Автореферати та дисертаційні роботи

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2995

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Адміністративно-правові гарантії діяльності релігійних організацій в Україні
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Чорнописька, Вікторія Зіновіївна; Личенко, Ірина Олександрівна; Національний університет "Львівська політехніка"; Суббот, Анатолій Іванович; Чорна, Вікторія Григорівна; Стрельченко, Оксана Григорівна
    Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративноправових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні. Визначено наукознавчу основу і методологію дослідження адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні, сформульовано їх дефініцію, деталізовано ознаки та правову природу. Проаналізовано структуру адміністративно-правового статусу релігійних організацій в Україні, представлено системну характеристику їх адміністративної правосуб’єктності. Здійснено характеристику поняття та складових елементів системи адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні, деталізовано нормативно-правові, організаційно-правові та адміністративно-процесуальні гарантії діяльності релігійних організацій в Україні. Визначено суб’єктів системи адміністративно-правового гарантування діяльності релігійних організацій в Україні. З’ясовано напрями посилення адміністративно-правового гарантування діяльності релігійних організацій. Окремо запропоновано авторський підхід щодо внесення змін до чинного законодавства з метою удосконалення сучасних адміністративноправових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні. Обґрунтовано потребу розширення переліку адміністративно караних протиправних деліктів у сфері діяльності релігійних організацій. Розроблено та запропоновано зміни до змісту КУпАП щодо розширення переліку адміністративних правопорушень, що порушують права релігійних організацій. Визначено, що модернізація адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні повинна здійснюватися на основі досвіду зарубіжних країн, серед яких США, Велика Британія, Австралія, Канада. Диссертация посвящена комплексному исследованию административноправовых гарантий деятельности религиозных организаций в Украине. Определена науковедческая основа и методология исследования административно-правовых гарантий деятельности религиозных организаций в Украине. Осуществлено упорядочение научной интерпретации, определение основных подходов к толкованию ключевых терминов и понятий, используемых при осуществлении научного исследования обозначенной темы работы. Основные термины и понятия включают такие категории, как «религия», «религиозная организация», «церковь», «секта» «свобода вероисповедания», «свобода совести», «правовая гарантия», «административноправовая гарантия», «административно-правовые условия реализации и защиты прав», «административно-правовые средства реализации и защиты прав», «административно-правовые способы реализации и защиты прав». Установлено, что историографическая компонента науковедческой основы охватывает труды отечественных и зарубежных ученых нескольких блоков. В частности, это общие труды исторического, религиозного, пропагандистского контекста, посвященные деятельности религиозных организаций, формированию новых религиозных организаций. Второй блок – юридические исследования правового статуса религиозных организаций и взаимосвязи религиозных образований и государства в современной Украине, третий блок – труды, касающиеся содержания правовых и административно-правовых гарантий как правового явления и исключительно административно-правовые исследования процесса обеспечения государством деятельности религиозных организаций. Сформулирована дефиниция, определены свойства и детализирована правовая природа административно-правовых гарантийдеятельности религиоз ных организаций в Украине. Установлено, что административно-правовые гарантии деятельности религиозных организаций являются системой специальных административно-правовых условий, способов, средств использования, соблюдения, исполнения, применения правовых норм религиозными организациями в рамках их административноправового статуса и нейтрализации угроз по их деятельности, предупреждения и пресечения административных правонарушений, другой противоправной деятельности в отношении этих институтов и наказания виновных за их совершение, восстановления их нарушенных прав. Система административноправовых гарантий деятельности религиозных организаций включает в себя две подсистемы таких гарантий, в том числе гарантии реализации административно-правовых норм, регулирующих деятельность религиозных организаций (использование, соблюдение, исполнение, применение правовых норм религиозными организациями), и гарантии охраны (гарантии надлежащей реализации государством средств и способов предупреждения, пресечения правонарушений в отношении религиозных организаций и наказание правонарушителей за незаконную деятельность в отношении религиозных организаций). Проанализирована структура административно-правового статуса религиозных организаций в Украине. Представлена системная характеристика административной правосубъектности религиозных организаций в Украине, осуществлен научный анализ административноправовых основ их ответственности. Дана характеристика понятия и составляющих элементов системы административно-правовых гарантий деятельности религиозных организаций в Украине, детализированы нормативно-правовые, организационно-правовые и административнопроцессуальные гарантии деятельности религиозных организаций в Украине. Определены субъекты системы административно-правового обеспечения деятельности религиозных организаций в Украине, представлена правовая характеристика органов публичного управления как субъектов системы административно-правового обеспечения деятельности религиозных организаций в Украине, судебных органов и других участников публичноправовых отношений как субъектов системы административно-правового обеспечения деятельности религиозных организаций в Украине. Отдельно предложен авторский подход к определению видов субъектов системы административно-правового обеспечения деятельности религиозных организаций в Украине. Обоснованы направления усиления административноправового обеспечения деятельности религиозных организаций в современных условиях формирования гражданского общества в Украине и правового прогресса. Отдельно предложен авторский подход, касающийся внесения изменений в действующее законодательство с целью усовершенствования современных административно-правовых гарантий деятельности религиозных организаций в Украине. Обоснована необходимость расширения перечня административно наказуемых противоправных деликтов в сфере деятельности религиозных организаций, определенных КУоАП, и одновременной декриминализации отдельных составов противоправных деяний, определенных в УК Украины. Разработаны и предложены изменения к содержанию КУоАП относительно расширения перечня административных правонарушений, нарушающих права религиозных организаций. Определено, что модернизация административно-правовых гарантий деятельности религиозных организаций в Украине должна осуществляться на основе опыта зарубежных стран, среди которых США, Великобритания, Австралия, Канада. На основе опыта зарубежных стран в контексте измерения глобализационных процессов предложено обновление отечественного законодательства, приведение его вThe dissertation deals with the comprehensive study of administrative and legal guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine. The scientific basis and methodology of the research of administrative and legal guarantees of activities of religious organizations in Ukraine are determined, the definition is formulated, features is defined. The structure of the administrative and legal status of religious organizations in Ukraine is analyzed. The system characteristics of administrative legal personality of religious organizations in Ukraine are presented. The characteristic and constituent elements of the system of administrative and legal guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine are characterized. Normative-legal, organizational-legal and administrative-procedural guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine are detailed. The subjects of the system of administrative and legal guarantees of religious organizations in Ukraine are identified. The directions of strengthening the administrative and legal guarantees of religious organizations is substantiated. The author's approach to introducing changes to the current legislation in order to improve modern administrative and legal guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine is proposed. Amendments to the content of the Code of Ukraine on Administrative Offenses concerning the list of administrative offenses that violate the rights of religious organizations have been elaborated and proposed. It is proved that the modernization of administrative and legal guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine should be carried out on the basis of the experience of foreign countries, including the UnitedStates, Great Britain, Australia, and Canada.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правовий статус пацієнтів: теоретико-правове дослідження
    (Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2021) Щирба, Мар’яна Юріївна; Жаровська, Ірина Мирославівна; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки; Стеценко, Семен Григорович; Міхайліна, Тетяна Вікторівна; Сердюк, Наталія Аркадіївна
    У дисертації на основі аналізу сучасної правової доктрини, положень вітчизняного законодавства та практики його застосування розкрито сутність правового статусу пацієнта через узгоджений комплексний аналіз його засадничих, правоуможливлювальних та обмежувальних елементів. Визначено характеристики правового статусу, з-поміж яких такі: ґрунтується на соціальному становищі людини; відображає місце суб’єктів права в системі суспільно-правових відносин; має комплексний та системний характер; характеризується універсальністю й стійкістю. Подано авторську позицію щодо тлумачення правового статусу пацієнта, який позиціоновано як спеціальний вид загального правового статусу особи, що відтворює відносини між пацієнтом та правомочними особами (державою, органами охорони здоров’я, фахівцями приватної медичної практики) через встановлення їхніх прав, обов’язків та інших юридичних чинників, які мають важливе значення для належної правової реалізації особи у сфері охорони здоров’я. Виокремлено такі види правового статусу пацієнта: а) загальний; б) родовий (критеріями поділу є захворювання, соціальне чи професійне становище пацієнта, вид медичної послуги, правосуб’єктності особи); в) індивідуальний. Обґрунтовано таку теоретико-правову структуру правового статусу пацієнта: 1) засадничі елементи – принципи правового статусу; 2) правоуможливлювальні елементи – права пацієнта та гарантії їх реалізації; 3) обмежувальні – обов’язки пацієнта та юридична відповідальність за їх невиконання. Запропоновано авторське визначення поняття «пацієнт» – це людина (в особливих випадках її плід), яка вступила у правовідносини з приводу її здоров’я з органом охорони здоров’я чи особою, що займається приватною медичною практикою, звернувшись особисто (за винятком випадків, зазначених у законі) за отриманням медичної допомоги чи іншими медичними послугами, або користується ними, незалежно від наявності в неї захворювання, або бере участь у медичному експерименті в ролі піддослідного. В диссертации на основе анализа современной правовой доктрины, положений отечественного законодательства и практики его применения раскрыто сущность правового статуса пациента через согласованный комплексный анализ его основных, правовозможностных и ограничительных элементов. На основе комплексного анализа автором определены характеристики правового статуса, среди которых следующие: основывается на социальном положении человека; отражает место субъектов права в системе общественноправовых отношений; имеет комплексный и системный характер; характеризуется универсальностью и устойчивостью. Подано авторскую позицию относительно толкования правового статуса пациента, который позиционируется как специальный вид общего правового статуса лица, что воспроизводит отношения между пациентом и правомочными лицами (государством, органами здравоохранения, специалистами частной медицинской практики), путем установления их прав, обязанностей и других юридических факторов, которые имеют важное значение для надлежащей правовой реализации личности в сфере здравоохранения. Выделены следующие виды правового статуса пациента: а) общий; б) родовой (критерием разделения являются заболевания, социальное или профессиональное положение пациента, вид медицинской услуги, правосубъектности лица); в) индивидуальный. Обоснованно такую теоретико-правовую структуру правового статуса пациента: 1) основные элементы – принципы правового статуса; 2) правовозможностные элементы – права пациента и гарантии их реализации; 3) ограничительные – обязанности пациента и юридическая ответственность за их невыполнение. Предложено авторское определение понятия «пациент» - это человек (в особых случаях его плод), который вступил в правоотношения по поводу его здоровья с органом здравоохранения или лицом, занимающимся частной медицинской практикой, обратившись лично (за исключением случаев, указанных в законе) за получением медицинской помощи или другими медицинскими услугами, или пользуется ими, независимо от наличия у него заболевания, или участвует в медицинском эксперименте в качестве подопытного. The connection between law and medicine is revealing. Thus, presented dissertation is a complex study of a patient’s status aimed at the formation of analytical framework for the contextual interplay between modern legal doctrine, provisions of the domestic legislation and the practice of its implementation. Against this backdrop, the author reveals the essence of the legal status of the patient through the coordinated complex analysis of its core, constitutive and limiting elements. The author offers to interpret the patient’s legal status as a special type of general legal status of an individual, which reflects the relationship between patient and authorized persons (including, the state, health protection authorities, representatives of private medical practice) via the establishment of their rights, responsibilities and other legal factors. Particularly, the latter are important for the proper legal implementation of an individual’s rights in the health care domain. Originally linked with the ideas suggested in contemporary medical law science, this thesis answers pressing questions about different aspects of the patient’s legal status, including its conceptual and normative perspectives. The author’s discussion provides key insights into the certain types of patient’s legal status. Consequently, there should be distinguished the following types: a) general; b) generic (among criteria for a division are the disease, social or professional status of the patient, type of medical service, legal personality of the person); c) individual. Special reference is made to the theoretical and legal structure of the patient’s legal status. The author substantiates it is comprised of: 1) core elements – principles of the legal status; 2) constitutive elements – the rights of the patient and guarantees of their implementation; 3) restrictive – the patient’s responsibilities and legal liability in case of non-compliance with them. Additionally, among the objectives of the current scientific research was to sketch a useful concrete framework for the concept of the term «patient». Specifically, there are following legal features of the aforesaid definition: only an individual can obtain a status of patient; health condition is not a key factor for the obtaining the patient’s status (in other words, an individual can obtain the status of patient despite the presence of a certain disease); an individual enters into a legal relationship related to his/her health; applies to health authorities or a medical specialist for medical services. The author offers her own definition of the term «patient». Accordingly, it is defined as an individual (in special cases its fetus) who has entered into a legal relationship regarding his/her health with a health care authority or a person engaged in private medical practice, applying in person (except in cases where specified in the law) for receiving medical care or other medical services, or already uses them, regardless of the presence of the disease, or participates in a medical experiment as an experimental subject. It has been established that an individual actually acquires the status of a patient from the moment of applying to the authorized bodies or specialists, except in some cases (e.g., minors, inability to apply on their own due to health, compulsory treatment or compulsory medical measures). The moment of termination of the patient’s status may be: achievement of a legitimate interest in respect of which an individual acted as a patient; refusal of medical care or other types of medical services; death. It is proved that the status of the fetus as a patient depends on determining the beginning of the right to life. The need to change the legal ideology regarding the legal protection of the fetus as a patient from the 22nd week after conception, which is in the mother's body, is substantiated. This allowed the author to single out following rights of the fetus: the right to birth; the right to natural physical and psychological development; the right to human dignity; the right to a healthy lifestyle for the mother; the right to a safe, healthy environment; the right to protection against the use of the fetus in medical experiments; the right to qualified medical care; the right to legal protection in case of harm to the health of the fetus. After providing an overview of current practices, the author goes on to analyze the principles of the modern health care activity. Thus, all suggested arguments are based on the fact that access to the health care is one of the main principles of the patient's legal status. Such access has a comprehensive nature, covers the availability of medical care and the availability of other medicines, which is widely enshrined in international, regional and national legislation. The criteria for implementing the principle of accessibility are highlighted. All international standards in the field of equality according to medical criteria are grouped into three main blocks: standards of equality of patients’ rights regardless of age; standards of equality of terminally ill and dying persons; standards of equality of patients regardless of the diagnosis. The principle of equality in the field of health care covers the following factors that must be ensured by the state: equal access to available services and assistance for equal needs; equal use in relation to equal need; equal quality of care provided for everyone. For the first time in the national legal doctrine, the main legal criteria for the safety of medical care are defined. Specifically, such criteria include following requirements: medical care must be provided by a qualified specialist; medical activities should be carried out without harm to the patient’s health through the proper performance of professional duties by a medical professional; the risk to the patient’s health during the medical intervention must be justified (risky methods are considered acceptable in case they meet modern scientifically sound requirements aimed at preventing a real threat to life and health of the patient; such methods are applied with the informed consent of the patient, and the doctor take all appropriate measures in such cases to prevent harm to the life and health of the patient); prohibition against medical malpractice. Looking at the results of this study, the necessity of a comprehensive approach to patient safety problems is substantiated. After briefly introducing each idea mentioned above, the PhD thesis traces to the issue of the systematization of parameters intrinsic to the principle of confidentiality. In this vein, there are following features of the outlined principle: its determining importance for the patient; contains information not only of medical character, but also other personal data; existence of possible limitations on the principle of confidentiality only with the permission of the patient, and in exceptional cases legislatively stipulated in order to ensure the public interest and life, health of others or the patient’s own security; the requirement for states to adhere to the conditions and the rules of confidentiality to be established at the legislative level; a wide category of entities (not only medical staff) to which the obligation to maintain confidential information must be applied. Based on the results taking from the investigation of empirical material, the principle of partnership «patient – medical worker» was singled out. The latter, in particular, provides with an individual approach to the patient and the importance of his/her autonomy in making a medical decision and the realization of the certain rights. Through the pragmatic synthesis of legal approaches, the author concludes with her observations about the operationalization of the paternalistic approach to the conceptualization of the patient legal status. It is stated that the aforesaid practice, which indicates the absence of a personal approach to the patient, is not justified in the presentday conditions of the state-building process, as the patient must bear individual responsibility for his/her health and outcome.
  • Thumbnail Image
    Item
    Детермінація трудової міграції населення в Україні: адміністративно-правовий аспект
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Бльок, Наталія Володимирівна; Остапенко, Олексій Іванович; Національний університет "Львівська політехніка"; Колпаков, Валерій Костянтинович; Йосифович, Данило Ігорович
    Дисертація присвячена комплексному вивченню детермінації трудової міграції населення в Україні. У дисертації здійснено аналіз детермінації трудової міграції населення з використанням досягнень у методології права, визначено адміністративно-правовий механізм регулювання трудової міграції. Зазначено передумови виникнення сучасних процесів глобалізації та їхнього впливу на формування трудових міграційних потоків. Узагальнено та використано в межах дослідження світовий досвід регулювання трудової міграції. Обґрунтовано актуальність питання запобігання нелегальній трудовій міграції та усунення її небезпечних проявів для Української держави. Розглянуто з нових позицій наукові дослідження попередників з питань трудової міграції населення. Розвинуто положення, що стосуються трудової міграції та їх висвітлення у адміністративному праві. На цій основі здійснено коригування шляхів вдосконалення в частині вивчення та розв’язання проблем детермінації трудової міграції в Україні. Дисертація має науково-теоретичне значення для подальшого розвитку адміністративного права та інших правових наук в частині питань, що стосуються міграційних процесів. Диссертация посвящена комплексному изучению детерминации трудовой миграции населения в Украине. В диссертации осуществлен анализ детерминации трудовой миграции населения с использованием достижений в методологии права, определено административно-правовой механизм регулирования трудовой миграции. Указано предпосылки возникновения современных процессов глобализации и их влияния на формирование трудовых миграционных потоков. Обобщены и использованы в рамках исследования мировой опыт регулирования трудовой миграции. Обоснована актуальность вопроса предотвращения нелегальной трудовой миграции и устранения ее опасных проявлений для Украинского государства. Рассмотрены с новых позиций научные исследования предшественников по вопросам трудовой миграции населения. Развиты положения, касающиеся трудовой миграции и их освещение в административном праве. На этой основе осуществлена корректировка путей совершенствования в части изучения и решения проблем детерминации трудовой миграции в Украине. Диссертация имеет научно-теоретическое значение для дальнейшего развития административного права и других правовых наук в части вопросов, касающихся миграционных процессов. Для того, чтобы понять смысл и сущность трудовой миграции, определить ее характерные черты и выяснить детерминанты, обращено внимание на происхождение ряда терминов, среди которых: «миграция», «эмиграция», «иммиграция», «нелегальная миграция», «миграционные процессы» и ряд других, характеризующих отношения в этой сфере. Акцентировано внимание на том, что «детерминанты миграционных мотивов» необходимо определить как доминирующий фактор (взаимосвязанная совокупность факторов), которые обусловливают формирование миграционного мотива и определяют параметры миграционной склонности потенциального мигранта (длительность и расстояние миграции, образ жизни и трудоустройства в стране назначения, финансовые аспекты сбережений и денежных переводов). Детерминанта является параметром: измеряемым в конкретном выражении, если речь идет о явлении или обстоятельствах, которые можно воспроизвести показателями или набором показателей; неизмеримые, если характеризуются обстоятельства, правила (нормы), традиции, обычаи, отношения, которые формируют общую среду течения общественных явлений или процессов (его оценка зависит от важности детерминанты на личностном уровне и, соответственно, степени восприятия интенсивности действия фактора или факторов). Путем сочетания экономических, социо-демографических, политико-безопасностных, культурно-этнических и эколого-естественных факторов с институциональными сформированы соответствующие группы детерминант формирования миграционной мотивации потенциального трудового мигранта, исходя из описанной выше важности и целесообразности использования институционального подхода в исследовании международной трудовой миграции. Отмечено, что основными причинами, которые побуждают людей к трудовой миграции, прежде всего, является безработица, невыплаты заработной платы, ее мизерные размеры и тому подобное. Чаще всего трудовыми мигрантами становятся неквалифицированные или низкоквалифицированные рабочие. Однако трудовыми мигрантами могут стать и профессионалы, которые имеют дефицитную профессию, высшее образование и даже ученые степени. The dissertation is devoted to the complex study of the determination of labor migration of the population in Ukraine. In the dissertation the analysis of determination of labor migration of the population with use of achievements in methodology of law is carried out, the administrative-legal mechanism of regulation of labor migration is defined. The preconditions for the emergence of modern processes of globalization and their impact on the formation of labor migration flows are indicated. The world experience of labor migration regulation is generalized and used within the research. The urgency of the issue of preventing illegal labor migration and eliminating its dangerous manifestations for the Ukrainian state is substantiated. Scientific researches of predecessors on labor migration are considered from new positions. Provisions concerning labor migration and their coverage in administrative law have been developed. On this basis, the ways of improvement in the study and solution of the problems of determination of labor migration in Ukraine have been adjusted. The dissertation has scientific and theoretical significance for the further development of administrative law and other legal sciences in terms of issues related to migration processes.
  • Thumbnail Image
    Item
    Присяга працівника ОВС України: історико-правовий вимір
    (Львівський державний університет внутрішніх справ, 2018) Маськовіта, Марія Миколаївна; Гарасимів, Олена Іванівна; Львівський державний університет внутрішніх справ; Турчак, Олександр Володимирович; Миронюк, Ольга Іванівна
    У дисертації здійснено комплексне дослідження історико-правових аспектів розвитку і функціонування інституту присяги працівників органів внутрішніх справ. Розкрито основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження поняття присяги у формально-правовому і політико-правовому вимірах та співвідношення з іншими поняттями. Встановлено основні юридичні ознаки поняття «присяга», які дозволили визначити сутність, зміст і властивості цієї категорії, а також розкрито її призначення у вітчизняній правовій системі. Присяга – це юридичний факт, що являє собою офіційну урочисту обіцянку дотримуватися і виконувати права і обов’язки відповідно до посади, здійснюється в особливому ритуальному порядку на основі спеціалізованих символічних дій, також це визначальний момент зміни спеціального правового статусу суб’єктів. Порядок прийняття присяги, сутність і специфічні її риси як правового явища регулюються сукупністю норм права, які утворюють міжгалузевий комплексний правовий інститут. Здійснено класифікацію присяги як правового феномену. Проаналізовано форми юридичної репрезентації інституту присяги. Розкрито історико-правові особливості формування інституту присяги працівника органів внутрішніх справ. Здійснено періодизацію основних етапів генезису інституту присяги працівника органів внутрішніх справ в контексті національної історії державотворення і правотворення. Визначено особливості розвитку інституту присяги працівників ОВС (1917–2017 рр.). Зазначено, що присяга як ритуал є елементом історичної традиції держави, невід’ємним атрибутом національної свідомості, правових традицій, які формувалися століттями й утворюють сучасну правову реальність. Ці явища мають глибокий антропологічний зміст, оскільки звертаються до глибинних сфер свідомості, виконують не лише правоорієнтаційну, але й правовиховну функцію. В Україні так історично склалося, що присяга неодмінно поєднувалася з кодексом честі – найвагомішою і найвиразнішою ознакою всієї мовноповедінкової системи. Розкрито структурні особливості тексту присяг працівників поліції у різних країнах світу. Досліджено присягу працівника органів внутрішніх справ як складовий елемент його правового статусу. Визначено роль і місце деонтологічних кодексів у підвищенні ефективності їх реалізації і дотримання присяги представниками органів внутрішніх справ. Інститут присяги та деонтологічні кодекси функціонують як взаємопов’язані категорії. Ці кодекси є засобом конкретизації і роз’яснення моральних зобов’язань присяги з метою їх переходу в усвідомлені внутрішні спонукальні установки суб’єкта. В диссертации осуществлено комплексное исследование историко-правовых аспектов развития и функционирования института присяги сотрудников органов внутренних дел. Раскрыто основные теоретико-методологические подходы к исследованию понятия присяги в формально-правовом и политико-правовом измерениях и соотношение с другими понятиями. Установлены основные юридические признаки понятия «присяга», которые позволили определить сущность, содержание и свойства этой категории, а также раскрыто ее назначения в отечественной правовой системе. Раскрыто структурные особенности текста Присяги сотрудника полиции в разных странах мира. Выделены следующие структурные составляющие присяги: обязанность исполнения полномочий; обязанность защищать права и свободы человека; обязанность соблюдения законодательства; принципы профессиональной этики. Характерной особенностью присяги является добровольность ее принятия для выполнения обязанностей. Присяга – это юридический факт, который представляет собой официальное торжественное обещание соблюдать и выполнять права и обязанности в соответствии с должностью, осуществляется в особом ритуальном порядке на основе специализированных символических действий, также это определяющий момент смены специального правового статуса субъектов. Порядок принятия присяги, сущность и специфические черты присяги в качестве правового явления регулируются совокупностью норм права, составляющих межотраслевой комплексный правовой институт. Наведено классификацию присяги в качестве правового феномена. Проанализированы формы юридической репрезентации института присяги. Раскрыто историко-правовые особенности формирования института присяги сотрудника органов внутренних дел. Осуществлена периодизация основных этапов генезиса института присяги сотрудника органов внутренних дел в контексте национальной ис-тории создания государства и права. Определены особенности развития института присяги сотрудников ОВД (1917–2017 гг.). Отмечено, что присяга как ритуал является элементом исторической традиции государства, неотъемлемым атрибутом национального сознания, правовых традиций, которые ормировались веками и составляют современную правовую реальность. Эти явления имеют глубокий антропологический смысл, поскольку обращаются к глубинным сферам сознания, выполняют не только право-ориентационную, но и правовоспитательную функцию. Определено, что до сих пор сохранилось исторически сложившееся понимание присяги сотрудника органов внутренних дел как разновидности ритуала, в котором акцент направлен на внешнюю форму осуществления деятельности по осознания смысла. Тексты современных присяжных характеризуются краткостью, конкретностью и отсутствием указаний на поощрение или наказание лица, присягу. Отсутствие в тексте присяги идеологического содержания связано с тем, что современные конституции государств признают идеологическое и политическое многообразие, многопартийность. Основной же акцент в присяге направлен на ответственность лица, клянутся за порученное ей дело. В Украине так исторически сложилось, что присяга непременно соче-талась с кодексом чести – весомым и выразительным признаком всей языковоповеденческой системы. Раскрыто структурные особенности текста присяги сотрудника полиции в разных странах мира. Исследовано присягу сотрудника органов внутренних дел как составной элемент его правового статуса. Определены роль и место деонтологических кодексов в повышении эффективности их реализации и соблюдения присяги представителями органов внутренних дел. Институт присяги и деонтологические кодексы функционируют как взаимосвязанные категории. Эти кодексы являются средством конкретизации и разъяснения моральных обязательств присяги с целью их перехода в осознанные внутренние побудительные установки субъекта. In the dissertation the complex investigation of historical and legal aspects of the development and functioning of the Institute of oath of employees of the bodies of internal affairs was carried out. The dissertation outlines the main theoretical and methodological approa-ches to the study of the concept of oath in the form of legal, political and legal dimensions and relations with other concepts. The basic legal features of the concept of "oath" were established, which allowed to determine the essence, content and properties of this category, as well as its purpose in the domestic legal system was revealed. Oath is a legal fact, which is the fulfillment of the official promise to observe and to fulfill the rights and duties in accordance with the position, determining the moment of change of the special legal status of subjects and carried out in a special ritual order on the basis of specialized symbolic actions. The procedure for taking the oath, the essence and specific features of the oath as a legal phenomenon are regulated by a set of rules of law, which constitute an interdisciplinary integrated legal institution. A feasible clas-sification of the oath as a legal phenomenon. The forms of legal representation of the institute of oath are analyzed. The historical and legal issues of forming the institute of oath of an employee of the internal affairs bodies are disclosed. The periodization of the main stages of the genesis of the institution of the oath of the employee of the bodies of internal affairs in the context of the national history of state formation and law-making has been determined. The peculiarities of the Institute’s oath of the ATS employees (1917–2017) have been determined. The oath as a ritual is an element of the historical tradition of the state, an integral attribute of the national consciousness, legal traditions that have been formed for centuries and constitute a modern legal reality. These phenomena have a profound anthropological meaning, since they are drawn to the deep fields of consciousness, perform not only the right-orientation but also the legal-function. In Ukraine, it was historically formed that the oath was inevitably combined with the code of honor – the most important and most distinctive feature of the whole linguistic-behavioral system. The disclosed structural features of the text are sung by police officers in different countries of the world. The oath of an officer of the internal affairs organs as an integral part of his legal status has been investigated. The role and place of the deontological codes in the increase of their effective implementation and observance of the oath by the representatives of the bodies of internal affairs was determined. The Institute of Oath and Deontological Codes function as in-terrelated categories. These codes are a means of specifying and clarifying the moral obligations of the oath with a view to their transition to the conscious in-ternal motive settings of the subject.
  • Thumbnail Image
    Item
    Виконання покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх
    (Приватний вищий навчальний заклад «Львівський університет бізнесу та права», 2018) Стаднік, Володимир Володимирович; Гумін, Олексій Михайлович; Приватний вищий навчальний заклад «Львівський університет бізнесу та права»; Богатирьов, Іван Григорович; Йосипів, Алла Олексіївна
    Дисертація присвячена комплексному науковому дослідженню соціально-правових та організаційних засад виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх. Дисертантом обґрунтовано низку положень і висновків про виконання покарання у виді позбавлення волі стосовно неповнолітніх. У роботі досліджено історію виконання покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх, конкретизовано положення з приводу етапів призначення покарання у виді позбавлення волі та закономірностей його виконання щодо неповнолітніх. Здійснено аналіз пенітенціарного законодавства та практики його застосування щодо неповнолітніх в інших країнах, наведено порівняльний аналіз міжнародних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері виконання покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх, і чинного вітчизняного кримінально-виконавчого законодавства та практики. Особливу увагу приділено комплексному вивченню та аналізу кримінологічної характеристики неповнолітніх, які відбувають кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Здійснено аналіз положень Кримінально-виконавчого кодексу України щодо їх відповідності об’єктивним реаліям життя, чинному законодавству, кримінально-виконавчій практиці та міжнародним нормативно-правовим актам, проаналізовано організаційну структуру виховних колоній щодо її відповідності цілям відбування покарання. Диссертация посвящена комплексному научному исследованию социально-правовых и организационных основ исполнения уголовного наказания в виде лишения свободы на определенный срок в отношении несовершеннолетних. В работе освещается история исполнения наказания в виде лишения свободы в отношении несовершеннолетних, конкретизируются положения касательно этапов назначения наказания в виде лишения свободы и закономерностей его исполнения в отношении несовершеннолетних. Раскрываются теоретические положения о правовой природе воспитательных колоний путем анализа социального назначения, задач, правового регулирования их деятельности, места в системе учреждений исполнения наказаний, а также направлений реализации исправительно-воспитательного воздействия. Особое внимание в работе уделяется комплексному изучению и анализу криминологической характеристики несовершеннолетних, отбывающих уголовное наказание в воспитательных колониях, и их правового статуса, что делает возможным формирование информационной базы (системы знаний), включающей социально-демографические, уголовно-правовые и пенитенциарные признаки лиц, которые отбывают наказание в воспитательных колониях, с целью учета и применения в дальнейшем реформировании уголовно-исполнительного законодательства. Правовой статус несовершеннолетних осужденных к лишению свободы на определенный срок по действующему законодательству представляет собой правовой статус «маленького взрослого», отличающийся от правового статуса взрослых осужденных меньшей степенью правовых ограничений и наличием большего количества льгот, что связано, в первую очередь, не с учетом особенностей несовершеннолетних, а с уменьшением применяемого к ним карательного воздействия. В связи с этим проведено исследование научных подходов к определению правового статуса несовершеннолетнего осужденного в воспитательных колониях, выявлены в этой части недостатки действующего законодательства и практики его применения, а также внесены предложения к их отмене. Осуществлен анализ положений Уголовно-исполнительного кодекса Украины, нормативно-правовых актов в сфере исполнения уголовного наказания в виде лишения свободы на определенный срок и защиты прав детей, оснований, порядка направления и приема, условий содержания несовершеннолетних, осужденных к лишению свободы на определенный срок. Доказано, что в целом порядок и условия отбывания наказаний не отличаются от закономерностей исполнения наказания для взрослых осужденных, некоторое несходство предполагает применение средств исправления и ресоциализации, что на несовершеннолетних имеет выраженное воспитательно-педагогическое влияние. Рассматриваются особенности организационной структуры колонии, определено ее влияние на достижение результатов исправления и ресоциализации, приводятся аргументы, свидетельствующие о необходимости изменения нормативной численности отделения, организации режима, питания. В диссертации исследуется пенитенциарное законодательство и практика его применения в отношении несовершеннолетних в странах зарубежья, осуществляется сравнительный анализ международных нормативно-правовых актов, регулирующих отношения в сфере исполнения уголовного наказания в виде лишения свободы несовершеннолетних и действующего отечественного уголовно-исполнительного законодательства и практики. Акцентируется на необходимости взвешенного использования прогрессивных норм и передовой практики отдельных стран, а именно: достаточного материально-технического обеспечения, правильного определения личностных черт осужденного, оценки степени его исправления, создания оптимальных условий для последовательного перехода от условий лишения свободы к условиям жизни вне пределов воспитательно-исправительных заведений и осуществления постпенитенциарных мероприятий. Резюмируется, что результаты исследования деятельности в сфере исполнения уголовного наказания в виде лишения свободы в отношении несовершеннолетних, современное состояние уголовно-исполнительной системы Украины, теоретические положения и практические аспекты реформирования исполнения наказания в виде лишения свободы на определенный срок в отношении несовершеннолетних свидетельствуют о постоянном поиске в теории и практике их оптимального образца. Уясняется, что целесообразно говорить не о таком реформировании, которое усовершенствовало бы существующую уголовно-исполнительную систему, а о принципиально качественном изменении всей уголовно-исполнительной деятельности на новых социально-правовых основаниях, что выполняемо путем создания и применения новых экспериментальных моделей системы исполнения наказания в виде лишения свободы к несовершеннолетним, а для этого необходимо их предварительное научное обоснование, учитывающее возрастные, психолого-педагогические особенности несовершеннолетних, их социально-правовой статус как субъектов пенитенциарного процесса и особенности социального управления в сфере пенитенциарной деятельности. The dissertation is devoted to the complex scientific research of socio-legal and organizational bases of executing criminal punishment by deprivation of liberty of juvenile delinquents for a certain term. The history of executing the punishment by deprivation of liberty for juvenile delinquents has been studied in the work. The bases of stages for setting punishment by deprivation of liberty and appropriateness of its execution for juvenile delinquents have been specified. The analysis of penitentiary legislation to juvenile delinquents in the other countries has been carried out; the comparative analysis of international law acts which regulate relations in the sphere of executing the criminal punishment by deprivation of liberty for juvenile delinquents with current criminal-executive legislation and practice have been provided. The complex study and analysis of criminological characteristics of juvenile delinquents who serve the criminal sentence by deprivation of liberty for a certain term has been paid special attention to. The author has proved a range of provisions and conclusions, he’s improved the bases about execution of punishment by deprivation of liberty for juvenile delinquents.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правовий статус неповнолітніх: теоретико-правове дослідження
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2017) Ортинська, Наталія Володимирівна; Жаровська, Ірина Мирославівна; Національний університет «Львівська політехніка»; Єрмолаєв, Віктор Миколайович; Бисага, Юрій Михайлович; Зозуля, Євген Вікторович
    У дисертації здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз складу правового статусу неповнолітнього та умотивовано належність до нього таких елементів, як права та обов’язки – основні елементи правового статусу; забезпечувальні елементи, що створюють передумови для реалізації повною мірою цих прав та обов’язків: громадянство; правосуб’єктність; принципи правового статусу; додаткові елементи: гарантії прав неповнолітнього; відповідальність неповнолітнього за правопорушення. Обґрунтовано нормативно-правову необхідність розмежування таких понять, як «діти» та «неповнолітні» у зв’язку з віднесенням до останніх дітей вікової межі від чотирнадцяти років до повноліття та доведено необхідність спеціального правового підходу до цієї вікової категорії, зумовленої її фізичним та інтелектуальним становленням й етапом підготовки до повноліття. Розглянуто загальну характеристику окремих видів прав неповнолітніх, з-поміж яких: фізичні, особисті, соціально-економічні, політичні та культурні і подано загальнотеоретичну характеристику правової множинності обов’язків неповнолітніх. У роботі міститься комплексний аналіз відповідальності у системі правового статусу неповнолітніх. Висвітлено основні правові проблеми впливу глобалізації на правовий статус неповнолітніх в Україні. Також розкрито значення правової соціалізації неповнолітніх в Україні шляхом аналізу інноваційних потреб правової соціалізації неповнолітніх у нашій державі та визначено ролі її агентів у формуванні особистості неповнолітнього та напрямів вдосконалення правової політики держави щодо правового статусу неповнолітніх. В диссертации совершён комплексный теоретико-правовой анализ состава правового статуса несовершеннолетних и доказано что, ему присущи такие элементы, как права и обязанности – основные элементы правового статуса; дополнительные элементы: обеспечивающие элементы, которые создают предпосылки для реализации в полном объёме этих прави обязанностей: гражданство; правосубъектность, принципы правового статуса; дополнительные элементы: гарантии прав несовершеннолетних; ответственность несовершеннолетних за правонарушение. Обосновано нормативно-правовую необходимость разграничения таких понятий, как «дети» и «несовершеннолетние» в связи с отнесением к последним детей возрастного ценза от четырнадцати лет до полнолетия; доказана необходимость специального правового подхода к этой возрастной категории, обусловленной ее физическим и интеллектуальным становлением, этапом подготовки к полнолетию. Рассмотрена общая характеристика отдельных видов прав несовершеннолетних, среди которых: физические, личные, социально-экономические, политические, культурные; предоставлена общетеоретическая характеристика правовой множественности обязанностей несовершеннолетних. Работа содержит комплексный анализ ответственности в системе правового статуса несовершеннолетних. Изложены основные правовые проблемы влияния глобализации на правовой статус несовершеннолетних в Украине. Также раскрыто значение правовой социализации несовершеннолетних, потребностей правовой социализации несовершеннолетних в нашей стране и определена роль её агентов, формирования личности несовершеннолетних и направлений усовершенствования правовой политики государства относительно правового статуса несовершеннолетних. Предложено дополнить общую классификацию прав несовершеннолетних: по территориальному критерию (международные, региональные внутригосударственные права); по родовой характеристики несовершеннолетних), другие права (право на труд, право на предпринимательскую деятельность, право создавать детские и молодежные организации, право на судебную защиту от злоупотреблений со стороны родителей, процессуальные права, связанные с осуществлением судопроизводства по поводу несовершеннолетних); права несовершеннолетних со специальным правовым статусом. The author has carried out a comprehensive theoretical and legal analysis of the composition of the legal status of a minor and has motivated the importance of such components as rights and obligations – the basic elements of the legal status; secured elements that create preconditions for the full realization of these rights and obligations: citizenship; legal personality; principles of legal status; additional elements: guarantees of the rights of minors; responsibility of a minor for an offense. The normative and legal necessity of distinguishing between such concepts as «children» and «minors» by referring to the latter children of the age limit from fourteen years old to the age of majority is substantiated and the necessity of a special legal approach to this age category, due to its physical and intellectual formation and the stage of preparation for adulthood is proved. The general characteristics of certain types of rights of minors, among them: physical, personal, socio-economic, political and cultural are considered, and the general theoretical description of the legal plurality of juvenile responsibilities is given. The paper contains a comprehensive analysis of the responsibility in the system of the legal status of minors. The main legal problems of the impact of globalization on the legal status of minors in Ukraine are elucidated. The importance of legal socialization of minors in Ukraine is outlined by analyzing the innovative needs of legal socialization of minors in our state and defining the role of its agents in formation of the personality of a minor as well as directions of improving the legal policy of the state concerning the legal status of minors.
  • Thumbnail Image
    Item
    Обов’язки особи: теоретико-правовий вимір
    (Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017) Юрчак, Ірина Романівна
    Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-правовому аналізу проблеми аксіологічно-нормативної детермінації обов’язків особи та виявленню факторів, що впливають на виконання особою своїх обов’язків у різноманітних соціальноважливих сферах суспільного життя. У роботі проведено дослідження основних підходів до розуміння поняття обов’язки особи, здійснено його аналіз у структурологічному, типологічному та еволюційному аспектах. Дано авторське визначення поняття «обов’язки особи» через описання єдності в їх змісті правових і моральних компонентів з орієнтацією на міжнародно-правові стандарти в царині прав людини. Зазначено, що обмежена кількість обов’язків, є свідченням та ознакою правової держави, що в загальному русі України до побудови правової державності основною тенденцією буде зменшення кількості обов’язків особи. Зроблено висновок про формування (становлення) правового інституту основних обов’язків як головного у складі генерального інституту основ правового статусу людини і громадянина. По-новому розкрито роль основних обов’язків особи у розбудові в Україні правової державності, зазначається, що, виступаючи правовою формою взаємозв’язку громадянина і держави, вони є юридичним засобом виконання останньою своїх функцій, важливим інструментом попередження виникнення дисбалансу особистих і публічних інтересів, забезпечення їх співіснування й розумного поєднання. Удосконалено концепцію правового статусу особи шляхом розкриття основних обов’язків як його важливого структурного елемента. Диссертационное исследование посвящено теоретико-правовому анализу проблемы аксиологической нормативной детерминации обязанностей личности и выявлению факторов, влияющих на выполнение лицом своих обязанностей в разнообразных социально важных сферах общественной жизни. В работе проведено исследование основных подходов к пониманию понятия обязанности личности, осуществлен его анализ в структурологическом, типологическом и эволюционном аспектах. Дано авторское определение понятия «обязанности личности» с описания единства в их содержании правовых и нравственных компонентов с ориентацией на международно-правовые стандарты в области прав человека. Отмечено, что ограниченное количество обязанностей, является свидетельством и признаком правового государства, в общем движении Украины к построению правового государства основной тенденцией будет уменьшение количества обязанностей лица. Сделан вывод о формировании (становлении) правового института основных обязанностей как главного в составе генерального института основ правового статуса человека и гражданина. По-новому раскрыта роль основных обязанностей человека в развитии в Украине правового государства, отмечается, что, выступая правовой формой взаимосвязи гражданина и государства, они юридическим средством выполнения последней своих функций, важным инструментом предупреждения возникновения дисбаланса личных и общественных интересов, обеспечения их сосуществования и разумного сочетания. Усовершенствована концепцию концепцию правового статуса личности путем раскрытия основных обязанностей как его важного структурного элемента. Thesis is devoted to theoretical analysis of legal issues and regulatory determination axiologicaly person's duties and identify the factors that affect the performance of their duties in the face of various social - important areas of public life. The paper studies the main approaches to understanding the concept of duty of the person made in his analysis structural, typological and developmental aspects. Given the author's definition of "person's duties" by describing their unity in the sense of legal and moral components with a focus on international legal standards in the field of human rights. Indicated that a limited number of responsibilities are evidence and grounds of law that the general movement of Ukraine to build a legal state the main trend is reducing the number of individual responsibilities. The conclusion of the formation (formation) legal institute basic duties as chief General Institute consisting foundations of the legal status of man and citizen. In the new role of the basic duties uncovered face in building legal state in Ukraine, notes that, speaking legal form of the relationship of the citizen and the state, they are a legal means of execution of the latter of its functions, an important tool for the prevention of imbalance personal and public interests, ensure their coexistence and clever combinations. Improved concept of legal person status by disclosing its core responsibilities as an important structural element.