Humanitarian Vision. – 2016. – Vol. 2, No. 2
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/41249
Науковий журнал
Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.
Humanitarian Vision = Гуманітарні візіїї : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief Yaryna Turchyn. – Lviv : Lviv Politechnic Publіshing House, 2016. – Volume 2, number 2. – 132 p. – Текст: українською, англійською.
Browse
Search Results
Item Зміст до "Humanitarian Vision" Volume 2, number 2(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016)Item Симпозіум «Філософія Казимира Твардовського: історія і сучасні інтерпретації» (до 150-річчя з дня народження)(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Карівець, Ігор; Національний університет “Львівська політехніка”7 листопада 2016 у м. Львові організовано незвичайну філософську подію: симпозіум “Філософія Казимира Твардовського: історія і сучасні інтерпретації”, оскільки 2016 рік є роком 150-річчя від дня його народження. Цей Симпозіум організувало Львівське філософське товариство імені Казимира Твардовського за підтримки Інституту філософії Варшавського університету. Багато вчених взяли участь у цьому симпозіумі, переважно з Польщі та України. Серед них Ян Воленські, дуже добре відомий фахівець Львівсько-Варшавської школи, почесний професор Ягеллонського університету в Кракові. Різні аспекти філософії Казимира Твардовського були розглянуті: від логіки і психології до метафізики та метафілософії. On 7 November 2016, Lviv hosted an unusual philosophical event: Symposium “Kazimierz Twardowski’s Philosophy: History and Contemporary Interpretations”. The reason for this was the fact that 2016 is a year of the 150th Anniversary of the philosopher’s birth. This Symposium was organized by Lviv Philosophical Society named after Kazimierz Twardowski and supported by the Institute of Philosophy, the University of Warsaw. A lot of scholars, mainly from Poland and Ukraine, has taken part in this Symposium. Among them was Jan Woleński, a well-known specialist of Lviv-Warsaw School, professor emeritus of the Jagiellonian University in Kraków. Different aspects of Kazimierz Twardowski’s philosophy were considered in presentations. They ranged from logic and psychology to metaphysics and metaphilosophy.Item Нові підходи до вивчення проблеми популізму (Рецензія на монографію Кіянки І. Б. Популізм в історії та сучасності: ідеологічні течії, рухи та політичні технології / Ірина Киянка. – Львів : Простір, 2016. – 366 c.)(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Бучин, Микола; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблеми популізму в контексті історичного та політичного розвитку систем та їхніх цінностей. Розкрито теоретичне розуміння популістських рухів та ідеологій. Всебічно досліджено питання популізму, починаючи від давніх до сучасних популістських демагогів. Показано історію народницького руху в Сполучених Штатах, популізм як варіант фашизму в Італії та Іспанії, популізм Румунії і його поширення в Центральній, Східній і Західній Європі. Чітко відображено дослідження поточного стану технології популізму як політичної боротьби. Наголошено, що монографічне дослідження є новим і важливим внеском у розвиток вітчизняної та зарубіжної політології. The author considers the problems of populism in the context of historical and political development of systems and their values. The research dwells on theoretical understanding of populist movements and ideologies. Populism issues ranging from ancient to contemporary populist demagogues is comprehensively shown. The history of the populist movement in the United States, populism as a variant of fascism in Italy and Spain, populism in Romania and its distribution in Central, Eastern and Western Europe are analysed. The book clearly reflects researches of the current state of technology populism as a political struggle. It is emphasised that monographic research is a new and important contribution into the development of national and foreign political science.Item Когерентна концепція істини в сучасному гуманітарно-науковому знанні (До проблеми співвідношення природничо-наукового та гуманітарного знання)(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Ратніков, Володимир; Вінницький національний технічний університетПроблему співвідношення природничо-наукового та гуманітарно-наукового знання обговорено в контексті категорії істини. Розглянуто три основні концепції істини – кореспондентну, прагматистську та когерентну. Прагматистська і когерентна концепції проаналізовані у межах некласичної епістемології як альтернативні щодо кореспондентної концепції. Стверджено пріоритет когерентної концепції під час обговорення проблематики гуманітарного знання. У зв’язку з цим детально обговорено позицію відомого сучасного американського філософа Ричарда Рорті. The problem of the relation of science and humanitarian and scientific knowledge is regarded as one of central problems of modern epistemology and philosophy of science. This article describes three most common approaches (positions) in relation to resolution of the problem. The first one, a traditional position, gives priority to methodology of natural sciences. The second position is based on the neo-Kantian tradition and claims priority to the humanities. The third one, “moderate” position, rejects two first absolute positions. The problem of interrelation of natural scientific and humanitarian scientific knowledge is discussed in the context of the truth category. We consider three basic concepts of truth: correspondent, coherent, and pragmatist. In the article, pragmatist and coherent concepts are analyzed in the framework of non-classical epistemology as an alternative to the correspondent concept. It is stated that a source of the coherent concept is difficulty of establishing compliance with knowledge of reality and criteria of conformity. This created some difficulties for the classical theory. The research criticizes a classical idea of representation, which is the basis of the correspondent concept of truth. The author draws attention to the fact that in discussion of epistemological problems of humanitarian scientific knowledge, the most adequate conception of truth is a coherent concept. In this context, we discussed in detail the position of a well-known contemporary American philosopher Richard Rorty on this issue. It is shown that one of the main cognitive motives is study of social, psychological and cultural patterns of language-related activities in the context of Universalistic thesis of the postmodern that “the world is a text”. The article states that coherence of truth by Rorty arises from the idea of its conceptuality.Item Феномен фотографії в контексті методології постструктуралізму(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Повторева, Світлана; Чурсінова, Оксана; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто філософську осмислення важливих аспектів людського буття, пов’язаних з поширенням фотографії в сучасному суспільстві. Особливу увагу звернено на застосування методологічних принципів постструктуралізму, завдяки яким фотографія постає як вияв нової антропологічної реальності, що сформувалася в межах європейської культури. Показано, як у творах з філософії фотографії віддзеркалюється індивідуальний досвід перебування людини в світі. Автори демонструють конструктивні можливості структурної методології, яка дає змогу виявляти ті аспекти буття сучасної людини, які не надаються традиційним засобам філософського аналізу. The article is devoted to philosophical analysis of important aspects of man’s being, connected with spreading of photography in the modern society. In the investigation of this subject, authors examine usage of the Poststructuralist Methodology. The objective of the article is to define the poststructuralist methodological concepts spread in the humanitarian studies. The authors focus on several principles of poststructuralist methodology, especially on the principle of structure, principle of differences, deconstruction, and transgression. Usage of this principle is the reason of forming the conception of photography as a part of new anthropological reality of the European culture. The article investigates works of famous philosophical theory of photography, especially by Rolan Bartbes. The authors demonstrate his position concerning essence, structure of photography, and its influence on the being of a person and changes in society. For example, R. Bartbes examines static and dynamic structural elements of photography in a unity. It creates the image of photography process as relations between people. The authors demonstrate that appearance and spread of photography coincide with the epoch of protests, revolutions, attacks, etc. In this context, photography is represented as a symptom of crisis processes in European communities. The article deduces constructive possibility of the Poststructuralist Methodology in the fields where traditional methods of philosophical analysis are not effective.Item Поняття «суспільство знань», його аналіз та оцінка(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Петрушенко, Оксана; Львівський медичний інститутПроаналізовано зміст поняття суспільство знань та останніх публікацій на цю тему, зокрема доповідь ЮНЕСКО “До суспільств знань”. Автор піддає сумніву наукову коректність цього поняття: людина і суспільство не можуть бути редуковані до знання. Проте зазначено, що цей термін може виконати роль проективного поняття та сприяти дослідженню реальних тенденцій розвитку сучасного суспільства. The author analyses meaning of the notion of knowledge society, as in the special investigations, the term is interpreted broadly and ambiguously. The analysis includes main ideas of a well-known management theorist P. Drucker who introduced the term, believing that in modern highly developed societies special knowledge becomes the most important factor of social and economic development. P.Druker’s ideas on knowledge society were developed in the UNESCO report “To the Knowledge Societies” (2005), but in this article, the interpretation of the term is slightly expanded and modified – it is spoken about the need of science and education for the modern knowledge society in all regions of the world on the one hand, and preservation and development of regional indigenous knowledge on the other. Interpretation of the term by educators involves mainly the need for modernisation and changes in the existing educational system. As for the scientific accuracy of the term, there is a number of observations: 1) the idea of knowledge society was already proposed by F. Bacon, but it was also criticised; 2) in modern texts devoted to public knowledge, this notion is interpreted widely, and often not correctly; 3) in the community, in addition to knowledge, an important role is played by religion, morality and art; 4) in human mentality an important role (except knowledge) is played by will, memory, thinking, feelings and emotions, self-consciousness. Thus, the author concludes that knowledge society is a technical term which, to some extent, is a utopia as an ideal type by M. Weber since it allows to highlight some new aspects in society, but it does not describe the real state of a society as a system. Both – man and society are complex systems that cannot be reduced solely to knowledge. Basic research methods are as follows: logical, comparative, textual.Item Проблема виправданості позитивних екзистенційних суджень(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Петрушенко, Віктор; Національний університет “Львівська політехніка”Проаналізовано епістемологічні підстави виправданості екзистенційних суджень, тобто суджень, що стверджують реальне існування речей поза нами. Розрізнено різні рівні функціонування відчуттів, проаналізовано роль чуттів та інтелектуальних актів у формуванні знання та забезпеченні відношення свідомості до дійсності. Використано методи логічної аналітики та історико-філософської компаративістики. Відкрито перспективу для подальшої аналітики пізнання та людського відношення до дійсності. The topic of investigation in the given article is a traditional problem of philosophy: it is a problem of evidence about true reality’s existence out of consciousness and, correspondingly, true character of positive existential judgments. The author argues that circumstantial epistemological analysis of knowledge as a form of being’s representation to consciousness allows us to insert new aspects and factors in philosophical intelligence of given problem. These factors are not fixed by most philosophers while they explain different relations between mental constructions and something can be recognised as something transcendental towards them. To prove this position, the author proposes to make difference not only between mechanisms of sensitive and intellectual acts, but also, basically different roles of these mechanisms in creation of knowledge and ability of correspondence between consciousness and reality. The author analyses different contexts of sensuality activity manifestation in its epistemological functions. The basic peculiarities of intellectual acts in their correlations with sense activity and relations between sensuality activity and reality are analysed as well. We have the idea that neither sensuality nor intellectual acts, if taken separately, do not provide a reliable connection between consciousness and reality. They mutually control one another and, finally, only structures of experience provide reliable character relations between consciousness and reality. The methods of logical intelligence and historical and philosophical comparison are used in the research. The article offers prospects for further study of cognition and human relation to the reality.Item Єдність, множинність і фрактальність культури в сучасному світі(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Мєлков, Юрій; Міжрегіональна академія управління персоналом (м. Київ)Досліджено феномен множинності та єдність людської культури в сучасному світі, використовуючи нелінійні методи сучасної постнекласичної парадигми наукового пізнання. Зроблено висновок, що мультикультуралізм можна розуміти як фрактальність людської культури, як “єдність багатоманітності”: на противагу квазікласичному підходові, єдність і множинність культури не виключають, а доповнюють один одного. The article is dedicated to philosophical investigation of the problem of unity and plurality as features of culture in the contemporary world, which is carried out on basis of the methodology peculiar to the present-day paradigm of understanding science. The paradigm in question is denoted as “post-non-classical” and features non-linear, dialectical approach to its objects of study that appear as unique and human-commensurable self-organizing systems. Taking such an approach into account, it is argued that the phenomenon of multiculturalism in today’s world could be adequately understood as a kind of fractality of human culture, as ‘unity in plurality’ that is opposed to quasi-classical assertion of unity and plurality of culture as factors that are said to exclude each other. In fact, not only many cultures could coexist in one national country – they do present a form of coexistence in many human beings, in the form of their plural cultural identity. Such a supposition, in its turn, allows to define national cultural identity as the one that cannot justify its claims for an exclusive status – as well as to set up a framework of hierarchy of human identities which proliferate. Under such a hierarchy, acknowledgment of the universal all-human culture as a certain “higher stage” of the constitution of human cultural identity does not contradict or exclude national, gender, professional, religious, or other plural identities. On the contrary, such a multitude and a proliferation of identities is made possible by the whole non-linear understanding of the hierarchy in question, where the ability to consider ourselves as human beings per se allows us to concretise universal identities in the multitude of other forms while providing the base for mutual understanding in the complex contemporary world and affirmation of humanistic values.Item Аналіз ідей добра і зла Августина Блаженного російськими релігійними мислителями наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Мазурик, Марія; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено онтологічний підхід до проблеми добра і зла, її формулювання та специфіки вирішення в російській релігійній філософії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на основі зіставлення східної (більш близької за “духом” російським мислителям) і західної (блаженний Августин) гілки патристики. Стаття ґрунтується на використанні методу єдності логічного та історичного, категоріального аналізу та компаративістики, аналогії та наукової об’єктивності. Seeking to study in detail the problem of the good and the evil in the Russian religious philosophy, one can not avoid considering of patristic philosophy. Although the majority of Russian religious philosophy of the end of the 19th – beginning of the 20th century have “affection” attitude to Eastern Christianity, Western patristic attitude to Russian thinkers was not unambiguous. Speaking about the Russian heredity of the Eastern traditions of Christianity, it is worth noting that it takes from the latter commitment to integrity as a proper state of the world and the man. In such combination of being, restoring its integrity, there is a fundamental task of human being, its purpose and meaning. The “borrowings” of Russian religious philosophy of the end of the 19th – beginning of the 20th century include paradigms and theories of the Eastern Christian patristics. The West here (in the guise of Aurelius Augustine), however, should not be forgotten since from it the Russian philosophy of the end of the 19th – beginning of the 20th century has adopted the language and culture of theoretical thinking, its conceptual apparatus. Western European philosophy, which grows on the soil of Western patristics, hardly uses Eastern patristic heritage. This gives reasons to assert that patristic ground in the Russian religious philosophy was much wider than in Western European philosophy. Thus, analysing the position of typically Russian ontologism and its difference with the philosophy of the West, it has been found that if in the Western thought gives indisputable authority to knowledge and consciousness, reason and rationality, in the Russian philosophy, the main role is given to being. However, ontologism of the Russian religious philosophy was not the center of the being itself, and existential dimension of a man who does not oppose it. On contrary, it expresses all relevant parameters of the being. The ontological perspective of human problems of the good and the evil is connected with absence of rootedness in being which constantly encourages a personality to choose a right or wrong way. This imposes an imprint on ontological categories of the good and the evil which represent one of ways of expressing the human being.Item Проблема ґендерної рівності: нові виклики і небезпека(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Липка, Ольга; Львівська національна музична академія імені Миколи ЛисенкаРозглянуто розуміння ґендерної рівності крізь призму християнського світогляду; показано викривлення понять “свобода” і “рівність”. Шляхом аналізу деяких наслідків ґендерної політики в Європі висвітлено небезпеки для інституту родини та виховання дітей, а також загрозу нав’язування ґендеризму як єдиного прийнятного світогляду. According to sociological data, the majority of Ukraine’s population has the highest level of confidence in a Church and shares traditional Christian views on the composition of family, education of children, role of a mother and a father in children’s education. Therefore, the paper focuses upon understanding of gender equality through the prism of Christian worldview. All citizens are equal before the law of Ukraine irrespective of their sexual orientation. “Inequality” is manifested, in particular, in the right to register marriage relationship. Since marital love presupposes mutual responsibility, as well as giving birth and bringing up children, while the way of life of LGBT representatives in itself makes birth and regular bringing up of children impossible, statements about discrimination in this sphere are inappropriate. The natural right of a child to grow up in a regular family should be protected. Freedom presupposes the right to choose and responsibility for this choice, while according to the gender theory, freedom means to do what one wants, what brings him/her pleasure with no responsibility for consequences. Standards for Sexuality Education in Europe proclaim it a norm what traditionally have been considered as corruption of children: encouragement of masturbation, sexual games, etc. This threatens psychic health of children, their future ability to adequately accept people of an opposite sex, and to create their own families. This is a threat to the state, since the state owes its existence to the family and not vice versa. Another worrying fact is that there are efforts to implant ideas of gender equality into children’s consciousness even by means of cartoons. Therefore, we can talk about imposing on everyone a certain ideology which is considered to be the only truthful one. Ukraine already had similar experience of the sole ideology in the Soviet Union. When everybody thinks the same, it is easier to exert control. It is important for us today to have our eyes open and our mind lucid in order to adopt positive things from Europe and say a radical “no” to things undermining the fundamentals of not only Christian morality, but also common morality of the mankind.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »