Humanitarian Vision. – 2019. – Vol. 5, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46062

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Humanitarian Vision = Гуманітарні візіїї : науковий журнал / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief Yaryna Turchyn. – Lviv : Lviv Politechnic Publіshing House, 2019. – Volume 5, number 2. – 48 p.

Гуманітарні візії

Зміст


1
8
14
21
27
33
38
43
45
48

Content (Vol. 5, No 2)


1
8
14
21
27
33
38
43
45
48

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Migrant workers as the subjects of Ukraine’s civil diplomacy of Ukraine (on example of Ukrainian-Italian relations)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Кобилецька, Софія; Dorosh, Lesia; Kobyletska, Sofia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано проблему виокремлення трудових мігрантів як суб’єктів громадської дипломатії України та їх ролі у становленні іміджу країни та розвитку ефективних та взаємовигідних зовнішньополітичних відносин України та Італії. Наголошено на громадській активності трудових мігрантів з України у ході захисту їх прав та свобод у Італії, а також просуванні іміджу України, протидії інформаційній пропаганді проти нашої держави. Відзначено, що залучення приватних осіб та їх організацій до громадянської дипломатії є, зазвичай, вигідним для держави, оскільки її громадяни втілюють певну національну, культурну, соціальну ідентичність. Зазначено, що у випадку, коли Україна не захищатиме своїх заробітчан у країні перебування, можливе погіршення стосунків із країною перебування як мінімум, а як максимум – погіршення її зовнішньополітичного іміджу на міжнародній арені. Проаналізовано активність окремих осіб та громадських об’єднань українців в Італії, роль греко- католицької церкви, українських ЗМІ як форм громадсько-політичної діяльності українців в Італії. Зазначено, що на відміну від пропаганди, громадянська дипломатія, що побудована на взаємній довірі між людьми, яка досягається через позитивний досвід співпраці, раціональне мислення та відчуття, може вважатись важливим атрибутом м’якої сили України. Стверджується про необхідність формування стратегії зовнішньополітичної діяльності із використанням форм та механізмів громадської дипломатії, застосування якої демонструє її ефективність, зокрема і з використанням потенціалу трудових мігрантів у поширенні позитивного зовнішньополітичного іміджу України.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ґрамшіанський поворот у теорії міжнародних відносин
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кукарцев, Олег; Kukartsev, Oleh; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті досліджено роль «ґрамшіанського повороту» у теорії міжнародних відносин. Мета розвідки полягає у з’ясуванні теоретичного значення «ґрамшіанського повороту» та розкритті змісту основних ідей неоґрамшіанського підходу у теорії міжнародних відносин. Спираючись на історичний метод, методи аналізу та порівняння теорій, розкрито ідейні витоки, ґенезу та хід розвитку неоґрамшіанства як одного з теоретичних підходів у дослідженні міжнародних відносин. Висвітлені онтологічні та епістемологічні відмінності неоґрамшіанства від домінуючих дослідницьких напрямів у царині вивчення міжнародних відносин – політичного реалізму та ліберального ідеалізму. Основну увагу приділено внеску у розроблення неоґрамшіанства таких його провідних теоретиків, як Р. Кокс, С. Ґілл, Кіс ван дер Пійл, Марк Руперт. Проаналізовано критику неоґрамшіанців «проблемо-розв’язувальних» теорій з позицій «критичної» теорії. Визначено внесок неоґрамшіанства в історизацію досліджень міжнародних відносин та особливості застосування ним ґрамшіанських концепцій геґемонії, історичних блоків для інтерпретації світової політики. Встановлено, що, на відміну від традиційного державо-центрованого зображення міжнародної системи, натхненні працями А. Ґрамші вчені-міжнародники пояснюють світовий устрій складною взаємодією соціальних сил, інститутів, економічних відносин. Зроблено висновок про позитивний вплив неоґрамшіанського повороту на розвиток теорії міжнародних відносин, який звернув увагу на зв’язок між знанням та політикою, а також запропонував новий погляд на природу світового порядку, механізмів його формування та розвитку, історичної динаміки процесів на міжнародній арені.
  • Thumbnail Image
    Item
    The conspiracy conception of world Jihad as the instrument for the Islamization of Europe
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Турчин, Ярина; Ivasechko, Olha; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті розкрито суть конспірологічної концепції світового джихаду як інструменту ісламізації Європи та досліджено її вплив на громадську думку в західноєвропейських країнах. Проаналізовано оцінку наявних та потенційних ризиків поширення конспіративізму в країнах Західної Європи, здійснену Міжнародним центром із вивчення екстремізму та політичної ненависті, а також розглянуто прогнози експертів із дослідницького центру Think Tank Pew Research Center як спробу розвіяти конспірологічний концепт про неминуче встановлення світового джихаду шляхом демографічних трансформацій. З’ясовано, що, незважаючи на збільшення частки мусульман серед європейського населення, об’єктивних підстав для ствердження про неминучість становлення світового джихаду немає. Зроблено висновок про те, що вірус «ісламофобії», як і інші теорії змови, засновані на стереотипному уявленні про певні народи, не є новим явищем, однак останнім часом конспірологічний концепт про перетворення європейського регіону на «Єврабію» став особливо актуальним в умовах інтенсифікації міграційних потоків до країн Європи. У світлі останніх новин про заяви конспіративного характеру західноєвропейських державних лідерів, за умови ігнорування проблеми спалахів «епідемії» конспіративного мислення та використання ісламофобних теорій змови з метою дезінформування та спотворення уявлення про дійсний стан справ, в Західній Європі доведеться оголосити «карантин».