Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2021. – Випуск 2 (2)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59921

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 2 (2). – 84 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка” : журналістика

Зміст


1
11
17
24
33
40
45
53
58
69
76
83

Content (Vol. 2 (2))


1
11
17
24
33
40
45
53
58
69
76
83

Browse

Filters

20213

Settings

Subject: search.filters.subject.007

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Популяризація наукового контенту в Україні: на прикладі “Моя наука”, “Куншт”, “Громадське” (Наука)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Іваницька, Маргарита; Ivanytska, Marharyta
    Розглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на прикладі таких медіа, як “Куншт”, “Моя наука” та “Громадське” (наука). Проаналізовано контент та теми матеріалів, періодичність виходу, жанри, специфіку публікацій, присутність зазначених ЗМІ у соціальних мережах та різноманітність контенту. Проаналізовано список тем, котрі найчастіше висвітлюють обрані медіа, кількість та якість контенту, що публікується за календарний місяць. Також якість висвітлення теми коронавірусу SARS-CoV-2 та пандемії 2020 р., розробку вакцини на всіх етапах проти коронавірусу SARS-CoV-2, її види та доведену ефективність. Наведено напрямок руху науково-популярних медіа за визначенням In Science та популяризаторів науки. Наведено перелік українських популяризаторів науки. Наголошено на важливості популяризації науки та щоденному розвитку науки, щоб між знаннями вчених та знаннями пересічних громадян не було “прірви”, та створенні нових науково-популярних медіа в Україні. Також на вивченні мови сучасної науки, тобто англійської, адже саме цією мовою виходять в світ публікації, що стосуються науки, техніки та всіх передових наукових досліджень. Завдяки публікаціям англійською мовою, популяризатори мають можливість дізнаватись про останні відкриття та винаходи. І так, швидко доносити до загалу останні наукові знання. Наголошено на тому, що існує невелика кількість науково-популярних медіа в Україні та на важливості заповнити цю нішу, оскільки аудиторія бачить в ній потребу. Зокрема, у необхідності просування науково-популярного контенту через соціальні мережі, такі як YouTube, Instagram, Facebook, Twitter, Telegram. Окреслено ключові напрямки розвитку української наукової популяризації та її функції. Наведено визначення термінів “популяризація науки”, “науково-популярне медіа” та функції популяризації науки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Cultural and entertainment programs on television: problem and prospects of functioning
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Кіца, Мар’яна; Куль, Марія; Kitsa, Mariana; Kul, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Культурно-розважальні програми займають важливу нішу на телебаченні. Більшість молоді віддає перевагу саме такому жанру. Через це, щоб зацікавити аудиторію такою передачею, потрібно докласти великих зусиль при створенні розважального сюжету. Зважаючи на те, що розважальні телепередачі набувають популярності, кожне шоу має бути індивідуальним і відповідно відрізнятися одне від одного. Стосовно рекомендацій, котрі ми б хотіли зробити для покращення культурно-розважальних програм, це насамперед мова. Мовлення телебачення розглядають як важливий фактор емоційної взаємодії трьох елементів – зображення, звуку і слова. Проте найважливіше значення в сучасному телебаченні відіграє слово, воно є головним “інструментом” майстерності журналіста. Прагнення до чистоти мовлення, його зрозумілості – один з основних професійних принципів тележурналістів. Як показує аналіз ток-шоу, майстерний ведучий є запорукою успіху телепередачі. Ведучий – це людина, яка насамперед є обізнаною і постійно збагачує свої знання в професійному руслі. Це особа, яка має професійні навики, а саме: володіння інтонацією та тембром голосу, манера жестикуляції перед камерою і сама робота з камерою. Ведучий – це творча людина, яка виконує роботу журналіста, режисера, оператора та редактора. Ведучий має бути розумним, ненудним, талановитим та енергійним. Адже, саме таких людей вимагає глядач в телепередачі. Ведучі мають розвивати думку, інтерпретувати події та проводити ефіри з природньою манерою та інтонацією. Ведучий, безумовно, є представником певної соціальної групи, і його взаємодію можна розглядати як, “представницьке спілкування”, тобто спільні інтереси, цінності, ідеали і настанови цієї групи. Він повинен сам представляти себе глядачеві як партнера у спілкуванні. Встановлення міжособистісних контактів у процесі телевізійного спілкування відбувається завдяки аудіовізуальному характеру телевізійної комунікації. Глядач одержує повідомлення від конкретної особи, ведучого телевізійної передачі, саме тому таке повідомлення має персоніфікований характе
  • Thumbnail Image
    Item
    Socio-political preconditions for the emergence of public associations in Western Ukraine
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Іваницька, Божена; Ivanytska, Bozhena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У другій половині XIX ст. західноукраїнські землі, придатні для розвитку сільського господарства, не могли забезпечити своїх мешканців належним добробутом. Більше того, в регіоні часто панував голод, і вирували злидні. Особливо постраждали українці, котрі становили більшість сільського населення регіону. Тогочасна урядова статистика намагалася довести, що для західноукраїнських селян були створені всі умови для забезпечення їхнього добробуту. Здавалося б, українські селянські господарства, що мали у своєму розпорядженні більшість орних земель, могли процвітати. Однак про інший бік цієї статистики не згадувалося: насамперед, було приховано, що найкращі землі належали власникам великих господарств. Якщо порівняти розмір площі великого землевласника та середнього селянського господарства, то селянське господарство було в рази менше сільськогосподарських угідь великого землевласника. Революційні події, котрі охопили Європу навесні 1948 р., принесли народам Європи надію на краще майбутнє. Наслідком революційного піднесення стало скасування кріпосного права в Австрійській імперії, яка також керувала Західною Україною. Насамперед українська інтелігенція, яка базувалася на священиках, вчителях та юристах, розпочала активну громадськополітичну роботу. Однак більшість населення все ще залишалася осторонь політики: ні їхня загальна освіта, ні їхнє матеріальне становище не сприяли участі в національному русі. Тобто “Весна народів” все ще не сприяла “масовому, повсюдному пробудженню національної свідомості українського народу Галичини, Буковини, Закарпаття” [17, с. 15]. Для цього потрібно було докласти чимало зусиль, перш за все для компетентного та політичного інформування нації про те, що повинні робити освічені люди [22].