Комп'ютерні системи проектування теорія і практика. – 2020. – Том 2, № 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57551

Науковий журнал

Журнал є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Комп'ютерні системи проектування. Теорія і практика»

Комп’ютерні системи проектування. Теорія і практика. – 2020. – Том 2, № 1. – 78 с.

Комп'ютерні системи проектування. Теорія і практика

Зміст


1
11
19
31
43
58
67
73

Content (Vol. 2, No 1)


1
11
19
31
43
58
67
73

Browse

Filters

20203

Settings

Subject: search.filters.subject.004.9

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Estimation of effective thermal parameters of heating sources based on dynamic measurments in smart home
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-11-20) Сінкевич, О.; Монастирський, Л.; Соколовський, Б.; Бойко, Ярослав Васильович; Sinkevych, O.; Monastyrskii, L.; Sokolovskii, B.; Boyko, Ya.; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
    Цю роботу присвячено методиці визначення ефективних теплових параметрів джерел опалення у розумному будинку, яка передбачає комбінацію застосування алгоритмів аналізу даних та рівняння фізичного процесу теплопереносу. Використання таких параметрів дозволяє створювати програмно-апаратні рішення для моделювання теплової карти будинку, а також здійснювати аналіз енергоспоживання у контексті моделей машинного навчання. Оскільки, здебільшого, відоме сумарне споживання енергії обігріву, інтерес представляє визначення тієї частини енергії, яка відповідає окремим джерелам обігріву. З цією метою у статті запропоновані математична модель та алгоритм для оцінки ефективних теплових характеристик джерел обігріву на базі рівняння теплопереносу та підходів статистичного аналізу даних, які можна використовувати для отримання інформації про індивідуальні джерела обігріву. Задача визначення таких параметрів зводиться до двох етапів. На першому етапі, з використанням скінченно-різницевого підходу до рівняння теплопереносу, визначено ефективний тепловий параметр джерел обігріву. Далі, за даними енергоспоживання та розподілами кімнатних температур і температур на поверхні обігрівальних елементів, шляхом застосування методів аналізу даних, запропонований алгоритм оцінки індивідуальних ефективних теплових характеристик встановлених в кімнатах обігрівальних елементів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Визначення основних параметрів та їхніх граничних умов сучасних пасивних інфрачервоних детекторів руху
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-11-20) Головацький, Р.; Лобур, М.; Holovatskyy, R.; Lobur, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто принцип роботи сучасних пасивних інфрачервоних детекторів руху відомих світових виробників, зазначено їхні особливості та сфери використання. Наведено типову структурну та принципову схеми. На основі розглянутого принципу роботи детектора та проведеного аналітико-синтетичного опрацювання інформації з першоджерел визначено основні параметри сучасних пасивних інфрачервоних детекторів руху та їхні граничні умови. Подано граничні умови для кількості променів ближньої середньої та дальньої зон діаграми спрямованості детекторів руху. Також наведено граничні умови для напруги живлення, робочих температур та струмів споживання в різних режимах роботи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Possibility of applying smartphones for positioning in the middle of the room
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-11-20) Белей, О.; Колесник, К.; Belej, O.; Kolesnyk, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Статтю присвячено проблемі навігації усередині приміщень в умовах недоступності сигналу супутникових засобів. У цьому випадку для визначення місця розташування об’єктів використовуються альтернативні джерела їх позиціювання. Використання для задач навігації усередині приміщень смартфонів дає змогу отримати вичерпні дані про його роботу. Для вирішення завдання навігації найважливішими елементами масивів даних є унікальний ідентифікатор спостережуваного пристрою і відносний рівень потужності прийнятого від нього сигналу. Дані розрахунків та експериментів показують, що навігаційні вимірювання з допомогою смартфонів дають можливість якісно вирішити завдання спостереження на заданих відстанях між датчиками, які не перевищують 5–7 метрів. При цьому важливими є взаємне розташування датчиків і рухомих об’єктів. При відстані між маяками і об’єктом 5 м реально досяжна точність визначення координат об’єкта становить 1–2 м, що є достатньою умовою для традиційних завдань навігації всередині будівель.