Architectural Studies. – 2021. – Vol. 7, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57876

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. – Volume 7, number 2. – Р. 105–262.

Зміст


105
126
138
148
154
165
173
183
189
197
208
216
227
235
243
253
261

Content (Vol. 7, No 2)


105
126
138
148
154
165
173
183
189
197
208
216
227
235
243
253
261

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Establishment and development of morphology as a basic science and its potential in the theory of urban planning
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Ідак, Юлія; Idak, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Визначено та охарактеризовано основні етапи становлення морфології як наукового вчення. Аналіз літературних джерел показав, що морфологія упродовж свого розвитку впевнено переросла статус важливого розділу в біології, ставши самостійною і пройшовши всі етапи становлення, характерні для будь-якої наукової галузі. Процес становлення пов’язаний з описом досліджуваних об’єктів та розробленням на його основі теорій, спрямованих на виявлення характерних ознак, пояснення властивостей і практичного їхнього застосування. Варіативність еволюції матерії, різноманітних способів наукового пояснення та множинність методологічних підходів до визначення поняття “форма” зумовили порівняльний аналіз категорійного аналогу “морфологічного” у філософії. У філософії розуміння форми зводиться до семантичної єдності (цілісності) розрізнених речей, зміст яких відображений у фігурах на визначеній матеріальній основі (субстраті). Окреслено проблеми визначення поняття “форма” в теорії містобудування та урбаністиці, зумовлені різним його трактуванням та змістом, який варіюється залежно від поставлених завдань і співвідношення з іншими галузями знань. В одних дослідженнях (екологічних, економічних та ін.) форму розуміють як зовнішній вигляд та обриси визначеної матеріальної дійсності, а в інших (переважно в працях філософського, соціологічного, культурологічного спрямування та ін.) – як зовнішнє вираження певного змісту. Не менш дискусійною залишається проблема визначення поняття “урбаністична форма”, що здебільшого застосовується для опису фізичних характеристик елементів міста. Також через можливість пізнання форми в межах композиції та високий рівень її наукової розробленості в теорії містобудування сформувався погляд розглядати форму як суб’єктивну категорію. У цьому дослідженні форму слід трактувати як об’єктивну характеристику зовнішнього виразу матеріально наявного предмета. Тому прийнято, що форма міста – це виражальна риса міста, якій притаманний певний комплекс морфологічних значень та їхніх формальних показників. У містобудуванні в контексті вивчення морфології міста форму слід розглядати як характеристику двовимірної моделі фіксованої частини території міста з усіма наявними будівлями та спорудами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Temple as a model of structural construction in symbolic-figurative and architectural-spatial aspects
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Гнідець, Ростислав; Hnidets, Rostyslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Висвітленоособливості моделювання структури храмового простору із урахуванням символьно-образного та архітектурно-просторового їх втілення у церковних будівлях Візантії та України-Руси. Сакралізація простору та місця через проявлений феномен їх освячення твориться образом та формою храмового об’єкта. Розглянуто простір як головний компонент формування храмової структури і як місце проявлення їхньої сакральної сутності. Адже саме образ і форма, функція і форма, конструкція і форма композиційно вирішують формотворчі завдання та креативну сутність сакральності простору в храмобудуванні України. Цілісна форма архітектурного твору, зокрема церковної будівлі виражає особливість його організації та спосіб існування в контексті місця, середовища і культури. Оскільки сама форма є функціональною, тому формотворення, незалежно від напрямної його концепції розгортається як у напрямі від форми до функції, так і навпаки, у гармонійному їх поєднанні. Формотворення в архітектурній творчості здебільшого залежить від того соціального, світоглядного та ідеологічного змісту, яким наповнюється форма їх вираження. Це безумовно заторкує архітектуру храмових будівель, які у своєму формотворенні структурно акумулюють у просторі духовно-соціальне начало та суспільно значущу роль їхнього образу-знаку присутності Сакруму. Трансформація планувально-просторового вирішення церков через баневу базиліку та хрестово-баневу структуру, дала можливість їх поєднання як у великих столичних будівлях, так і менших за розмірами церквах, зберігаючи можливість втілення сутності “храму – земне Небо” як ближчого для людини у його просторі, із розумінням його опанування, як місця проявлення Сакруму і сокровенності буття у Бозі.