Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. – 2019. – Том 1, випуск 1s

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/49757

Науковий журнал

Журнал публікує дослідження науковців Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», інших українських установ та наших колег з-за кордону, які розглядають проблеми архітектури та містобудування. Журнал надає можливості для обміну науковими ідеями, методологіями досліджень, практичних досягнень, та формує інформаційне поле для наукових дискусій з актуальних проблем теорії та практики в галузі архітектури, містобудування та дизайну.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Архітектура : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Т. 1, № 1s . – 186 с.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура

Зміст (том 1, № 1s)


1
11
20
38
47
56
68
97
104
114
123
128
132
140
148
153
159
166
171
179

Content (Vol. 1, No 1s)


1
11
20
38
47
56
68
97
104
114
123
128
132
140
148
153
159
166
171
179

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Застосування розчинів пероксиду водню для очищення поверхні пам’яток архітектури з каменю
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Волошинець, В. А.; Стасюк, О. С.; Каплінська, М. В.; Voloshynets, V.; Stasyuk, O.; Kaplinska, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Вивчено застосування розчинів пероксиду водню різної концентрації, а саме 1 %, 17 %, 35 % для очищення поверхні кам’яного вазону з фронтону головного входу костелу Св. Миколаю в с. Вижняни Золочівського району Львівської області. Визначення концентрації розчину пероксиду водню здійснювали перманганатометричним титруванням у кислому середовищі. Розчини пероксиду водню концентрації 17 % та 35 % розбавляли під час титрування до концентрації 0,3 моль/л. Під час оброблення розчин пероксиду водню різної концентрації наносили на поверхню кам’яного вазону. При цьому відбувався розклад пероксиду водню з виділенням молекулярного кисню та води, що зумовлювало розпушування забруднень. Після оброблення щітками забруднення видалялися з поверхні вазону. Оброблення поверхні здійснювали декілька разів. Установлено, що найефективнішим для очищення є розчин пероксиду водню концентрацією 35 %, який забезпечував повне видалення забруднень з поверхні каменю. За літературними даними та проведеними експериментами, найімовірнішим каталізатором розкладу пероксиду водню на поверхні каменю є фермент каталаза, що міститься в мікроорганізмах, присутніх на органічних забрудненнях. Також ініціювати розклад пероксиду водню можуть солі металів змінної валентності, наприклад, іони заліза, які можуть бути присутні на поверхні пам’яток архітектури, виготовлених з каменю. Застосування розчинів пероксиду водню забезпечувало також антисептичне оброблення поверхні.