Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. – 2019. – Випуск 3

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46617

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У збірнику наукових праць опубліковано статті, які розкривають такі тематичні напрями: теорія, історія традиційних і новітніх ЗМІ, журналістика та соціальні комунікації, правові, етичні норми журналістики, мова і ЗМІ. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, журналістів, працівників засобів масової комунікації, студентів спеціальності «Журналістика».

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 3. – 172 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки

Зміст


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Content


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Browse

Filters

20192

Settings

Has files: YesSubject: search.filters.subject.070.11

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Образ ОРДЛО в прифронтових медіа як елемент гібридної війни
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Василик, Любов; Vasylyk, Lybov; Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
    Розглянуто проблему дотримання інформаційних стандартів журналістики в умовах гібридної війни. Проаналізовано регіональні ЗМІ Донецької та Луганської областей як найближчі до зони конфлікту медіа, що зазнають інформаційного впливу чужої пропаганди. Увагу звернено на неприпустимість легітимізації у суспільній свідомості сепаратистських угруповань ОРДЛО, показано, як помилки журналістів сприяють російським пропагандистам в інформаційній війні проти України, актуалізовано потребу кращої кодифікації стандартів журналістики в умовах інформаційної агресії. Констатовано: розділеній українській аудиторії Донеччини/Луганщини подається дуже розмита картина дійсності, у якій неможливо чітко виявити грань між правдою та брехнею, а тонкі гібридні медіа-вкиди легітимізують уявлення про різні “правди”, які існують по обидві сторони конфлікту, про їх виправданість і право на існування. Українські медіа ризикують подати події в інтерпретації прес-служб “ДНР/ЛНР”. Некритичне цитування представників окупаційної адміністрації як цілком допустимих джерел інформації легітимізує владу сепаратистів, подає її як таку, що відбулася. Оскільки викладення новин у ракурсах бачення російсько-окупаційних адміністрацій є елементом медіа-маніпуляцій, то українським ЗМІ частіше варто надавати слово Міністерству з питань тимчасово окупованих територій, Держприкордонслужбі, прес-штабу ООС. Основний наголос у медіа-контенті має ставитися саме на українських смислових позиціях. Поширення медіа-концептів сепаратистів, мови ворожнечі небезпечне для цілісності нашої держави і є елементом ведення гібридної війни в нашому українському медіа-просторі. Нерозуміння цього та відсутність чіткої позиції блокує подолання головних загроз національній безпеці держави.
  • Thumbnail Image
    Item
    Права дитини та обов’язки журналіста: юридичне підґрунтя моральних норм журналістики про дітей
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дзьомба, Наталія; Dzomba, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”
    Стаття методично і композиційно підпорядкована ідейному задуму дослідження, який полягає у визначенні рівня правомірності моральних норм журналістики про дітей. Тому дослідницька увага головно спрямована на виявлення юридичних аргументів для підтвердження бо спростування положень професійної моралі, які регулюють діяльність міжнародного та українського журналіста під час підготовки матеріалів, що стосуються дітей. Детально проаналізовано міжнародні та національні юридичні документи щодо прав дитини, українське мас-медійне та інше законодавство, з одного боку, та міжнародні й українські документи з журналістської моралі, які визначають професійне поводження журналістів із дітьми, – з іншого. Їх порівняння здійснено у ключі встановлення ідейного співвідношення між відповідними положеннями моралі та права на міжнародному й українському рівнях. З’ясовано, які положення про моральне поводження журналістів із дітьми юридично обґрунтовані, а які положення позбавлені юридичного підґрунтя, які положення законодавства про права дитини потрібно внести до документів з журналістської моралі щодо поводження із дітьми. Виявлено і пояснено причини проблеми правомірних і неправомірних водночас норм журналістської моралі щодо дітей, інші слабкі та сильні позиції документів. Конкретизовано і доповнено визначення поняття “дитиноцентризм” для журналістики, встановлено його правомірність. Доведено необхідність чергової редакції моральних норм журналістики про дітей з метою їх конкретизації та юридизації.