Юридичні науки. – 2016. – № 855
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/37353
Вісник Національного університету "Львівська політехніка"
У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” пропонуються результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, здійснюється розробка наукових концепцій щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладається повна відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка»; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – № 855. – 548 с. : іл.
Browse
Search Results
Item Природно-правова гармонія існування людини у просторі(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Романова, А.; Козак, О.Висвітлено філософсько-правовий підхід до розуміння природно-правової гармонії існування людини у просторі в контексті пріоритету принципу людинолюбства над принципом законності, що містить прогресивні ідеї природно-правової цінності життя, честі й гідності людини як основи онтологічного простору. Увагу зосереджено на поведінково-діяльнісній сутності людини у природно-правовому просторі, що є результатом пізнання й усвідомлення власних інтересів, інтересів суспільних груп і людської спільноти загалом. Отслеживается философско-правовой подход к пониманию естественно-правовой гармонии существования человека в пространстве в контексте приоритета принципа человеколюбия над принципом законности, который содержит в себе прогрессивные идеи естественно-правовой ценности жизни, чести и достоинства человека как основы онтологического пространства. Акцентировано внимание на поведенческо-деятельной сущности человека в естественно-правовом пространстве, которая является результатом познания и осознания личностных интересов общественных групп и человечества в целом. The article deals with the philosophical and legal approach to understanding of the natural law of harmony of human existence in space in the context of the principle of humanity priority over the principle of legality, that brings progressive ideas of natural law values life, honor and dignity as the basis of ontological space. A great attention is paid to behavioral and activity in human nature naturally and legal space, which is the result of knowledge and understanding of their own interests, the interests of social groups and human communities in general.Item Методологія дослідження як наукове пізнання(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Кельман, М.; Коваль, І.Розглянуто стан методології правової науки з обговорюваною у філософській, наукознавчій літературі проблемою кризи наукової свідомості, науки як провідного способу пізнання світу. Рассматривается состояние методологии правовой науки с обсуждаемой в философской, науковедческой литературе проблемой кризиса научного сознания, науки как определяющего способа познания мира. Researched the state of lаw methodology science with the discussing in philosophical and scientifical literature‚ the problem of scientific consciousness crisis, the science as dominant way of the world perception.Item Становлення особистості у філософії класичного раціоналізму(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т.; Іванишин, Т.Досліджено проблему становлення особистості у філософії класичного раціоналізму. З’ясовано, що у процесі активної практичної діяльності людська особистість формується і проявляє себе у своїй праці як суб’єктивне буття i як таке усвідомлено творить своє ставлення до природи і до інших людей, налагоджує певні зв’язки та суспільні відносини, відповідає за свої дії. Натомість у процесі об’єктивної практики людини відбувається “гуманізація”, олюднення природи – перетворення її діяльністю людей і пристосування до їхніх потреб, а також процес прилаштування міжлюдських відносин до нових потреб, вироблених практикою. Исследована проблема становления личности в философии классического рационализма. Установлено, что в процессе активной практической деятельности человеческая личность формируется и проявляет себя в своей работе как субъективное бытие и как такое осознанно творит свое отношение к природе и к другим людям, налаживает определенные связи и общественные отношения, отвечает за свои действия. Зато в процессе объективной практики человека происходит “гуманизация”, очеловечивание природы – превращение ее деятельностью людей и приспособление к их потребностям, а также процесс приспособления человеческих отношений к новым потребностям, выработанным практикой. In the article the problem of personality in the philosophy of classical rationalism. It was found that in the active practice of human personality is formed and manifested in his work as a subjective being as such i consciously creates its relation to nature and to other people, establishing certain communications and public relations, responsible for their action. But in the process of objective human practice is "humanization" humanization of nature – the transformation of human activity and adapt to their needs, and Customization process of interpersonal relations to new needs generated by practice.Item Методологічна дилема дефініції “соціалізація” у філософсько-правових концепціях(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т.; Базарник, М.Здійснено соціально-філософський аналіз процесу правової соціалізації особистості та базових її категорій; систематизовано основні правові форми (адаптації, інтеріоризації, акультурації), особливості впливу різних правосоціалізувальних чинників на індивіда, особистісні передумови соціалізації її в українському суспільстві у контексті глобалізаційних змін. Проаналізовано явище правової соціалізації як об’єктивного та закономірного процесу включення особистості у сферу соціально-правових відносин у ролі їх суб’єкта. На основі різних філософсько-правових концепцій, підходів та методологічного інструментарію висвітлено правову соціалізацію особистості в єдності її світоглядно-методологічних, інституціональних, соціально-антропологічних та ціннісно-смислових аспектів. Статья посвящена социально-философскому анализу процесса правовой социализации личности и базовых ее категорий; систематизации основных правовых форм (адаптации, интериоризации, аккультурации), особенностей влияния различных правосоциализующих факторов на индивида, личностных предпосылок социализации ее в украинском обществе в контексте глобализационных изменений. Проанализированы явления правовой социализации как объективного и закономерного процесса включения личности в сферу социально-правовых отношений в качестве их субъекта. На основе существующих философско-правовых концепций, подходов и методологического инструментария освещена правовая социализация личности в единстве ее мировоззренчески-методологических, институциональных, социально-антрополо- гических и ценностно-смысловых аспектов. The article is devoted to the social and philosophical analysis of the legal process of socialization and its basic categories; systematization of basic legal forms (adaptation, internalization, acculturation) features pravosotsializuyuchyh influence of various factors on individual, personal prerequisites socialization of Ukrainian society in the context of globalization changes. Analyzed the phenomenon of legal socialization as an objective and natural process of inclusion of the individual in social and legal relations as their subject. Based on current philosophical and legal concepts, approaches and methodological tools of socialization covers legal personality in its unity ideological-methodological, institutional, social and anthropological value-semantic aspects.Item Антропологічна пролематика у філософсько-правовій традиції(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т.; Базарник, Б.Досліджено антропологічну проблематику крізь призму філософсько-правового пізнання та практичного перетворення правової дійсності. Виявлено методологічні засади та головні джерела становлення антропологічного принципу в філософії права, з’ясовано особливості історичного розвитку філософсько-правових поглядів на антропологічний принцип як складову світоглядно-методологічних основ філософії права. Розкрито сутність антропологічного принципу в філософії права на основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання. Исследуется антропологическая проблематика сквозь призму философско- правового познания и практического преобразования правовой действительности. Выявлено методологические основы и главные источники становления антропологического принципа в философии права, выяснены особенности исторического развития философско-правовых взглядов на антропологический принцип как составляющую мировоззренчески-методологических основ философии права. Раскрыта сущность антропологического принципа в философии права на основе анализа предметной специфики философско-правового знания. The article examines the anthropological perspective in the light of philosophical and legal knowledge and practical transformation of legal reality. Revealed methodological principles and main sources of formation of anthropological principle in the philosophy of law, elucidated the historical development of philosophical and legal views on the anthropological principle as part of the ideological and methodological foundations of philosophy of law. The essence of the anthropological principle in legal philosophy by analyzing the specific subject of philosophical and legal knowledge.Item Поведінка людини: філософсько-правова рефлексія “діяльність” та “активність”(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т.Досліджено поведінку людини як об’єкта філософсько-правової рефлексії “діяльність” та “активність”. Актуалізовано проблему досягнення мотивованої та ціннісно-орієнтованої людської поведінки, яка виступає своєрідною соціальною субстанцією процесів життєдіяльності людини в усіх сферах суспільного життя. Висвітлено поведінку насамперед як категорію соціальної філософії, що включає мету, засіб, результат і форму самого процесу діяльності. Исследовано поведение человека как объекта философско-правовой рефлексии “деятельность” и “активность”. Актуализировано проблему достижения целевого и ценностно-ориентированного человеческого поведения, которая выступает своеобразной социальной субстанцией процессов жизнедеятельности человека во всех сферах общественной жизни. Освещено поведение прежде всего как категорию социальной философии, включая цель, средство, результат и форму самого процесса деятельности. The article investigates human behavior as an object of philosophical and legal reflection “activity” and “activity”. Modified the problem motivated and achieve value-oriented human behavior, acting peculiar social processes substance of human life in all spheres of public life. Deals behavior primarily as a category of social philosophy, which includes objectives, means and results of the process of form.Item Екзистенція правової допомоги як філософсько-правового феномену(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2016) Бліхар, В.Проаналізовано концепт “правова допомога”, розглянуто філософсько-правову основу його екзистенції, підґрунтям якої є твердження, що людина, котра дотримується норм моралі у щоденному житті, відповідно дотримуватиметься й вимог закону, адже він спирається на загальнолюдські цінності, вироблені впродовж існування людства норми, що є першими регуляторами суспільного життя. Обґрунтовано, що на рівень правової допомоги безпосередньо впливає особа, яка її надає, – юрист, який своєю фаховою діяльністю апелює до синкретизму права і моралі, усвідомленої реалізації у практичній діяльності норм моралі та спеціальних норм, виражаючи відповідальність, справедливість, патріотизм і визнання гідності кожної людини. Акцентовано увагу на тому, що актуалізувати правову допомогу як філософсько-правовий феномен можливо лише за умови людиновимірності цього концепту. Проанализирован концепт “правовая помощь”, рассмотрен философско-правовой фундамент его экзистенции, в основу которой заложено утверждение, что человек, который придерживается норм морали в повседневной жизни, соответственно будет придерживаться и требований закона, ведь он опирается на общечеловеческие ценности, выработанные на протяжении существования человечества нормы, которые являются первыми регуляторами общественной жизни. Обосновано, что на уровень правовой помощи непосредственно влияет личность, которая ее предоставляет, – юрист, который своей профессиональной деятельностью апеллирует к синкретизму права и морали, осознанной реализации в практической деятельности норм морали и специальных норм, выражая ответственность, справедливость, патриотизм и признание достоинства каждого человека. Акцентировано внимание на том, что актуализировать правовую помощь как философско-правовой феномен возможно только при условии антропоцентричности этого концепта. The article analyzes the concept of “legal assistance”, discussed the philosophical and legal foundation of its existence, the basis of which laid the claim that a person who adheres to the norms of morality in daily life, according to adhere to and the requirements of the law, because it is based on universal values, developed by throughout the existence of human norms, which are the first regulators of social life. Substantiates that the level of legal aid directly affects personality, which it provides – a lawyer, which his professional activities appeals to syncretism of law and morality, conscious realization in practice of morality and special rules, expressing responsibility, justice, patriotism and recognition of the dignity each person. The attention to the fact that the update legal assistance as the legal and philosophical phenomenon is possible only if this anthropocentric concept.