Humanitarian Vision. – 2016. – Vol. 2, No. 2

Permanent URI for this collection

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Humanitarian Vision = Гуманітарні візіїї : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief Yaryna Turchyn. – Lviv : Lviv Politechnic Publіshing House, 2016. – Volume 2, number 2. – 132 p. – Текст: українською, англійською.

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 23
  • Item
    Зміст до "Humanitarian Vision" Volume 2, number 2
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016)
  • Item
    Симпозіум «Філософія Казимира Твардовського: історія і сучасні інтерпретації» (до 150-річчя з дня народження)
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Карівець, Ігор; Національний університет “Львівська політехніка”
    7 листопада 2016 у м. Львові організовано незвичайну філософську подію: симпозіум “Філософія Казимира Твардовського: історія і сучасні інтерпретації”, оскільки 2016 рік є роком 150-річчя від дня його народження. Цей Симпозіум організувало Львівське філософське товариство імені Казимира Твардовського за підтримки Інституту філософії Варшавського університету. Багато вчених взяли участь у цьому симпозіумі, переважно з Польщі та України. Серед них Ян Воленські, дуже добре відомий фахівець Львівсько-Варшавської школи, почесний професор Ягеллонського університету в Кракові. Різні аспекти філософії Казимира Твардовського були розглянуті: від логіки і психології до метафізики та метафілософії. On 7 November 2016, Lviv hosted an unusual philosophical event: Symposium “Kazimierz Twardowski’s Philosophy: History and Contemporary Interpretations”. The reason for this was the fact that 2016 is a year of the 150th Anniversary of the philosopher’s birth. This Symposium was organized by Lviv Philosophical Society named after Kazimierz Twardowski and supported by the Institute of Philosophy, the University of Warsaw. A lot of scholars, mainly from Poland and Ukraine, has taken part in this Symposium. Among them was Jan Woleński, a well-known specialist of Lviv-Warsaw School, professor emeritus of the Jagiellonian University in Kraków. Different aspects of Kazimierz Twardowski’s philosophy were considered in presentations. They ranged from logic and psychology to metaphysics and metaphilosophy.
  • Item
    Нові підходи до вивчення проблеми популізму (Рецензія на монографію Кіянки І. Б. Популізм в історії та сучасності: ідеологічні течії, рухи та політичні технології / Ірина Киянка. – Львів : Простір, 2016. – 366 c.)
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Бучин, Микола; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто проблеми популізму в контексті історичного та політичного розвитку систем та їхніх цінностей. Розкрито теоретичне розуміння популістських рухів та ідеологій. Всебічно досліджено питання популізму, починаючи від давніх до сучасних популістських демагогів. Показано історію народницького руху в Сполучених Штатах, популізм як варіант фашизму в Італії та Іспанії, популізм Румунії і його поширення в Центральній, Східній і Західній Європі. Чітко відображено дослідження поточного стану технології популізму як політичної боротьби. Наголошено, що монографічне дослідження є новим і важливим внеском у розвиток вітчизняної та зарубіжної політології. The author considers the problems of populism in the context of historical and political development of systems and their values. The research dwells on theoretical understanding of populist movements and ideologies. Populism issues ranging from ancient to contemporary populist demagogues is comprehensively shown. The history of the populist movement in the United States, populism as a variant of fascism in Italy and Spain, populism in Romania and its distribution in Central, Eastern and Western Europe are analysed. The book clearly reflects researches of the current state of technology populism as a political struggle. It is emphasised that monographic research is a new and important contribution into the development of national and foreign political science.
  • Item
    Когерентна концепція істини в сучасному гуманітарно-науковому знанні (До проблеми співвідношення природничо-наукового та гуманітарного знання)
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Ратніков, Володимир; Вінницький національний технічний університет
    Проблему співвідношення природничо-наукового та гуманітарно-наукового знання обговорено в контексті категорії істини. Розглянуто три основні концепції істини – кореспондентну, прагматистську та когерентну. Прагматистська і когерентна концепції проаналізовані у межах некласичної епістемології як альтернативні щодо кореспондентної концепції. Стверджено пріоритет когерентної концепції під час обговорення проблематики гуманітарного знання. У зв’язку з цим детально обговорено позицію відомого сучасного американського філософа Ричарда Рорті. The problem of the relation of science and humanitarian and scientific knowledge is regarded as one of central problems of modern epistemology and philosophy of science. This article describes three most common approaches (positions) in relation to resolution of the problem. The first one, a traditional position, gives priority to methodology of natural sciences. The second position is based on the neo-Kantian tradition and claims priority to the humanities. The third one, “moderate” position, rejects two first absolute positions. The problem of interrelation of natural scientific and humanitarian scientific knowledge is discussed in the context of the truth category. We consider three basic concepts of truth: correspondent, coherent, and pragmatist. In the article, pragmatist and coherent concepts are analyzed in the framework of non-classical epistemology as an alternative to the correspondent concept. It is stated that a source of the coherent concept is difficulty of establishing compliance with knowledge of reality and criteria of conformity. This created some difficulties for the classical theory. The research criticizes a classical idea of representation, which is the basis of the correspondent concept of truth. The author draws attention to the fact that in discussion of epistemological problems of humanitarian scientific knowledge, the most adequate conception of truth is a coherent concept. In this context, we discussed in detail the position of a well-known contemporary American philosopher Richard Rorty on this issue. It is shown that one of the main cognitive motives is study of social, psychological and cultural patterns of language-related activities in the context of Universalistic thesis of the postmodern that “the world is a text”. The article states that coherence of truth by Rorty arises from the idea of its conceptuality.
  • Item
    Феномен фотографії в контексті методології постструктуралізму
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Повторева, Світлана; Чурсінова, Оксана; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто філософську осмислення важливих аспектів людського буття, пов’язаних з поширенням фотографії в сучасному суспільстві. Особливу увагу звернено на застосування методологічних принципів постструктуралізму, завдяки яким фотографія постає як вияв нової антропологічної реальності, що сформувалася в межах європейської культури. Показано, як у творах з філософії фотографії віддзеркалюється індивідуальний досвід перебування людини в світі. Автори демонструють конструктивні можливості структурної методології, яка дає змогу виявляти ті аспекти буття сучасної людини, які не надаються традиційним засобам філософського аналізу. The article is devoted to philosophical analysis of important aspects of man’s being, connected with spreading of photography in the modern society. In the investigation of this subject, authors examine usage of the Poststructuralist Methodology. The objective of the article is to define the poststructuralist methodological concepts spread in the humanitarian studies. The authors focus on several principles of poststructuralist methodology, especially on the principle of structure, principle of differences, deconstruction, and transgression. Usage of this principle is the reason of forming the conception of photography as a part of new anthropological reality of the European culture. The article investigates works of famous philosophical theory of photography, especially by Rolan Bartbes. The authors demonstrate his position concerning essence, structure of photography, and its influence on the being of a person and changes in society. For example, R. Bartbes examines static and dynamic structural elements of photography in a unity. It creates the image of photography process as relations between people. The authors demonstrate that appearance and spread of photography coincide with the epoch of protests, revolutions, attacks, etc. In this context, photography is represented as a symptom of crisis processes in European communities. The article deduces constructive possibility of the Poststructuralist Methodology in the fields where traditional methods of philosophical analysis are not effective.