Architectural Studies. – 2018. – Vol. 4, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45953

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. – Volume 4, number 2. – P. 117 – 288.

Зміст


117
129
137
148
155
164
171
179
189
196
203
210
221
228
235
241
249
259
269
276
282

Content (Vol. 4, No 2)


117
129
137
148
155
164
171
179
189
196
203
210
221
228
235
241
249
259
269
276
282

Browse

End date: 2018

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • Thumbnail Image
    Item
    Spiritual and philosophical values in the profession and training of an architect. Personality against the time background
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Габрель, Микола; Habrel, Mykola; Lviv Polytechnic National University
    Визначено значення духовно-світоглядних цінностей у професії та підготовці архітекторів, роль особи викладача в цьому процесі. Рефлексії здійснено на прикладі Львівської архітектурної школи та її представника професора Андрія Рудницького. У полі розгляду перебувають риси людини, які не повинні залежати від часу, – професіоналізм, честь, духовність, справедливість, доброта. Основою для висновків став особистий досвід співпраці з професором Андрієм Рудницьким і спогади колег-викладачів та колишніх студентів. Аналіз охоплює окремі події, подані на тлі історичних обставин кінця ХХ – початку ХХІ століть. Розглянуто методичні засади викладання, що їх дотримувався професор Рудницький, його принципи спілкування зі студентами, залучення їх до практичного проектування, виховання поваги до архітектурної спадщини минулого. Показано, як в умовах ідеологічного тиску на духовні традиції народу, завдяки професіоналізму, принциповій позиції фахівців-архітекторів і повазі до думки викладачів політехніки, вдавалося уникнути багатьох містобудівних помилок і послідовно відстоювати історичне середовище Львова. Серед архітекторів Львівської політехніки панував дух загальнолюдських цінностей, важливими були не лише знання професії, але й літератури, мистецтва і культури загалом. Відчуваючи відповідальність за майбутнє львівської архітектурної школи, професор підтримував молодих працівників, формував клімат психологічного комфорту в колективі. Обґрунтовано нерозривність процесу формування високих духовносвітоглядних рис та високого професіоналізму. Особливо це стосується архітектури, яка перебуває на стику інженерної, гуманітарної та мистецької сфери, а діяльність архітектора, спрямована на людські потреби і цінності, вимагає від нього відповідних моральних якостей, і передусім – порядності і відповідальності. У забезпеченні єдності духовного і професіонального в нових реаліях життя, у методиці виховання молодих фахівців роль та приклад викладача залишаються вирішальними.
  • Thumbnail Image
    Item
    Results of practical implementation of large town planning projects in rural areas in the 80’s of the 20th century in Ukraine (by example of villages constructed for the Chornobyl zone out-migrants)
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Гнесь, Людмила; Hnes, Ludmyla; Lviv National Agrarian University
    Згідно з даними Міністерства регіонального розвитку і будівництва, в Україні склалась ситуація, де села та селища міського типу потребують термінового розроблення генпланів, або їх оновлення. Зараз існує певна частка сіл України, які зовсім не мають генпланів, або є села, для яких генплани вже опрацьовані, а для інших продовжують опрацьовуватись згідно з уже новими проектними нормами. Зважуючи усі сторони цієї проблеми, цікавими і корисними видаються результати проектування, будівництва і еволюції сіл для переселенців з чорнобильської зони. Незважаючи на трагічні обставини, що спричинилися до їх появи, ці села фактично являють собою масштабний містобудівний експеримент у сфері сільського житлового будівництва, який уособлює собою втілення найновіших на середину 80-х років ХХ ст. знань у теорії архітектури села, які були інстальовані в чинні на той момент проектні нормативи. Саме через 30 років після будівництва і заселення цих сіл, постала нагода перевірити, відповідність проектних нормативів на їхню відповідність реальним потребам села, з позицій чинних на сьогодні проектних норм, які принципово нічим не відрізняються від проектних норм 1986 року. На основі проведених автором в 2016 р. натурних досліджень сельбищних територій сіл, запроектованих і збудованих в 1986–1987 роках ХХ ст. для переселенців з чорнобильської зони, проаналізовано еволюцію поселень протягом всього періоду їх експлуатації на предмет відповідності розпланувальних вирішень забудови, реальним потребам сільських мешканців. Зіставляючи результати досліджень, на фоні кількісно-масштабних опрацювань генеральних планів сіл, як це робилося останні 70 років з соціалістичним прицілом на стирання відмінностей між містом і селом, проектуючи село як приміські котеджні містечка, автор вбачає закладення складної і болючої проблеми, яка прямо веде до подальшої деградації українського села. І сьогодні, саме на тлі цього явища, настав час урбаністам зрозуміти різницю між кварталом садибної забудови для городян і сільською вулицею українського села.
  • Thumbnail Image
    Item
    City reconnection as based on the project from street to city by Thomas B. Thriges gade, Odense, Denmark
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Газінська, Ольга; Gazińska, Olga; West Pomeranian University of Technology
    Багато актуальних проблем громадських просторів у містах пов’язані з поганими рішеннями минулих, 50–60 років. В основному це пов’язано з швидким зростанням важливості автомобілів протягом ХХ століття. Усе більше і більше міст у 50-х до 70-х рр. значно 'інвестували в дорожню інфраструктуру, з думкою, що приватний транспорт є ознакою живого, енергійного місто, яке стрімко розвивається. Ці дорожні інвестиції часто займають простір історичних частин міст, не звертаючи уваги на розрив міської тканини або виникаючі таким чином проблеми для пішоходів. Одним із гарних прикладів сучасних проектів з відновлення історичної міської тканини міста є проект реконструкції вулиці Томаса Б. Трігес – “Від вулиці до міста” у м. Оденсі, Данія. Вулиця Томаса Б. Трігеса, побудована між 1959 і 1970 роками, була вулицею з чотирма смугами руху, яка пролягала транзитом через основну частину міста. Головною метою проекту “Від вулиці до міста”, розробленого в 2011–2012 рр. у бюро Henning Larsen Architects, є пов’язання двох частин старого міста за допомогою нових громадських просторів та багатофункціональних будівель. У проекті продемонстровані проектні рішення та сформульовано дії муніципалітету Оденсе для створення кращих та дружніх міських просторів. Вулиця Томас Б. Трігеса була побудована між 1959 і 1970 рр. для реорганізації міста Оденсе. Ідея полягала у налагодженні автомобільного трафіка, щоб забезпечити швидше сполучення між північними та південними районами, а також швидше пересування від міста до гавані. В результаті історичне середньовічне місто було довільно поділене на дві частини. Проект “Вулиця Томаса Б. Трігеса – від вулиці до міста”, призначений для повторного з'єднання міста та зміни способу пересування людей. Проект охоплює приблизно 700 метрів чотириполосної дороги, яка проходить через історичний центр міста від Østre Stationsvej, на залізничному вокзалі, до площі Альбані. Це чудовий приклад змін не тільки в міській тканині, а й у сприйнятті міста та потреб його мешканців. У 1960-х роках першочергова потреба, яка створила шосе у центрі міста, полягала в упорядкуванні зв’язків у промисловому місті, що активно розвивалося. Вулиця, як і її назва (Томас Б. Трігес був підприємцем ХІХ століття, на його заводах виготовляли електромотори), став символом промислового розвитку міста. Протягом багатьох років потреби міста та його мешканців змінювались із зростанням процвітання та зменшенням важливості галузі. Вулиця, яка полегшила здебільшого автомобільне спілкування в межах міста, стала перешкодою для іншої, раптом більш важливої, форми спілкування – пішоходів. На перший план вийшла соціальна та культурна потреба, а вулиця стала обмежувати не тільки простір, а й заходи. Звідси випливає кардинальна зміна цієї області: від транспортної зони, відокремленої від людського, в активний, культурний простір, де людина перебувають в центрі уваги. Повторне поєднання міста повинно здійснюватися відповідно до принципів сталого розвитку, бути компактним та послідовним. Очікувані громадські райони повинні стати новим центром міського життя, з'єднуючись з існуючими пішохідними та громадськими просторами, активізуючи жителів. Описаний та аналізований приклад показує вирішення поєднання міської тканини. Проект показує, що сучасні зміни вимагають більше заходів, ніж просто позбавлення центру міста від автомобілів. Проект являє собою цілісний підхід, який характеризує як застосування моделі розумного міста, так і знання розвитку міста. Проект виходить за рамки вулиць, впливаючи на найближче оточення (шляхом будівництва нових будівель різних функцій і створення громадських просторів), а також усього міста (за рахунок зміни дорожньої інфраструктури). Підхід до міських змін та просторового планування в Оденсі показує шлях сталого розвитку, який відповідає поточним потребам громадян і дозволяє застосувати гнучкий підхід до простору.
  • Thumbnail Image
    Item
    Revalorization of parks of historical suburban estates based on the example of Obroshyne village
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Дідик, Володимир; Didyk, Volodymyr; Lviv Polytechnic National University
    Приміські історичні садиби з парками сьогодні перебувають у різних формах власності та використовуються під різноманітні функції. Таке антропогенне навантаження призводить до їх поступової деградації та руйнування і. як наслідок, повної втрати об’єкта. На прикладі проекту ревалоризації парку історичної приміської садиби в Оброшино біля Львова розглянуто шляхи її збереження та перспективного розвитку, адаптацію до нових соціальних та містобудівних умов.
  • Thumbnail Image
    Item
    Similar urbanistic approach to foundation of the early middle age cities (up to 13th century) in Poland and in Ukraine
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National University
    В останні століття візуальний образ архітектурного середовища історичних міст Польщі й України суттєво відрізняється. Архітектурна організація історичних осередків польських міст, що ґрунтується на застосуванні візуально закритих просторів, виявляє ознаки, характерні для західноєвропейської урбаністичної традиції, тоді як більшість українських міст аж до ХІХ ст. розбудовувалися за принципом візуальної відкритості та інтеграції з ландшафтом. Складається враження, що ця істотна концептуальна відмінність архітектурного середовища існувала завжди, хоча обидві країни розташовані поруч на карті Європи. Але спосіб заснування польських та українських міст у період раннього середньовіччя (до ХІІІ століття), а також наукові бібліографічні джерела, дають підстави говорити про наявність у тогочасних містах ряду подібних композиційних характеристик. Це, зокрема, залежність містобудівної структури, архітектурного образу і загальної композиції архітектурного ансамблю міста від місцевого ландшафту, візуальна відкритість міського простору на околиці, розміщення основних домінант так, щоб вони добре сприймались з різної віддалі, а також формування міських осередків з кількох містобудівних елементів, різних за функціональним призначенням, розміром і потребами до розміщення в ландшафті. Таким чином, інтеграція з ландшафтом, яка аж до ХІХ ст. характеризувала забудову українських міст, може бути продовженням застосування тієї самої давньої концепції формування архітектурного середовища, яка в період раннього середньовіччя, до часу інтенсивного поширення на європейський схід процесів нової локації міст, застосовувалась також у Польщі, і яка щойно в ХІІІ–ХІV століттях, через історичні обставини, була здебільшого втрачена. В долокаційному розвитку польських і українських міст проявилися дуже давні регіональні урбаністичні традиції, і їх дослідження необхідне для належної оцінки спільного внеску обох країн в загальносвітову культуру.
  • Thumbnail Image
    Item
    Zhovkva – a town built at the end of the 16th century with the architectural and planning pattern based on the concept of the renaissance ideal city
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Бевз, Микола; Bevz, Mykola; Lviv Polytechnic National University
    Матеріали дослідження висвітлюють гіпотезу про те, що Жовква є унікальним прикладом пізньоренесансного містобудування і була побудована наприкінці XVI століття як приватне місто-резиденція за функціонально-просторовою схемою “ідеального міста”. Місто має частково збережену автентичну розпланувальну структуру доби ренесансу та низку архітектурних пам’яток, пов’'язаних із нею. Теоретична реконструкція схеми первісного історичного розпланування середмістя і замку дозволяє висловити гіпотезу про її схожість з проектами міст, що опубліковані в трактаті італійського архітектора XVI століття П’єтро Катанео “Чотири книги про архітектуру”.
  • Thumbnail Image
    Item
    Urban landscape and greenery protection
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Чекіль-Світальська, Ельжбета; Czekiel-Świtalska, Elżbieta; West Pomeranian University of Technology in Szczecin
    Статтю присвячено дослідженню законодавства у сфері охорони природного ландшафту і, зокрема озеленення, в Польщі. Описуються реалії та наслідки прийнятих рішень стосовно збереження та відновлення історичних зелених насаджень у містах. Досвід Польщі показує, що людина найбільше впливає на ландшафт, особливо завдяки створеним законам та їх використанню. У січні 2017 року в Польщі набув чинності закон, який дозволив практично необмежене вирізання дерев на приватних ділянках, не призначених для господарської діяльності. Головним аргументом відмови від охорони високих зелених насаджень було, перш за все, надання власникам повного, необмеженого використання їхньої власності. За короткий проміжок часу багато екологічно цінних, вікових дерев перестали існувати, оскільки їх знищили власники майна. У багатьох місцях цей процес змінив вулиці та міський ландшафт. До кінця 2016 року, щоб вирізати дерево, незалежно від того, де воно виросло, було обов'язковим мати дозвіл від муніципалітету. Цей дозвіл також визначав, що потрібно було б зробити в обмін на вилучення високої зелені. Здебільшого падків це були або певна сума грошей, яку необхідно було виплатити на рахунку муніципалітету, або відповідна кількість нових дерев аналогічної вартості, які необхідно було посадити. Було звичайно прийнятим, що вирізання одного-двох дерев потребувало посадки декількох нових. Дослідження охоплювали вибрані території, де було застосовано т. зв. польові аналізи. Згаданий аналіз проводився протягом кількох років і пов'язаний з обраними ділянками нерухомості та правовими умовами. Основою було вивчення місць, де ландшафт був змінений бездумним, але законним очищенням від дерев. Метою руйнування високого озеленення був, перш за все, прибуток, а не, наприклад, загроза або догляд за простором. Цей вид очищення від дерев буде зрозумілим у разі безпеки людей або появи громадського простору, але не в цьому випадку. Аргумент, що власник повинен мати можливість вільно розпоряджатися своєю нерухомістю, надає свободу використання власної власності, тоді як публічний простір виглядатиме як великий хаос. Охорона природи і, отже, ландшафту у багатьох країнах починається в уряді, і вона повинна закінчуватися освітою та розширювати свідомість різних соціальних та вікових груп. Безвідповідальний підхід до охорони природи в Польщі в 2017 році привів до вилучення тисяч дерев, які позитивно впливають на функціонування людини, збагачують і навіть створюють ландшафт. Інші заходи уряду щодо захисту навколишнього середовища призвели до знищення глобально цінного Біловезького лісу, що належав до цінної всесвітньої спадщини. Організації та вчені з Польщі та інших країн хотіли захистити ці цінні природні місця, але це не допомогло. Лісозаготівля в цьому районі дикої природи не була зупинена. Приводом для цього руйнування стало те, що на дерева напали личинки європейського жука-короїда, і тому навіть старі дерева з цього місця світового рівня повинні бути знищені. Видатні вчені ставлять під сумнів необхідність штучного зменшення поширення європейського жука-короїда, а також вважають, що дії, вжиті в лісі Беловежжя, не припиняють його вторгнення, але завдадуть шкоди біорізноманітності лісу та безперервності її природних процесів. Керування такою унікальною та складною екосистемою, як Біловезький ліс, повинна враховувати переважно фундаментальні факти природничих наук. Озеленення має декоративну, ізоляційну, очищувальну, рекреаційну, шумозахисну, естетичну, освітню, оздоровчу та спортивну функції. Він відіграє значну роль у міському плануванні міста та позитивно впливає на його ландшафт. Людська поведінка, особливо влада, повинна бути збалансованою і спрямована на збереження природної спадщини, не руйнуючи, наприклад, багатовікових дерев. Знищення є дуже простим, і це можна зробити швидко, однак регенерація триває багато років, навіть сотні років, і часто неможливо досягти попереднього стану природної території. Людські закони часто мають незворотні наслідки, в цьому випадку кілька десятків або навіть кількасотрічних дерев перестали існувати.
  • Thumbnail Image
    Item
    The use of the B. Hillier`s method for the significantcity public space analysis
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Соснова, Надія; Sosnova, Nadiya; Lviv Polytechnic National University
    Методика дослідження міських структур різного порядку і функцій Білла Хіллера є адаптивною і прикладною у розгляді громадських просторів міста, як самостійної системи так і елементу міської структури вищого порядку. В результаті застосування методу можна виділити ділянки міста – вулиці, простори, що мають потенціал до поширення своїх характеристик на сусідні території. Б. Хіллер окреслює їх як такі, що мають “потенціал руху” або “пріоритетні простори”. Це нове теоретичне розуміння міста як системи, що самоорганізується в залежності від геометрії міських мереж. Найбільш структурованою і сталою в місті можна вважати вуличну мережу. Згідно методики Б. Хіллера, з точки зору розподілу довжини лінії у вуличній мережі, найменший відтинок приймається за масштабний модуль. Основний елемент аналізу – відрізок вулиці між перехрестями. Аналізується співвідношення відрізку вулиці між двома перехрестями чи примиканням і сусідніми відрізками. Аналіз полягає в розрахунку математичної близькості, яка вимірює, наскільки близько кожен відрізок знаходиться по відношенню до інших, зводячи до мінімуму шлях між кожною парою відрізків. Таким чином знаходимо систему з найменшою кількістю поворотів та безсистемних примикань у вуличній мережі, яка, згідно Б. Хіллера, має найвищий потенціал до подальшого розвитку міської тканини. Опрацювання методу Б. Хіллера проводилося на топозйомці м. Львів. Визначено, що критеріям “пріоритетного простру” за Б. Хіллером у Львові відповідає прямокутна мережа вулиць площі Ринок і дільниці довкола неї та магістралі загальноміського значення, що було очікувано для радіального міста. Загалом, характер мережі “пріоритетних просторів” у Львові має характер плям, поєднаних з центром радіальними напрямками. Отримані результати можуть бути основою для досліджень міських структур чи окремих структурних елементів, таких як громадських просторів, ландшафтних територій, локальних міських общин.
  • Thumbnail Image
    Item
    Andriy Rudnytskyi as a Ukrainian scholar and urbanist
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Посацький, Богдан; Posatskyy, Bohdan; Lviv Polytechnic National University
    Пройшовши всі службові щаблі (від асистента до професора) у Львівській політехніці, А. Рудницький присвятив свою наукову діяльність загальним і регіональним аспектам урбаністики, формуючи науковий світогляд кількох поколінь львівських науковців у галузі архітектури. Впродовж 1950–1960-х рр. він був єдиним науковцем у Львові архітектурно-містобудівного профілю, тому займався широким колом актуальних для міста і регіону проблем. Чільне місце у науковій діяльності А.Рудницького впродовж 1960-х рр. належить дослідженню містобудівних аспектів проблеми розвитку історичних дільниць міст у ансамблі сучасного міста. Адже Західна Україна є регіоном, де збереглися численні історичні міські ансамблі і пам’ятки архітектури в історичному і мистецькому сенсі пов’язані з європейською культурною спадщиною. Спільні риси і характерні особливості розвитку обласних центрів регіону та формування міських ансамблів впродовж післявоєнного десятиліття були виявлені на прикладах Львова, Тернополя, Рівного. А. Рудницький вперше у 1966 р. склав достатньо детальну схему планування міського центру Львова у ХІІ–ХІV ст., а у 1984 р. висунув гіпотезу про існування у Львові в останній чверті ХІІІ–ХІV ст. на сусідніх територіях майже одночасно двох міських осередків. У монографії “Транспорт в плануванні міст”, опублікованій у 1976 р., автор у системному аспекті розглянув основні вимоги до планування міст та проектування їх елементів, виходячи з умов забезпечення необхідного рівня транспортного обслуговування населення. Особлива увага надана викладу критеріїв об’єктивної оцінки ефективності вирішень транспортного обслуговування міст. А. Рудницький на зламі 1970–1980-х рр. науково досліджував проблеми методології управління міським середовищем. Результати опубліковані в монографії “Управління міським середовищем” у 1985 р. Незважаючи на певні ідеологічні та суспільно-політичні обмеження радянського часу, праця основана на комплексному розумінні міського середовища, головною ознакою визначається його цілісність.
  • Thumbnail Image
    Item
    Transformation of urban spaces of Lviv in 20ht–21st centuries
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Русанова, Ірина; Rusanova, Iryna; Lviv Polytechnic National University
    Міський простір можна інтерпретувати як місце загальних комунікацій, яке в матеріальних та просторових вимірах відповідає системі соціальних центрів (квадратів), міських артерій – автомагістралі та вулиці, зелені простори. Перетворення міського простору – це регулярний і безперервний процес, що випливає з динаміки розвитку міста. Характер міських перетворень обумовлений соціально-економічними процесами та ціннісними критеріями суспільства, а також специфікою міста. Розглянуто історичні аспекти формування міських просторів Львова, охарактеризовано фактори впливу на рівень і особливості процесів їх трансформації, визначені загальні риси архітектурно-планувальної зміни просторів в процесі розвитку міської тканини. Виявлені сучасні тенденції і напрямки перетворень міського середовища. Важливим чинником нових міських просторів стало відновлення своєї духовності, яка була реалізована в оновлених храмах. Комерційна функція просторів стала пріоритетною у периферійних сферах. Розвиток житла, що в різний час мав різні обсяги та характер будівництва, адаптований до нових умов вільної ринкової економіки. Одинокі будівлі будинків або нових житлових районів адаптовані до інтересів приватних забудовників. Cтислий аналіз трансформації міських територій протягом XX–XXI століть показав, що період до 2-ї світової війни був найефективнішим, коли місто будувалося за європейським досвідом і традиціями. Міські простори, що склалися в той час, особливо в його центральній частині, на якe не вплинули майбутні покоління, стали сьогодні магнітом для численних туристів. У той же час досвід Львова продемонстрував співіснування просторів різного віку та їх сучасного використання. Архітектурні та містобудівні принципи розуміння трансформації просторів важливі для всіх учасників цього процесу: громадян – споживачіd “своїх” просторів, органів самоврядування, які приймають управлінські рішення, інвестори, без яких ніяка реконструкція неможливо, та архітектори, містобудівники – безпосередні виконавці перетворень, які несуть відповідальність за унікальне середовище міста, де існують різні епохи.