Автореферати та дисертаційні роботи

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтегративний підхід до розвитку професійної іншомовної компетентності вчителя фізики
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Кушпіт, Уляна Володимирівна; Стечкевич, Олег Орестович; Національний університет "Львівська політехніка"; Кучай, Тетяна Петрівна; Мачинська, Наталія Ігорівна
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток тьюторства у закладах вищої освіти Німеччини
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2019) Іваницька, Оксана Степанівна; Мукан, Наталія Василівна; Національний університет «Львівська політехніка»; Чепіль, Марія Миронівна; Руденко, Іванна Анатоліївна
    У дисертаційній роботі запропоновано вирішення наукового завдання щодо виявлення особливостей розвитку тьюторства в умовах вищої освіти Німеччини (створення організацій, спілок, фундацій з розвитку тьюторства на національному та міжнародному рівнях; підготовка тьюторів та їхня сертифікація; інтенсифікація наукових досліджень у цій галузі; опублікування результатів наукових студій у провідних педагогічних виданнях; розробка нормативно-правової документації на національному та інституційному рівнях, що відображає основні положення і принципи розвитку й реалізації тьюторства в умовах вищої школи; розвиток форм і методів, а також навчально-методичного забезпечення тьюторства). Висвітлено тьюторство як науково-педагогічну проблему, що охоплює соціальний, особистісний, когнітивний, знаннєвий вимір навчання, в основу якого покладено теорії концепції, підходи педагогіки, психології, менеджменту. Виконано аналіз становлення і розвитку тьюторства у закладах вищої освіти Німеччини у міжнародному та національному контексті, що формується під впливом тенденцій інтернаціоналізації вищої освіти, централізації та децентралізації в управлінні вищою освітою, розвитку системи забезпечення якості вищої освіти, глобалізації та регіоналізації вищої освіти, детрадиціоналізації вищої освіти; досліджено специфіку реалізації тьюторства на інституційному рівні Німеччини, що відображена в розробці стратегії розвитку тьюторства в університеті; організації роботи структурного підрозділу з розвитку тьюторства; налагодженні співпраці студент-тьютор-викладач; підготовці і неперервному професійному розвитку тьюторів і науково-педагогічних працівників. Окреслено можливості використання прогресивних ідей та досвіду розвитку тьюторства у Німеччині в умовах університетської освіти України. Уточнено зміст понять «тьюторство», «тьютор», «тьюторіал». Подальшого розвитку набули положення про організацію тьюторства та використання його потенціалу з метою забезпечення якості освітніх послуг та підвищення успішності здобувачів вищої освіти. В диссертационной работе предложено решение научной задачи по выявлению особенностей развития тьюторства в условиях высшего образования Германии (создание организаций, союзов, фондов по развитию тьюторства на национальном и международном уровнях, подготовка тьюторов и их сертификация; интенсификация научных исследований в этой области; публикация результатов научных исследований в ведущих педагогических изданиях, разработка нормативно-правовой документации на национальном и институциональном уровнях, отражающая основные положения и принципы развития и реализации тьюторства в условиях высшей школы, развитие форм и методов, а также учебно-методического обеспечения тьюторства). Тьюторство освещено как научно-педагогическая проблема, которая охватывает социальный, личностный, когнитивный, знаниевый аспекты обучения, в основу которого положено теории, концепции, подходы педагогики, психологии, менеджмента. Выполнен анализ становления и развития тьюторства в высших учебных заведениях Германии в международном и национальном контексте, которое формируется под влиянием тенденций интернационализации высшего образования, централизации и децентрализации в управлении высшим образованием, развития системы обеспечения качества высшего образования, глобализации и регионализации высшего образования, детрадиционализации высшего образования; исследована специфика реализации тьюторства на институциональном уровне Германии, отражена в разработке стратегии развития тьюторства в университете, организации работы структурного подразделения по развитию тьюторства; налаживании сотрудничества студент-тьютор-преподаватель; подготовке и непрерывном профессиональном развитии тьюторов и научно-педагогических работников. Определены возможности использования прогрессивных идей и опыта развития тьюторства в Германии в условиях университетского образования Украины. Уточнено содержание понятий «тьюторство», «тьютор», «тьюториал». Дальнейшее развитие получили положения об организации тьюторства и использовании его потенциала с целью обеспечения качества образовательных услуг и повышения успешности соискателей высшего образования. The thesis proposes the solution of the scientific problem of the peculiarities revealing of the tutoring development in the conditions of higher education in Germany (creation of organizations, unions, foundations for the development of tutoring at national and international levels; preparation of tutors and their certification; intensification of scientific research in this field; publishing of the scientific and pedagogical works in leading issues; development of legal and regulatory documentation at national and institutional levels reflecting the main points and principles of the tutoring development and implementation in higher education; the development of forms and methods, as well as educational and methodological support of tutoring). It is shown that the potential of tutoring is used by higher educational establishments to address the challenges of the international activity expanding, implementation of an effective internal quality assurance system, ensuring that bachelor's and master's degree programs meet the requirements of the labour market and society, as well as student expectations. Tutoring is outlined as a scientific and pedagogical problem, covering the social, personal, cognitive dimension of learning, which is based on the theory and concepts, approaches to pedagogics, psychology, management. A retrospective analysis of the tutoring formation and development at Higher Educational Establishments of Germany in the international and national context is formed, influenced by the tendencies of internationalization of higher education, centralization and decentralization in the management of higher education, development of higher education quality assurance system, globalization and regionalization of higher education; detraditionalization of higher education. The specificity of the tutoring implementation at the institutional level of Germany is researched, which is reflected in elaboration of a strategy for the tutoring development at the university; organization of a structural unit work for the development of tutoring; establishment of student-tutor-teacher cooperation; training and continuous professional development of tutors and academic staff. The research proves that tutoring is implemented in the context of partnerships established between two higher education applicants, one of whom is a tutor and the other is a tutee, in order to form a constructive academic environment of the university, which realizes the student's educational, professional, personal, cultural development, also knowledge and skills necessary for successful mastery of the chosen specialty and adaptation of the student to the academic life of the university are formed and developed. The system of qualification and certification of tutors in Germany is characterized on the basis of special training, as well as advantages of tutoring for higher educational establishment (improvement of educational process practice, reduction of students enrolled due to failure, development of academic culture of higher educational establishment); for higher educational establishment staff (better understanding of students’ needs and interests, improvement of teaching methodology based on students' interests and needs, possibility of making changes in the organization of educational process, development of collegial learning); for students (establishment of close relationship between participants in the educational process, increase of motivation for learning, the development of collegial learning); for tutors (increase of motivation to study, self-improvement and professional development). The classification of tutors according to the functional purpose is presented: 1st semester or orientation tutors, subject tutors, tutors for academic writing development, e-tutors, language tutors etc. The specific features of their training at German higher educational establishments are described in order to form a complex of competences necessary for the establishment of effective communication, decisions making and ensuring the tutoring effectiveness, formation of a productive academic environment, effective planning, organization and use of resources, ensuring of all the participants well-being in the educational process; research performing; establishment of team and independent work, etc. Possibilities of the use of progressive ideas and tutoring experience development in Germany under the conditions of the university education of Ukraine are outlined. The comprehension of the concepts “tutoring”, “tutor”, “tutorial” is clarified. Provisions on the tutoring organization and its potential use gained further development in order to ensure the quality of educational services as well as to improve the success of higher education applicants.
  • Thumbnail Image
    Item
    Адміністративно-правові засади підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2017) Василів, Соломія Степанівна
    Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретико-методологічних та нормативно-правових засад підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. Досліджено генезу розвитку інституту підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення, проаналізовано історичні нормативно-правові акти, наукові дослідження у галузі поліцейського та адміністративного права на теренах України у ХІХ–ХХ століттях. Охарактеризовано методологічні підходи до дослідження підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. Визначено поняття підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення, з’ясовано співвідношення правових категорій «підвідомчість», «юрисдикція», «компетенція», «підсудність». Виокремлено основні та додаткові ознаки підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. Запропоновано авторське визначення принципів підвідомчості справ про адміністративні правопорушення, охарактеризовано систему цих принципів. Здійснено видову характеристику підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. Охарактеризовано систему суб’єктів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення та висловлені пропозиції щодо її реформування. Досліджено правові колізії підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. Проаналізовано наукові підходи до розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення та запропоновано його авторське тлумачення як встановлення чіткої диференціації у сфері розгляду та вирішення справ про адміністративні правопорушення, що зумовлене особливостями предмету відання, функціями цих органів та територією, на яку поширюються їх повноваження. Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретико-методологических и нормативно-правовых основ подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях. В работе исследован генезис развития института подведомственности дел об административных правонарушениях, проанализированы исторические нормативно-правовые акты, научные исследования в области полицейского и административного права на территории Украины в XIX–ХХ. Охарактеризованы методологические подходы к исследованию подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях. Проведён анализ основных общенаучных и специально-правовых методов исследования этого института, а также общетеоретических принципов исследования вопроса подведомственности в административном праве, в частности, принципов методологического плюрализма, органического сочетания теории и практики, конкретности и научной объективности. Проанализированы научные подходы к определению понятия подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях, предложено авторское толкование сущности данной правовой категории, выяснено соотношение правовых категорий «подведомственность», «юрисдикция», «компетенция», «подсудность». Определена и раскрыта сущность признаков подведомственности рас-смотрения дел об административных правонарушениях. Выделены основные признаки подведомственности дел об административных правонарушениях: компетенция и ее особенности в отношении отдельных юрисдикционных органов (должностных лиц), которым подведомственно рассмотрение дел об административных правонарушениях; характер общественных отношений, которые стали предметом посягательства в результате совершения административного правонарушения и охраняемых комплексом санкций административно-правовых норм; территория (место) совершения административного правонарушения; а также дополнительные признаки: субъектный состав административного правонарушения; вид административного взыскания, предусмотренный как санкция за совершение определенного административного деликтного деяния; сложность дела об административных правонарушениях. Предложено авторское понятие принципов подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях, как закрепленных в нормах права принципов, которые отражают подходы к разграничению полномочий по рассмотрению и разрешению дел об административных правонарушениях уполномоченными на то органами и должностными лицами. Определена система принципов и охарактеризованы принципы подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях: принцип общей судебной подведомственности дел об административных правонарушениях; принцип подведомственности дел об административных правонарушениях несудебным государственным органам, их должностным лицам; принцип территориальности; принцип предметной специализации субъектов, уполномоченных рассматривать административные дела; принцип публичности определения подведомственности дел об административных правонарушениях. Раскрыта сущность видов подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях. Выработаны рекомендации по нормативному закреплению правил предметной, территориальной, должностной подведомственности дел об административных правонарушениях. Определена и охарактеризована система субъектов, уполномоченных рассматривать дела об административных правонарушениях. Проанализированы административно-юрисдикционные полномочия отдельных субъектов. Высказанные предложения по реформированию системы органов, уполномоченных рассматривать дела об административных правонарушениях. Проанализированы правовые коллизии подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях и выделены их основные признаки. Предложены пути преодоления правовых коллизий в сфере подведомственности рассмотрения и разрешения дел об административных правонарушениях. Изучены научные подходы к разграничению компетенции органов, уполномоченных рассматривать дела об административных правонарушениях и предложено авторское толкование такого разграничения как установления четкой дифференциации в сфере рассмотрения и разрешения дел об административных правонарушениях, обусловленного особенностями предмета ведения, функций этих органов и территорией, на которую распространяются их полномочия. Выделены признаки разграничения компетенции органов, уполномоченных рассматривать дела об административных правонарушениях. The dissertation deals with the comprehensive research of theoretical and methodological and regulatory bases of jurisdiction in cases concerning admi-nistrative offences. Historical periods of jurisdiction Institute in cases concerning admini-strative offences have been explored. It has been analysed the historical regu-lations and the research in the field of police and administrative law in Ukraine in the nineteenth and twentieth centuries. The methodological approaches to the study of jurisdiction in cases on administrative offenses have been characterized. The paper reveals the concept of jurisdiction in cases on administrative offenses and explores the ratio of legal categories such as jurisdiction and competence. The basic and advanced features of jurisdiction in cases on administrative offenses have been determined. The author’s definition of the jurisdiction in cases on administrative offenses principles has been suggested; the system of these principles has been described. The category characteristic of jurisdiction in cases on administrative offenses has been outlined. The system of entities that are authorized to consider cases on administrative offenses and made proposals for their reform has been examined. It has been analysed the scientific approaches to the distribution of body powers that are authorized to consider cases on administrative offenses and their own interpretation of this distinction as establishing of a clear differentiation in the consideration and resolution of cases on administrative violations that caused by the peculiarities of jurisdiction, the functions of these bodies and the territory in which the subject of power disperses.
  • Thumbnail Image
    Item
    Адміністративно-правові засади наглядової діяльності правоохоронних органів України у сфері охорони природи
    (Львівський державний університет внутрішніх справ, 2016) Тюн, Василь Миколайович
    У дисертації проведено комплексне наукове дослідження адміністративно-правових засад наглядової діяльності правоохоронних органів у сфері охорони природи. Розглянуто теоретико-правові основи наглядової діяльності, здійснюваної правоохоронними органами у сфері охорони природи. Досліджено поняття та систему правоохоронних органів, які виконують природоохоронну функцію держави. Проаналізовано адміністративно-правовий статус правоохоронних органів, які здійснюють нагляд у сфері охорони природи. Розкрито особливості адміністративного нагляду, а також удосконалено підходи щодо розуміння співвідношення понять «контроль» і «нагляд» у сфері екології. В диссертации проведено комплексное научное исследование административно-правовых основ надзорной деятельности правоохранительных органов Украины в сфере охраны природы. Рассмотрены теоретико-правовые основы осуществляемой правоохранительными органами надзорной деятельности в сфере охраны природы. Исследовано понятие и систему правоохранительных органов, которые выполняют природоохранную функцию государства. Проанализирован административно-правовой статус правоохранительных органов, осуществляющих надзор в сфере охраны природы. Раскрыты особенности надзора правоохранительных органов в сфере охраны природы и проблема соотношения контроля и надзора в этой сфере. Также отмечается, что среди основных факторов, тормозящих совершенствование административно-правовых основ надзорной деятельности правоохранительных органов в сфере охраны природы является несовершенство законодательного урегулирования понятия и классификации системы правоохранительных органов, в числе которых и те, что наделены контрольно-надзорными полномочиями по охране природы. Действующее законодательство Украины является неточным и дискуссионным относительно определения понятия и классификации правоохранительных органов. Доказана важность и необходимость совместной деятельности органов внутренних дел и других правоохранительных органов по охране природы. Обоснованы пути и направления совершенствования надзорной деятельности правоохранительных органов Украины по обеспечению соблюдения природоохранного законодательства, а именно: улучшение качества природоохранного законодательства; улучшение социальной политики; усиление уровня взаимодействия правоохранительных органов по общей профилактики, прекращение, расследование правонарушений и преступлений, проведение мероприятий по повышению уровня экологического сознания людей и оценки общественной опасности экологических правонарушений; урегулирования вопроса уплаты экологического налога, общегосударственных сборов за специальное использование объектов окружающей среды и платы за использование других природных ресурсов, весомо увеличив их суммы; обеспечение надлежащего уровня профессиональной подготовки, правовой и социальной защищенности должностных лиц соответствующих контрольно-надзорных органов в сфере охраны окружающей среды; развитие безотходного производства; усиление уровня сотрудничества общественности с органами власти и их участия в охране природы, привлечение как можно больше инвестиций в природоохранную деятельность и другие. The thesis deals with the complex scientific research of administrative and legal principles of supervisory activity of law enforcement organs of Ukraine in the sphere of environmental protection. Theoretical and legal foundations of supervisory activity made by law enforcement organs in the sphere of environmental protection are defined. The concept and the system of law enforcement organs which fulfill the nature protection function of the state isexamined. Administrative and legal status of law enforcement organs which carry out the supervision in the sphere of environmental protection is analyzed. The peculiarities of prosecutor supervision for the legality of applying the administrative liability for environmental offences are revealed. The ways and directions of improving the supervisory activity of law enforcement organs of Ukraine concerning the observation provision of environmental protection legislation are discussed.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інстанційна та предметна підсудність адміністративних справ
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2015) Мельник, Анатолій Анатолійович
    Дисертацію присвячено комплексному дослідженню інстанційної та предметної підсудності адміністративних справ як взаємопов’язаних інститутів адміністративного судочинства, що визначають компетенцію конкретного адміністративного суду або судів щодо вирішення, розгляду та розмежування підвідомчих груп (категорії) адміністративних справ. Здійснено аналіз існуючих видів підсудності: 1) предметна (імперативна, альтернативна); 2) територіальна (загальна, виключна); 3) інстанційна. Констатовано, що від встановлених в законодавстві правил інстанційної та предметної підсудності залежить побудова системи адміністративних судів. У дослідженні значна роль відводиться вивченню ефективності реалізації засад адміністративного судочинства в контексті адміністративної підсудності і з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн стосовно організації здійснення адміністративного судочинства уточнено попередні наукові та правові позиції і сформульовано авторські концептуальні положення, рекомендації та пропозиції для удосконалення українського законодавства в зазначеній сфері. Диссертация посвящена комплексному исследованию инстанционного и предметной подсудности административных дел как взаимосвязанных институтов административного судопроизводства, определяющие компетенцию конкретного административного суда или судов по решению, рассмотрения и разграничения подведомственных групп (категории) административных дел. Осуществлен анализ существующих видов подсудности: 1) предметная (императивная, альтернативная) 2) территориальная (общая, исключительная) 3) инстанционная. Констатировано, что от установленных в законодательстве правил инстанционной и предметной подсудности зависит построение системы административных судов. В исследовании значительная роль отводится изучению эффективности реализации принципов административного судопроизводства в контексте административной подсудности и с учетом положительного опыта зарубежных стран по организации осуществления административного судопроизводства уточнено предыдущие научные и правовые позиции и сформулированы авторские концептуальные положения, рекомендации и предложения для усовершенствования украинского законодательства в указанной сфере. The thesis is devoted to complex research instance and subject-matter jurisdiction of administrative cases as related institutes administrative proceedings which determine jurisdiction specific administrative court or courts to resolve, consideration and differentiation of subordinate groups (categories) administrative cases. The main features of the institution jurisdiction of administrative cases as synthesis, binders administrative procedural law to other types of legislation and judicial Proceedings of Ukraine. Administrative-law of the jurisdiction of administrative cases reveal competence, role and importance of local general courts as administrative, Regional Administrative Court, Administrative Court, the Supreme Administrative Court of Ukraine and the Supreme Court of Ukraine in the system of administration of justice. The analysis of these types of jurisdiction: 1) subject (imperative, alternative), which defines administrative court which level of administrative courts consider and resolve the administrative case as a court of first instance, depending on the subject of a public law dispute or its subject composition; 2) territorial (total, exceptional) that personifies the courts to review cases and determine which particular court may consider the particular case as a court of first instance within the system of administrativeterritorial structure of Ukraine; 3) instantsiyna that defines the structure of the administrative courts vertically to ensure the right to appeal and review court decisions by the highest court. Jurisdiction several unrelated cases and alternative used in determining territorial and subject-matter jurisdiction of administrative cases. Jurisdiction of Administrative Law Judge ruling by a higher court apply in relation to the subject, and instantsiynoyu territorial jurisdiction. Stated that the established rules in the legislation instance and subject-matter jurisdiction depends on building a system of administrative courts. The rules governing these types of jurisdiction, filled with different content and establish general and specific rules according to which the distribution of cases between the administrative courts, which are part of the judicial system of Ukraine. In scientific work an important place is given to studying the effectiveness of implementation of the principles of administrative justice in the context of administrative jurisdiction possible under conditions of actual use enshrined in the legislation of Ukraine and international instruments democratic principles of organization and operation of administrative justice. Their practical application is necessary not only for the tasks and the appointment of administrative justice, but also for authority, respect and confidence in the judiciary by the citizens in general. Given the positive experience of foreign countries on the organization administer justice clarified previous scientific and legal positions formulated conceptual copyright provisions, recommendations and proposals to improve Ukrainian legislation in this area.
  • Item
    Розвиток наукових основ підвищення якості оцінювання та прогнозування ресурсних характеристик складних об'єктів
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2013) Маловик, Костянтин Миколайович
    Розглянуті проблемні питання оцінювання та прогнозування граничних станів, дослідження передвідмовних станів на базі розробленої моделі динаміки станів ресурсоздатності обладнання, а також вдосконалення технології ресурсного проектування, що забезпечують підвищення якості оцінювання ресурсних характеристик і показників ресурсоздатності складних об'єктів. Представлені методи оцінювання і прогнозування показників ресурсоздатності, розроблені на базі систематизації властивостей, уніфікації станів і нормуванні показників ресурсоздатності складних об'єктів як основи стандартизації процесів забезпечення і підвищення якості оцінювання їх ресурсних характеристик. Розроблені кваліметричні методи оцінювання компетентності експертів і експертні методи статистичного моделювання для підвищення достовірності рішень, що приймаються при дослідженні показників довговічності складних об’єктів. Приведені приклади застосування розроблених технологій і пристроїв для створення системи прогнозування показників ресурсоздатності та ресурсних характеристик складних об'єктів. Выполнено системное исследование ресурсных характеристик на основе реальных эксплуатационных данных высоконадежного оборудования энергоблоков АЭС и современного состояния методологической и нормативной базы организации наблюдения, накопления и обработки статистической информации о долговечности сложных объектов. Сформулирован операционный базис для задачи исследования качества оценивания и прогнозирования ресурсных характеристик сложных объектов, с учетом ограниченности информации о надежности и применения непараметрических критериев. Рассмотрены проблемные вопросы оценивания и прогнозирования предельных состояний, исследования предотказных состояний на базе разработанной модели динамики состояний ресурсоспособности оборудования, а также совершенствования технологии ресурсного проектирования, обеспечивающие повышение качества оценивания ресурсных характеристик и показателей ресурсоспособности сложных объектов. Выполнено исследование методов стандартизации показателей ресурсоспособности сложных объектов в рамках последовательности упорядоченных рассмотрений их ресурсных характеристик и конкретных свойств ресурсоспособности. Предложена выбранная система показателей ресурсоспособности сложных объектов с учетом их оптимистического и пессимистического прогноза, позволяющая совершенствовать требования технической документации при формировании нормированных значений показателей ресурсоспособности. Предложены модели структуры взаимосвязи свойств и динамики состояний ресурсоспособности позволяющие привести к единообразию исследование определяющих причин отказов сложных объектов, а также унификации моделирование в рамках методологии индивидуального прогнозирования ресурсных характеристик сложных объектов. Получены аналитические выражения на основе теории полумарковских процессов для оценивания времени предельного состояния сложных объектов как одного из основных показателей их ресурсоспособности. Представлены методы оценивания и прогнозирования показателей ресурсоспособности, разработанные на базе инфологического моделирования и систематизации свойств, унификации состояний и нормировании показателей ресурсоспособности сложных объектов как основы стандартизации процессов обеспечения и повышения качества оценивания их ресурсных характеристик. На базе разработанной инфологической модели предметной области для оценивания и прогнозирования показателей ресурсоспособности, предложен метод выбора характеристик-аргументов, применяемый при экспертном оценивании для повышения достоверности оценки и эффективности решений по продлению срока эксплуатации оборудования сложных объектов. Предложено решение задачи индивидуального прогнозирования ресурсных характеристик и показателей ресурсоспособности сложных объектов на основе методов экспертной оценки, оценки и нормирования компетентности экспертов. Разработаны методы оценивания рисков при контроле ресурсных характеристик сложных объектов в условиях нечётких суждений экспертов и нормирования их компетентности для повышения достоверности решений, принимаемых при исследовании показателей долговечности. Разработана модель технологического треугольника, что позволило научно обосновать усовершенствование технологии ресурсного прогнозирования сложных объектов. Предложены основные принципы создания системы прогнозирования показателей ресурсоспособности, упорядоченная последовательность методов которых имеет вид: систематизации свойств и унификации динамики состояний ресурсоспособности, оценивания и нормирования времени предельного состояния, выбора аргументов для оценивания показателей ресурсоспособности и ресурсных характеристик, экспертной оценки ресурсных характеристик, оценивания компетентности экспертов, оценивания рисков при контроле ресурсоспособности в условиях нечетких суждений. Разработана модель процесса прогнозирования показателей ресурсоспособности сложных объектов. Приведены примеры применения разработанных технологий и устройств для создания системы прогнозирования сложных объектов. The thesis considers problematic issues connected with the evaluation and prediction of limiting states, investigation of pre-failure conditions based on the developed model of equipment resource capacity condition dynamics as well as the enhancement of resource planning techniques which provide evaluation and prediction quality improvement for life characteristics and resource capacity indicators of complex facilities. Resource capacity indicators evaluation and prediction methods are described which are developed by means of infological modeling, systematization of properties, unification of conditions and normalizing of indicators of complex facilities resource capacity, viewed as the basis for standardization of life characteristics evaluation quality assurance and improvement processes. Risk evaluation methods are developed for complex facilities life characteristics control under the condition of fuzzy experts’ judgment and for normalizing experts’ competence in order to increase the validity of their decisions taken when investigating durability indicators. The examples are given, illustrating the application of the developed techniques and devices in order to produce the system for predicting resource capacity indicators and life characteristics of complex facilities.
  • Item
    Формування і використання управлінського потенціалу машинобудівних підприємств
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2009) Прокопишин, Любов Миколаївна
    Диссертационная работа посвящена разработке теоретических положений и практических рекомендаций относительно формирования и использования управленческого потенциала машиностроительных предприятий. Объектом исследования является управленческий потенциал машиностроительных предприятий. Предмет исследования – теоретические и методические подходы к формированию и использованию управленческого потенциала машиностроительных предприятий, ориентированные на достижение эффективных результатов их деятельности. В первом разделе “Теоретические принципы формирования и использования управленческого потенциала предприятий в условиях рыночной экономики” проанализированы теоретические подходы относительно трактовки понятий “экономический потенциал” и “управленческий потенциал”, предложено уточнение этих понятий, определены основные элементы управленческого потенциала и обоснован рост его синергии в результате координации деятельности руководителей разных звеньев управления с вышестоящими организациями, общественными организациями, поставщиками, потребителями и другими субъектами. По результатам теоретических исследований предложено определение управленческого потенциала как потенциальной способности управленческого персонала на принципах профессионализма оптимально применить профессионально-квалификационный, творческий потенциал и организационную способность с целью обеспечения постоянного и эффективного функционирования предприятия. Во втором разделе диссертационной работы “Оценивание состояния использования управленческого потенциала машиностроительных предприятий” определено влияние факторов на формирование и использование управленческого потенциала, проанализированы методические подходы к оцениванию эффективности использования управленческого потенциала, усовершенствован инструментарий оценивания использования управленческого потенциала машиностроительных предприятий с помощью интерпретации изменения ресурсного показателя экономической эффективности, показателей эффективности использования трудовых ресурсов, инновационного и экологического развития, и на основе их аналитически оценено состояние управленческого потенциала на машиностроительных предприятиях. В процессе исследования определены основные внутренние и внешние факторы, которые влияют на особенности формирования и эффективность использования управленческого потенциала, в том числе – трудовое законодательство, состояние рынка труда, конкурентная среда, международная ситуация, состояние социально-экономического развития предприятия, имидж руководителя, организационная культура, условия труда. Управленческий потенциал должен всегда быть направлен на обеспечение устойчивого развития предприятия и эффективности его функционирования. Поэтому его необходимо оценивать с помощью рентабельности совокупного капитала и системы других показателей, дополняющих его. В третьем разделе диссертационной работы “Усовершенствование формирования и использования управленческого потенциала предприятий машиностроения” обосновано создание информационной системы развития управленческого потенциала и исследована возможность ее применения для обеспечения инновационного направления формирования и использования управленческого потенциала; разработана экономико-математическая модель оптимального распределения вкладывания денег в формирование профессионально-квалификационного, творческого потенциалов и организационной способности; предложены этапы реализации мероприятий Программы развития управленческого потенциала для машиностроительных предприятий и методические положения мониторинга состояния его использования. С целью повышения эффективности принятия управленческих решений в диссертации обосновывается целесообразность формирования Программы развития управленческого потенциала, которая должна разрабатываться с учетом уровней управленческих ланок и сферы функционирования предприятий. Для внедрения Программы развития управленческого потенциала определены этапы ее воплощения. На предприятиях машиностроения должна развиваться информационная система развития управленческого потенциала для обеспечения единой информационной среды выработки и анализа принятия управленческих решений. Информационная система развития управленческого потенциала на предприятии поддерживает определенный управленческий потенциал для повышения эффективности деятельности. Руководству машиностроительных предприятий предложено использовать экономико-математическую модель оптимального распределения средств для формирования профессионально-квалификационного, творческого потенциалов и организационной способности руководства. Исследовано реагирование составляющих управленческого потенциала к изменениям объемов вложенных средств, что дает возможность таким способом ускорить развитие управленческого потенциала и обеспечить повышения эффективности его формирования. Для усовершенствования формирования и использования управленческого потенциала рекомендовано осуществлять мониторинг его состояния. Результаты такого мониторинга по всем мероприятиям позволяют управленческому персоналу определить те направления деятельности, получившие самое низкое количество баллов, которые необходимо совершенствовать. Практическая значимость исследования заключается в том, что использование машиностроительными предприятиями предложенных в диссертационной работе рекомендаций относительно эффективного формирования управленческого потенциала и апробации мониторинга состояния использования управленческого потенциала даст возможность повысить эффективность управления и совершенствовать формирование управленческого потенциал. Dissertation work is devoted to development of theoretical positions and practical recommendations in relation to forming and using of machine-building enterprises’ administrative potential. The term “administrative potential of enterprise” and its basic elements are specified. Methodical approaches are analysed in relation to the evaluation of efficiency of using the administrative potential efficiency, the tool of evaluation of using of administrative potential of machine-building enterprises’ administrative potential is improved through interpretation of change resource index of economic efficiency, indexes of the using labour resources efficiency, innovative and ecological development. Grounded creation of the informative system development of administrative potential and it is offered economic mathematical model of the optimum distributing money in forming professionally qualification, creative potentials and organizational possibility, and also the methodical positions of monitoring the using administrative potential are offered. Дисертаційну роботу присвячено розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування і використання управлінського потенціалу машинобудівних підприємств. Уточнено сутність терміна “управлінський потенціал підприємства” та визначено основні його складові. Проаналізовано методичні підходи щодо оцінювання ефективності використання управлінського потенціалу, удосконалено інструментарій оцінювання використання управлінського потенціалу машинобудівних підприємств через інтерпретацію динаміки ресурсного показника економічної ефективності, показників ефективності використання трудових ресурсів, інноваційного та екологічного розвитку. Обґрунтовано створення інформаційної системи розвитку управлінського потенціалу та запропоновано економіко-математичну модель оптимального розподілу вкладання коштів у формування професійно-кваліфікаційного, творчого потенціалів та організаційної спроможності керівництва, а також розроблено методичні положення з моніторингу стану використання управлінського потенціалу.