Юридичні науки. – 2021. – № 1 (29)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57572

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – № 1 (29) – 154 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
10
17
29
42
48
56
66
74
81
88
95
104
110
117
123
129
133
138
145
152

Content


1
10
17
29
42
48
56
66
74
81
88
95
104
110
117
123
129
133
138
145
152

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.342.9

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Адміністративно-правові заходи запобігання поширенню пандемії COVID-19: на прикладі України, Російської Федерації та Республіки Білорусь
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Бортник, Надія; Макарчук, Ксенія; Bortnyk, Nadiia; Makarchuk, Kseniia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті зроблено спробу аналізу заходів, здійснюваних урядами України, Російської Федерації та Республіки Білорусь у боротьбі із пандемією COVID-19. Розглядаються деякі питання діючих норм законодавства, що були впроваджені за нових обставин у цих державах. Більшість країн світу не була готова до зміни об’єктивної правової реальності, яка повинна була статися з огляду на необхідність боротьби з пандемією. Існуюча нормативно-правова база виявилася недостатньою для того, щоб оперативно реагувати на виклики, які поставила перед державами інфекція COVID-19. З огляду на це, урядом України протягом короткого часу було прийнято низку рішень, спрямованих на формування єдиної державної позиції у боротьбі із пандемією. З березня 2020 і донині в Україні методом “спроб і помилок” на загальнодержавному рівні впроваджувалися і цілковитий локдаун, і так званий адаптивний карантин, і “карантин вихідного дня”. У різних суб’єктах Російської Федерації складалась і продовжує складатися різна практика реалізації заходів у боротьбі із пандемією. Як і в Україні, у більшості суб’єктів РФ ще з весни 2020 року відповідними нормативно-правовими актами вводилися обмежувальні заходи, які з огляду на епідеміологічну ситуацію у країні могли посилюватися або послаблюватися. Водночас позиція Білорусі, яку вона прийняла і реалізовувала з початку пандемії, є кардинально іншою від запропонованої більшістю держав світу: з весни до осені 2020 тут фактично не було введено ні карантину, ні заходів ізоляції та самоізоляції, ні інших істотних обмежень руху громадян. Рішення, що були та будуть прийняті урядами держав у наступні хвилі пандемії стануть джерелом для майбутніх наукових розвідок, та зрештою дадуть змогу поставити комплексну оцінку діям, здійсненим у досліджуваний період.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасна парадигма публічного управління: практичний вимір для України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Мельниченко, Богдана; Melnychenko, Bogdana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті проаналізовано особливості сучасної парадигми публічного управління. Звернено увагу на те, що сьогодні у світі існують різні моделі публічного управління: традиційна (бюрократична) модель управління (“Old Public Management”), модель “Нового публічного менеджменту” (“New Public Management”), модель “політичних мереж” (“Policy Network”), модель “управління за цілями та результатами”, модель “Good Governance”, синергетична модель тощо. Вказано, що усі вони демонструють різноманітні підходи до розуміння публічного управління, його структури, принципів формування та функціонування, відносин з населенням, фізичними та юридичними особами, муніципальними органами тощо. Виявлено, що серед найвідоміших моделей управління, що зайняли своє місце серед теорій і практик управлінської діяльності, вирізняють три: “Old Public Management”, “New Public Management”, “Good Governance”. Представлено їхні характеристики. Констатовано, що принципово новою моделлю управління є модель “Good Governance”. Зазначено, що в сучасній Європі ця модель була сформована під очевидним впливом концепції прав людини. Вказано, що концепцію “Good Governanсe” варто розуміти як “рамкову” модель управління, в основі якої лежать два основних принципи побудови європейських держав – принцип демократії і принцип верховенства права. Підкреслено, що “Good Governance” не замінює попередні управлінські моделі, а охоплює їх у новому контексті рівноправних партнерських відносин. Констатовано, що ця багатогранна концепція є свого роду вершиною еволюції публічного управління, що увібрала в себе усе найкраще та найбільш результативне від попередніх теоретичних і практичних надбань демократичних реформ у країнах Європи. Зроблено висновок про те, що оптимальною моделлю управління державою в сучасних умовах є модель “Good Governance”. Ця модель управління відповідає вимогам відкритого й справедливого суспільства і, головне, передбачає управління суспільством разом з активним залученням усіх його членів.