Methodological aspects of the scientific and design process of preserving the historical city

Abstract

Висвітлено методологічні аспекти роботи архітектора в історичному середовищі, розкрито сучасні тенденції та процеси трансформації архітектурно-містобудівної структури історичних міст. Розглянуто та проаналізовано три основні підходи до їх відтворення та трансформації, що їх використовувано на теритирії Східної Європи в другій половині ХХ століття. Розкрито поняття центральної частини історичного міста як структурної одиниці міста та описано методику локалізації його межі. Також аргументовано важливість розуміння межі центральної частини історичного міста для збереження історичної архітектурно-містобудівної спадщини та які переваги можемо отримати за комплексного підходу до його регенерації. Висвітлено основні вимоги до відтворення та розвитку забудови центральних частини історичних міст дотримання яких дасть можливість стратегічно підійти до розвитку міста та його забудови, та мінімізувати кількість нових дисгармонійних об’єктів в історичному середовищі. Охарактеризовано архітектурно-містобудівні принципи відтворення та розвитку забудови кварталів центральних частин історичних міст, які ґрунтуються на спадкоємному розвитку, та допускають застосування сучасних архітектурно-будівельних новацій у конструктивному, інженерному та архітектурному вирішенні забудови. Охарактеризовано способи розвитку планувальної структури історично сформованого центру, підхіди до його трансформації та обґрунтовано переваги розроблення комплексного проекту регенерації центральної частини історичного міста, який повинен ґрунтуватись на результатах проведених досліджень під час розроблення історико-архітектурного опорного плану, передбачати можливе відтворення втраченої вуличної мережі, а відтак і розмірів кварталів, способу забудови кварталів, об’єктів історичної забудови (зокрема висотних домінант), місця та способи розміщення нової забудови, визначати наявні будівлі, які потребують реконструкції та передбачати гармонізацію великогабаритної дисгармонійної забудови. Розкрито програмний підхід до реконструкції окремих секторів історичної забудовиThe article highlights the methodological aspects of the architect’s work in the historical environment, reveals current trends and processes of transformation of the architectural and urban planning structure of historical cities. The main approaches to their reproduction and transformation are considered and analyzed. The concept of the central part of the historical city and the method of localization of its borders are revealed. The main requirements for the reproduction and development of buildings in the central part of historical cities are highlighted. The article describes the architectural and urban planning principles of reproduction and development of block development, which are based on the continuous development of the central part of the city, and allow the use of modern architectural and construction innovations in the structural, engineering and architectural solution of development. The article describes the ways of developing the planning structure of a historically formed centre, approaches to its transformation, and substantiates the advantages of developing a comprehensive project for the regeneration of the central part of the historical city, which should be based on the results of research conducted during the development of a historical and architectural reference plan. The program approach to the reconstruction of certain sectors of historical development is revealed.