Юридичні науки. – 2020. – № 4 (28)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56412

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. – Том 7, № 4 (28) – 284 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст (том 7, № 4 (28))


1
9
19
25
31
39
47
52
56
63
69
77
83
89
95
104
111
116
126
132
142
148
154
161
169
177
185
190
198
206
213
221
231
238
246
251
257
266
272
283

Content (Vol. 7, No 4 (28))


1
9
19
25
31
39
47
52
56
63
69
77
83
89
95
104
111
116
126
132
142
148
154
161
169
177
185
190
198
206
213
221
231
238
246
251
257
266
272
283

Browse

Subject: search.filters.subject.civil society

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасні концепти осмислення феномену «Громадянського суспільства»
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті на основі значного масиву джерельної бази як вітчизняної, так і зарубіжної проаналізовано сучасні концепти щодо осмислення феномену «громадянського суспільства». Зокрема, здійснено спробу систематизації та класифікації дослідницьких підходів до розуміння змісту, закономірностей формування й розвитку громадянського суспільства в сучасному світовому та українському науковому дискурсі. Відтак, можна виокремити як мінімум сім відносно самостійних дослідницьких підходів й багато більше спроб синергетичного поєднання різних з них у певних авторських комбінаціях. До самостійних підходів треба віднести, насамперед формально-правовий, інституційний, глобалізаційний, просторово-ціннісний, комунікаційний, діяльнісний та кейс-стаді. Запропонована класифікація дослідницьких підходів до осмислення феномену громадянського суспільства у сучасному науковому дискурсі дає можливість сфокусувати увагу у межах певного підходу на тих чи інших інституційних, процедурних, ціннісних, діяльнісних, комунікаційних тощо характерологічних властивостях й особливостях громадянського суспільства, щоб у подальшому синергетично опрацювати узагальнюючі наукові пропозиції щодо його розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософсько-правові засади моделі громадянського суспільства в теоретичних концепціях А. Грамші та Т. Парсонса
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шак, Роман; Shak, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті на основі теоретичних концепцій А. Грамші та Т. Парсонса визначено філософсько-правові засади моделі громадянського суспільства. У ХХ ст. було зроблено певні спроби щодо розроблення теорії громадянського суспільства на закладеному фундаменті. Насамперед варто зазначити таких знаних вчених, як А. Грамш та Т. Парсонс, які перебували під впливом вчення Г. Гегеля й водночас внесли корективи до його теорії, зіставляючи громадянське суспільство та економіку, громадянське суспільство та державу. Причому обидва схильні інтерпретувати громадянське суспільство в контексті функціоналізму як сферу, яка відповідає за соціальну інтеграцію цілого. Характерними відмінностями між дослідженнями вчених є те, в який спосіб кожен з них поєднує нормативну та функціональну теорії. З’ясовано, що Т. Парсонс обновив гегелівську ідею моральності у контексті соціальної теорії, що повернулося апологетикою сучасних громадянських суспільств у західних країнах, то філософія А. Грамші стала віддзеркаленням нинішнього відродження ліво-радикального критиканства громадянського суспільства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості правового статусу адвоката в умовах становлення громадського суспільства
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Дослідження природи категорії «правовий статус адвоката» показало те, що вона є однією із найбільш фундаментальних й водночас однією із найбільш складних категорій в правознавчій науці. Це пояснюється тим, що, з одного боку, ця категорія отримала широку сферу використання як в юридичній теорії, так і в практичній площині, а з іншого – у сучасній юридичній науці не існує єдиного (універсального) підходу щодо розуміння її сутності. Правовий статус адвоката – це комплексна категорія, яка відображає його правове становище в суспільстві, що характеризується наявністю у адвоката юридично встановленої сукупності прав, обов’язків, гарантій та відповідальності, які є необхідними і достатніми для здійснення адвокатської діяльності щодо надання професійної правничої (правової) допомоги на засадах абсолютної незалежності. Ця категорія акумулює і відтворює всю сукупність взаємовідносин адвоката в суспільстві та відображає не тільки його реальне правове становище, але й формує юридичний базис для професійної діяльності адвоката в ньому. Ця комплексна категорія слугує основою для розмежування правового становища адвоката й інших учасників правовідносин.
  • Thumbnail Image
    Item
    Громадянська активність як запорука підвищення дієздатності територіальних громад
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Цицик, Ольга; Tsitsyk, Olga; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv State University of Internal Affairs
    У статті на основі сучасної джерельної бази, зарубіжного та вітчизняного досвіду проаналізовано феномен громадянської активності як основи підвищення дієздатності територіальних громад. Автором запропоновано модель організації взаємодії органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади стосовно формування дієздатних територіальних громад в Україні, особливостями якої є цільова спрямованість комплексу механізмів взаємодії і ресурсного забезпечення на розвиток передумов громадянської активності та пов’язаного з нею громадського здоров’я територіальної громади: інформація ↔ мотиви ↔ дії та досвід ↔ соціальний діалог ↔ довіра ↔ соціальний капітал ↔ громадянська компетентність. Дієздатність територіальної громади у запропонованій моделі розглядається водночас як мета і проміжний результат у системі інших суспільно значущих результатів. Серед первинних, культурно-ціннісних чинників, які обумовлюють мотивацію індивіда до громадської активності, є повага до громадських прав та обов’язків. Саме за таких умов можлива ефективна розбудова демократичної держави в Україні, причому коли будуть ефективно організовані механізми комунікації між представниками влади та представниками громад. Також означене вимагає налагодження ефективної взаємодії між органами місцевого самоврядування та органами державної виконавчої влади, які повинні діяти узгоджено відповідно до спільних цілей.