Автореферати та дисертаційні роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995
Browse
6 results
Search Results
Item Міжнародні неурядові організації у забезпеченні миру та безпеки: інституціональний та функціональний виміри(Національний університет «Львівська політехніка», 2021) Кручініна, Оксана Юріївна; Дорош, Леся Олексіївна; Національний університет «Львівська політехніка»; Шуляк, А. М.; Корнієвський, О. А.Item Народний суверенітет та механізм його реалізації публічною владою: теоретико-правовий аспект(Національний університет «Острозька академія», 2020) Богів, Ярина Святославівна; Скрипнюк, Олександр Васильович; Національний університет «Острозька академія»; Бисага, Юрій Михайлович; Зозуля, Євген Вікторович; Сухонос, Володимир ВікторовичДисертація присвячена дослідженню народного суверенітету як базової засади побудови відносин між суспільством та державою. Зокрема, комплексно розглянуто сутність та природу народного суверенітету, вироблено і запропоновано сучасну концепцію взаємодії громадянського суспільства і публічної влади, за якої народний суверенітет може стати дієвим конституційним принципом. У роботі досліджується еволюція ідеї народного суверенітету в європейській та вітчизняній політико-правовій теорії. Особлива увага зосереджена на авторській позиції щодо розуміння правової природи народного суверенітету та його визначення в сучасній теорії держави і права. Теоретико-методологічний аспект народного суверенітету розкрито через аналіз його співвідношення з державним суверенітетом, правами людини, громадянською правосвідомістю. Окремо в дисертації розглядається механізм реалізації конституційного принципу народного суверенітету та його форми – партисипативна демократія, парламентаризм, місцеве самоврядування. Під час розгляду особливостей реалізації принципу народного суверенітету в сучасних демократичних державах звернуто увагу на його визначальне значення для забезпечення легітимності державної влади в умовах демократичної трансформації. У дослідженні проаналізовано правову природу, функції та повноваження місцевого самоврядування в контексті реалізації народного суверенітету, досліджено місце та роль територіальної громади в системі місцевого само-врядування. У роботі розглядаються інституційні та організаційні форми участі громадянського суспільства у здійсненні публічної влади. Диссертация посвящена исследованию народного суверенитета как базовой основы построения отношений между обществом и государством. Автором осуществлено комплексное исследование сущности и природы народного суверенитета, произведено и предложено современную концепцию взаимо-действия гражданского общества и публичной власти, при которой народный суверенитет может стать действенным конституционным принципом. В работе исследуется эволюция идеи народного суверенитета в европейской и отечественной политико-правовой теории. Особое внимание сосредоточено на авторской позиции относительно понимания правовой природы народного суверенитета и его определение в современной теории государства и права. Теоретико-методологический аспект народного суверенитета раскрывается через анализ его соотношение с государственным суверенитетом, правами человека, гражданским правосознанием. Отдельно в диссертации исследуется механизм реализации консти-туционного принципа народного суверенитета и его формы – партисипативная демократия, парламентаризм, местное самоуправление. При рассмотрении особенностей реализации принципа народного суверенитета в современных демократических государствах автором обращается внимание на его определяющее значение для обеспечения легитимности государственной власти в условиях демократической трансформации. В исследовании проанализированы правовая природа, функции и полномочия местного самоуправления в контексте реализации народного суверенитета, исследовано место и роль территориальной общины в системе местного самоуправления. Рассматриваются институциональные и организа-ционные формы участия гражданского общества в осуществлении публичной власти. The dissertation is devoted to the study of people's sovereignty as a basic principle of building relations between society and the state. In particular, the essence and nature of people's sovereignty are comprehensively considered, a modern concept of interaction between civil society and public authorities is developed and proposed, according to which people's sovereignty can become an effective constitutional principle. The paper investigates the evolution of the idea of people's sovereignty in European and domestic political and legal theory. Particular attention is paid to the author's position on understanding the legal nature of people's sovereignty and its definition in modern theory of state and law. Modern theoretical and legal approaches to the consideration of the principle of people's sovereignty – from the standpoint of the concepts of constitutional democracy and participatory (participatory) democracy. The theoretical and methodological aspect of people's sovereignty is revealed through the analysis of its relationship with state sovereignty, human rights, civil legal consciousness. The author's definition of people's sovereignty as a natural property of the people formed in the process of public life to have a supreme, independent, constituent power, which expresses the common will of all active members of the political community and is realized in the rights of citizens to create a state, establish and change its constitutional order and exercise control over them, within the framework of the constitutional and legitimate legal order. The mechanism of realization of the constitutional principle of people's sovereignty and its forms – participatory democracy, parliamentarism, local self-government is investigated separately in the dissertation. During the consideration of the peculiarities of the implementation of the principle of people's sovereignty in modern democracies, attention was paid to its crucial importance for ensuring the legitimacy of state power in the conditions of democratic transformation. It is established that under such conditions the implementation of the principle of people's sovereignty is complicated by attempts to appropriate the will of the people by both the government and the opposition. In both cases, it is a matter of political populism and the struggle for power. Abuse of the principle of people's sovereignty in their own interests is directed against human rights and freedoms and the legitimate rule of law. Attention is drawn to the fact that the implementation of the principle of people's sovereignty is impossible without civil legal consciousness, which is closely linked to the fundamental values – dignity and freedom. After all, citizens have an understanding of the essence of the democratic process and awareness of their rights and means of their protection allows the establishment and implementation of sovereign power of the people. The study considers the conceptual principles, content and principles of local self-government as a special form of democracy. Attention is drawn to the fact that in modern conditions of state formation it is definitely appropriate to consider local self-government as a legitimate type of public power, one of the foundations of the constitutional order, form of democracy and constitutional means of limiting state power. The paper highlights the institutional and organizational forms of civil society participation in the exercise of public power. It is substantiated that the process of realization of the principle of people’s sovereignty is directly related to the functioning of civil society as a sphere of self-organization and freedom of individuals. At the same time, the state of development of civil society determines the opportunities for the implementation of the principle of people's sovereignty.Item Юридичні засоби формування колективної правосвідомості(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2016) Муж, Валерій ВікторовичДисертація присвячена дослідженню юридичних засобів формування колективної правосвідомості. Правосвідомість здійснює безпосередній вплив на стан законності, правопорядку в державі. Виробляє своєрідну культуру громадян, ідейною основою якої є моральні, духовні та правові цінності нації. Розвиток права та відповідно правової держави напряму залежить від стану правосвідомості громадян та соціальних груп, які формують суспільство. Розширено розуміння правової свідомості у зв’язку з наданням останній ширшого значення ніж відношення суб’єктів до права та його оцінка. Акцентується увага на розрізненні цих двох соціальних явищ, поставлено питання їх черговості. Правосвідомість слід розуміти як джерело та ідею відтворення права у свідомості людини. Здійснено порівняння стану та формування правосвідомості в різних типах правових систем, різних країнах, опираючись на певні чинники (в нашому випадку на релігію), що дало змогу зосередити увагу на важливості підвищення її рівня серед окремих прошарків населення. Розглянуто державу та громадянське суспільство в якості суб’єктів, що здійснюють безпосередній вплив на формування суспільної правосвідомості. Саме тому способи її формування нами виокремлено на «приватні» та «публічні». Особливу увагу приділено правовому вихованню та юридичній освіті, які віднесено до головних засобів формування колективної правосвідомості. Диссертация посвящена исследованию юридических средств формирования коллективного правосознания. Правосознание оказывает непосредственное влияние на состояние законности, правопорядка в государстве. Производит своеобразную культуру граждан, идейной основой которой являются моральные, духовные и правовые ценности нации. Развитие права и в соответствии правового государства напрямую зависит от состояния правосознания граждан и социальных групп, формирующих общество. Расширено понимание правового сознания в связи с предоставлением последнему широкого значения чем отношение субъектов к праву и его оценка. Акцентируется внимание на различении этих двух социальных явлений, поставлен вопрос их очередности. Правосознание следует понимать как источник и идею воссоздания права в сознании человека. Проведено сравнение состояния и формирования правосознания в различных типах правовых систем, разных странах, опираясь на определенные факторы (в нашем случае на религию), что позволило сосредоточить внимание на важности повышения его уровня среди отдельных слоёв населения. Рассмотрены государство и гражданское общество в качестве субъектов, осуществляющих непосредственное влияние на формирование общественного правосознания. Именно поэтому способы его формирования нами выделены на «частные» и «публичные». Особое внимание уделено правовому воспитанию и юридическом образовании, которые отнесены к главным средствам формирования коллективного правосознания. The dissertation is dedicated to the research of legal measures of forming of the collective consciousness. Legal awareness has a direct impact on a condition of legality and to the law and order in the state.Produces a unique culture of citizens the ideological basis of thataremoral, spiritual and legal values of nation.The development of law and accordingly the legal state depends on the stateof sense of justice of citizens and social groups that form society. The extended understanding of legal consciousness in connection to a wider meaning of it than thesubjects related to law and their estimation. Attention is accented on distinction these two social phenomena and questioned their priority. The legal awareness it follows to understand as a source and idea of recreation of law in consciousness of individual. Comparison of the state and forming of legal awareness are carried out in the different types of the legal systems in different countriesbased on certain factors (in this case religion)helped to focus attentionon the importance to increase the level of legal awareness among the certain layers of population.The state and civil society are considered as subjects that carry out direct influence on forming of collective consciousness. Therefore the methods of forming the legal awareness are distinguished by us on «private» and «public». Particular attentionis paid to legal education and legal behaviourreferred to the principal means of formation of a collective consciousness.Item Концепція громадянського суспільства в українській політико-правовій думці ХІХ – початку ХХ століття(Національний університет "Львівська політехніка", 2013) Дубас, Наталія ЯрославівнаРоботу присвячено комплексному дослідженню історико-правових та суспільно-політичних аспектів громадянського суспільства в українській політико-правовій думці ХІХ – початку ХХ ст. У межах дослідження доктринальних основ громадянського суспільства розглянуто стан наукового вивчення проблеми. На підставі аналізу наукових праць українських і зарубіжних учених простежено еволюцію наукових поглядів щодо ґенези ідеї громадянського суспільства в українській політико-правовій думці ХІХ – початку ХХ ст. Здійснено загальнотеоретичний аналіз інституту громадянського суспільства в загальній теорії держави і права. Висвітлено еволюцію ідеї громадянського суспільства у працях членів Кирило-Мефодіївського товариства (1845‒1847). Обґрунтовано розвиток концепції громадянського суспільства у творчості М. Драгоманова, С. Подолинського, О. Терлецького (друга половина ХІХ ст.). Узагальнено еволюцію концепції громадянського суспільства у творчості І. Франка та виокремлено його суспільно-політичний ідеал громадянського суспільства. Досліджено ідеї громадянського суспільства та концепцію правової держави у працях Б. Кістяківського. На основі аналізу поглядів зазначених мислителів запропоновано власне бачення сутності громадянського суспільства. Обґрунтовано тенденції розвитку сучасної правової держави в контексті побудови громадянського суспільства, а також виокремлено чинники, які відіграють провідну роль у формуванні громадянського суспільства та правової держави в Україні. Работа посвящена комплексному исследованию историко-правовых и общественно-политических аспектов гражданского общества в украинской политико-правовой мысли XIX – начала ХХ в. В рамках исследования доктринальных основ гражданского общества рассмотрено состояние научного изучения проблемы. Проанализированы основные научные подходы к проблематике диссертационной работы; обработано методологический инструментарий, необходимый для полного и адекватного освещения выбранной темы; выяснено содержание и особенности гражданского общества. Отмечено, что понятие гражданского общества целесообразно рассматривать как систему самостоятельных и независимых от государства общественных институтов и отношений, которые обеспечивают условия для реализации частных интересов и потребностей индивидов, коллективов, для жизнедеятельности и развития социальной и духовной сфер. На основании анализа научных работ украинских и зарубежных ученых прослежена эволюция научных взглядов относительно генезиса идеи гражданского общества в украинской политико-правовой мысли XIX – начала ХХ в. Освещена эволюция идеи гражданского общества в трудах членов Кирилло-Мефодиевского общества (1845–1847). Приведены основные концепции Братства, в частности отмечено, что основной идеей кирилло-мефодиевцев было получение политической независимости и создание самостоятельного украинского государства. Обосновано развитие концепции гражданского общества в творчестве Драгоманова, С. Подолинского, А. Терлецкого (вторая половина XIX в.). В общем, политико-правовым взглядам А. Терлецкого, С. Подолинского, Драгоманова были свойственны исторический оптимизм, вера в прогресс общественного развития, нетерпимость к социальной несправедливости, национальному неравенству, мечта об общественном самоуправлении при республиканской форме правления. Они значительно развили концепцию гражданского общества, основы которой заложили еще члены Кирилло-Мефодиевского общества. Рассмотрена эволюция концепции гражданского общества в творчестве И. Франко, выделен его общественно-политический идеал гражданского общества. Исследованы идеи гражданского общества и концепции правового государства в трудах Б. Кистяковского. На основе анализа взглядов указанных мыслителей предложено собственное видение сущности гражданского общества. Обоснованы тенденции развития современного правового государства в контексте построения гражданского общества, а также выделены факторы, которые играют ведущую роль в формировании гражданского общества и правового государства в Украине. Констатировано, что для реализации таких глобальных факторов чрезвычайно важным, причем и для представителей власти, и для негосударственных субъектов, является учет исторического наследия выдающихся отечественных мыслителей. Также необходимой является интеллектуальная мобилизация, эффективные модели сотрудничества государственных и общественных институтов. The thesis deals with the complex study of historical, legal and socio-political aspects of civil society in the Ukrainian political and legal thought of the XIX – early XX century. Within the study of doctrinal foundations of the civil society, the state of scientific study of the problem is considered. Evolution of scientific views on the genesis of the idea of civil society in the Ukrainian political and legal thought of the XIX – early XX century is observed on the base on the analysis of scientific papers of Ukrainian and foreign scientists. General theoretical analysis of the civil society institution in the general theory of law is done. Evolution of the idea of civil society in the writings of members of Kyrylo and Methodiy Society (1945-1947) is shown. Development of the concept of civil society in the creative work of M. Drahomanov, S. Podolynskyy, O. Terletskyy (second half of the XIX century) is grounded. Evolution of the concept of civil society in the works of I. Franko is summarized and his social and political ideal of civil society is singled out. The ideas of civil society and the concept of the legal state are investigated in the writings of B. Kistyakivskyy. The own vision of the nature of the civil society is offered on the basis of these scholars’ views. Trends of development of modern legal state in the context of building a civil society are grounded and the major global factors that play a leading role in formation of the civil society and the legal state in Ukraine are singled out.Item Громадянське суспільство в рефлексії європейської та вітчизняної політико-правової свідомості: теоретичний аспект(Національний університет "Львівська політехніка", 2013) Томаш, Леонід ВасильовичУ дисертації проведено комплексне наукове загальнотеоретичне дослідження особливостей громадянського суспільства в рефлексії європейської та вітчизняної політико-правової свідомості. Здійснено теоретико-методологічний аналіз концепту «громадянське суспільство». Проаналізовано поняття, зміст і структуру громадянського суспільства. Із позицій теорії держави і права розглянуто наукові підходи західноєвропейської теоретико-правової думки щодо природи громадянського суспільства. Громадянське суспільство розглянуто як історичний тип розвитку людської спільноти через аналіз його історичних моделей. Досліджено особливості його функціонування в перехідному українському суспільстві. Показано теоретико-правові аспекти структурної побудови громадянського суспільства через аналіз його морально-правового виміру та місця в ньому окремої особистості. Розкрито теоретичні аспекти громадянського суспільства як соціальної основи держави, влади і демократії. Розглянуто державу й інститути громадянського суспільства в період переходу до демократії і схарактеризовано його державно-правові засади. Визначено основні тенденції розвитку громадянського суспільства. Узагальнено наявні перешкоди на шляху інституціоналізації громадянського суспільства в Україні. В диссертации проведено комплексное научное общетеоретическое исследование особенностей гражданского общества в рефлексии европейского и отечественного политико-правового сознания. Осуществлен теоретико-методологический анализ концепта «гражданское общество». Проанализированы понятия, содержание и структура гражданского общества. С позиций теории государства и права рассмотрены научные подходы западноевропейской теоретико-правовой мысли о природе гражданского общества. Гражданское общество рассмотрено как исторический тип развития человеческого сообщества через анализ его исторических моделей. Исследованы особенности его функционирования в переходном украинском обществе. Показаны теоретико-правовые аспекты структурного построения гражданского общества через анализ его морально-правового измерения и места в нем отдельной личности. Раскрыты теоретические аспекты гражданского общества как социальной основы государства, власти и демократии. Рассмотрены государство и институты гражданского общества в период перехода к демократии и дана характеристика его государственно-правовым принципам. Определены основные тенденции развития гражданского общества. Обобщены существующие препятствия на пути институционализации гражданского общества в Украине. The thesis deals with comprehensive scientific theoretical research peculiarities of civil society in the reflection of European and Ukrainian political and legal consciousness. Theoretical and methodological analyze of the concept «civil society» are shown. Concept, content and structure of civil society are analyzed. From the position of theory of state and law the scientific approaches of Western theoretical and legal opinions about the nature of civil society are reviewed. Civil society is considered as a historical type of human community through the analysis of its historical models. The peculiarities of its functioning in the transitional Ukrainian society are analyzed. The theoretical and legal aspects of the structure of civil society through the analysis of its moral and legal dimensions and the place of individual in it are shown. Theoretical aspects of civil society as the social basis of state, government and democracy are disclosed. State and civil society institutions during the transition to democracy are analyzed, and the characteristics of its state and legal principles is given. The main trends of the development of civil society are defined. The existing obstacles to the institutionalization of civil society in Ukraine are summarized.Item Правові форми демократичного контролю в Україні(Національний університет "Львівська політехніка", 2012) Пришляк, Галина ЯрославівнаДисертацію присвячено дослідженню та з’ясуванню проблем визнання демократичного контролю як окремого правового інституту в системі народовладдя і визначення його правових форм. Здійснено теоретико-методологічне обґрунтування демократичного контролю як державно-правового інституту. Проаналізовано гносеологічні та історико-правові підстави формування демократичного контролю. Розкрито сутність та специфіку демократичного контролю як соціального явища. З’ясовано значення інститутів безпосередньої та представницької демократії в реалізації демократичного контролю. Встановлено правові форми демократичного контролю та чинників їх посилення. Досліджено теоретико-правовий механізм забезпечення правових форм контролю народу. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення дієвого демократичного контролю в Україні. Диссертация посвящена исследованию проблем признания демократического контроля как отдельного правового института в системе народовластия и определения его правовых форм. Проанализировав большое количество трудов отечественных и зарубежных исследователей, нормативно-правовых актов, можем констатировать, что в современной историографии все еще нет отдельной научной работы, посвященной комплексной разработке на монографическом уровне проблем демократического контроля как отдельного правового института и его правовых форм, чем и обусловлена необходимость исследования данного явления. Важную роль в изучении всех аспектов становления, развития и функционирования демократического контроля призвана сыграть избранная методология исследования этого политико-правового явления, которая является системой теоретико-правовых взглядов, научных подходов, принципов, методов, приемов и способов познания и объективной оценки идеологии народного контроля, соответствующего законодательства и правового механизма реализации форм демократического контроля. В работе осуществлен историко-правовой анализ становления и развития института демократического контроля, который позволяет утверждать, что понятие «демократический контроль» еще с античной эпохи сопровождается противоречивыми восприятием и толкованием мыслителей и политиков, что отражено в постоянных переоценках его значение. Даже существенно обогатившись концептуальными высказываньями видных ученых и деятелей Эпохи Реформации и Возрождения, а также учениями Новейшего времени, идеи демократического контроля не обрели абсолютно универсального и беспрекословного характера, поэтому научные исследования в разные исторические периоды, в том числе и последних лет, не уменьшают актуальности разработки общетеоретических и специальных вопросов, связанных с институтом демократического контроля и установлением его правовых форм. Раскрыта сущность и специфика демократического контроля. С учетом различных позиций ученых в определении понятия «контроль», обосновано, что демократический контроль – один из видов социального (общественного) контроля, который заключается в наблюдении народа за деятельностью органов государственной власти, их должностных лиц, анализе и проверке этой деятельности, направленный на предотвращение, выявления и пресечения действий, способных повлечь нарушение конституционных прав и законных интересов человека. Кроме того, демократический контроль является важным фактором формирования и развития гражданского общества, тем элементом, который обеспечивает взаимосвязь государственной власти и народа. Установлено значение институтов непосредственной и представительной демократии в реализации демократического контроля. Единство их различных форм обеспечивает организационные гарантии полной подконтрольности должностных лиц населению, что является важнейшим критерием современной модели самоуправления народа. Охарактеризированы правовые формы демократического контроля (всенародные голосования, общественные обсуждение проектов законов, решений органов государственной власти и управления; сборы и собрания граждан по месту жительства; реализация гражданами всего комплекса политических прав и свобод, представления петиций, гражданские инициативы, акты гражданского неповиновения и др.) и факторы их усиления. Особое внимание уделено исследованию теоретико-правового механизма обеспечения правовых форм контроля народа. Сформулированы конкретные предложения по совершенствованию нормативно-правового обеспечения действенного демократического контроля в Украине, обоснована необходимость эффективного механизма участия народа в управлении государственными делами, в реализации принципов выборности всех должностных лиц, их ротации в любое время, и подконтрольности органов государственной власти непосредственно народу и их ответственности перед ним. Сделан вывод, что демократический контроль должен получить четкое закрепление в отечественном законодательстве. Dissertation is devoted to research and clarifying the problems of democratic control recognition as a separate legal institution in the system of democracy and its legal forms determination. Theoretical and methodological reasoning of democratic control as public-legal institute was implemented . The epistemological, historical and legal grounds for the formation of democratic control were analyzed in the paper. The essence and specificity of democratic control as a social phenomenon were revealed. The importance of institutions of direct and representative democracy in the democratic control realization was clarified. Legal forms of democratic control and factors of its increasing were established. Theoretical and legal mechanism control people legal forms ensuring were studied. Specific proposals for improving the normative and legal implementations of effective democratic control in Ukraine were formulated.