Browsing by Author "Швачко, С. Г."
Now showing 1 - 6 of 6
- Results Per Page
- Sort Options
Item Вплив дефектів мікроструктури чавунних поршневих кілець на ресурс двигунів внутрішнього згорання(Видавництво Львівської політехніки, 2018-10-01) Хом’юк, А.; Швачко, С. Г.Item Вплив лазерного легування на структуру та властивості маловуглецевої сталі марки 20(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Бончик, О. Ю.; Загірський, А. В.; Савицький, Г. В.; Швачко, С. Г.Item Вплив поверхневого лазерного навуглецювання на циклічну довговічність сплаву ВТ14(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006) Плешаков, Е. І.; Швачко, С. Г.; Котик, Ю. М.Лазерне навуглецювання сплаву BT14 підвищує твердість поверхневого шару до 6...6,5 ГПа, формуючи в ньому композитну структуру, яка складається з дендритів TiC, розміщених у α′-мартенситній матриці. Цементований шар міцно зв’язаний з підкладкою і не має тріщин та пор. Лазерним обробленням кільцевої виточки зразків зменшено їхню циклічну довговічність під час випробувань на малоциклову втому. Осередки руйнування локалізуються в зонах лазерної дії. Laser carburising of VT14 alloy produces surface layer with composite microstructure, which contain TiC dendrites uniformly distributed in the α′-martensitic matrix. The carburized layer has microhardness of 6…6,5 GPa, excellent bonding with the substrate and is free of pores and cracks. The laser treatment of the specimen’s neck decreases its low-cycle fatigue life. The fracture nuclei are localized in the laser treated zones.Item Дослідження фазового складу поверхневих шарів на малолегованих сталях після хіміко-термічного та лазерного оброблення(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2000) Кондир, А. І.; Борисюк, А. К.; Швачко, С. Г.; Нарольський, С. І.Методом магнітного фазового аналізу встановлено, що кількість залишкового аустеніту після лазерного зміцнення цементованого шару на сталі 18ХГТ, зростає у 1,5 раза порівняно з такою самою у шарах після об’ємного гартування, а температурний інтервал перетворення аустенітузалишкового у мартенсит привідпуску зсувається до 580 °С. Magnetic phase analysis of carburized layer on 18KhGT steel was carried out after laser and through quenching. The experimental results indicate that the amount of the retained austenite after laser treatment has 1,5 times increased in comparison with that in through quenching condition. At tempering austenite–martensite transformation range was shifted after laser strengthening upto 580 °C.Item Підвищення стійкості бурових доліт шляхом оптимізації пресового з’єднання “твердосплавний зубок–шарошка”(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005) Пелех, М. П.; Швачко, С. Г.Бічна поверхня зубка, виготовлена згідно з розрахунковим профілем, створює у пресовому з’єднанні рівномірне напруження по всій поверхні контакту. Робота спрямована на розв’язання задачі підвищення працездатності бурового долота й економії дефіцитного твердого сплаву. The pik flank was manufactured according to the design profile. Due to this in press joint there is a uniform stress on all contact surfsce. The operation was carried out with the purpose to boost of service capability of a drilling bit and to spare a scarce hard alloy.Item Фазовий магнітний аналіз сплавів з ефектом запам’ятовування форми(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007) Кузьо, І. В.; Борисюк, А. К.; Швачко, С. Г.Методом магнітного фазового аналізу в інтервалі температур від 77 К до 1070 К здійснено дослідження фазових перетворень у сплавах з ЕЗФ на основі Fe–Ni, Cu–Mn–Al та кобальті. Визначені температури прямого та зворотного мартенситного перетворення досліджуваних сплавів. Методику можна використати для визначення основних технологічних параметрів термічної обробки нових сплавів з ЕЗФ та для проведення корекції застосовуваних режимів з метою їх оптимізації. By method of the magnetic phase analysis in temperature range from 77 To up to 1070 to is held research of phase transformations in alloys with a memory effect on the basis Fe–Ni, Cu–Mn–Al and cobalt. Are determined the temperatures of direct and inverse martensitic transformation of studied alloys. The technique can be applied for definition of the basic technological parameters of heat treatment of new alloys with a memory effect and for correction of used modes with the purpose of their optimization.