Юридичні науки. – 2019. – Випуск 21

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/47591

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 21. – 268 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
4
10
18
26
34
42
50
55
63
70
77
84
89
99
105
112
122
130
136
142
147
154
161
170
176
182
190
197
204
210
215
223
230
236
244
254
264

Content


1
4
10
18
26
34
42
50
55
63
70
77
84
89
99
105
112
122
130
136
142
147
154
161
170
176
182
190
197
204
210
215
223
230
236
244
254
264

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Технології дистанційного навчання у закладах вищої освіти: аксіологічно-правові засади
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнописька, В. З.; Кучеренко, Н. В.; Chornopyska, V. Z.; Kucherenko, N. V.; Чорнописька, В. З.; Кучеренко, Н. В.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Визначальною ознакою освітніх технологій є прогресивний, часто випереджальний характер їх розвитку стосовно технічних засобів. Суть в тому, що тотальне введення комп’ютера в освітню сферу вимагає ретельного перегляду, аналізу всіх компонентів навчального процесу. У дистанційному навчанні активно застосовують наступні Internet технології:віртуальні спільноти – роблять ставку на спілкування, яке обумовлює ефективний розвиток комунікаційної компетентності студентства; віртуальні світи – фабрикують різні можливі ситуації для студента, які де-факто неможливо реконструювати у дійсності, як з етичних, так і практичних міркувань, разом з тим все що діється у віртуальному середовищі, розуміється, приймається як фрагмент життя або елемент реальності; online-ігри – передусім скеровані на комунікацію та взаємодіяння, обумовлюють перспективу, себто дають певний шанс розвивати соціальні компетентності та психологічну адекватність, запобігають виникненню різноманітних внутрішніх конфліктів або ж пізніше допомагають їх ефективно вирішувати. У процесі організації дистанційного навчання з метою забезпечення ефективної взаємодії потрібно додержуватися таких основоположних принципів:ґрунтовна, солідна організація дидактичного діалогу;імітування своєрідного діалогу в самих навчальних матеріалах;створення індивідуального сприяння, допомоги студентам у період між стаціонарними заняттями: консультації, надання цікавого навчального матеріалу, який може забезпечити запити сучасного студентства; ощадливий розподіл часу між взаємною діяльністю викладачів й студентів дистанційного навчання та їх самостійною роботою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Права людини у контексті постмодерного правового світогляду
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнописька, В. З.; Chornopyska, V. Z.; Чорнописька, В. З.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Природно-правові концепції характеризують права людини як вияв цінностей людського буття та прояв об’єктивних потреб. Однак не варто залишати поза увагою те, що осмислення генезису й сутності прав людини домірно оцінювалося з урахуванням двох антитетичних позицій, юснатуралізму певним антиподом виступав позитивістський підхід щодо розуміння прав людини. За умов легістського праворозуміння концепти держави та закону домінують над концептом прав людини, натомість у другому розумінні домінантами виступають індивід та його природні права. Сучасна концепція прав людини зобов’язана ґрунтуватися на сучасній (постмодерній) філософії людини, беручи до уваги усі новітні напрацювання людинознавства. Ігнорування ними, чи відмова від них – це шлях у «false» право, своєрідна деградація, дорога у минуле, позбавлене гуманістичного виміру, що розуміється як відречення від людини, зрада їй, на яку вона аж ніяк не заслуговує.