Геодинаміка. – 2018. – №2(25)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45858

Науковий журнал

Науковий журнал “Геодинаміка” містить 3 наукові розділи – “Геодезія”, “Геологія”, “Геофізика”. У ньому опубліковано англійською мовою статті українських та зарубіжних вчених з зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних галузях наук. Номери журналу “Геодинаміка”, починаючи з 2014 р., внесені в базу “Index Copernicus”. Статті, опубліковані в журналі “Геодинаміка”, визнаються ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал “Геодинаміка” входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал “Геодинаміка” прийнятий до Індексу цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”, Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. – № 2 (25). – 92 с. : іл.

Геодинаміка : науковий журнал

Зміст


1
5
15
27
37
49
65
71
89

Content


1
5
15
27
37
49
65
71
89

Browse

Filters

20189

Settings

Start date: 2018Has files: Yes

Search Results

Now showing 1 - 9 of 9
  • Thumbnail Image
    Item
    The association of physical properties of deep reservoirs with the geomagnetic field and fault-block tectonics in the Hlynsko-Solokhivskyi oil-and-gas region
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Орлюк, М. І.; Друкаренко, В. В.; Онищук, І. І.; Солодкий, Є. В.; Orlyuk, M.; Drukarenko, V.; Onyshchuk, I.; Solodkyi, I.; Орлюк, М. И.; Друкаренко, В. В.; Онищук, И. И.; Солодкий, Е. В.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; ТОВ “ДТЕК НАФТОГАЗ”; Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Sciences of Ukraine; Taras Shevchenko National University of Kyiv; “DTEK Naftogaz”; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины; Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко; ООО “ДТЭК НЕФТЕГАЗ”
    Дослідити фізичні властивості порід-колекторів Семиренківського родовища Глинсько-Солохівського нафтогазоносного району (НГР) Дніпровсько-Донецького авлакогену для оцінки їх фільтраційно-ємнісних властивостей, а також обгрунтування зв’язку нафтогазових родовищ з джерелами локальних магнітних аномалій, які виникають при проходженні вуглеводнів. Методика досліджень полягає в експериментальному вивченні зразків порід (циліндри), а саме у вимірюванні магнітної сприйнятливості на капометрі MFK1-B та у визначенні густини і відкритої пористості за стандартними методиками, у аналізі та зіставленні отриманих даних з геолого-тектонічними картами району досліджень. Результати. Отримані значення магнітної сприйнятливості, густини та відкритої пористості зразків порід-колекторів з 11 свердловин Семиренківського родовища, які представлені пісковиками, алевритистими пісковиками, вапняками та алевролітами. Досліджено розподіл даних параметрів із глибиною, а також розраховано їхні кореляційні залежності. У всіх свердловинах зафіксована обернена кореляція між відкритою пористістю та густиною для всіх типів порід. Чітких закономірностей щодо зв’язку магнітної сприйнятливості та густини не виявлено. Використаний комплексний підхід у проведенні експериментальних досліджень у сукупності з теоретичними даними, аналізом геомагнітного поля та розломно-блоковою тектонікою дає можливість всебічно проаналізувати та пояснити сучасну нафтогазоносність Глинсько-Солохівського НГР, сформулювати критерії глибинної нафтогазоносності земної кори досліджуваного регіону, виділити вертикальні шляхи міграції вуглеводнів. Наукова новизна. Вперше для Семиренківського родовища виконано петрофізичні дослідження порід у комплексі з аналізом магнітного поля та розломної тектоніки території, а саме отримано магнітометричні та фільтраційно-ємнісні характеристики зразків порід-колекторів, що дають змогу детальніше та комплексно вивчити вуглеводневий потенціал цього району. Практична значущість. Отримані результати доповнюють інформацію про петрофізичні властивості гірських порід досліджуваного регіону. Для Семиренківського родовища, на підставі наявності локальної магнітної аномалії та вузла перетину Криворізько-Крупецького та субширотного розломів, можна прогнозувати наявність “ешелонованого” газоконденсатного покладу, включно з низами осадового чохла та кристалічним фундаментом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зміст до “Геодинаміка”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28)
  • Thumbnail Image
    Item
    Emergence of earthquakes footprint in natural electromagnetic field variations
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Семенов, В. Ю.; Ладанівський, В. Т.; Петріщев, М. С.; Semenov, V.; Ladanivskyy, B.; Petrishchev, M.; Семенов, В. Ю.; Ладанивский, В. Т.; Петрищев, М. С.; Інститут геофізики, ПАН; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Санкт-Петербурзький філіал Інституту магнетизму Землі, іоносфери і поширення радіохвиль; Institute of Geophysics, PAN; Carpathian Branch of S.I. Subbotin Institute of Geophysics, NAS of Ukraine; Saint Petersburg’s Branch of Institute of Earth’s Magnetism, Ionosphere and Radio wave Propagation; Институт геофизики, ПАН; Карпатское отделение Института геофизики им. С. И. Субботина НАН Украины; Санкт-Петербургский филиал Института магнетизма Земли, ионосферы и распространения радиоволн
    Загальновідомо, що сильні землетруси типово супроводжуються певними явищами, що належать до варіацій природного електромагнітного поля. Ґрунтуючись на ідеї про механізм літосферно-атмосферно-іоносферної взаємодії, ми сподіваємось виявити деякі передвісники сильних природних землетрусів у наборах електромагнітних даних, котрі реєструвались магнітотелуричними станціями досить далеко від епіцентрів. Методика. Аналізувались часові зміни спектральної густини енергії в компонентах природного електромагнітного поля відносно землетрусів магнітудою більше ніж 5 (M5+), котрі траплялись і у Європі, і по всьому світу. Результати. Варіації електричного і магнітного полів реєструвались у трьох точках встановлених на двох лініях: перша була розташована вздовж зони Тесера- Торнквіста в Польщі, а друга була перпендикулярно до неї. Спостереження проводились з вересня 2015 р до квітня 2018 р. Дані реєструвались за допомогою стандартних п'яти канальних магнітотелуричних станцій, а саме компоненти магнітного поля вимірювались в трьох ортогональних напрямках а електричного лише в двох ортогональних горизонтальних. Аналізувались спектри компонент електромагнітного поля відносно землетрусів з магнітудою M5+, які траплялись як у Європі так і по всій планеті. Зміни в інтенсивності спектрів, котрі можуть бути трактовані як передвісники землетрусів були виділені від 24 до 32 годин перед сейсмічною подією. Причини таких ефектів у статті теж обговорюються. Наукова новизна. Електромагнітний моніторинг типово проводиться поряд із сейсмічно активними регіонами, але згідно теоретичних трактувань, деякі явища мають глобальне походження. Ми використали звичайні магнітотелуричні дані, записані в точках розташованих в середніх широтах досить далеко від сейсмічно активних регіонів але ми продемонстрували, що такі глобальні зв’язки між сейсмічними і електромагнітними подіями з високою ймовірністю існують. Практичне значення. Подібні результати можуть доповнювати інформацію про передвісники землетрусів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Шлапінський, В. Є.; Shlapinskyi, V.; Шлапинский, В. Е.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
    Метою дослідження є аналіз впливу Покутського глибинного розлому на тектоніку і нафтогазоносність південно-східної частини Українських Карпат. Методика. Полягає у детальному комплексному аналізі геолого-геофізичних матеріалів по цій ділянці. Результати. Вплив Покутського глибинного розлому на структуру флішу проявився у Бориславсько-Покутському покриві як серія розривних порушень північно-східної орієнтації на границі Гуцульського і Бойківського сегментів зі зміщенням структур на 10 км по горизонталі і до 1,5 км по вертикалі – лівосторонній скидо-зсув. У Скибовому покриві – це розмив передової його частини у Гуцульському сегменті. У Дуклянсько- Чорногорському покриві і Бітлянсько-Свидовецькому субпокриві – це сигмоїдальні вигини їх частин в зоні розлому з амплітудами горизонтальних зміщень до 10 км. У результаті Красношорська і Говерлянська одиниці сполучуються в єдиний субпокрив, а луски Бітлянсько-Свидовецького субпокриву в значній мірі перекриваються ним і Скупівським субпокривами. Внаслідок постпокривних вертикальних рухів у пліоцен-плейстоцені Гуцульський сегмент був піднесений. Найбільш інтенсивно здіймалася ділянка з Дуклянсько-Чорногорським покривом. З-під нього фрагментарно відслонюються структури Бітлянсько-Свидовецького субпокриву. На території Румунії їм структурно відповідають з півночі – луска з олістостромою Слон у нижньоверховинських відкладах олігоцену, а з півдня – тектонічні одиниці Тороклеж і Макла. Покутський розлом зміщує Передкарпатський регіональний мінімум (амплітуда бл. 10 км), а також Ужоцький глибинний розлом, з ознаками правостороннього зсуву. Не помітний вплив Покутського розлому на субмеридіональний Радехівсько-Вікторівський розлом. Місця перетину названих розломів, так звані вузли, за наявності пасток, є сприятливими зонами для концентрації вуглеводнів у промислових масштабах. У світлі нових даних про геологічну будову району підвищується перспективна оцінка виділених раніше структур у флішовому чохлі в районі Ворохти-Ясіні (Лазещинської, Ясінської, Стебнійської і Вороненківської), а також Семаківської і Гринявської, де отримані промислові припливи вуглеводнів. Це зауваження стосується і структур фундаменту Лопушнянської підзони Зовнішної зони Передкарпатського прогину під насувом Карпат. Наукова новизна. Вперше, з використанням нових геологічних даних, доведений вплив Покутського розлому у зоні його дії у формі лівостороннього скидо-зсуву на структури флішового чохла. Проведена структурна паралелізація Бітлянсько-Свидовецького субпокриву Кросненського покриву Українських Карпат з тектонічними одиницями Румунських Східних Карпат. Взаємодія цього розлому з Передкарпатським регіональним мінімумом і Ужоцьким глибинним розломом має характер правостороннього зсуву. Ділянки, пов’язані з цими дислокаціями, є перспективними, щодо пошуків скупчень вуглеводнів промислових масштабів. Практична значущість. У результаті проведеного дослідження внесені значні корективи стосовно геологічної будови південно-східної частини Українських Карпат. Це в комплексі з геохімічними показниками відкриває нові можливості для пошуків тут вуглеводнів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Lithogenetic aspects of oil and gas systems formation in the Volyno-Podolia silurian deposits
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Григорчук, К. Г.; Гнідець, В. П.; Баландюк, Л. В.; Hryhorchuk, K.; Hnidets, V.; Balandiuk, L.; Григорчук, К. Г.; Гнидец, В. П.; Баландюк, Л. В.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
    З’ясувати динаміку процесів катагенезу відкладів силуру в контексті формування нафтогазових систем. Методика. Методика включає літолого-фаціальний, мінералого-петрографічний, історико-катагенетичний та літофлюїдодинамічний аналізи. Результати. З’ясовано просторово-вікові особливості розвитку у відкладах силуру (профіль св. Ліщинська-1 – Перемишляни-1 – Балучин-1 – Олесько-1) карбонатного (банко-рифова фація), аргілітового (зовнішній та внутрішній шельф) та аргіліто-карбонатного (перехідні фації) комплексів. Вивчені основні післяседиментаційні перетворення порід глинистого комплексу, які полягають в утворенні кварцу, кальциту, піриту, а також формуванні каверн та тріщин, які у більшості випадків сполучаються тонкими каналами, формуючи єдину систему. Встановлено, що протягом палеозою та раннього мезозою режим катагенезу силурійських відкладів розглянутих структур був адекватним. У подальшому відбулася його диференціація, що зумовлено індивідуалізацією розвитку різних тектонічних блоків. На першому циклі катагенезу відклади силуру досягли температурних умов головної зони газоутворення. Осередок генерації вуглеводнів був розташований у західній частині перетину (район Ліщинської площі), а в межах зони вуглеводненагромадження локалізована низка резервуарів літогенетичного типу, формування яких відбулося на різних підетапах катагенезу. Основна фаза акумуляції вуглеводнів приурочена до пізньої крейди. В цей час у Ліщинсько-Перемишлянській ділянці існував вузол резервуарів різної морфології, генезису та часу утворення. Просторова суперпозиція цих резервуарів та наявність різноспрямованої системи тріщин зумовили формування єдиної флюїдної системи. В палеогені акумульовані поклади вуглеводнів зруйновані внаслідок прояву регіональної зони розущільнення. Вуглеводневі флюїди мігрували як по латералі, так по вертикалі з можливим їх нагромадженням у структурних чи літологічних пастках і у відкладах силуру, і девону. Наукова новизна. Вперше визначена періодизація катагенезу силурійських відкладів, встановлена різниця режиму катагенезу на різних тектонічних структурах. Практична значущість. З’ясована стадійність міграції вуглеводневих флюїдів, історія формування резервуарів літогенетичної природи, що дозволило оцінити певні аспекти перспектив нафтогазоносності силурійського та суміжних осадових комплексів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Method for approximate construction of three-dimensional mass distribution function and gradient of an elipsoidal planet based on external gravitational field parameters
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Фис, М. М.; Бридун, А. М.; Юрків, М. І.; Fys, M.; Brydun, A.; Yurkiv, M.; Фыс, М. М.; Брыдун, А. М.; Юркив, М. И.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Национальный университет “Львовская политехника”
    Дослідити методику побудови тривимірної функції розподілу мас надр усередині Землі та її похідних, узгоджену з параметрами гравітаційного поля планети до четвертого порядку включно. За побудованою таким способом функцією розподілу мас зробити інтерпретацію особливостей внутрішньої будови еліпсоїдальної планети. Методика. На основі створеного початкового наближення функції, яке включає референцну модель густини, вибудовуються подальші уточнення. Використовуючи стоксові постійні до другого порядку включно, подаємо наступне наближення, яке надалі приймаємо як нульове. При цьому використання стоксових постійних до четвертого порядку включно приводить до розв’язування систем рівнянь. Встановлено, що долучення однієї тотожності приводить до однозначності розв’язку. Винятком є одна система зі стоксовими постійними c40 ,c42 ,c44. Зауважимо, що процес обчислень є контрольованим, оскільки степеневі моменти похідних густини зводяться до величин, що враховують значення густини на поверхні еліпсоїда. Результати. На відміну від моделі другого порядку, яка описує грубі глобальні неоднорідності, отримана функція розподілу дає детальнішу картину розміщення аномалій густини (відхилення тривимірної функції від усередненої по сфері – “ізоденс”). Аналіз карт на різних глибинах 2891 км (ядро-мантія) та 5150 км (внутрішнє-зовнішнє ядро) дозволяє зробити попередні висновки про глобальний перерозподіл мас за рахунок обертової складової сили тяжіння по всьому радіусу, а також за рахунок горизонтальних компонент градієнта густини. Цей факт є особливо помітним для екваторіальних областей. Навпаки, в полярних частинах Землі спостерігається мінімум такого відхилення, що також має своє пояснення: величина сили обертання зменшується при зміщенні до полюса. Побудована за допомогою запропонованого методу функція розподілу мас більш детально описує картину розподілу мас. Особливий інтерес становлять картосхеми компонент градієнта аномалій густини, а саме компонента, що співпадає з віссю Oz – для верхньої частини оболонки вона від’ємна, для нижньої – додатна. Це означає, що вектор градієнта напрямлений в сторону центра мас. Характер значень для двох інших компонент різний і за знаком так і за величиною та залежить від точки розміщення. Сукупний розгляд та врахування всіх величин дає можливість повнішої інтерпретації процесів усередині Землі. Наукова новизна. На відміну від традиційного підходу зміни для похідних густини однієї змінної (глибини), отриманих із рівняння Адамса-Вільямса, в цій роботі зроблено спробу одержати похідні за декартовими координатами. Використання в описаному методі параметрів гравітаційного поля до четвертого порядку включно збільшує порядок апроксимації функції розподілу мас трьох змінних з двох до шести, а її похідних – до п’яти. При цьому, на відміну від традиційної методики, визначаючим тут є побудова похідних, з яких відтворюється функція розподілу мас та використання геофізичної інформації, що акумульована в реферецній моделі PREM. Практична значущість. Отриману функцію розподілу мас Землі можна використати як наступне наближення при використанні стоксових постійних вищих порядків у поданому алгоритмі. Її застосування дає можливість інтерпретувати глобальні аномалії гравітаційного поля та вивчати глибинні геодинамічні процеси всередині Землі.
  • Thumbnail Image
    Item
    The influences of seismic processes, the Sun and the Moon on the small changes of coordinates of GNSS-station
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Савчук, С. Г.; Янків-Вітковська, Л. М.; Джуман, Б. Б.; Savchuk, S.; Yankiv-Vitkovska, L.; Dzhuman, B.; Савчук, С. Г.; Янкив-Витковская, Л. Н.; Джуман, Б. Б.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Национальный университет “Львовская политехника”
    Для вдосконалення визначення змін координат GNSS-станцій важливо з’ясувати, як на значення цих змін впливають процеси, які відбуваються в навколоземному просторі. Для опису таких процесів можна використати показник сейсмічної активності, показник інфразвуку та щоденну кількість спалахів на Сонці. У зв'язку з цим метою даної роботи є дослідження впливу вищеперелічених процесів на малі зміни координат GNSS-станцій. Методика. Для розв’язання поставленої задачі нами було підібрано координати перманентної GNSS-станції, показники сейсмічної активності, показники інфразвуку та щоденну кількість спалахів на Сонці на одні і ті ж епохи на протязі 295 днів. Для моделювання впливу процесів у навколоземному просторі на визначення змін координат розроблено методику побудови макромоделі за усередненими даними з використанням методу регуляризації за допомогою редукції апроксимаційного базису поліномів багатьох аргументів. Аргументи поліномів при моделюванні вибрано так, щоб відобразити вплив зовнішніх чинників на координати. Параметри і відповідні їм мультиіндекси поліномів знайдено з ідентифікаційних задач, записаних регуляризаційними функціоналами Тіхонова. Результати. Побудовано макромодель, яка включає параметри сейсмічних процесів, Сонця, Місяця та координати GNSS-станції. Знайдено похідні та різні характеристики отриманої моделі. Для уточнення встановлених припущень застосовано кореляційний аналіз. Наукова новизна. Вперше отримано макромодель, що дозволяє обчислювати вплив показника сейсмічної активності, інфразвуку та сонячної активності на малі зміни координат GNSS-станцій. Практична значущість. Після дослідження цієї моделі отримано ряд результатів, які можна застосувати для підвищення точності координат, отриманих за допомогою GNSS спостережень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Change in the zonal harmonic coefficient C20, Earth’s polar flattening, and dynamical ellipticity from SLR data
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Марченко, О. М.; Лопушанський, О. М.; Marchenko, A.; Lopushanskyi, A.; Марченко, А. Н.; Лопушанский, А. Н.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Национальный университет “Львовская политехника”
    Досліджено зміну коефіцієнта зональної гармоніки другого ступеня Землі, отриманого з UTCSR SRL часових рядів C20 (t) даних (а) для інтервалу з 1976 р. по 2017 р. як місячні рішення зонального коефіцієнта C20 та (b) для інтервалу з 1992 р. по 2017 р. як тижневі рішення зонального коефіцієнта A20 отриманого за допомогою задачі власних значень – власних векторів і пов'язаного з системою головних осей інерції. Середня різниця між коефіцієнтами C20 та A20 в різних системах оцінюється »10-15 , що є меншим, ніж часові варіації коефіцієнтів C20 та A20 . Ці часові ряди C20 моделювалися поліномами різних ступенів сумісно з рядами Фур'є (з річними, піврічними та квартальними періодами). Остаточну модель обрано на епоху J2000 за допомогою полінома другого ступеня. На наступному кроці, використовуючи модель для зонального коефіцієнта A20 з інтервалом часу близько 25 років, побудовано залежні від часу моделі астрономічного динамічного стиснення HD та постійної прецесії pA з фіксацією значення pA = 50.2879225¢¢ / yr IAU 2000 на епоху J2000. На третьому кроці часові ряди A20 (t) застосовано для визначення основного тренду та періодичних варіацій залежного від часу полярного стиснення Землі з 1992 року по 2017 року. Досліджено варіацію глобальної динамічної та геометричної фігур Землі та знайдено деякі важливі кількісні результати: полярне стиснення f p збільшується в межах розглянутого інтервалу часу, який становить близько 25 років, що суперечить попереднім дослідженням. Тому метою цієї роботи є визначення варіацій глобальної геометричної фігури Землі, представлених через гармонічні коефіцієнти другого ступеня часових рядів і астрономічного динамічного стиснення HD . Як результат, особливу увагу приділено вивченню залежних від часу компонентів, включаючи сезонні варіації деяких фундаментальних параметрів Землі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Титульний аркуш до “Геодинаміка”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28)