Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2021. – Випуск 1 (1)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59906

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 1 (1). – 76 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка” : журналістика

Зміст


1
7
15
20
25
30
36
43
49
56
69
75

Content (Vol. 1 (1))


1
7
15
20
25
30
36
43
49
56
69
75

Browse

Subject: search.filters.subject.social networks

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Месенджери як перспективна платформа для розповсюдження контенту ЗМІ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; ЗМІ «Matrix»; Lviv Polytechnic National University
    В Інтернеті масмедіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати і зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах із кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним із таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читач дробровільно дає згоду на отримання такої інформації. Месенджери за своєю суттю нагадують підписку на конкретний засіб масмедіа, але аудиторія інформацію отримує безкоштовно і тоді, коли має час її прочитати. Найпопулярнішими у світі є такі месенджери: Тelegram, Facebook Messenger, Wechat та WhatsApp. А в Україні найпопулярнішою соціальною платформою для спілкування є Viber (97 % українців мають його завантаженим на своїх мобільних пристроях), а також Telegram, Facebook Messenger та WhatsApp. Але українські ЗМІ найчастіше використовують для поширення свого контенту Viber та Telegram. Цікаво те, що у різних дослідженнях можна знайти різні терміни, які описують ці соціальні платформи, а саме: додатки, соціальні мережі, майданчики для спілкування, соціальні платформи та месенджери. Перші месенджери з’явилися у 90-х роках минулого століття, але пік їхнього розвитку припадає на наш час. Вони швидко завойовують популярність серед аудиторії, але не усі ЗМІ їх правильно використовують для поширення свого контенту. Тому розглянемо їх детальніше, а також наведемо правила публікування дописів на цих соціальних платформах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Methods of using social networks by ukrainian journalists
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Кіца, Мар’яна; Kitsa, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У cтатті визначено позитивні та негативні аспекти у використанні соціальних мереж під час виконання професійних обов’язків журналістів. Було встановлено, що з розвитком соціальних мереж життя журналіста полегшилось. Адже стало простіше шукати інформацію, відкрився більший доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до політиків, громадських діячів та відомих особистостей, якими можна написати в соціальних мережах. У процесі дослідження для написання статті було застосовано метод системного вивчення й аналізу окремих соціальних мереж, таких як: Facebook, Twitter, Instagram, Foursquare, Tik Tok. А також за допомогою систематизації, аналогії та узагальнення було досліджено матеріали глибинних інтерв’ю, проведених спеціально для цього дослідження. Дослідження показали, що журналісти можуть по-різному використовувати соціальні мережі у своїй роботі. Багато що залежить від специфіки роботи, поставлених завдань та обов’язків журналіста. Саме тому важливим є конкретні випадки, ситуації та досвід працівників ЗМІ, які показують, як краще використовувати соціальні мережі в роботі в залежності від потреб та завдань журналіста, а також його редакції та компанії. У даній роботі окреслено основні особливості та характеристики соціальних мереж, встановлено способи їхнього використання журналістами, описано позитивні та негативні аспекти у використанні соціальних мереж. Проаналізовано також, які соціальні мережі підходять для використання певних завдань у роботі журналіста. Науковці окреслили основні можливості та переваги використання соціальних мереж різними організаціями та компаніями, також частина уваги була зосереджена на використанні цього інструменту працівниками медіа компаній. Проте єдиної політики, правил та настанов щодо використання поки що немає. Проте поставлені та вирішені в процесі дослідження завдання не вичерпують тему соціальних мереж. Доцільними є подальші дослідження щодо особливостей та характеристик соціальних мереж, їхнього використання журналістами.