Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2021. – Випуск 2 (42)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59228

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника опубліковано нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- і GIS-технологій, інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 2 (42). – 132 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст (том ІІ (42))


1
5
11
18
28
35
44
49
57
67
76
84
92
99
109
118
127

Content (Vol. II (42))


1
5
11
18
28
35
44
49
57
67
76
84
92
99
109
118
127

Browse

Filters

202117

Settings

Search Results

Now showing 1 - 10 of 17
  • Thumbnail Image
    Item
    Диференціація кінематики греблі Дністровської ГЕС-1 (за даними ГНСС-моніторингу просторових зміщень)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Третяк, К.; Корлятович, Т.; Брусак, І.; Смірнова, О.; Tretyak, K.; Korliatovych, T.; Brusak, I.; Smirnova, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї роботи – узагальнення висотних зміщень ГНСС-мережі просторового моніторингу греблі Дністровської ГЕС-1 для диференціації її кінематики та оцінювання впливу короткотривалих геодинамічних процесів на цій території. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є моніторинг греблі Дністровської ГЕС-1 за даними ГНСС-мережі стаціонарної системи моніторингу просторових зміщень споруд (ССМПЗС) Дністровської ГЕС-1. Основою Дністровської ССМПЗС є дві базові ГНСС-станції, додатково оснащені роботизованим тахеометром, які встановлені на потужному фундаменті та розміщені на відстані кілька сотень метрів від греблі. На гребені греблі розміщені контрольні пункти, оснащені ГНСС-приймачем з антеною і кутниковим відбивачем із 3600 кутом огляду. Результати ГНСС-вимірювань передаються у програмне забезпечення Leica GNSS Spider, у якому здійснюється опрацювання та визначення координат базових та контрольних пунктів. У програмному забезпеченні GEOMOS виконується спільне урівноваження результатів ГНСС та лінійно-кутових вимірювань. Методика. Для узагальнення зміщень ГНСС-станцій Дністровської ГЕС-1 використано метод статистичного аналізу часових серій. Виконано пошук коваріаційних взаємозв’язків між усіма ГНСС-станціями ССМПЗС Дністровської ГЕС-1, що розміщені на греблі, за результатами вимірювань з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. Для виділених періодів аномальних короткотривалих зміщень обчислено середні значення коваріації для кожної ГНСС-станції. Результати. За період з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. за результатами коваріаційних зв’язків для більшості ГНСС-станцій виявлено три епохи аномальних висотних зміщень (Т = 2017.8 ±0.1, Т= 2019.0 ±0.1, Т = 2019.4 ±0.1). На основі коваріаційного аналізу встановлено, що в періоди аномальних вертикальних зміщень кінематика ГНСС-станції МР01 істотно відрізняється від кінематики ГНСС-станцій МР02-МР05. Кінематика ГНСС-станцій МР02-МР05 є сталою, що свідчить про аномальність руху блока, на якому встановлена ГНСС-станція МР01, щодо решти блоків греблі Дністровської ГЕС-1. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано метод для вивчення геодинаміки великих промислових територій, покритих мережею ГНСС-станцій. За результатами ГНСС-вимірювань виявлено періоди аномальних зміщень та виконано пошук просторових кінематичних взаємозв’язків між окремими ГНСС-станціями. Розроблену методику можна використовувати для диференціації кінематики конструктивних елементів інженерних споруд, промислових територій, геодинамічних полігонів, на території яких встановлені ГНСС-станції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Побудова геометричної STHA-моделі геоїда на територію Львівської області
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Заблоцький, Ф.; Джуман, Б.; Zablotskyi, F.; Dzhuman, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Сьогодні виникла необхідність модернізації висотної системи України, що потребує її інтеграції в Європейську вертикальну референцну систему EVRS. У зв’язку з цим також виникає потреба побудови регіональної моделі геоїда на територію нашої країни, яка б добре узгоджувалася з моделлю Європейського геоїда EGG2015. Щоб отримати оптимальну модель геоїда, необхідно використовувати як гравіметричну, так і геометричну інформацію, в такому випадку модель називають гравіметрично-геометричною. Такий підхід використано під час побудови як моделі європейського геоїда, так і моделей геоїда на територію різних країн Європи. Мета. Мета цієї роботи – побудова регіональної геометричної STHA-моделі геоїда на територію Львівської області та оцінювання її точності. Надалі заплановано побудову гравіметричної STHA-моделі геоїда на цю саму територію та порівняння отриманих результатів. Методика. Для побудови геометричної STHA-моделі геоїда на територію Львівської області використано висоти геометричного геоїда, одержані у результаті GNSS-спостережень на пунктах ДГМ І, ІІ та ІІІ класів. СКП визначення геодезичної висоти, отриманої із GNSS-нівелювання у статичному режимі, не перевищувала 15 мм. Для побудови моделі геоїда використано 205 значень обчислених висот геоїда. Вісім значень не залучали до побудови моделі, оскільки за ними виконували незалежне оцінювання точності. Результати. Отримано регіональну модель геоїда в межах процедури “Вилучення–Відновлення” із введенням параметра регуляризації. СКП отриманої моделі, обчислена на основі даних, використаних для її побудови, становила 12 мм, а на інших даних – 25 мм. Наукова новизна і практична значущість. Уперше здійснено апробацію STHA-функцій для побудови регіональної моделі геоїда. Виконано оцінку точності отриманої моделі на залежних та незалежних даних. СКП одержаної моделі становила близько 2 см, що відповідає точності GNSS-вимірів. Отриману модель можна використовувати як трансформаційне поле на територію Львівської області.
  • Thumbnail Image
    Item
    Рефракційне подовження траєкторії оптичного сигналу на трансатмосферній трасі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Олійник, А.; Прокопов, О.; Тревого, І.; Prokopov, A.; Oliinyk, O.; Trevoho, I.; Національний науковий центр “Інститут метрології”; Національний університет “Львівська політехніка”; National Scientific Centre “Institute of Metrology”; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Мета цієї роботи – підвищення точності методів визначення тропосферної затримки, спричиненої рефракційним подовженням траєкторії сигналу супутникового лазерного віддалеміра на трансатмосферній трасі. Методика. Одним із головних факторів, що знижують точність вимірювання відстаней до штучних супутників Землі за допомогою супутникових лазерних віддалемірів, є вплив неоднорідної тропосфери Землі на характеристики поширення сигналу віддалеміра. Цей вплив призводить до додаткової затримки сигналу на трасі, що вимірюється, по-перше, через відмінність швидкості його поширення в неоднорідному середовищі від швидкості світла у вакуумі, а по-друге, за рахунок рефракційного подовження траєкторії сигналу внаслідок ефекту рефракції, до якого призводить ця неоднорідність. Рефракційне подовження визначається як різниця між дійсною довжиною траєкторії сигналу, яка містить викривлену внаслідок рефракції в тропосфері частину, та відстанню від точки спостереження до супутника по прямій лінії. Розрахунки основані на використанні інтегральної форми променевого рівняння геометричної оптики, яку за допомогою відомих квадратурних формул зводять до системи алгебраїчних рівнянь, що пов’язують рефракційне подовження та довжину тропосферної частини траєкторії. Основна ідея нового методу полягає у відмові від поширеного сьогодні застосування спрощених аналітичних моделей тропосферного профілю під час обґрунтування співвідношення для подовження траєкторії сигналу. У пропонованому варіанті це співвідношення подано у вигляді функції інтегральних вздовж траєкторії величин, які враховують дійсний стан тропосферного профілю у момент вимірювань відстані до супутника. Результати. Отримано співвідношення для рефракційного подовження та довжини тропосферної частини траєкторії, які залежать від інтегральних вздовж траси вимірювань величин, а саме кутів земної та фотограмметричної рефракції. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновані співвідношення дають змогу визначити рефракцій не подовження через кути рефракції, які враховують реальний стан неоднорідного тропосферного шару для спостережуваного супутника Землі безпосередньо в момент вимірювань.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз забезпечення територій пунктами Державної геодезичної мережі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Кухтар, Д.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Kukhtar, D.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    Мета роботи – дослідити можливості використання геопросторового аналізу з метою оцінювання стану геодезичного забезпечення територій для картографування різних масштабів на прикладі Івано-Франківської області. Методика. Для досліджень використано методи геопросторового аналізу, зокрема зонування території за допомогою буферних полігонів, а також застосування гексагональної сітки. Результати. Запропоновано алгоритм оцінювання стану геодезичного забезпечення територій із застосуванням методу буферних зон і методу гексагональних полігонів. Виконано порівняння методів і подано графічні схеми обох методів. Аналіз результатів дав змогу встановити, що стан геодезичного забезпечення територій досліджуваних районів варіює у широких межах. Для картографування у масштабах 1:10000 та 1:25000 геодезичне забезпечення коливається у межах 65–92 %, залежно від району. Найвищі показники у Богородчанському районі, найнижчі – у Городенківському. Відсоткова забезпеченість територій знижується для більших масштабів 1:5000 та 1:2000. Картографування у таких масштабах потребує додаткового згущення мережі. Метод гексагональних полігонів у середньому показав кращі на 6,4 % результати, ніж метод буферних зон. Максимальна різниця забезпечення, обчисленого двома методами, 9,7 %; мінімальна – 2,4 %. Наукова новизна та практична значущість. Дослідження забезпечення пунктами ДГМ за допомогою геопросторового аналізу (на прикладі Івано-Франківської області) засвідчило доцільність його використання для вказаних цілей. Порівняння методів геопросторового аналізу для оцінювання стану геодезичного забезпечення на основі графічних матеріалів і кількісних характеристик показало, що кращі результати можна отримати у разі використання методу гексагональних полігонів. Метод буферних зон дає менш достовірні результати. Запропонований і досліджений підхід можна використати для вивчення забезпеченості пунктами Державної геодезичної мережі як всієї території України, так і територій окремих ОТГ, районів та областей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування технології blockchain для захисту та менеджменту геопросторових даних
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Четверіков, Б.; Кілару, В.; Chetverikov, B.; Kilaru, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західне геодезичне товариство УТГК; Lviv Polytechnic National University; Western Geodetic Society UTGC
    Метою роботи є аналіз суті системи блокчейн та його архітектури, застосування цієї системи для менеджменту геопросторових даних, для вирішення завдань картографування та землеустрою. Унікальність застосування блокчейн-технологій виключає фальсифікацію інформації в електронних реєстрах за рахунок зберігання інформації “блоками”. У системи немає єдиного місця зберігання даних. Реєстр даних зберігається одночасно у всіх учасників системи й одночасно оновлюється у разі змін, що зводить до мінімуму ризики втрати інформації. Сьогодні простежується така світова тенденція, як використання технології блокчейн у різних галузях, адже вона впливає на більшість галузей промисловості. Ми маємо можливість використовувати технологію блокчейн від звичних нам банківських операцій до фінансів і нерухомості реального часу. Сьогодні ця тенденція інтегрується і в інші виробництва, які активно розвивають і впроваджують численні стартапи. Можна із впевненістю сказати, що блокчейн творить революцію і нині його можна зіставити з геніальним винаходом XX століття – інтернетом. Ця технологія дає нам абсолютно новий підхід до зберігання інформації та проведення операцій із встановленням trust rules. Завдяки цьому технологія стає придатнішою, адже її вимоги характеризуються високим ступенем безпеки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз середньоквадратичного відхилення апаратури “Кропива”,“Укроп”,“Artos” та “Базальт-М” відносно каталогу координат геодезичних пунктів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Кравець, Т.; Полець, О.; Щерба, Ф.; Kravets, T.; Polets, O.; Shcherba, A.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land Forces
    Метою статті є подання результатів аналізу глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) і геоінформаційних систем (ГІС) у військових підрозділах на прикладі програмно-апаратних комплексів (ПАК) “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, зокрема порівняння точності визначення координат приладами відносно каталогу координат геодезичних пунктів та списку координат пунктів спеціальних геодезичних мереж. Методика. Дослідження виконано на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, порівняння точності визначення координат й розроблення на їх основі рекомендацій. Здійснено експериментальні дослідження визначення координат за допомогою програмного забезпечення без перешкод, які б заважали проходженню супутникового сигналу, та з перешкодами, на основі якого зроблено висновки. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М” у військах для визначення координат. Проаналізовано тенденції та перспективи досліджуваного ПАК, враховуючи похибку, яку дають прилади під час визначення координат, та доцільність їх використання для топогеодезичного забезпечення підрозділів. Зіставлено й ґрунтовно проаналізовано чотири засоби для визначення координат. Окреслено способи застосування супутникових навігаційних систем і геоінформаційних систем у військових підрозділах на прикладі ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, обґрунтовано їх провідні завдання. Експериментально досліджено визначення координат різними ПАК та через різні проміжки часу отримані дані зіставлено з каталогом координат геодезичних пунктів. Наукова новизна. Необхідність цього дослідження пояснюється тим, що хоч ПАК “Кропива”, “Укроп” і “Artos” допущені до використання у ЗС України, а “Базальт-М” на озброєнні у військах або активно використовуються, зокрема в зоні проведення Операції Об’єднаних Сил (ООС), досі не здійснювалось порівняння точності визначення координат і не надавались рекомендації щодо їх застосування. Наукові праці, які б стосувались точності визначення координат приладами відносно каталогу координат геодезичних пунктів та списку координат пунктів спеціальних геодезични мереж, взагалі відсутні в Україні. Основний акцент у дослідженні зроблено на особливостях застосування ПАК, їх проаналізовано та висвітлено їхні перспективи у військовій сфері. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення апаратури “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М” відносно каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації щодо їх використання для командирів підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування ПАК та їх вплив на точність визначення координат. Визначено ПАК, які найдоцільніше застосувати. Результати дослідження призначені для командирів підрозділів, які з їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завдання
  • Thumbnail Image
    Item
    Українському товариству геодезії і картографії 30 років
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Коротко подано інформацію про основні здобутки і сфери діяльності Українського товариства геодезії і картографії за тридцять років існування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ювілейна XXV МНТК “Геофорум”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Ткачук, П.; Савчук, С.; Четверіков, Б.; Ванчура, О.; Trevoho, I.; Tkachuk, P.; Savchuk, S.; Chetverikov, B.; Vanchura, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Lviv Polytechnic National University; National Academy of Land Forces
    Висвітлено головні події в роботі XXV ювілейної Міжнародної науково-технічної конференції “Геофорум”, яка працювала 9–11 червня 2021 р. у Львові – Брюховичах – Яворові. Розглянуто підготовку і проведення конференції, урочисте відкриття, роботу пленарних засідань, наукових секцій та презентацій, потужної виставки нових технологій та обладнання, унікальних вимірювальних комплексів, програмних продуктів тощо. Оцінено стан і перспективи розвитку геодезичних, топографічних, картографічних і кадастрових робіт.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст до "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22)
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасний стан розвитку методів оцінювання земель сільськогосподарського призначення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Губар, Ю.; Сай, В.; Гулько, О.; Марченко, А.; Hubar, Yu.; Sai, V.; Hulko, O.; Marchenko, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї наукової роботи полягає у вдосконаленні методів оцінювання земель сільськогосподарського призначення. Сьогодні уже знято мораторій на купівлю і продаж земель сільськогосподарського призначення і тому проблема встановлення об’єктивної (ринкової) ціни на сільськогосподарські землі є актуальною, адже підвищення рівня їх використання – об’єктивна необхідність та умова поступового розвитку суспільства. Методика. Вагомий внесок у вивчення теорії та методики проведення оцінювання земель зробили А. С. Даниленко, Ю. Ф. Дехтяренко, Ю. П. Губар, А. Г. Мартин, М. Г. Ступень, А. М. Третяк, Г. В. Черевко. Натомість формуванню і вдосконаленню методологічних основ здійснення грошової оцінки сільськогосподарських земель приділили увагу Г. Д. Гуцуляк, Д. С. Добряк, О. С. Дорош, О. Ф. Ковалишин. Акцентували на недоліках економічної оцінки І. К. Бистряков, С. І. Дорогунцов, А. М. Третяк, М. А. Хвесик та інші. Однак, незважаючи на доволі значну кількість наукових досліджень, у яких землю розглядали як засіб виробництва, знаряддя і предмет праці (а цього в нинішніх умовах недостатньо), малодослідженими і дискусійними залишаються питання вартості земель як цілісної системи з усією сукупністю властивостей. Це пов’язано із тим, що землі сільськогосподарського призначення переважно оцінюють диференційовано за показниками, які домінують (урожайність, вартість валової продукції тощо), не вибудовуючи ієрархії за значущістю інших показників. Складність і багатогранність проблеми оцінювання земель вимагає продовження і поглиблення наукових пошуків у цій сфері [Кучер О., 2003]. Результати. Дослідження ґрунтується на загальних принципах економічного і математичного моделювання, математичної статистики, економетрики, на фундаментальних і прикладних наукових розробках. Інформаційну базу досліджень становили наукові праці вітчизняних та іноземних вчених у сфері оцінювання нерухомості, земельного та міського кадастрів, статистики, екології. Питання ціноутворення на землю складне і багатогранне, від його вирішення залежить розвиток ринку землі. Тому подальші дослідження доцільно спрямувати на вдосконалення ринкової оцінки сільськогосподарських земель. Цей процес повинен ґрунтуватись на державному вручанні з урахуванням економічної та політичної ситуації. Це забезпечить після зняття мораторію на розпорядження землями сільськогосподарського призначення створення конкурентного середовища на ринку землі, об’єктивність здійснення оцінки та збільшення надходження коштів до державного бюджету. Наукова новизна та практична значущість. Виконані дослідження дадуть змогу покращити якість визначення ринкової вартості земель сільськогосподарського призначення для подальшого розвитку земельної реформи в Україні. Найвагомішими результатами дослідження є: узагальнення наукових положень щодо здійснення земельно-оцінних робіт та методичних підходів до визначення вартості сільськогосподарських угідь; виокремлення недоліків та переваг сучасних методів оцінювання сільськогосподарських земель; доведення важливості урахування екологічних чинників під час оцінювання земель, що виникають у результаті діяльності сільськогосподарських виробництв; обґрунтуванні необхідності оцінювання земельних ділянок із комплексом фізичних властивостей ґрунтів і просторових умов їх реалізації; розробленні методики оцінювання нормативної врожайності зернових культур на основі динаміко-статистичного імітаційного моделювання і програмного комплексу для її просторової реалізації. Доведено, що використання ринково обґрунтованих цін дасть змогу приймати виважені управлінські рішення під час реалізації земельної реформи в Україні. Фізичні та юридичні особи на основі запропонованих розробок матимуть змогу оцінювати інвестиційну привабливість земель сільськогосподарського призначення.