Browsing by Subject "acetic acid"
Now showing 1 - 12 of 12
- Results Per Page
- Sort Options
Item Densities, excess volumes and partial molar volumes of lauryl methacrylate solutions in some organic solvents(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2011) Serheyev, ValentynDensities and excess volumes of the binary systems of lauryl (dodecyl) methacrylate with hexane, benzene, 1,2-diclorethane and acetic acid have been measured as a function of concentration, at 293 K and atmospheric pressure by pycnometric methods. The calculated excess volumes were approximated by polynomials. Визначено концентраційну залежність густини і надлишкового об'єму бінарних систем лаурил (додецил) метакрилату с гексаном, бензеном, 1,2-дихлоретаном і оцтовою кислотою при 293 K і атмосферному тиску, з використанням пікнометричного методу. Розраховані значення надлишкового об'єму були апроксимовані поліномами.Item Electrochemical Synthesis of Peroxyacetic Acid on Pt/PtO and PbO2 Anodes(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-24) Bilous, Tetiana; Tulskaya, Alena; Ryshchenko, Igor; Chahine, Issam; Bairachnyi, Volodymyr; National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”Вивчена кінетика анодних процесів на Pt/PtO та PbO2 анодах у водних розчинах оцтової кислоти. Встановлено, що додавання сульфатної кислоти має каталітичний ефект в електрохімічному синтезі пероксиоцтової кислоти. Обґрунтовано вибір промоторів утворення пероксичастинок. Виявлено, що I–, Cl– (вихід за струмом 1.2–1.5 %) частинки є найбільш ефективними для платинового аноду та I–, F–(вихід за струмом 0.50–0.55 %) – найбільш ефективні для диоксид свинцевого аноду.Item Enthalpies of mixing methylmethacrylate with some organic solvents(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2012) Serheyev, ValentynUsing a calorimetric method enthalpies of mixing of the binary systems of methylmethacrylate with acetonitryle, hexane, benzene, 1,2-diclorethane, and acetic acid at 293 K and atmospheric pressure have been measured. The concentration dependences of enthalpies of mixing were correlated by polynomials. Калориметричним методом визначені ентальпії змішування бінарних систем, утворених метилметакрилатом з гексаном, бензеном, ацетонітрилом, 1,2-дихлоретаном і оцтовою кислотою при 293 К та атмосферному тиску. Концентраційні залежності ентальпії змішування апроксимовані степеневими поліномами.Item Kinetics and products of 4-aminotoluene oxidization by ozone in the liquid phase(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2015) Bushuyev, Andrey; Keremet, Michael; Galstyan, Andrey; Galstyan, TatyanaThe kinetic regularities and mechanisms of oxidation reactions of 4-aminotoluene and its acylation derivatives by the gases that contain ozone in the glacial acetic acid have been studied. The process of liquid-phase catalytic oxidation of 4-acetaminotoluene by ozone in the presence of transition metal salts and their mixtures with potassium bromide to the corresponding acetaminobenzoic acid has been investigated. Встановлені кінетичні закономірності та запропонований механізм реакцій окиснення 4-амінотолуену і його ацильованої похідної у крижаній оцтовій кислоті. Вивчено процес каталітичного рідиннофазного окиснення 4-ацетамі- нотолуену озоном у присутності солей перехідних металів та їх сумішей з калій бромідом.Item Single stage acrylic acid obtaining based on methanol and acetic acid(Lviv Polytechnic Publishing House, 2015) Nebesnyi, Roman; Shpyrka, Iryna; Shatan, Anastasiia-Bohdana; Lukiyanchuk, Andriy; Ivasiv, Volodymyr; Nebesna, Yuliia; Lapychak, Nazariy; Lviv Polytechnic National UniversityThe new complex oxide acid type catalysts were developed and their performance in the process of aldol condensation of acetic acid with formaldehyde to acrylic acid was studied. The optimum conditions of the process were determined. It was established that these catalysts are effective in the process of methanol to formaldehyde oxidation, and also in the process of single stage acrylic acid obtaining from acetic acid and methanol in the presence of air.Item The enthalpy of mixing of the laurylmethacrylate with some organic solvents(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2015) Serheyev, ValentynThe enthalpy of mixing for the binary systems of the laurylmethacrylate with hexane, benzene, 1,2- diclorethane and acetic acid have been measured as a function of their concentration, the temperature of 293K and at the atmospheric pressure, by the calorimetric methods. The concentration dependences of the enthalpies of mixing were correlated by polynomials. For the system acetic acid–laurylmethacrylate the enthalpies of mixing were positive for all concentrations, while for other systems the enthalpies of mixing takes were positive only when the solvent concentration was greater than 25 mol%. Калориметричним методом визначені ентальпії змішування бінарних систем лаурилметакрилату з гексаном, бензеном, 1,2-дихлоретаном та оцтовою кислотою за температури 293 К та атмосферного тиску. Концентраційні залежності ентальпії змішування апроксимовані степеневими поліномами. Для системи оцтова кислота - лаурилметакрилат ентальпія змішування набуває додатних значень у всьому дослідженому діапазоні концентрацій, а для решти досліджених систем ентальпія додатна для концентрацій розчинника вищих за 25% мол.Item Кінетика реакції альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом на B–P–V–W–Ox/SiO2 каталізаторі(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-16) Павлюк, Н. С.; Івасів, В. В.; Оробчук, О. М.; Шевченко, Д. С.; Небесний, Р. В.; Pavliuk, A.; Ivasiv, V.; Orobchuk, O.; Shevchenko, D.; Nebesnyi, R.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСинтезовано нові каталізатори B–P–V–W–Ox/SiO2 газофазної конденсації оцтової кислоти з формальдегіду в акрилову кислоту на промисловому носії сталого хімічного складу (колоїдний оксид силіцію, аеросил A-200). Показано, що гідротермальна обробка носія дозволяє підвищити активність та селективність каталізатора в реакціях альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом. Встановлено, що розроблений каталізатор є ефективним у реакції конденсації оцтової кислоти з формальдегідом, що дозволяє одержувати акрилову кислоту з виходом 68,7 % та селективністю 94,1 %. Встановлено кінетичні закономірності реакції на цьому каталізаторі. Відповідно до запропонованих кінетичних рівнянь розраховано кінетичні параметри, які описують реакцію конденсації оцтової кислоти з формальдегідом.Item Кінетика термічного розпаду ацетальдегід-моноперацетату до оцтової кислоти в газовій фазі(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Левуш, С. С.; Кіт, Ю. В.В інтервалі температур 90–140 °С вивчена реакція утворення оцтової кислоти при термічному розпаді ацетальдегідумоноперацетату в газовій фазі. Розраховані кінетичні параметри реакції, встановлений аналітичний вираз для розрахунку константишвидкості. In this article the reaction of acetic acid by thermal decomposition aldehidmonoperacetic in the gas phase in the temperature range 90–140 °С was studied. The kinetic parameters of the reaction, an analytical expression for the calculation of rate constants.Item Кінетичні закономірності естерифікації оцтової кислоти спиртами С4-С5 у присутності солей перфтор (4-метил-3,6-діоксаоктан) сульфонатної кислоти(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Дзіняк, М. Б.; Мельник, С. Р.; Страчевський, В. Л.Досліджено кінетичні закономірності естерифікації оцтової кислоти аліфатичними спиртами С4–С5 у присутності солей металів пефтор(4-метил-3,6-діоксаоктан) сульфонатної кислоти. Визначено кінетичні показники реакції одержання бутил- та амілацетатів. The kinetic features of esterification process of acetic acid with butyl and amyl alcohols at the presence of salts of perfluoric(4-methyl-3,6-dioxaoktan)sulphoacid have been investigated. Kinetic indexes of esterification process of obtaining butyl- and amylacetats have been determined.Item Наукові основи одержання і технологія моно- та діестерів аліфатичних карбонових кислот(Національний університет "Львівська політехніка", 2014) Мельник, Степан РомановичДисертація присвячена розробленню наукових основ і створенню технології індивідуальних моно- та діестерів аліфатичних карбонових кислот та їх сумішей із застосуванням каталізаторів – кислот Льюїса і Бренстеда-Лоурі. Встановлено кінетичні та технологічні закономірності реакцій естерифікації оцтової, адипінової та бурштинової кислот спиртами у відкритій і закритій системах. Встановлені залежності питомої продуктивності процесу естерифікації, конверсії реагентів, селективності утворення і виходу продуктів реакції від типу каталізатора, будови і співвідношення реагентів, температури реакції, вмісту води у реагентах, наявності азеотропоутворювача. Визначено оптимальні умови одержання естерів оцтової кислоти, індивідуальних, асиметричних та сумішей діестерів адипінової та бурштинової кислот і спиртів різної будови. Досліджено закономірності алкоголізу діестерів у присутності каталізатора – сульфокатіоніту з іммобілізованими катіонами металів. Визначено фізичні та фізико-хімічні властивості індивідуальних діестерів та їх сумішей. Визначено основні технологічні принципи одержання сумішей діестерів з побічних продуктів і відходів ряду виробництв, зокрема сивушної олії, естеро-альдегідної фракції, спиртової фракції та водно-лужних стоків виробництва капролактаму, нижчих дикарбонових кислот. Здійснено дослідно-промислову апробацію результатів досліджень, зокрема одержання дослідної партії бутилацетату і суміші діестерів нижчих дикарбонових кислот і 2-етилгексан-1-олу в присутності п-толуолсульфонату алюмінію та суміші діестерів нижчих дикарбонових кислот і бутан-1-олу. Встановлено придатність застосування одержаних сумішей як пластифікаторів ПВХ. Диссертация посвящена вопросу создания научных основ получения и технологии индивидуальных моно- и диэфиров алифатических карбоновых кислот и их смесей с применением катализаторов – кислот Льюиса и Брэнстеда-Лоури. По результатам кинетических исследований в закрытой системе определено влияние катализатора, строения дикарбоновой кислоты и спирта на кинетические и активационные параметры реакций этерификации уксусной, адипиновой и янтарной кислот алифатическими спиртами С2–С5. Установлено, что максимальный выход моноэфира дикарбоновой кислоты может быть получен при минимальном (меньше 0,02) значении соотношения констант скоростей реакций моноэфира и дикарбоновой кислоты со спиртом и достигается выбором соответствующих катализатора и температуры. Обнаружена линейная зависимость между энтальпией и энтропией активации реакции этерификации моно- и дикарбоновых кислот алифатическими спиртами С2–С5 в присутствии катализаторов Льюиса и Бренстеда-Лоури, свидетельствующая о компенсационном эффекте для данной совокупности реакций. Установлены высокие значения изменения энтропии активации образования промежуточных комплексов между апротонным катализатором, содержащим электроноакцепторные анионы, и интермедиатами, что указывает на высокий уровень их упорядоченности за счет влияния аниона катализатора. Установлено, что высокая активность апротонных катализаторов (солей металлов) в процессах этерификации обусловлена влиянием радиуса катиона и относительной электроотрицательности элемента металла и увеличивается с ростом электроноакцепторных свойств аниона кислоты Льюиса. Показано, что, в сравнении с кислотами Бренстеда-Лоури, в присутствии катализаторов – п-толуолсульфонатов и перфтороксасульфонатов алюминия, кобальта (ІІ), меди (ІІ) в 1,5–3 раза увеличивается удельная производительность технологического процесса получения моно- и диэфиров алифатических карбоновых кислот. Установлены зависимости удельной производительности процесса этерификации в открытой системе, конверсии реагентов, селективности образования и выхода продуктов реакции от типа катализатора, строения и соотношения реагентов, температуры реакции, содержания воды в реагентах, наличия азеотропобразующего вещества. Исследованы закономерности получения смеси сложных эфиров адипиновой кислоты, алифатического спирта С4–С5 и циклогексанола. Установлены оптимальные условия получения продуктов реакция с максимальным (48–60%) выходом ассиметричного эфира при конверсии карбоксильных групп реагентов не менее 99%. Изучены закономерности процесса алкоголиза диалкиладипинатов циклогексанолом и предложены активные для данного процесса гетерогенные катализаторы на основании катионита КУ-2-8, содержащего в своем составе иммобилизованные катионы меди (ІІ), кобальта (ІІ), алюминия и других металлов. Определены физические и физико-химические свойства индивидуальных диэфиров и их смесей, которые необходимы для их эффективного выделении из реакционной смеси и использовании в промышленности. Предложен алгоритм математического расчета процесса этерификации уксусной кислоты и дикарбоновых кислот спиртами С2–С5 в реакторе периодического действия с использованием определенных в кинетических исследованиях предэкспоненты константы скорости и энергии активации реакций. Адекватность построенных моделей подтверждена экспериментом. Разработаны основные технологические принципы получения смесей диэфиров из побочных продуктов и отходов ряда производств, в частности сивушного масла, эфироальдегидной фракции, спиртовой фракции и водно-щелочных стоков производства капролактама, низших дикарбоновых кислот. Проведена опытно-промышленная апробация результатов исследований, в частности получена опытная партия н-бутилацетата и смеси диэфиров низших дикарбоновых кислот и 2-этилгексан-1-ола в присутствии п-толуолсульфоната алюминия и диэфиров низших дикарбоновых кислот и бутан-1-ола. Установлена целесообразность применения полученных смесей как пластификаторов ПВХ. The thesis is dedicated to the development of scientific foundations and creation of technology of individual mono- and diesters of aliphatic carboxylic acids, as well as their mixtures using Lewis and Brønsted-Lowry acids as a catalyst. Kinetic and technological regularities of acetic, adipic and succinic acid esterification with alcohols in open and closed system have been ascertained. Dependences of the esterification process specific productivity, reactants conversion, reaction products formation selectivity and yield on catalyst type, structure and ratio of the reactants, water content in the reactants and presence of entrainer have been determined. Optimum production conditions of esters of acetic acid, as well as individual and asymmetric esters and mixtures of diesters of adipic and succinic acids and alcohols of different structure have been found out. Regularities of the diesters alcoholysis with sulfonic cation-exchange resin with immobilized metal cations on it as a catalyst have been studied. Physical and physicochemical properties of individual diesters and their mixtures have been determined. Basic technological principles of diesters mixtures production from by-products and wastes of number of industries, namely fusel oil, esteroaldehydic fraction, alcoholic fraction, alkaline water effluents of caprolactam production and lower dicarboxylic acids, have been defined. Experimental-industrial approbation of the research results has been carried out, in particular production of the pilot batch of butylacetate and mixture of diesters of lower dicarboxylic acids and 2-ethylhexane-1-ol with aluminium para-toluenesulphonate and mixture of diesters of lower dicarboxylic acids and butane-1-ol, has been carried out. It has been proved that the mixtures obtained can be applied as PVC plasticizers.Item Оксалати металів як каталізатори процесу естерифікації(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Дзіняк, М. Б.; Мельник, С. Р.; Дзіняк, Б. О.; Семенів, Т. І.Досліджені закономірності естерифікації оцтової кислоти спиртами С4–С5 у присутності оксалатів металів та багатьох інших мінеральних і органічних солей. Встановлено, що за рахунок спряжених подвійних зв’язків у щавелевій кислоті активність оксалатів є вищою від активності солей інших дикарбонових кислот, але внаслідок нерозчинності солей щавелевої кислоти у реакційному середовищі ефективність впливу аніона фактично нівелюється. The features of acetic acid esterification with С4–С5–alcohols in presence of metal oxalates and other organic and inorganic salts as a catalyst have been studied. It has been found that the presence of conjugated double bonds in oxalic acid reduces the electron density on the cation of catalyst, but due to insolubility of oxalic acid salts in the reaction medium effective influence of anion almost disappears.Item Основи технології алкілацетатів аліфатичних спиртів С4-С5 з використанням як каталізаторів солей сульфокислот(Національний університет "Львівська політехніка", 2014) Дзіняк, Мар’яна БогданівнаДисертація присвячена розробленню основ технології естерів оцтової кислоти та аліфатичних спиртів С4-С5 з використанням як каталізаторів солей сульфокислот. Встановлено кінетичні та технологічні закономірності естерифікації. Вивчено вплив природи катіону і аніону солі на швидкість реакції та технологічні показники процесу. Показано, що ряд солей (перфтороксасульфонати алюмінію, кобальту (ІІ), купруму (ІІ), цинку та п-толуолсульфонати алюмінію, кобальту (ІІ), купруму (ІІ)) проявляють вищу активність, ніж активність відповідних кислот - перфтор(4-метил-3,6-діоксаоктан)сульфонової кислоти та п-толуолсульфокислоти, яка є промисловим каталізатором процесу естерифікації. Запропоновано активний і доступний каталізатор процесу одержання алкілацетатів – п-толуолсульфонат алюмінію, який дозволяє збільшити питому продуктивність реакційного вузла процесу та може бути регенерований з реакційної суміші. Доведено можливість багаторазового використання запропонованого каталізатора в технологічному процесі одержання алкілацетатів та випущено дослідну партію бутилацетату, що підтверджено актом дослідно-промислових випробувань на ПАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» (м. Івано-Франківськ). Визначено оптимальні технологічні параметри та запропоновано принципову технологічну схему процесу одержання алкілацетатів у присутності п-толуолсульфонату алюмінію. Диссертация посвящена разработке основ технологии эфиров уксусной кислоты и алифатических спиртов С4-С5 с использованием в качестве катализаторов солей сульфокислот. Установлено кинетические и технологические закономерности этерификации. Изучено влияние природы катиона и аниона соли на скорость реакции и технологические показатели процесса. Показано, что ряд солей (перфтороксасульфонаты алюминия, кобальта (II), меди (II), цинка и п-толуолсульфонаты алюминия, кобальта (II), меди (II)) проявляют большую активность, чем соответствующие кислоты (перфтор(4-метил-3,6-диоксаоктан)сульфоновая кислота и п-толуолсульфокислота, которая является промышленным катализатором процесса этерификации), обеспечивают высокую скорость процесса, конверсию кислоты, удельную производительность реактора и при оптимальной концентрации могут повторно применяться (в течение 3-4 циклов) в технологическом процессе получения бутил- и амилацетата. Установлено, что соли минеральных, моно- и дикарбоновых кислот являются менее активными в реакции этерификации уксусной кислоты алифатическими спиртами С4-С5 по сравнению с солями п-толуолсульфокислоты, как правило, вследствие плохой растворимости в субстрате или за счет менее выраженных электронно-акцепторных свойств аниона. Показано, что увеличение концентрации п-толуолсульфоната алюминия на порядок (с 0,4 до 4,0 ммоль/дм3) сопровождается ростом скорости реакции этерификации уксусной кислоты 3-метилбутан-1-олом, уменьшением продолжительности процесса с 85 до 25 мин. и повышением удельной производительности реакционного узла почти в 3,9 раза. Установлено, что при наличии в реакционной смеси незначительного количества воды (до 3-4 % мас.) существенно сокращается продолжительность процесса этерификации уксусной кислоты 3-метилбутан-1-олом в присутствии п-толуолсульфонатов цинка и алюминия, и увеличивается удельная производительность реактора. Положительное влияние воды обусловлено улучшением растворимости катализатора (соли п-толуолсульфокислоты) в реакционной смеси на начальной стадии реакции и увеличением его активной концентрации. Предложен эффективный и доступный катализатор процесса получения алкилацетатов - п-толуолсульфонат алюминия, который позволяет увеличить удельную производительность реакционного узла процесса и может быть регенерированн из реакционной смеси. Доказана возможность многократного использования предложенного катализатора в технологическом процессе получения алкилацетатов и наработано опытную партию бутилацетата, что подтверждено актом опытно-промышленных испытаний на ОАО «Завод тонкого органического синтеза «Барва» (г.Ивано-Франковск). Определены оптимальные технологические параметры и предложена принципиальная технологическая схема процесса получения алкилацетатов в присутствии п-толуолсульфоната алюминия. The thesis is dedicated to the development of technology foundations of esters of acetic acid and primary aliphatic alcohols С4-С5 with sulfonic acids salts as a catalyst. Kinetic and technological regularities of acetic acid esterification in open and closed system have been ascertained. The effect of cation and anion of the salt on the reaction rate and technological parameters of the process has been studied. It has been shown that the number of salts (aluminium, cobalt(II), copper(II) and zinc perfluorsulfonates, as well as aluminium, cobalt(II) and copper(II) p-toluenesulfonates) is more active compared to the corresponding acids – perfluor(4-methyl-3,6-dioxaoctane)sulfonic acid and p-toluenesulfonic acid. Aluminium p-toluenesulfonate has been suggested as an efficient and affordable catalyst of alkyl acetates production. The catalyst enables to increase the specific productivity of the reactor and can be recuperated from the reaction mixture. The optimum technological parameters of alkyl acetates production with aluminium p-toluenesulfonate have been found out and the elementary process scheme has been suggested. It has been shown that multiple use of the catalyst is possible in alkyl acetates production process. The pilot batch of butyl acetate has been produced, that is confirmed by the certificate of experimental-industrial testing at JSC Fine organic synthesis plant «Barva» (Ivano-Frankivsk).