Автореферати та дисертаційні роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995
Browse
2 results
Search Results
Item Припинення державної служби за порушення присяги(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Кравчук, Остап Леонідович; Бортник, Надія Петрівна; Національний університет "Львівська політехніка"; Беззубов, Дмитро Олександрович; Мороз, Оксана БогданівнаУ дисертації досліджено проблему припинення державної служби за порушення присяги в сучасних умовах правового розвитку України, визначено її теоретико-методологічні та практичні засади, з’ясовано природу присяги як юридичної категорії та явища правової дійсності, виходячи з нормативноправової регламентації основних принципів державної служби і гарантій державних службовців. Поняття «присяга» охарактеризовано як юридичний факт, крізь призму загального вчення про юридичні факти в теорії права, адже складення присяги породжує правові наслідки, настає відповідальність за її порушення. Визначено основні обставини, за яких терміни «клятва», «присяга» набували саме юридичного змісту у різних правових системах. Акцентовано, що притягнення до юридичної відповідальності за «порушення присяги» є юридично значущими діяннями, тобто проступками. Наголошено, що юридична відповідальність при порушенні присяги може спиратися на морально-етичні критерії, які, формалізуючись, набувають характеру правових. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення «присяжних норм» як норм права, які за своїм юридичним значенням є загальнообов’язковим правилом поведінки для суб’єктів, що складають присягу. Вказано на необхідність законодавчого визначення поняття «присяга» як тексту та «порушення присяги» як проступку, вчинюваного державним службовцем, і його конкретного юридичного складу як підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зроблено висновок, що Присяга є не лише урочистою обіцянкою додержуватись певних зобов’язань, а конкретним юридичним зобов’язанням, тобто актом, що породжує юридичні факти, оскільки правова природа обіцянки та її застосування не властиві публічному праву. В диссертации исследована проблема прекращения государственной службы за нарушение присяги в современных условиях правового развития Украины, определены ее теоретико-методологические и практические основы, выяснено природу присяге в качестве юридической категории и явления правовой действительности, исходя из нормативно-правовой регламентации основных принципов государственной службы и гарантий государственных служащих. Понятие «присяга» охарактеризованы как юридический факт, сквозь призму общего учения о юридических фактах в теории права, ведь принесения присяги порождает правовые последствия, наступает ответственность за ее нарушение. Определены основные обстоятельства, при которых термины «клятва», «присяга» приобретали именно юридического содержания в различных правовых системах. Акцентировано, что привлечение к юридической ответственности за «нарушение присяги» является юридически значимыми действиями, то есть проступками. Отмечено, что юридическая ответственность при нарушении присяги может опираться на морально-этические критерии, которые, формализируясь, приобретают характер правовых. Обоснована целесообразность законодательного закрепления «присяжных норм» как норм права, по своему юридическому значению является общеобязательным правилом поведения для субъектов, присягу. Указано на необходимость законодательного определения понятия «присяга» в виде текста и «нарушение присяги» как проступка, совершенного государственным служащим, и его конкретного юридического состава как основания привлечения к дисциплинарной ответственности. Сделан вывод, что Присяга есть не только торжественной обещанием соблюдать определенные обязательства, а конкретным юридическим обязательствам, то есть актом, порождает юридические факты, поскольку правовая природа обещания и ее применение не свойственны публичному праву. The dissertation investigates the problem of termination of civil service for violation of the oath in modern conditions of legal development of Ukraine, defines its theoretical and methodological and practical principles, and clarifies the nature of the oath as a legal category and the phenomenon of legal reality, based on regulations guarantees of civil servants. The concept of «oath» is characterized as a legal fact, through the prism of the general doctrine of legal facts in the theory of law, because the oath generates legal consequences, there is responsibility for its violation. The main circumstances under which the terms «oath», «oath» acquired a legal meaning in different legal systems are determined. It is emphasized that bringing to legal responsibility for «violation of the oath» are legally significant acts, ie misdemeanors. It is emphasized that legal liability for violating the oath may be based on moral and ethical criteria, which, when formalized, become legal. The expediency of legislative consolidation of «sworn norms» as norms of law, which by their legal significance are a universally binding rule of conduct for the subjects taking the oath, is substantiated. The necessity of legislative definition of the concept of «oath» as a text and «violation of the oath» as a misdemeanor committed by a civil servant and its specific legal structure as a basis for disciplinary action is pointed out. It is concluded that the Oath is not only a solemn promise to comply with certain obligations, but a specific legal obligation, ie an act that gives rise to legal facts, because the legal nature of the promise and its application is not inherent in public law.Item Присяга працівника ОВС України: історико-правовий вимір(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2018) Маськовіта, Марія Миколаївна; Гарасимів, Олена Іванівна; Львівський державний університет внутрішніх справ; Турчак, Олександр Володимирович; Миронюк, Ольга ІванівнаУ дисертації здійснено комплексне дослідження історико-правових аспектів розвитку і функціонування інституту присяги працівників органів внутрішніх справ. Розкрито основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження поняття присяги у формально-правовому і політико-правовому вимірах та співвідношення з іншими поняттями. Встановлено основні юридичні ознаки поняття «присяга», які дозволили визначити сутність, зміст і властивості цієї категорії, а також розкрито її призначення у вітчизняній правовій системі. Присяга – це юридичний факт, що являє собою офіційну урочисту обіцянку дотримуватися і виконувати права і обов’язки відповідно до посади, здійснюється в особливому ритуальному порядку на основі спеціалізованих символічних дій, також це визначальний момент зміни спеціального правового статусу суб’єктів. Порядок прийняття присяги, сутність і специфічні її риси як правового явища регулюються сукупністю норм права, які утворюють міжгалузевий комплексний правовий інститут. Здійснено класифікацію присяги як правового феномену. Проаналізовано форми юридичної репрезентації інституту присяги. Розкрито історико-правові особливості формування інституту присяги працівника органів внутрішніх справ. Здійснено періодизацію основних етапів генезису інституту присяги працівника органів внутрішніх справ в контексті національної історії державотворення і правотворення. Визначено особливості розвитку інституту присяги працівників ОВС (1917–2017 рр.). Зазначено, що присяга як ритуал є елементом історичної традиції держави, невід’ємним атрибутом національної свідомості, правових традицій, які формувалися століттями й утворюють сучасну правову реальність. Ці явища мають глибокий антропологічний зміст, оскільки звертаються до глибинних сфер свідомості, виконують не лише правоорієнтаційну, але й правовиховну функцію. В Україні так історично склалося, що присяга неодмінно поєднувалася з кодексом честі – найвагомішою і найвиразнішою ознакою всієї мовноповедінкової системи. Розкрито структурні особливості тексту присяг працівників поліції у різних країнах світу. Досліджено присягу працівника органів внутрішніх справ як складовий елемент його правового статусу. Визначено роль і місце деонтологічних кодексів у підвищенні ефективності їх реалізації і дотримання присяги представниками органів внутрішніх справ. Інститут присяги та деонтологічні кодекси функціонують як взаємопов’язані категорії. Ці кодекси є засобом конкретизації і роз’яснення моральних зобов’язань присяги з метою їх переходу в усвідомлені внутрішні спонукальні установки суб’єкта. В диссертации осуществлено комплексное исследование историко-правовых аспектов развития и функционирования института присяги сотрудников органов внутренних дел. Раскрыто основные теоретико-методологические подходы к исследованию понятия присяги в формально-правовом и политико-правовом измерениях и соотношение с другими понятиями. Установлены основные юридические признаки понятия «присяга», которые позволили определить сущность, содержание и свойства этой категории, а также раскрыто ее назначения в отечественной правовой системе. Раскрыто структурные особенности текста Присяги сотрудника полиции в разных странах мира. Выделены следующие структурные составляющие присяги: обязанность исполнения полномочий; обязанность защищать права и свободы человека; обязанность соблюдения законодательства; принципы профессиональной этики. Характерной особенностью присяги является добровольность ее принятия для выполнения обязанностей. Присяга – это юридический факт, который представляет собой официальное торжественное обещание соблюдать и выполнять права и обязанности в соответствии с должностью, осуществляется в особом ритуальном порядке на основе специализированных символических действий, также это определяющий момент смены специального правового статуса субъектов. Порядок принятия присяги, сущность и специфические черты присяги в качестве правового явления регулируются совокупностью норм права, составляющих межотраслевой комплексный правовой институт. Наведено классификацию присяги в качестве правового феномена. Проанализированы формы юридической репрезентации института присяги. Раскрыто историко-правовые особенности формирования института присяги сотрудника органов внутренних дел. Осуществлена периодизация основных этапов генезиса института присяги сотрудника органов внутренних дел в контексте национальной ис-тории создания государства и права. Определены особенности развития института присяги сотрудников ОВД (1917–2017 гг.). Отмечено, что присяга как ритуал является элементом исторической традиции государства, неотъемлемым атрибутом национального сознания, правовых традиций, которые ормировались веками и составляют современную правовую реальность. Эти явления имеют глубокий антропологический смысл, поскольку обращаются к глубинным сферам сознания, выполняют не только право-ориентационную, но и правовоспитательную функцию. Определено, что до сих пор сохранилось исторически сложившееся понимание присяги сотрудника органов внутренних дел как разновидности ритуала, в котором акцент направлен на внешнюю форму осуществления деятельности по осознания смысла. Тексты современных присяжных характеризуются краткостью, конкретностью и отсутствием указаний на поощрение или наказание лица, присягу. Отсутствие в тексте присяги идеологического содержания связано с тем, что современные конституции государств признают идеологическое и политическое многообразие, многопартийность. Основной же акцент в присяге направлен на ответственность лица, клянутся за порученное ей дело. В Украине так исторически сложилось, что присяга непременно соче-талась с кодексом чести – весомым и выразительным признаком всей языковоповеденческой системы. Раскрыто структурные особенности текста присяги сотрудника полиции в разных странах мира. Исследовано присягу сотрудника органов внутренних дел как составной элемент его правового статуса. Определены роль и место деонтологических кодексов в повышении эффективности их реализации и соблюдения присяги представителями органов внутренних дел. Институт присяги и деонтологические кодексы функционируют как взаимосвязанные категории. Эти кодексы являются средством конкретизации и разъяснения моральных обязательств присяги с целью их перехода в осознанные внутренние побудительные установки субъекта. In the dissertation the complex investigation of historical and legal aspects of the development and functioning of the Institute of oath of employees of the bodies of internal affairs was carried out. The dissertation outlines the main theoretical and methodological approa-ches to the study of the concept of oath in the form of legal, political and legal dimensions and relations with other concepts. The basic legal features of the concept of "oath" were established, which allowed to determine the essence, content and properties of this category, as well as its purpose in the domestic legal system was revealed. Oath is a legal fact, which is the fulfillment of the official promise to observe and to fulfill the rights and duties in accordance with the position, determining the moment of change of the special legal status of subjects and carried out in a special ritual order on the basis of specialized symbolic actions. The procedure for taking the oath, the essence and specific features of the oath as a legal phenomenon are regulated by a set of rules of law, which constitute an interdisciplinary integrated legal institution. A feasible clas-sification of the oath as a legal phenomenon. The forms of legal representation of the institute of oath are analyzed. The historical and legal issues of forming the institute of oath of an employee of the internal affairs bodies are disclosed. The periodization of the main stages of the genesis of the institution of the oath of the employee of the bodies of internal affairs in the context of the national history of state formation and law-making has been determined. The peculiarities of the Institute’s oath of the ATS employees (1917–2017) have been determined. The oath as a ritual is an element of the historical tradition of the state, an integral attribute of the national consciousness, legal traditions that have been formed for centuries and constitute a modern legal reality. These phenomena have a profound anthropological meaning, since they are drawn to the deep fields of consciousness, perform not only the right-orientation but also the legal-function. In Ukraine, it was historically formed that the oath was inevitably combined with the code of honor – the most important and most distinctive feature of the whole linguistic-behavioral system. The disclosed structural features of the text are sung by police officers in different countries of the world. The oath of an officer of the internal affairs organs as an integral part of his legal status has been investigated. The role and place of the deontological codes in the increase of their effective implementation and observance of the oath by the representatives of the bodies of internal affairs was determined. The Institute of Oath and Deontological Codes function as in-terrelated categories. These codes are a means of specifying and clarifying the moral obligations of the oath with a view to their transition to the conscious in-ternal motive settings of the subject.