Architectural Studies. – 2019. – Vol. 5, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45975

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. – Volume 5, number 1. – 64 p.

Зміст


1
9
18
27
35
45
53
58

Content (Vol. 5, No 1)


1
9
18
27
35
45
53
58

Browse

Filters

20191

Settings

Subject: search.filters.subject.архітектурне середовище

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    To the issue of urban space identity: relevance of the distinction
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National University
    Архітектурна композиція міського простору і окремих його складових елементів під впливом об’єктивних обставин, починаючи з ХІХ ст., в цілому світі демонструє тенденцію до взаємного образного зближення. В Україні цілеспрямоване перепланування міст на «європейський» лад призвело до втрати більшості традиційних для українських міст характеристик, основою яких був композиційний і візуальний зв’язок архітектури з ландшафтом. Вважається, що це стало наслідком авторитарних адміністративних впливів в умовах відсутності власної державності, адже тоді відкидали проекти, зроблені українськими архітекторами згідно з місцевими містобудівними традиціями, а перевагу надавали класичним пропозиціям архітекторів з Москви і Петербурга. В той час західноєвропейські країни мали можливість розвивати архітектурний простір міст без стороннього тиску, згідно зі своїми власними поглядами і традиціями. Але, незважаючи на такі сприятливі обставини, в кінці ХІХ ст. міське середовище тогочасної Європи часто піддавалось критиці за втрату місцевої ідентичності. Якщо простір українського міста трансформувався у напрямі ущільнення забудови і втрати візуальних зв’язків з ландшафтом, то простір західноєвропейського міста змінювався у протилежному напрямі – через впровадження відкритих озеленених територій і втрату візуальної закритості міського простору – основної ознаки його архітектурної ідентичності. Отже, йдеться про загальну тенденцію до уніфікації композиції міського простору, яка почала проявлятися в ХІХ ст і триває дотепер. Незалежно від первісних композиційних характеристик середовища, їх поступово доповнюють їхні антиподи, наближаючи місто до певного середньостатистичного рівня, де жодна з характеристик не є настільки яскраво вираженою, щоб стати основою архітектурної ідентичності. У підсумку в сучасних умовах для архітектурного простору міста будь-якої країни існує спільна загроза – втрата традиційної ідентичності через відсутність індивідуальності.