Юридичні науки. – 2020. – Том 7, № 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/55851

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Том 7, № 2. – 304 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст (том 7, № 2)


1
10
19
27
33
42
48
56
62
66
71
77
81
86
96
103
110
115
120
127
135
141
146
155
162
166
173
180
189
195
201
209
216
223
231
236
242
247
253
259
266
271
278
288
295
301

Content (Vol. 7, No 2)


1
10
19
27
33
42
48
56
62
66
71
77
81
86
96
103
110
115
120
127
135
141
146
155
162
166
173
180
189
195
201
209
216
223
231
236
242
247
253
259
266
271
278
288
295
301

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини: спірні питання кваліфікації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Марисюк, Костянтин; Друк, Соломія; Marysyuk, Kostyantyn; Druk, Solomiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано спірні питання кваліфікації умисних вбивств матір’ю своєї новонародженої дитини. Зазначено, що досліджувана норма КК України потребує додаткового вивчення та внесення змін. Зокрема, ст. 117 КК України потрібно доповнити та зазначити умови психотравмуючої ситуації під час вчинення вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини у тяжкому психофізичному стані, спричиненому пологами. Крім того, дуже важливо викласти у згаданій статті визначення періоду новонародженості для правильної оцінки часу вчинення злочину.
  • Thumbnail Image
    Item
    Прокурор Вишинський на захисті сталінського тоталітарного режиму
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шульган, Ірина; Shulhan, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано теоретичну та судово-правоохоронну діяльність прокурора Радянського Союзу А. Я. Вишинського, спрямовану на зміцнення й захист сталінського тоталітарного режиму. У своїх теоретичних працях Вишинський виступає з нищівною критикою всієї політико-правової системи капіталістичних країн, прославляючи геніального вождя Сталіна. Активно долучається до організації і підготовки багатьох протиправних акцій сталінського режиму, організації цілком сфальсифікованих матеріалів на судових процесах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Класифікація форм співучасті у злочині
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Крижановський, Анатолій; Марисюк, Костянтин; Kryzhanovskyi, Anatoliy; Marysyuk, Kostyantyn; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано питання класифікації форм співучасті у злочині. Констатовано, що сучасне кримінальне право знаходиться доволі далеко від вирішення питання про уніфікований підхід до класифікації форм співучасті. Не зміг повною мірою зняти згадану суперечку й чинний КК України. Не заперечуючи аргументи усіх сторін, все ж, на нашу думку, зараз не час для радикальних змін одного з чільних інститутів кримінального права, особливо за умов активного розроблення нового КК України. Відтак, і надалі базовим і найактуальнішим для правильної кримінально-правової кваліфікації пропонується й надалі вважати закріплений у ст. 28 КК України підхід, згідно з яким за суб’єктивними ознаками, за стійкістю суб’єктивних зв’язків, стійкістю умислу розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами: а) вчинення злочину групою осіб; б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; в) вчинення злочину організованою групою; г) вчинення злочину злочинною організацією. Єдиною зміною, яка давно назріла, ми вважаємо доповнення згаданого переліку пунктом “г” “вчинення злочину бандою”. Незважаючи на існуючі у науці протилежні думки з цього приводу, ми переконані у необхідності згаданого кроку, який слугуватиме чіткішому виокремленню ознак, притаманних саме банді, а також відмежує останню від інших форм співучасті від злочину.
  • Thumbnail Image
    Item
    Право та мультикультуралізм: аспекти відмінностей та взаємовпливу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто проблеми, які спричинені певними аспектами відмінностей та взаємовпливу права та мультикультуралізму, оскільки законодавство держави має враховувати тенденції, що відбуваються зокрема в культурній автономізації і глобалізації сучасного суспільства. Головною ідеєю правового мультикультуралізму є твердження про те, що якщо не існує цілісної, єдиної у своєму роді для всіх суспільств культури, яку можна виявити через визначену, неподільну, ідеальну ціннісну систему з деякою ієрархічною будовою, будь-яке із культурних суспільств повинно володіти власною системою норм права і керуватися виключно нею. З’ясовано, що яку б модель мультикультуралізму не взяла країна за основу, базовим принципом її на практиці, у державній політиці є принцип культурної свободи, тобто надання індивідам права жити згідно з власним вибором, маючи реальну можливість оцінити й інші варіанти. Тому зміни в “політичному полі” неминуче приводять до зміни не лише законодавства, але й уявлень про право широких мас населення і правові практики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Онтологічний дискурс правового прогресу як форми суспільного прогресу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто основні філософсько-правові підходи до онтологічного розуміння правового прогресу як форми суспільного прогресу. Правовий прогрес розглянуто у двох аспектах: глобальному (широкому) та конкретному (вузькому). Глобальний підхід пов’язаний із розвитком людства загалом, його правосвідомості, правової культури. Вузький підхід передбачає вивчення прогресу конкретного етапу розвитку людства (здебільшого сучасного). З’ясовано, що у правовій доктрині існує низка концептуальних підходів щодо проблематики правового прогресу, зумовлених типологією праворозуміння, дефініцією його поняття, визначальними філософсько-правовими ознаками, закономірностями його зв’язку із процесами глобалізації, альтеглобалізму, його співвідношенням із принципом верховенства права, відображенням у міжнародно-правовій діяльності всесвітніх організацій, розумінням правової реальності загалом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз чинного законодавства, яке спрямоване на боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Левицька, Оксана; Levitska, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проблема наркоманії є глобальною для суспільства, оскільки за сутнісною ознакою є більше соціально-економічна, ніж медичнно-правова, що потребує боротьби не з наркоманами, а саме з наркоманією як із явищем. Вони реалізуються через державну політику як цілеспрямовану діяльність публічних і приватних структур, співпраці з громадянським суспільством із розробленням та реалізацією методів, механізмів та інструментів дії правової, економічної, соціальної, психологічної, медичної та інших складових і є оптимальним синтезом об’єктивних тенденцій суспільного розвитку і суб’єктивних суджень людей про власні інтереси в суспільстві. Державно-правова політика щодо запобігання, протидії та боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів має формуватися як за збалансованими підходами, чітко визначеними цільовими установками, спрямованими на істотне скорочення немедичного вживання наркотиків, так і для усунення фінансових, організаційних, технічних, інформаційних та інших передумов функціонування наркозлочинності. Державна політика України щодо запобігання та протидії наркоманії є органічним поєднанням двох складових: боротьба із злочинністю та політика у сфері контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. За часів незалежності вона пройшла складний шлях розвитку, було прийнято низку нормативно-правових актів щодо регулювання та правозастосовної діяльності, мали місце численні недоліки і прорахунки в законодавчому полі, не вирізнялися системністю й послідовністю дії влади в адекватному реагуванні на зовнішні і внутрішні наркозагрози.