Геодинаміка. – 2021. – №1(30)

Permanent URI for this collection

Науковий журнал

Науковий журнал «Геодинаміка» містить три наукові розділи – «Геодезія», «Геологія», «Геофізика». У ньому опубліковано українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених із зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями у суміжних галузях наук. Номери журналу «Геодинаміка», починаючи з 2014 р., внесено в базу «Index Copernicus». Статті, опубліковані в журналі «Геодинаміка», визнає ДАК України для захисту кандидатських та докторських дисертацій як наукометричні. Журнал «Геодинаміка" входить до електронного міжнародного каталогу періодичних видань Ulrich's Web Global Serials Directory Науковий журнал «Геодинаміка» охоплює Індекс цитування пошукових джерел (ESCI) – новий індекс у Web of Science™ Core Collection.

Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Національна академія наук України, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – № 1 (30). – 80 с. : іл.

Геодинаміка

Зміст


1
5
17
25
36
48
58
65
78

Content


1
5
17
25
36
48
58
65
78

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 9 of 9
  • Item
    Зміст до “Геодинаміка”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23)
  • Item
    Reflection of the activity of landslide processes in the regional gravitational and magnetic fields (on the example of the Transcarpathian region).
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Штогрин, Людмила; Анікеєв, Сергій; Кузьменко, Едуард; Багрій, Сергій; Shtohryn, Liudmyla; Anikeyev, Sergiy; Kuzmenko, Eduard; Bagriy, Sergiy; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    Метою досліджень, представлених у цій статті, є аналіз особливостей відображення ураженості території Закарпатської області зсувними процесами в аномаліях магнітного та гравітаційного полів з урахуванням тектонічного районування. Дослідження є важливим етапом у прогнозуванні зсувних процесів, який спрямовано на зменшення їхніх негативних наслідків на довкілля. Актуальність досліджень зумовлена зростаючою активізацією зсувних процесів у Карпатському регіоні України. Методика. Розвиток зсувів у кожній структурно-тектонічній зоні має зв’язок із її тектонічною будовою, і тому зазначені процеси можуть мати різну інтенсивність, динаміку, тенденцію до подальшого розвитку та площу поширення. Літолого-фаціальний склад та умови залягання порід формують фізико-механічні властивості порід, визначаючи швидкість і механізм розвитку зсувів. Просторова приуроченість зсувних процесів до розломних зон знаходить своє відображення у гравітаційному та магнітному полях. Результати. За допомогою засобів ГІС MapInfo виконано розрахунок кількості зсувів у кожній тектонічній зоні, аномалій гравітаційного та магнітного полів, площ, що уражені зсувами, відстані до зон простягання розломів. Важливим результатом досліджень є доведення прямого зв’язку між просторовим розподілом зсувів і розломними зонами, тектонічною будовою, літологічним складом порід, які відображаються у гравімагнітних аномаліях. Наукова новизна. Розглянуто особливості відображення тектонічної будови, зон розущільнення, подрібненості порід та літологічного складу в гравімагнітних полях регіонального масштабу, а також вперше оцінено їхній зв’язок із зсувними процесами. Практична значущість. Теоретичне обґрунтування особливостей поведінки гравімагнітних полів у зонах поширення зсувних процесів дозволяє оцінити природні умови формування та розвитку зсувів у даному регіоні. Виявлені зв’язки між впливом розломних зон на зсувні процеси за їхнім відображенням у гравімагнітних полях, які можуть у майбутньому застосовуватись під час просторового прогнозування розвитку зсувів на територіях зі спорідненими структурно-тектонічними умовами.
  • Item
    Evaluation of seismic shaking intensity gains by high frequency microseism registration method (as exemplified by a developable site in Uzhgorod)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Вербицький, Сергій; Купльовський, Богдан; Прокопишин, Василь; Стецьків, Олександр; Ніщіменко, Ірина; Брич, Тарас; Крук, Олег; Verbytskyi, Serhii; Kuplovskyi, Bohdan; Prokopyshyn, Vasyl; Stetskiv, Oleksandr; Nishchimenko, Iryna; Brych, Taras; Kruk, Oleh; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Національний університет “Львівська політехніка”; S. I. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Отримати уточнені параметри сейсмічної небезпеки майданчика під реконструкцію з розширенням заводу по виробництву компонентів для електронної промисловості методом реєстрації високочастотних мікросейсмів. Дати кількісну оцінку розрахункової інтенсивності сейсмічних струшувань (в балах шкали MSK-64) з урахуванням ефектів, пов’язаних з локальними інженерно-геологічними умовами досліджуваного майданчика. Методика. Виконання практичних робіт з сейсмічного мікрорайонування будівельних майданчиків передбачає використання методу реєстрації короткоперіодних мікросейсм, який вважається одним з найбільш ефективних і об'єктивних інструментальних методів СМР при малих термінах проведення польових сейсмологічних досліджень. Застосування методу ґрунтується на порівнянні параметрів мікроколивань ґрунтів, які збуджуються джерелами природного і техногенного походження на досліджуваній і еталонній ділянках. Ґрунт при цьому розглядається як фільтр, який може змінювати амплітудний і фазовий спектри коливань в сейсмічних хвилях, падаючих на підошву осадового чохла. Прирости сейсмічної інтенсивності визначаються за результатами порівняння амплітуд коливань ґрунтів в пунктах реєстрації на різних ділянках майданчика і на еталонному пункті. Запис мікросейсм виконувався двома ідентичними триканальними цифровими сейсмічними станціями DAS-05, найновішими з модельного ряду автоматичних сейсмостанцій, розроблених в Інституті геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України. У якості сейсмоприймачів використовувалися сейсмометри “ВЕГІК”. Результати. Аналіз записів мікросейсмічних коливань показав, що основний внесок у формування хвильового поля дають коливання, обумовлені міськими фоновими завадами в діапазоні частот f = 8,0–18,0 Гц, а також низькочастотними природними океанічними впливами f = 0,4–8,0 Гц, високочастотні коливання обумовлені техногенними чинниками f = 18,0–27,0 Гц (рис. 3). Матеріали синхронних цілодобових реєстрацій мікросейсм свідчать про досить високу стабільність амплітудного рівня і частотного складу мікро-сейсмічних коливань, що дозволяє зробити висновок про близькість мікросейсмічного процесу до стаціонарного, при умові усунення з записів нестаціонарних подій. Графіки значень приросту сейсмічної інтенсивності на різних частотах за рахунок ґрунтових умов досліджуваного майданчика, встановлені за співвідношенням усереднених амплітудних спектрів мікросейсм на ньому і на еталонному пункті, показано на рис. 4. Середні в частотному діапазоні 0,1–20,0 Гц оцінки приростів сейсмічної інтенсивності для ґрунтових умов будівельного майданчика, отримані по відношенню спектральних густин мікросейсм на всіх трьох складових коливань, представлені в табл. 1. Приріст сейсмічної бальності, відносно початкової (фонової), для інженерно-геологічних умов ділянки складає: ΔIr = -0,21 бала. Наукова новизна. За співвідношенням амплітуд і амплітудних спектрів мікросейсм, зареєстрованих на різних ділянках майданчика і на еталонному пункті, отримані уточнені параметри сейсмічної небезпеки майданчика забудови, які враховують вплив локальних ґрунтових умов. Дана кількісна оцінка розрахункової інтенсивності сейсмічних струшувань (в балах шкали MSK-64) з урахуванням ефектів, пов‘язаних з локальними інженерно-геологічними умовами досліджуваного майданчика. Практична значущість. СМР майданчиків будівництва дає уточнені значення сейсмічних впливів відносно загального сейсмічного районування країни, що дозволяє на етапі проектування сейсмостійкого будівництва враховувати можливий приріст сейсмічної бальності. Врахування результатів СМР при будівництві інженерних конструкцій дозволяє уникнути людських жертв і зменшити економічні втрати при сейсмічних проявах.
  • Item
    Electromagnetic earthquake precursory signatures in the ULF range: perspectives of the studies
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Пірієв, Рахман; Piriyev, Rahman; Бакинський державний університет; Науково-дослідний Проектний Інститут Нафти і Газу; Baku State University; SOCAR’s Oil and Gas Research and Design Institute
    Інтерес до досліджень з виявлення провісників землетрусів зростає з кожним роком. В цьому напрямку були виділені результати попередніх досліджень, а потім позитивні результати деяких досліджень, проведених за останні 5 років. Зокрема, при вивченні землетрусів особливу увагу привертають провісники в діапазоні УНЧ. Здійснено порівняння результатів електромагнітних моніторингових досліджень, проведених у діапазоні ULF у попередні роки, і результатів електромагнітних моніторингових досліджень за останні 5 років. Були розглянуті позитивні результати дослідників, які вивчають зміни електромагнітного поля перед землетрусом в діапазоні УНЧ. Наприклад, УНЧ аномалії від відносно слабких (з 4<МW<5) і неглибоких (з глибиною менше 50 км) землетрусів неодноразово спостерігалися в 2017 році в Індонезії. Перед сильними землетрусами виявлені багатообіцяючі УНЧ-провісники землетрусів. Високоамплітудні УНЧ аномалії зафіксовані перед мегаземлетрусом Тохоку в 2011 році, аномальні зміни вектора індукції Землі виявлені на 6- ти обсерваторіях в Японії. Аналогічні аномалії також зафіксовані в діапазоні УНЧ (0,001–0,083 Гц) геомагнітними обсерваторіями Теолойкана і Тусона в США з 1 серпня по 16 вересня 2017 року, до землетрусу в Чьяпасе в Мексиці магнітудою 8,1. Загалом за результатами аналізу численних даних за періоди 1976-2010 і 2007–2016 рр. різними дослідниками виявлено кілька десятків електромагнітних провісників землетрусів з різними амплітудними, спектральними та часовими параметрами. В результаті проведеного аналізу пропонується новий підхід до пошуків електромагнітних провісників землетрусів. Він полягає у вивченні змін геоелектричних полів (потенційних інфранизькочастотних провісників землетрусів) як більш чутливих. Обробка та інтерпретація цих змін може привести до виділення саме провісників землетрусів. Таким чином, ми також зможемо визначити геодинамічні активні зони, в яких можуть статися землетруси.
  • Item
    Peculiarities of the distribution of thickness and paleo-surfase relief of basalts of Luchychi strata (Western Volyn)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Наумко, Ігор; Бацевич, Наталя; Федоришин, Юрій; Павлюк, Мирослав; Мищишин, Юрій; Репин, Ігор; Naumko, Ihor; Batsevych, Nataliia; Fedoryshyn, Yurij; Pavlyuk, Myroslav; Myshchyshyn, Yuriy; Repyn, Igor; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of geology and geochemistry of combustible minerals of NAS of Ukraine
    Мета. Дослідити особливості просторового розподілу товщини і палеорельєфу базальтів лучичівської товщі ратнівської світи трапової формації едіакарію Ратне-Камінь-Каширської площі Західної Волині за допомогою карт товщини і рельєфу палеоповерхні для проведення кореляції між вказаними параметрами товщі та просторовою зміною концентрацій самородномідного зруденіння і його локалізацією відносно покрівлі (підошви) товщі. Методика. Включає польові геологічні дослідження; петрографію базальтів, структурні особливості (ступінь розкристалізації мезостазису, структурне положення мінералів та, зокрема, міді, співвідношення глобулярних утворень і мінералів, які їх оточують, взаємовідношення між глобулями), макро- та мікротекстурні особливості порід; геохімічні дослідження: встановлення вмісту основних хімічних компонентів порід методом валового хімічного аналізу та вмісту міді; геолого-морфоструктурні дослідження: побудова карти палеорельєфу і товщини лучичівської товщі трапової формації (за даними розрізу свердловин). Результати. На основі побудованих карт товщини і палео-поверхні Лучичівської товщі показано просторову мінливість товщини базальтів та відображення результативної тектонічної ситуації на її палеоповерхні, які можна “читати” за елементами рельєфу. Встановлено, що високі вмісти міді в базальтах просторово приурочені до ділянок максимальних товщин і зміщені за вертикаллю до припокрівельної та, частково, припідошвенної частин товщі базальтів, а ступінь їхньої розкристалізації наростає у напрямку внутрішніх частин тіл. Така ситуація з просторовим розташуванням самородномідного зруденіння вказує на існування в межах вказаних ділянок локальних ізольованих термостатованих систем, які еволюціонували у своїх внутрішніх частинах в умовах, що були наближені до інтрузивних (відносно повільне зниження температури розплаву, кристалізація породних відмін практично позбавлених вулканічного скла – долерито-базальтів з переходом до долеритів у центральній частині). Такі фізико-хімічні умови зумовили тривалу міграцію газових, газово-рідинних та рідинних флюїдів, забезпечуючи супутню екстракцію, концентрацію, перенесення і відкладання не лише самородної міді, але й цілого ряду петрогенних оксидів (луги, залізо, частково кальцій, сіліцій). Останні утворювали згодом низку низькотемпературних мінералів, найбільш поширеними з яких є цеоліти, кальцит, сполуки заліза. На ділянках з малою та мінімальною товщиною базальтів вказані вище факти спостерігаються в редукованому вигляді, а подекуди практично відсутні. Встановлено повну відсутність ознак формування гідротермальної міднорудної мінералізації. Останнє підтверджує той факт, що на сьогодні геологічній науці невідомі факти утворення самородномідної мінералізації гідротермального типу. Викладені геологічні та петрогеохімічні факти достовірно нами встановлені і дають підстави розглядати сценарій процесу утворення самородномідної рудної мінералізації стосовно до флюїднолікваційної гіпотези, розробленої і запропонованої свого часу авторами. Наукова новизна. Вперше побудовано карти товщини і рельєфу палеоповерхні базальтів лучичівської товщі трапової формації едіакарію Ратне-Камінь-Каширської площі Західної Волині. Вперше на підставі опрацювання фактичного матеріалу показано, що вертикальний розподіл і локалізація самородномідної мінералізації в межах базальтових тіл закономірно пов’язані з їхньою товщиною, а значення вмісту самородної міді знаходиться у прямій залежності з товщиною тіла, досягаючи максимуму на ділянках з максимальною товщиною і фонових значень при мінімальній товщині. Практична значимість. Вперше геологічні, петрографічні, геолого-морфоструктурні дані зіставлено із вмістом міді у базальтах лучичівської товщі. Запропонований підхід може бути використано виробничими організаціями геологічного профілю при проведенні пошуково-розвідувальних робіт з метою підготовки перспективних площ до розвідки Північногірницького і Рафалівського рудоносних полів (рудних вузлів) у межах Ратнівської горст-антикліналі. Отриманий оригінальний матеріал може бути поширений як нова методика пошуків самородномідного зруденіння на інших площах поширення трапової формації.
  • Item
    Geodynamics of formation of the transition zone between the Dnieper-Donets basin and the Donbas foldbelt. Tectonic regimes and kinematic mechanisms of inversion
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Бартащук, Олексій; Суярко, Василь; Bartaschuk, Oleksii; Suyarko, Vasyl; Український науково-дослідний інститут природних газів; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Ukrainian Research Institute of Natural Gases; Karazin Kharkiv National University
    В статті вивчалися геодинамічні умови та природні механізми тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини та Західно-Донецького грабена. Методика. Використовувалася оригінальна методика реконструкції полів тектонічних напруг і деформацій та тектонофізичного аналізу геоструктур. Аналітичну базу досліджень склали новітні матеріали геокартування, чисельного моделювання деформацій південної околиці Східноєвропейської платформи та зіставлення модельних і відновлених полів напруг. Результати. В геодинамічній обстановці інтерференції внутрішньоплитного субмеридіонального колізійного стискання з регіональним горизонтально-зсувним полем напруг інверсійні деформації рифтогенної геоструктури відбувалися у підкидо-насувному та зсувному режимах. Це зумовило значні горизонтальні рухи геомас осадових порід, деформаційну складчастість з утворенням трьох інверсійних поверхів – пізньогерцинського (заальсько-пфальського), ранньоальпійського (ларамійського) та пізньоальпійського (аттичного). В них сформовано структурні ансамблі лускатих тектонічних покривів поперечного витискання геомас від осьової до бортових зон, складчастих покривів поздовжнього насування з боку Донецької складчастої споруди та протяжних лінійних анти- і синформ, простягання осей яких орієнтовано ортогонально до напрямку насування геомас. Спільно вони складають тіло сегменту тектонічного вклинювання геомас, що виділено у складі покривно-складчастої системи тектонічного насування регіонального масштабу. Особливістю тектонічного каркасу сегменту є криволінійність площин магістральних насувів, що його обмежують, та дрібніших насувів оперення, які контролюють складчасті покриви насування. Зміна простягання насувів з північно-західного напрямку на території Західно-Донецького грабена на західний на крайньому південному сході западини обумовлена вторгненням сегменту тектонічного вклинювання. Суттєві горизонтальні переміщення осадових геомас в межах геоблоків зумовили вигинання осей прирозломних анти- та синформ з тенденцією прилаштування осей складок до простягання насувів. Через витискання геомас від зони максимального стискання в осьовій частині грабена у зони геодинамічної тіні в межах Орільської улоговини та бортів грабену, в умовах обмеженого геологічного простору перехідної зони сформувалася Західно-Донецька покривно-складчаста тектонічна область. Наукова новизна. Створено оригінальну структурнокінематичну модель тектонічної інверсії Західно-Донецького грабену. Механізм інверсії, завдяки якому рифтогенна структура зруйнована складчастими деформаціями платформного орогенезу, зумовлений тиском мегаблоку-“тектонічного штампу” Донецької складчастої споруди. Під його впливом у грабені сформувався сегмент тектонічного вклинювання, який діагностовано ороклином поперечного висування підсувного типу. Тіло ороклину утворюють ешелоновані, кулісно зчленовані ансамблі антиклінальних підкидо-складок, синкліналей та лускатих покривів насування. У форланді ороклину висування утворилися геодинамічні смуги нагнітання, де сформувалися складчасті зони витискання геомас, які складаються з кулісно зчленованих підкидо-антикліналей. У вершині ороклину, на закінченнях динамічно спряжених магістральних насувів, сформоване передове тектонічне віяло стискання. В тилу тектонічного ороклину, в хінтерланді покривно-складчастої системи на корінні складчастих покривів насування утворені тектонічні сутури. Практична значущість. Розробка структурно-кінематичної моделі тектонічної інверсії ЗахідноДонецького грабену дасть змогу удосконалити геодинамічну модель тектонічної інверсії ДніпровськоДонецького палеорифту, на підставі чого коригуватимуться регіональні схеми тектонічного та нафтогазогеологічного районування.
  • Item
    Analysis of inclinometric observations and prediction of soils deformations in the area of the Dnister PSPP
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Зигар, Андрій; Савчин, Ігор; Ющенко, Юрій; Пасічник, Микола; Zyhar, Andrii; Savchyn, Ihor; Yushchenko, Yuriy; Pasichnyk, Mykola; Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича; Національний університет “Львівська політехніка”; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University; Lviv Polytechnic National University
    Метою досліджень є математичний аналіз та прогнозування деформацій дисперсних ґрунтів на основі вивчення даних інклінометричних спостережень в районі природно-технічної системи Дністровської ГАЕС. Методика. Методика досліджень базується на математичному аналізі та моделюванні процесів, що відбуваються у гірському масиві, на якому розташована Дністровська ГАЕС, із використанням методу кінцевих елементів. Результати. В роботі представлено аналіз результатів геотехнічного моніторингу деформацій дисперсних ґрунтів, реалізованого на базі інклінометричних вимірювань на території Дністровської ГАЕС. Встановлено кількісні параметри розподілу горизонтальних зміщень в інклінометричних свердловинах. Вони дали можливість виявити негативну динаміку у геологічних шарах N1-2ap і N1p+v, яка очевидно спричинена техногенним навантаженням. Виконано моделювання деформацій дисперсних ґрунтів під впливом природних і техногенних навантажень. На основі результатів моделювання підтверджено зміну знаку деформацій під впливом додаткового навантаження, яким може служити наповнення Дністровського верхнього водосховища. Очевидно, використання виключно цього методу не дає можливості в повній мірі виявляти та відстежувати сучасні геологічні, сейсмічні та геодинамічні процеси. Оптимальним є поєднання та детальний аналіз різних методів моніторингу (геофізичних, геодезичних, параметричних, віброметричних, гідрогеологічних, температурних, візуальноінструментальних та інших), а також моделювання деформацій об’єкту під впливом природних і техногенних чинників. Такі моделювання могли б бути використані для проєктування інших об’єктів такого типу, тому це є перспективним напрямком для подальших досліджень. Наукова новизна. Вперше проведено математичний аналіз та прогнозування деформацій дисперсних грунтів в районі природно-технічної системи Дністровської ГАЕС на основі вивчення даних інклінометричних спостережень. Практична значущість. Запропонована методика може бути використана для проєктування інших об’єктів такого типу, оскільки моделювання деформацій об’єкту під впливом природних і техногенних чинників дає можливість оцінити можливі ризики та попередити їх.
  • Item
    Research of seasonal deformations of the Dnipro HPP dam according to GNSS measurements
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Третяк, Корнилій; Паляниця, Богдан; Tretyak, Kornyliy; Palianytsia, Bogdan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Виявити залежність між сезонною зміною температури і вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 роки. Вихідні дані. Для досліджень використовувалися дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період з середини 2016 до середини 2020 року. Методика. Часові ряди ГНСС вимірів, попередньо опрацьованих системою GeoMoS, проаналізовані спеціально розробленим програмним продуктом на предмет визначення параметрів сезонних зміщень та їх взаємозв’язку із сезонними змінами температури повітря. Результати. На основі досліджень встановлено, що на циклічність деформацій дамби визначальним є вплив температури довкілля. Це стосується як горизонтальних, так і вертикальних зміщень, але при умові відсутності суттєвих змін рівня води у верхньому водосховищі. Значення екстремальних зміщень зростають ближче до середини греблі і спадають на краях. Така тенденція простежується щорічно. За даними трирічного ГНСС моніторингу греблі амплітуда піврічних горизонтальних коливань контрольних пунктів відносно осі греблі є в межах 15–18 мм. Практично усі вектори горизонтальних зміщень мають перпендикулярне розташування до осі дугоподібної греблі. У першій половині року вектори горизонтальних зміщень спрямовані на розширення греблі, а у другій половині року – на стиснення греблі. У зимовий та літній період горизонтальні зміщення хвилеподібно зростають від правого краю греблі до її лівого краю. Встановлено, що практично кожного року екстремальні відхилення, як горизонтальні так і вертикальні, відбуваються у лютому та серпні місяці. Екстремуми температури наступають швидше, ніж екстремальні зміщення ГНСС станцій. Для греблі Дніпровської ГЕС горизонтальні екстремальні зміщення в середньому відстають на 37 діб, а вертикальні – на 32 доби від екстремальних температур. Очевидно температурні деформації греблі пов’язані з температурою бетонних конструкцій, яка змінюється з певним запізненням відносно температури повітря. Величини екстремальних зміщень і епохи їх прояву залежать від конструкції греблі і її технічних параметрів. Для кожної греблі ці екстремальні зміщення і епохи їх прояву будуть різними. Відповідно моніторинг цих зміщень і їхніх змін у часі є одним із критеріїв оцінки загального стану греблі. Наукова новизна та практична значущість. Виявлені у результаті проведених досліджень закономірності зв’язку між зміною температури та зміщеннями ГНСС пунктів можуть бути використані для подальших досліджень з опрацювання та аналізу даних моніторингу гідротехнічних споруд.
  • Item
    Титульний аркуш до “Геодинаміка”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23)