Геодинаміка. – 2020. – №2(29)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59295

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – № 2 (29). – 109 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
21
33
51
66
79
89
97
107

Content


1
5
21
33
51
66
79
89
97
107

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Geodynamics of formation of the transition zone between the Dnieper–Donets basin and the Donbas foldbelt. Tectonic style of inversion deformations
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Бартащук, О. В.; Суярко, В. Г.; Bartashchuk, A. V.; Suyarko, V. G.; Український науково-дослідний інститут природних газів; Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; Ukrainian Research Institute of Natural Gases; V. N. Karazin Kharkiv National University
    Мета. На підставі новітніх матеріалів геологічного картування дислокаційних поверхів осадового чохла Західно-Донецького грабена досліджено структурні прояви тектонічної інверсії рифтогенної структури у зоні її зчленування із Донецькою складчастою спорудою. Методика. З використанням структурно-кінематичного аналізу рисунків тектонітів різновікових структурних поверхів осадової товщі, з урахуванням інструментальних визначень напрямків тектонічних рухів за ними, вивчено тектонічний стиль та системну організацію колізійних деформацій Дніпровсько-Донецької западини. Результати. Показано, що складчасті деформації в трьох структурних поверхах, виділених у чохлі грабена – Герцинському, Ларамійському та Аттичному, контролювалися підкидо-насувними решітками і з істотною амплітудою горизонтальних рухів геомас у північних, північно-західних і південно-східних румбах. Тектонічний стиль інверсійних деформацій території перехідної зони визначається динамічно спряженими решітками тектонітів пізньогерцинського та альпійського (ларамійської та аттичної фаз) етапів тектогенезу, які контролюють ешелоновані покривно-насувні дислокації та кулісно зчленовану підкидоскладчастість у межах Західно-Донецького грабена. Наукова новизна. Вперше встановлено, що сукупність пластин та лусок тектонічних покривів та лінійна підкидо-складчастість разом із решітками тектонітів, які контролюють їх, утворюють на території грабена і перехідної зони систему тектонічного насування неодноразово дислокованих осадових геомас з південного сходу – від Донецької складчастої споруди, на північний захід – на слабкодислокований синеклізний автохтон западини. Головним структурним елементом покривно-складчастої системи визначено сегмент тектонічного вклинювання осадових геомас, ідентифікований за клиноформним структурним рисунком тектонітів. Північно-східний фланг сегмента сформований підкидо-складчастими зонами відкритих палеозойських структур – Торсько-Дробишевської, Північно-Донецької, Матросько-Тошківської, південно-західний – ешелонами лускатих тектонічних покривів насування. Вісь сегмента утворюють кулісні зчленовані ПетрівськоНовотроїцька, Велікокомишуваська, Дружківсько-Костянтинівська та Головна лінійні підкидо-антикліналі. Практична значущість. Аналіз системної організації інверсійних деформацій свідчить про руйнування рифтогенної структури в межах перехідної зони між Дніпровсько-Донецькою западиною та Донецькою складчастою спорудою. Структурним результатом тектонічної інверсії у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини вважається формування Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. За стилем та інтенсивністю деформацій в її північній частині виділено Лугансько-Комишуваський район кулісної підкидо-складчастості, на півдні – Кальміус-Торецький район лускатих покривів насування. Це є підставою для коригування схеми регіонального тектонічного районування та основою для моделювання геодинаміки формування перехідної зони