Chemistry & Chemical Technology. – 2011. – Vol. 5, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/9672

The scientific-technical journal

It is the scientific-technical journal in English in Ukraine discussing actual problems of chemistry and chemical technology. Compared with other chemical journals Ch&ChT is publishing materials of both theoretical and practical values in such fields as analytical, general organic, physical and inorganic chemistry; chemistry of high molecular compounds; materials science and engineering; chemical kinetics and catalysis; technology of inorganic substances; technology of organic synthesis products; chemical technology of processing of combustible minerals; processes and apparatus of chemical and food productions; biotechnology and ecology.

Chemistry & Chemical Technology : [the scientific-technical journal] / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief M. Bratychak. – Lviv : Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2011. – Volume 5, number 1. – 122, IV p. : ill.

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.conductivity

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Organic synthesis and characterization of electrically conducting poly(o-toluidine) doped with organic acid
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2011) Chabukswar, Vasant; Bhavsar, Sanjay; Horne, Amit
    Poly(o-toluidine) doped with acrylic acid and without it was synthesized by using chemical oxidative polymerization technique. With the help of this method the polymer, poly(o-toluidine) was synthesized in the form of emeraldine salt. The oxidizing agent used for this method is the ammonium persulphate .The polymer products were characterized by UV-Visible and FTIR spectroscopy. The polymer, poly(o-toluidine) doped with acrylic acid was highly soluble in common organic solvents like m-cresol, NMP, DMF etc. The FTIR studies demonstrate that the acrylic acid doped poly(o-toluidine) shows broad and intense band at 3250–3000 cm-1 and 1160–1100 cm-1 account for the higher degree of doping. These results are well supported by conductivity measurements. Методом хімічної оксидаційної полімеризації синтезовано полі(о-толуїдин) з додатками акрилової кислоти і без неї у формі емералдіновой солі. Як окисник використано персульфат амонію. З використанням УФ- та Фур'є-спектpоскопії визначено характеристики продукту. Показано, що полі(о-толуїдин) з додатками акрилової кислоти добре розчиняється у таких відомих органічних розчинниках як м-крезол, НМП, ДМФ тощо. Фур’є-спектроскопічними дослідженнями встановлено, що полі(о-толуїдин) з додатками акрилової кислоти має широку та інтенсивну смугу при 3250–3000 см 1 і смугу при 1160–1100 см 1 при більшій кількості додатків. Результати підтверджені вимірюванням провідності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Influence of Ni(II), Cu(II) and Zn(II) complex formation on interaction with model cellular membranes
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2011) Khmars’ka, Liya; Kylyvnyk, Kostyantyn; Shtemenko, Olexandr
    Influence of complex compounds of nickel(II), copper(II) and zinc(II) with nitrogen containing ligands on conductivity of bilayer lipid membranes (BLMs) was studied. The role of conditions (pH, metal and ligand concentration) on complex formation and interaction with BLMs was evaluated. Composition and form of complex ions in solution which maximally change conductivity have been calculated. Relationship between the complex form predominant in the solution and BLM conductivity indicated that complex ions influence mostly depended on surrounding ligands and did not depend on the nature of the central atom. Permeability coefficients for complex ions which maximally changed BLM conductivity were calculated. Досліджено вплив комплексних сполук нікелю(ІІ), купруму(ІІ) та цинку(ІІ) з деякими нітрогенвмісними лігандами на провідність бішарових ліпідних мембран (БЛМ). Проведена оцінка впливу умов (рН, концентрації йонів металу та лігандів) на комплексоутворення та взаємодію з БЛМ. Визначено склад та форму комплексних йонів у розчині, які максимально змінюють провідність БЛМ. На основі дослідження взаємозв’язку між долею комплексного йону, яка переважає у розчині, та провідністю БЛМ показано, що вплив комплексного йону визначається лігандним оточенням та не залежить від природи центрального атому. Для комплексних йонів, які максимально змінюють провідність БЛМ, були розраховані коефіцієнти проникності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Synthesis and characterization of polyaniline nanofibres by rapid liquid-liquid interfacial polymerization method
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2011) Kulkarni, Milind; Kale, Bharat; Apte, Sanjay; Naik, Sonali; Mulik, Uttam; Amalnerkar, Dinesh
    Inherently conducting polymer polyaniline (Pani) has been synthesized by a novel interfacial polymerization technique using trichloroethane as organic media. Ammonium peroxydisulphate was used as an oxidizing agent dissolved in aqueous media. The synthesized polymer was subjected to the physico-chemical characterization by UV-Vis and FT-IR Spectroscopy and Scanning Electron Microscopy. From the SEM Micrographs it was observed that interfacial polymerization offers the fibrillar type of morphology having 200 nm sized fibers. Thermal properties of the synthesized polyaniline nanofibres were evaluated by thermogravimetric analysis. Conductivity of the polymer was measured by four-probe conductivity measurement technique and found to be ~ 0.1 S/cm. Сучасним методом міжфазної полімеризації з використанням трихлоретану як органічного середовища синтезовано інтенсивно провідний полімер поліаніліну (ПАНІ). Як окисник використано водний розчин пероксидисульфату амонію. Синтезований полімер охарактеизовано з викорис танням методу спектрофотометричного аналізу, Фур’є спектроскопією та скануючою електронною мікроскопією. Знайдено, що міжфазна полімеризація приводить до морфології фібрилярного типу з розміром волокон 200 нм. Оцінювання термічних властивостей синтезованих нановолокон поліаніліну проведено з використанням термогравіметричного аналізу. Провідність полімеру вимірювалася за допомогою методики чотирьох-електродної провідності і становила ~ 0,1 См/см.