society since independence Ukraine every citizen is satisfied that the work of a lawyer are extremely complicated. It has the features that distinguish it from most other professions. The talk was about the whole legal regulation of professional activities of a legal entity (the investigator, prosecutor, judge, etc.). In terms of a radical overhaul of all aspects of society, the declaration of the sovereignty of the people, the Ukrainian state building law and strengthening it at the global level is extremely acute problem in favor of professionalism in all areas, the more when it comes to legal activities. The atmosphere neprestyzhnosti knowledge deficit of professional competence and genuine culture, including legal and professional problem is of particular importance. History warns and teaches, which can cause fatal professional incompetence.
Софістика як дискурсивна практика правової аргументації за часів античності
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Чорнобай, О. Л.
Розкривається сутність софістичних засад дискурсивної практики за часів античності, розглядається софістика, як поширена у V–IV ст. до н. е.* у Стародавній Греції форма і засіб правової аргументації на прикладі судових промов, зокрема спадщини відомого логографа софіста Лісія, якого є усі підстави називати “хресним батьком” правової аргументації. Рассматривается сущность софистических оснований дискурсивной практики в античности, анализируется софистика, как распространенная в V – IV вв. до н. э. в Древней Греции форма и средство правовой аргументации на примере судебных речей, вчастности творческого наследия известного логографа софиста Лисия, которого есть все основания называть “крестным отцом” правовой аргументации. The essence of sophistic grounds discursive practice in antiquity, analysed sophistry as widespread in V–IV century B. C. in ancient Greece form and means of legal argumentation on the example of judicial conversations, in particular creative in heritance of the famous sophist logograph Lysiasa, which is every reason to call the “godfather” of the legal argument.
Соціологія права: теоретико-правовий аспект
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-10-15) Аврамишина, Д. О.; Чорнобай, О. Л.
Теорія аргументації: основні філософсько-правові аспекти
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Чорнобай, О. Л.
У комунікативній практиці доводиться доволі часто стикатися з ситуацією, коли не тільки необхідне чітке уявлення про істинний стан справи, а й слід об’єктивно продемонструвати, чому саме це вважається істинним, тобто проявити інтелектуальну здатність довести опонентам чи адресатам правильність своєї позиції за допомогою аргументації, способу міркування й спілкування. Щоб впевнено себе почувати в такій ситуації, необхідні знання з теорії аргументації – галузі філософських знань. В коммуникативной практике придется достаточно часто сталкиваться с ситуацией, когда необходимо не только иметь четкое представление об истинном состоянии дела, но и следует объективно продемонстрировать, почему именно это счи- тается истинным, то есть проявить интеллектуальную возможность доказать оппонентам или адресатам правильность своей позиции путем аргументации, способа рассуждения и общения. Чтобы уверенно себя чувствовать в такой ситуации, необходимы знания из теории аргументации – области философских знаний. In communicative practice has often faced with a situation, when it is necessary not only to have a clear idea of the true state of affairs, but also it follows objectively to demonstrate, what exactly it is considered to be true, that demonstrate the intellectual possibility to prove opponents or senders the rightness of the position by an argumentation, method of reasoning and communication. To feel themselves secure in such situation, the necessary knowledge of the theory of argumentation – the field of philosophical knowledge.
Філософсько-правові детермінанти формування юридичної аргументації в Новий час (XVII-XIX ст.)
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнобай, О. Л.; Chornobai, O. L.; Чорнобай, Е. Л.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
З’ясовано вплив філософсько-правових ідей періоду Нового часу, основних тенденцій розвитку логіки та риторики на формування теорії юридичної аргументації. Наголошено на визначальному впливу раціоналізму як нової наукової парадигми на формування нових підходів в аргументації. Проаналізовано зміну співвідношення логіки та риторики у філософському знанні та їх вплив на процес аргументування. Охарактеризовано філософські та філософсько-правові концепції, що здійснили найбільший вплив на формування юридичної аргументації Нового часу та сучасності.
Ірраціоналізм в юридичній аргументації
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-05-30) Чорнобай, О. Л.; Національний університет «Львівська політехніка»