Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2022. – Випуск 1 (3)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59945

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск 1 (3). – 100 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістика

Зміст


1
7
19
28
38
45
57
67
74
80
89
99

Content (Vol. 1(3))


1
7
19
28
38
45
57
67
74
80
89
99

Browse

Filters

20221

Settings

Author: search.filters.author.Галаджун, ЗорянаSubject: search.filters.subject.304

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Theoretical and historical analysis of the reasons of media regulation
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Галаджун, Зоряна; Haladzhun, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Геополітичні катастрофи XX століття поставили під сумнів постулат концепції про те, що кожна людина є раціональною та прагне віднайти істину, керується лише розумом. Упродовж історії розвитку каналів поширення інформації ми постійно спостерігаємо спроби держави чи інших сильних організацій регулювати, обмежувати їхню діяльність – від превентивних (цензура) до репресивних, і часто в їх суміші. Проблема полягає у засадничій невизначеності, що саме потрібно регулювати – обіг інформації чи діяльність медіа. Постійний пошук балансу між свободою і відповідальністю медіа, встановленням меж та обмежень діяльності ЗМІ та журналістів, що виражаються через прийняття/зміну/скасування законів та інших нормативно-правових актів вказують на необхідність виокремлення основних причин для встановлення такого регулювання. Виходячи з розуміння, що будь-яке регулювання є втручанням у поточну діяльність, можемо припустити, що унормування діяльності в царині медіа здійснюється задля певної мети (суспільного інтересу, до прикладу), задоволення потреб ринку (підтримка добросовісної конкуренції) чи з технічних причин (налаштування технічних стандартів) тощо. Здійснюється на різних рівнях – починаючи від відповідних міжнародних норм та стандартів, національних положень у нормативно-правових актах різних рівнів до адміністративних процедур та технічних специфікацій. Крім того, може бути зовнішнім – нормативно визначеним для певного виду діяльності та внутрішнім – у формі саморегуляції, як внутрішні контроль чи тиск громадськості зовні.