Peculiarities of the distribution of thickness and paleo-surfase relief of basalts of Luchychi strata (Western Volyn)

Abstract

Мета. Дослідити особливості просторового розподілу товщини і палеорельєфу базальтів лучичівської товщі ратнівської світи трапової формації едіакарію Ратне-Камінь-Каширської площі Західної Волині за допомогою карт товщини і рельєфу палеоповерхні для проведення кореляції між вказаними параметрами товщі та просторовою зміною концентрацій самородномідного зруденіння і його локалізацією відносно покрівлі (підошви) товщі. Методика. Включає польові геологічні дослідження; петрографію базальтів, структурні особливості (ступінь розкристалізації мезостазису, структурне положення мінералів та, зокрема, міді, співвідношення глобулярних утворень і мінералів, які їх оточують, взаємовідношення між глобулями), макро- та мікротекстурні особливості порід; геохімічні дослідження: встановлення вмісту основних хімічних компонентів порід методом валового хімічного аналізу та вмісту міді; геолого-морфоструктурні дослідження: побудова карти палеорельєфу і товщини лучичівської товщі трапової формації (за даними розрізу свердловин). Результати. На основі побудованих карт товщини і палео-поверхні Лучичівської товщі показано просторову мінливість товщини базальтів та відображення результативної тектонічної ситуації на її палеоповерхні, які можна “читати” за елементами рельєфу. Встановлено, що високі вмісти міді в базальтах просторово приурочені до ділянок максимальних товщин і зміщені за вертикаллю до припокрівельної та, частково, припідошвенної частин товщі базальтів, а ступінь їхньої розкристалізації наростає у напрямку внутрішніх частин тіл. Така ситуація з просторовим розташуванням самородномідного зруденіння вказує на існування в межах вказаних ділянок локальних ізольованих термостатованих систем, які еволюціонували у своїх внутрішніх частинах в умовах, що були наближені до інтрузивних (відносно повільне зниження температури розплаву, кристалізація породних відмін практично позбавлених вулканічного скла – долерито-базальтів з переходом до долеритів у центральній частині). Такі фізико-хімічні умови зумовили тривалу міграцію газових, газово-рідинних та рідинних флюїдів, забезпечуючи супутню екстракцію, концентрацію, перенесення і відкладання не лише самородної міді, але й цілого ряду петрогенних оксидів (луги, залізо, частково кальцій, сіліцій). Останні утворювали згодом низку низькотемпературних мінералів, найбільш поширеними з яких є цеоліти, кальцит, сполуки заліза. На ділянках з малою та мінімальною товщиною базальтів вказані вище факти спостерігаються в редукованому вигляді, а подекуди практично відсутні. Встановлено повну відсутність ознак формування гідротермальної міднорудної мінералізації. Останнє підтверджує той факт, що на сьогодні геологічній науці невідомі факти утворення самородномідної мінералізації гідротермального типу. Викладені геологічні та петрогеохімічні факти достовірно нами встановлені і дають підстави розглядати сценарій процесу утворення самородномідної рудної мінералізації стосовно до флюїднолікваційної гіпотези, розробленої і запропонованої свого часу авторами. Наукова новизна. Вперше побудовано карти товщини і рельєфу палеоповерхні базальтів лучичівської товщі трапової формації едіакарію Ратне-Камінь-Каширської площі Західної Волині. Вперше на підставі опрацювання фактичного матеріалу показано, що вертикальний розподіл і локалізація самородномідної мінералізації в межах базальтових тіл закономірно пов’язані з їхньою товщиною, а значення вмісту самородної міді знаходиться у прямій залежності з товщиною тіла, досягаючи максимуму на ділянках з максимальною товщиною і фонових значень при мінімальній товщині. Практична значимість. Вперше геологічні, петрографічні, геолого-морфоструктурні дані зіставлено із вмістом міді у базальтах лучичівської товщі. Запропонований підхід може бути використано виробничими організаціями геологічного профілю при проведенні пошуково-розвідувальних робіт з метою підготовки перспективних площ до розвідки Північногірницького і Рафалівського рудоносних полів (рудних вузлів) у межах Ратнівської горст-антикліналі. Отриманий оригінальний матеріал може бути поширений як нова методика пошуків самородномідного зруденіння на інших площах поширення трапової формації.The main purpose of this paper is to investigate the peculiarities of the spatial distribution of thickness and paleorelief of continental flood basalts of Luchychi stratum of Ratne suite of the Ediacaran of the Ratne–Kamin-Kashyrskyi Area in Western Volyn using maps of the thickness and relief of the paleosurface. The study also focuses on correlation between the specified parameters of the stratum and the spatial change of concentrations of native mineralization and its localization relative to the roof (sole) of the stratum. Method. The research applies a number of methods, including field geological surveys; petrography of basalts, structural features (degree of crystallization of mesostasis, structural position of minerals and, in particular, copper, ratio of globular formations and minerals that surround them, relationship between globules), macro- and microtextural features of rocks; geochemical research: determination of the content of the main chemical components of the rocks by the method of gross chemical analysis and copper content; geological and morphostructural studies: construction of a map of paleorelief and thickness of continental flood basalt of the Luchichiv stratum (according to the section of wells). Results. The constructed maps of the thickness and paleo surface of the Luchychi stratum show the spatial variability of the basalt thickness and the reflection of the effective tectonic situation on its paleo surface, which can be “read” by relief elements. It is established that high copper content in basalts is spatially confined to areas of maximum thickness and shifted vertically to the near-roof and, partially, plantar parts of the basalt thickness, and the degree of their crystallization increases in the direction of the inner parts of bodies. This situation with the spatial arrangement of native mineralization indicates the existence within these areas of local isolated thermostated systems. They evolved in their internal parts in conditions close to the intrusive ones (relatively slow decrease in melt temperature, crystallization of rock differences almost devoid of volcanic glass – dolerite-basalts with the transition to dolerites in the central part). Such physicochemical conditions caused long-term migration of gaseous, gaseous-liquid and liquid fluids, providing concomitant extraction, concentration, transfer and deposition not only of native copper, but also a number of petrogenic oxides (alkalis, iron, partially calcium, silicium). The latter subsequently formed a number of low-temperature minerals, the most common of which are zeolites, calcite, and iron compounds. In areas with small and minimum thickness of basalts, the above facts are observed in a reduced form, and in some places are virtually absent. The research has established the complete absence of signs of hydrothermal copper ore mineralization. The latter indicates the lack of evidence about the formation of native mineralization of the hydrothermal type. We provide the geological and petrogeochemical facts that give grounds to consider the scenario of the process of formation of native copper mineralization in relation to the fluid liquidation hypothesis, earlier developed and proposed by the authors. Scientific novelty. For the first time, the study made it possible to construct maps of the thickness and relief of the paleo surface of the basalts of the Luchychi strata of the Ratne– Kamin-Kashyrskyi area of Western Volyn. Based on the actual material it is shown that the vertical distribution and localization of native mineralization within basaltic bodies are naturally related to their thickness. The value of native copper is directly related to body thickness, reaching a maximum in areas with maximum thickness and background values at the minimum thickness. Practical significance. For the first time, geological, petrographic, geological and morphostructural data were compared with the copper content in basalts of the Luchichi stratum. The proposed approach can be used by geological production organizations in conducting exploration work to prepare promising areas for exploration of the North-Hirnyky and Rafalivka ore fields (ore nodes) within the Ratne Horst anticline. The obtained original material can be distributed as a new method of native mineralization search in other areas of the continental flood basalts distribution.