Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2021. – Випуск 2 (2)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59921

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 2 (2). – 84 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка” : журналістика

Зміст


1
11
17
24
33
40
45
53
58
69
76
83

Content (Vol. 2 (2))


1
11
17
24
33
40
45
53
58
69
76
83

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.mass media

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Чат-боти як інструмент для популяризації матеріалів ЗМІ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; Інтернет-ЗМІ “Matrix”; Lviv Polytechnic National University
    Розвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів та обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, від паперових носів до отриманням даних через окуляри віртуальної реальності. За цих умов журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми. Бот-програми стали незамінними помічниками для редакцій ЗМІ. Чат-боти – це спеціально запрограмовані комп’ютерні програми, котрі працюють за певним алгоритмом дій. Нині є основні види бот-програм – прості та розумні. За допомогою них можна швидко публікувати пости у соціальних мережах та месенджерах, шукати найпопулярніші теми, оперативно відповідати на запитання аудиторії, відслідковувати реакцію на дописи тощо. А також розумні програми можуть написати журналітський матеріал. І працюють вони 24/7 та опрацьовують велику кількістю інформації протягом декількох секунд. Такі бот-програми дають додаткові інструменти для мас-медіа, котрі полегшують та оптимізовують роботу журналістів. Перші бот-програми були створені ще у 60–70 рр. XX ст. А в месенжерах чат-боти були наприкінці 90 рр. XX ст. – ICQ. Проте значний поштовх для використання та розвитку чат-ботів став месенджер Telegram, який має цілу ботоферму. Такі програми мають перспективи, тому редакції провідних ЗМІ вкладають кошти у створення та навчання таких ботів, адже вони оптимізують редакційні процеси. У досліджені аналізуємо перспективи використання ЗМІ чат-ботів для поширення та популяризації своїх матеріалів та оптимізації редакційних процесів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Peculiarities of fake media messages (on the example of Russian fakes about Ukraine)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Білограць, Христина; Bilohrats, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Інформаційні війни вже давно використовують як повноцінну зброю проти ворога, при цьому застосовують і маніпуляції, і фейкові повідомлення. Методи при поширенні неправдивих медіаповідомлень в їхніх авторів бувають абсолютно різними, проте мета практично завжди однакова – змусити цільову аудиторію, яка споживає інформацію, повірити і потрапити під вплив. Науковці визначили три основні елементи медійного ланцюжка: автор повідомлення – канал передавання – одержувач повідомлення. За М. Мак-Люеном медійні канали передавання інформації є технічним продовженням природніх каналів: радіо (слуховий), друкована періодика (зоровий), телебачення (поєднання вокального та візуального), та інтернет-ЗМК (поєднання слухового, зорового та візуального). Отже, варто зважати на те, якими способами поширюють фейки – через фото-, відео-матеріали чи лише за допомогою текстів. Дуже часто використовують два, або інколи і три канали поширення, адже відео може супроводжувати текст і фото до нього, тому такий поділ потрібно вважати умовним. Проаналізувавши неправдиві повідомлення з російськомовного сегменту медіа можна зробити висновки щодо використання основних критеріїв оцінювання за професійними журналістськими стандартами публікацій. До уваги бралася емоційність текстів, яка була умовно поділена на дві групи – “надмірна емоційність” та “помірна нейтральність”. Стосовно надмірної емоційності текстів було визначено, що вона найбільше поширена у відео, трохи менше на фото, і зовсім небагато у текстах. Досліджено тематику фейків російськомовного сегменту медіа – переважна більшість стосувалася України, а саме – воєнних питань. Зазвичай, автори неправдивих медіаповідомлень мають мету дестабілізувати ситуацію, змусити цільову аудиторію повірити в нісенітниці та поводитись прогнозовано, відвернути увагу від власних проблем.