Browsing by Subject "adipic acid"
Now showing 1 - 5 of 5
- Results Per Page
- Sort Options
Item Creating the basis of non-exhaustive technology of cyclohexan oxidation(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-28) Лудин, А. М.; Реутський, В. В.; Реутський, В. В.; Ludyn, A. M.; Reutskyy, V. V.; Reutskyy, V. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗапропоновано основи комплексної переробки і створення безвідходної технології процесу окиснення циклогексану. Розглянуто методи використання побічних продуктів процесу окиснення циклогексану – спиртової фракції та суміші кислот. Вивчено метод використання спиртової фракції як ефективної добавки до дизельних палив. Досліджено, що добавки спиртової фракції покращують технологічні та експлуатаційні властивості дизельних палив. Вивчено метод використання суміші кислот, що одержують в процесі окиснення циклогексану, для естерифікації їх із бутиловим спиртом та одержання цінного естеру – дибутиладипінату.Item Synthesis mechanism and properties of epoxy resins modified with adipic acid(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Bratychak, Michael; Bashta, Bogdana; Astakhova, Olena; Shyshchak, Olena; Zubal, Olha; Lviv Polytechnic National University; Charles UniversityЗапропоновано механізми реакцій між ді- епоксидною сполукою та адипіновою кислотою (АА) в присут- ності бензилтриетиламоній хлориду та 1,4-діазо- біцикло[2,2,2]октану. Вивчено термічну стабільність оліго- естеру, отриманого внаслідок хімічного модифікування дигліциділового етеру діоксидифенілпропану АА та епокси- олігоестерних сумішей за його участі. Визначено в’язко- еластичні властивості плівок на основі епокси-олігоестерних сумішей, які містять у своєму складі епоксидну смолу Epidian-5, олігоестеракрилат ТГМ-3 та поліетилполіамін.Item Одержання асиметричних діестерів адипінової кислоти(Національний університет "Львівська політехніка", 2012) Солод, Микола ІвановичУ дисертаційній роботі досліджено закономірності одержання асиметричних діестерів адипінової кислоти, циклогексанолу і аліфатичних спиртів С4-С5 нормальної та ізо-будови шляхом естерифікації АК спиртами з одночасним або постадійним їх введенням у реакцію та алкоголізу діалкіладипінатів. Визначено вплив природи реагентів, температури, природи та концентрації каталізатора, мольного співвідношення реагентів, присутності азеотропоутворювача на виходи продуктів реакції. Встановлено оптимальні умови синтезу асиметричних адипінатів. Найефективнішими каталізаторами для одержання асиметричних адипінатів шляхом естерифікації є сульфатна кислота та п-толуолсульфокислота. За оптимальних умов естерифікації адипінової кислоти сумішами циклогексанолу та аліфатичних спиртів С4–С5 одержано алкілциклогексиладипінати із виходами 51-58% при високій конверсії карбоксильних груп адипінової кислоти (вище 99%). Синтезовано діестери на основі спиртової фракції виробництва капролактаму (вихід н-амілциклогексиладипінату 47,8%). Досліджено алкоголіз симетричних алкіладипінатів нижчих аліфатичних спиртів на гетерогенних каталізаторах. Вперше використано як каталізатори алкоголізу адипінатів модифіковані йонами металів сульфокатіоніти, які не втрачають активності під час алкоголізу і можуть багатократно використовуватись у процесі. Визначено основні фізико-хімічні властивості одержаних продуктів з огляду на можливі шляхи їх використання. Запропоновано принципову технологічну схему виробництва асиметричних діестерів. Розраховано матеріальний баланс та оцінено економічний ефект одержання сумішей діестерів із високим (понад 55%) вмістом асиметричних діестерів. В диссертационной работе изучены закономерности получения асимметричных сложных эфиров адипиновой кислоты, циклогексанола и алифатических спиртов С4-С5 нормального и изо- сторения путем этерификации адипиновой кислоты спиртами с их одновременным или стадийным введением в реакцию, а также путем алкоголиза диалкиладипинатов; определению важнейших свойств продуктов, содержащих полученные адипинаты. Установлено влияние природы реагентов, температуры, природы и концентрации катализатора, мольного соотношения реагентов, присутствия азеотропообразующего компонента на выходы продуктов реакции. Определены оптимальные условия синтеза асимметричных адипинатов. Показано, что самыми эффективными катализаторами для получения асимметричных адипинатов путем этерификации являются сульфатная кислота и п-толуолсульфокислота. Определены оптимальные условия этерификации адипиновой кислоты смесями циклогексанола и алифатических спиртов С4-С5, при которых достигаются высокие выходы алкилциклогексиладипинатов (51-58%) при высокой конверсии карбоксильных групп адипиновой кислоты (выше 99%). Синтезированы диэфиры на основе спиртовой фракции производства капролактама (выход н-амилциклогексидадипината 47,8%). Изучен процесс алкоголиза симметричных адипинатов низших алифатических спиртов на гетерогенных катализаторах. Впервые в качестве каталитических систем для процесса алкоголиза адипинатов были использованы модифицированные ионами металлов сульфокатиониты. Наибольшую активность продемонстрировал сульфокатионит, в котором ионы гидрогена замещены катионами меди (максимальный выход асимметричного диэфира составил 35,1%). Полученные металл- сульфокатиониты не теряют активности в процессе алкоголиза и могут многократно использоваться в процессе. Определены основные физико-химические свойства полученных продуктов принимая во внимание возможные отрасли их применения. Предложена принципиальная технологическая схема производства смесей адипинатов с высоким содержанием асимметричных диэфиров на основе адипиновой кислоты, циклогексанола и алифатических спиртов С4–С5. Рассчитаны расходные коэффициенты реагентов и материалов для получения 1 т диэфирных смесей. Проведена оценка экономического эффекта получения смесей диэфиров с высоким (более 55%) содержанием асимметричных диэфиров. Показано, что за счет использования смесей спиртов и спиртовой фракции производства капролактама можно получить ценные продукты и получить экономический эффект от 1000 до 7000 грн / т продукта. The dissertation is devoted to the investigation of the rules of obtaining of asymmetric diesters of adipic acid, cyclohexanol and aliphatic n- and iso- C4-C5 alcohols by simultaneous or stepwise esterification of adipic acid with alcohols and by alcoholysis of dialkyladipates. The influences of the reactants nature, the temperature, the nature and the concentration of the catalyst, the molar ratio of the reactants, the presence of aseotropic component on the yields of the reaction products were determined. The optimal conditions of the asymmetric diesters synthesis were established. Sulphuric acid and p-toluensulfonic acid are the most effective catalysts for obtaining of asymmetric adipates using esterification process. The optimal conditions for obtaining of alkylcyclohexyl adipates by adipic acid esterification with a mixture of C4-C5 alcohols and cyclohexanol allow to obtain asymmetric adipates with high yields (51-58%) and to reach high conversions of adipic acid carboxylic groups (more than 99%). The diesters based on alcohol fraction of the caprolactam manufacturing were synthesized (the yield of the n-amylcyclohexyladipate 47,8%). The alcoholysis of the symmetric adipate on the heterogenous catalysts was investigated. The sulfonic cation-exchange resins modified by metal ions were first applied as catalysts for the alcoholysis of adipates (the best result obtained with Cu-resin, the yield of asymmetric adipate 35,1%). Metal- modified resins don’t loose their activity and can be applied many times in the alcoholysis process. The main physicochemical properties of the products obtained were investigated. The principal technological scheme for asymmetric diesters manufacturing has been proposed. The calculation of the material balance and the assessment of the economic effect of the obtaining of the diester mixtures with high content (more than 55%) of asymmetric diesters were calculated.Item Одержання бутиладипінату у присутності активованих алюмосилікатів(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Мельник, С. Р.; Ворончак, Т. О.; Жолобайло, М. В.Досліджено закономірності естерифікації адипінової кислоти 1-бутанолом у присутності активованих сульфатною кислотою алюмосилікатів як каталізаторів. Визначено оптимальні умови процесу. Встановлено вплив природи гетерогенного каталізатора на перебіг естерифікації. The features of adipic acid esterification with 1-butanol in the presence of aluminosilicates activated with sulfuric acid as a catalyst have been studied. The optimal process conditions have been determined. The influence of a heterogeneous catalyst nature on the esterification proceeding has been defined.Item Хімічне модифікування епоксидних смол (оліго)діолами(Національний університет "Львівська політехніка", 2016) Івашків, Остап ПетровичДисертація присвячена встановленню закономірностей синтезу на основі епоксидних смол функційних гідроксилвмісних олігомерів, які містять у своїй структурі первинну й вторинні гідроксильні та іншу функційну групу, зокрема, епоксидну, пероксидну, карбоксильну, акриловий фрагмент. Як вихідні речовини використовували епоксидні смоли ЕД-20 і ЕД-24, 1,4-бутандіол, політетрагідрофуран, пероксидну похідну епоксидної смоли ЕД-24, адипінову і акрилову кислоти. Як каталізатори вивчені 1,4-діазобіцикло[2,2,2]октан та гідроксид калію (КОН), триетиламін, а також четвертинні амонієві солі, зокрема, бензилтриетиламоній хлорид (БТЕАХ) та каталітичну суміш, що складалася з четвертинної амонієвої солі та КОН. Розраховані ефективні константи швидкості реакції та енергії активації для синтезу кожного олігомеру. Запропоновані механізми протікання реакції з використанням як моделі реакції “діол – епоксидна смола” в присутності каталітичної суміші, що складається з гідроксиду калію й бензилтриетиламоній хлориду. Структура синтезованих олігомерів підтверджена хімічними та спектроскопічними методами аналізу. Склад олігомерів встановлений із використанням оберненофазової високоефективної рідинної хроматографії. Вивчена термічна стійкість отриманих продуктів та їх структуруючі властивості. ІЧ сектроскопічними дослідженнями вcтановлений хімізм процесу формування епокси-олігомерних сумішей на основі промислової епоксидної смоли ЕД-20 та 4,4′-дифенілметандіізоціанату у присутності синтезованих олігомерів. Показано, що синтезовані олігомери можна використовувати як додатки при створенні захисних покрить, бітум-полімерних сумішей та сумішей на основі бутадієн-акрилонітрилового каучуку з метою підвищення їхніх експлуатаційних характеристик. Диссертация посвящена установлению закономерностей синтеза на основе эпоксидных смол гидроксилсодержащих функциональных олигомеров, в структуре которых присутствуют первичная и вторичные гидроксильные, а также иная функциональная группа, в частности, эпоксидная, пероксидная, карбоксильная, акриловый фрагмент. В качестве исходных веществ были использованы эпоксидные смолы ЭД-20 и ЭД-24, 1,4-бутандиол, политетрагидрофуран, пероксидная производная эпоксидной смолы ЭД-24, адипиновая и акриловая кислоты. В качестве катализаторов исследованы 1,4-диазобицикло[2,2,2]октан, гидроксид калия (КОН), четвертичные аммониевые соли, а также каталитическая система, состоящая из бензилтриэтиламмоний хлорида (БТЭАХ) и гидроксида калия. Синтезированы 9 новых гидроксилсодержащих производных эпоксидных олигомеров. Рассчитаны эффективные константы скорости реакции и энергии активации для синтеза каждого олигомера. Предложены механизмы протекания реакции, с использованием в качестве модели реакции «эпоксидная смола – диол», в присутствии каталитической смеси, состоящей из гидроксида калия и бензилтриэтиламмония хлорида. Структура синтезированных олигомеров подтверждена химическими, спектроскопическими методами анализа, состав олигомерной смеси установлен с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографией. Изучена термическая устойчивость полученных продуктов и их структурирующие свойства. ИК-спектроскопическими исследованиями установлен химизм процесса формирования эпокси-олигомерных смесей на основе промышленной эпоксидной смолы ЭД-20 и диизоцианата в присутствии синтезированных олигомеров. В случае использования гидроксил-эпоксидного олигомера образуется пространственно-сшитая структура, в которой модифицированный гидроксилсодержащий олигомер входит в структуру сшитой диановой эпоксидной смолы ЭД-20 с уретановыми связями. Показано, что синтезированные олигомеры можно использовать в качестве добавок при создании защитных покрытий, битум-полимерных и резиновых смесей для повышения их эксплуатационных характеристик. Для полимерных пленок, полученных с использованием синтезированных олигомеров, определены физико-механические и вязкостно-эластичные свойства и химическая стабильность. Для битум-полимерных и резиновых смесей, в которых в качестве полимерного компонента использованы гидроксилсодержащие олигомеры, определены основные эксплуатационные и теплофизические показатели. The thesis is devoted to investigation of basic regularities of functional hydroxy-containing oligomers synthesis based on epoxy resins. The oligomers include in their structure primary and secondary hydroxy groups, as well as epoxy, peroxy, carboxy groups or acrylic fragment. ED-24 and ED-20 epoxy resins, 1,4-butanediol, polytetrahydrofurane, peroxy derivative of ED-24 epoxy resin, adipic and acrylic acids were used as initial agents. 1,4-Diazobicyclo[2,2,2]octane, potassium hydroxide (KOH), benzyltriethylammonium chloride (BTEACH), BTEACH+КОН catalytic mixture and triethyleneamine have been used as catalysts. Nine new functional hydroxyl-containing oligomers were synthesized. The effective rate constants and the activation energies of all new oligomers were calculated. The reaction mechanism was proposed, using the reaction "diol– epoxy resin" as a model in the presence of catalyst mixture consisting of potassium hydroxide and benzyltryetylammonium chloride. The structure of the synthesized oligomers was confirmed by chemical methods of analysis, spectroscopy and high-performance liquid chromatography. The thermal stability of the final products and their cross-linking properties were studied. By means of IR spectroscopy the chemistry of epoxy-oligomeric compounds formation based on ED-20 epoxy resin and MDI in the presence of synthesized oligomers was determined. It was shown that the synthesized oligomers can be used as additives while the production of protective coatings, rubber and bitumen-polymer blends to improve their operational characteristics.