Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2019. – Випуск 1(37)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45930

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника опубліковано нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- і GIS-технологій, інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 1 (37). – 120 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст


1
7
11
16
20
32
35
37
40
43
46
48
51
57
64
69
78
85
91
100
106
116

Content


1
7
11
16
20
32
35
37
40
43
46
48
51
57
64
69
78
85
91
100
106
116

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Realization of the International Height Reference System - state of art
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Лишкович, А.; Lyszkowicz, A.; Академія військово-повітряних сил Польщі; Polish Air Force University
    Висоти актуальні для геодезії, точної навігації, інженерії тощо. Нині існує понад 100 систем відліку висот, що реалізуються із геометричного нівелювання і відносяться до різних футштоків. Точність класичних систем висот значно нижча, ніж точність глобальної земної референцної' системи ГТВТ. Сьогодні вже визначена Міжнародна референцна система висот та виконано перші роботи зі створення глобальної системи висот. Метою цієї статті є опис і аналіз заходів, спрямованих на визначення та реалізацію глобальної системи висот. Методологія. Пошук у бібліотечній базі даних відповідної літератури, що пов’язана з роботами, що стосуються глобальної системи висот. Основна діяльність в цьому напрямі ведеться у межах GGOS - Глобальної системи геодезичних спостережень за допомогою двох робочих груп: JWG 0.1.1, JWG 0.1.2 та відповідних структур ГAG у формі або аналогічних дослідницьких груп, або проектів. Результати. Наведено інформацію про роботи, що стосуються глобальної системи висот, які виконувала ГAG протягом останніх 30 років. Першим реальним кроком на шляху до Міжнародної референцної системи висот (ІНВ5) була Резолюція ГAG № 1 Генеральної асамблеї IUGG2015 у Празі в липні 2015 р. Тоді технічним завданням GGOS було визначено точність статичного геоїда (геометрія будь-якої еквіпотенціальної поверхні), яка повинна становити 1 мм, а просторова роздільна здатність 10 км. Змінний у часі геоїд повинен мати точність 1 мм і просторову роздільну здатність 50 км протягом 10 днів. Точність координат ITRF має становити 1 мм в їхніх горизонтальних складових за точності швидкості зміни 0,1 мм/рік і до 3 мм вертикальної складової та 10-2 м2 10-3 м2 сценарії визначення гравітаційного потенціалу в точках цієї мережі. Наведено відомості про заплановані роботи щодо детальнішої реалізації глобальної вертикальної мережі в найближчому майбутньому. Наукова новизна і практичне значення. Наведений огляд щодо реалізації глобальної системи висот надзвичайно корисний для дослідників, наукових установ і дослідницьких організацій, які бажають долучитися до вирішення цієї проблеми.
  • Thumbnail Image
    Item
    Analysis of the tropospheric delay estimates in software package - GIPSYX based on multi-GNSS observations
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Савчук, С.; Хоптар, А.; Savchuk, S.; Khoptar, A.; Академія військово-повітряних сил Польщі; Національний університет “Львівська політехніка”; Polish Air Force University; Lviv Polytechnic National University
    Поява і становлення багатоканальних глобальних навігаційних супутникових систем (Global Navigation Satellite System, GNSS), а саме Глобальної системи позиціонування США (Global Positioning System, GPS), російської Глобальної навігаційної супутникової системи (ГЛОНАСС), європейської Galileo і китайської BeiDou систем зумовили можливість широкого їх застосування не тільки для завдань позиціонування, а також і для проведення атмосферних досліджень. Метою цієї роботи є дослідження точності визначення тропосферних затримок із мульти-GNSS спостережень із використанням пакета програмного забезпечення GipsyX. Методика. У роботі проаналізовано дані мульти-GNSS, отримані зі спостережень на GNSS-станції GANP впродовж липня 2018 р. Опрацювання даних виконано у пакеті програмного забезпечення GipsyX, в основу якого покладено абсолютний метод точного позиціонування (Precise Point Positioning, PPP). Стратегія опрацювання мульти-GNSS спостережень передбачала п’ять розв’язків: чотири окремих - “тільки GPS”, “тільки ГЛОНАСС”, “тільки Galileo” та “тільки BDS” і один комбінований, що містив дані спостережень “GPS+nnDHACC+Galileo+BDS”. Отримані значення зенітної тропосферної затримки (Zenith Tropospheric Delay, ZTD) порівняно з відповідними значеннями за даними радіозондування атмосфери розташованої неподалік аерологічної станції 11952 Poprad- Ganovce. Результати. Отримані за даними мульти-GNSS спостережень значення ZTD демонструють високу узгодженість із даними радіозондування атмосфери упродовж 30 днів. Результати цього експерименту підтверджують, що використання усіх можливих повноцінних супутникових навігаційних систем забезпечує вищу точність опрацювання порівняно з “тільки GPS”, “тільки ГЛОНАСС”, “тільки Galileo” чи “тільки BDS”, а точність визначення ZTD збільшується на 25 %. Наукова новизна та практична значущість. Встановлено, що точність визначення тропосферних затримок на основі мульти-GNSS спостережень перевищує точність тропосферних продуктів, отриманих у результаті опрацювання даних GNSS-спостережень від однієї супутникової навігаційної системи. Отримані результати є новинним продуктом для спільноти GNSS.