Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2022. – Випуск 1(43)

Permanent URI for this collection

https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59246

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника опубліковано нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- і GIS-технологій, інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск 1 (43). – 130 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст (том І (43))


1
9
16
22
30
40
41
48
55
62
71
78
89
101
111
121
127

Content (Vol. I (43))


1
9
16
22
30
40
41
48
55
62
71
78
89
101
111
121
127

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 17 of 17
  • No Thumbnail Available
    Item
    Сучасний стан головної висотної основи в контексті характеристик пунктів нівелювання Ι та ІΙ класів у західних областях України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Житар, Д.; Боровик, Д.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Zhytar, D.; Borovyk, D.; Drbal, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Research Geodetic, Topographic and Cartographic Institute
    Мета – проаналізувати технічні характеристики нівелірних пунктів для встановлення їх реального стану в контексті об’єднання нівелірної головної висотної основи України з Європейськими лініями нівелювання для виявлення недоліків функціонування і з метою вироблення науково-технічних пропозицій для підвищення ефективності моніторингу стану ліній нівелювання Ι та II класів на території Західної України. Методика. Для аналізу технічних характеристик нівелірних пунктів, які подано на геопорталі ДГМ України, використано методи статистичного аналізу, основою яких є виконання послідовних дій із вивчення та інтерпретації технічних характеристик нівелірних пунктів у контексті моніторингу ДГМ України. Результати. Запропоновані науково-технічні рекомендації дають змогу підвищити ефективність організаційно-технологічних процесів, які є основою моніторингу стану геодезичних пунктів ДГМ України, та практично довести необхідність науково-технічних розробок для моніторингу нівелірних стінових пунктів. Наукова новизна. Виконаний статистичний аналіз характеристик пунктів нівелювання є основою для розроблення авторських науково-технічних та організаційних рекомендацій щодо моніторингу нівелірних знаків ДГМ України для відповідних управлінських структур Держгеокадастру. Це також дасть змогу виявити недоліки в їх функціонуванні, спричинені різними за характером змінами, накопиченими протягом тривалого життєвого циклу нівелірних пунктів. Визначено сукупність технічних характеристик пунктів, які потребують доопрацювань або змін, що підвищить ефективність обстеження та оновлення пунктів нівелювання. Практичне значення роботи полягає в аналізі характеристик нівелірних пунктів (назва, тип центра, знака, клас мережі, метод визначення координат, опис, стан, попередня назва, рисунок), які представлені на геопорталі ДГМ України і розташовані на територіях Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей з метою встановлення сучасного стану нівелірних пунктів для вироблення наукових, технологічних, організаційних рекомендацій для управлінських регіональних структур Держгеокадастру, а також для фахівців, які виконують обстеження та оновлення пунктів ДГМ. Результати досліджень можна використати у перспективі для ведення моніторингу стану нівелірних пунктів головної висотної основи України.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Застосування методики визначення координат за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Савчук, С.; Проданець, І.; Федорчук, А.; Savchuk, S.; Prodanets, I.; Fedorchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Закарпатська регіональна філія ДП “УКРДАГП”; Lviv Polytechnic National University; Transcarpathian regional branch of SE “UKRDAGP”
    Одне із основних завдань геодезії – визначення координат з високою точністю за допомогою GNSSспостережень. Для виконання таких завдань зазвичай застосовують відносний метод визначення координат у статичному режимі. Статичний режим спостережень здебільшого використовують для побудови геодезичних мереж, оскільки він найточніший. Методика відносного методу основана на визначенні координат невідомого пункту щодо відомого. Координати базового пункту повинні бути відомі, найчастіше точно задані на підставі державних геодезичних мереж. У цьому дослідженні базовими пунктами прийнято активні референцні станції, координати яких задано із тижневого комбінованого розв’язку GNSS-мережі. Мета роботи – дослідити точність застосування методики визначення координат за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій. Методика. У роботі використано дані GNSS-спостережень, виконаних на пунктах тріангуляції Державної геодезичної мережі, та дані референцних станцій. На їхній основі створено умовні GNSS-мережі, які складаються із трьох референцних станцій та одного пункту тріангуляції. Процес опрацювання даних у програмному пакеті передбачав, що контрольним пунктом слугували найближчі референцні станції, уточнені координати яких фіксували як контрольні та задані в системі ETRF2000. Отримані набори координат однойменних пунктів та станцій були трансформовані в систему УСК2000. Точність визначених у такий спосіб координат проаналізовано на основі різниць координат та їх стандартних відхилень. Різниці для референцних станцій визначали відносно уточнених тижневих координат, а для пунктів тріангуляції щодо середнього значення. Результати. Отримані різниці на пунктах державної мережі містяться у межах 1–2 см, набуваючи як додатних, так і від’ємних значень. Виняток – лише п’ята сесія спостережень, де різниці становлять 2–4 см із додатним знаком. На референцній станції KOVL різниці координат змінюються від –1,2 см до +1,8 см, а на станції MEL2 від 0 см до 5,4 см. Зміни координат на пунктах тріангуляції оцінено стандартним відхиленням на рівні 2,1 см, 1,1 см та 1,9 см для XYZ, відповідно. Точність усіх інших координат референцних станцій становить 0,3–1,6 см, із середнім коливанням від –2,7 см до +1 см. Наукова новизна та практична значущість. У роботі показано методику визначення координат у системі УСК2000 за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій. Запропонована методика дає змогу використовувати супутникові методи для визначення координат у державній системі УСК2000 із забезпеченням точності на рівні 1–2 см, а також істотно спростити і пришвидшити процес польових робіт
  • No Thumbnail Available
    Item
    Геодезичне забезпечення території Чернівецької області (історія, сучасний стан)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Сухий, П.; Білокриницький, С.; Дарчук, К.; Trevoho, I.; Sukhiy, P.; Bilokrynytskiy, S.; Darchuk, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Lviv Polytechnic National University; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
    Мета досліджень – обґрунтувати теоретичні й науково-методичні основи значення геодезичного забезпечення територій регіонів, оцінити можливості створення топографічних карт і планів різних масштабів за наявною геодезичною мережею. Методи. Для досягнення мети досліджень використано такі методи та способи: історичного аналізу (для вивчення історії геодезичного забезпечення досліджуваної території), геодезичний (для з’ясування необхідної щільності розташування геодезичних пунктів з метою проведення топографічних знімань без порушення чинних нормативів), математичний (для визначення добудови геодезичної мережі, оцінювання можливостей створення топографічних карт і планів на ту чи іншу територію), картографічний (для відображення пунктів геодезичної основи) та інші. Результати. Історія досліджень геодезичного забезпечення регіонів території держави налічує сотні років, але, на наш погляд, тільки в роки незалежності України вони стали більш науковими. Проаналізовано геодезичне забезпечення території Чернівецької області та оцінено можливості створення топографічних карт і планів за наявною геодезичною мережею. Для створення топографічних карт і планів, згідно із вимогами нормативних документів, розраховано необхідність добудови геодезичної мережі на територію Чернівецької області. Наукова новизна. Історія розвитку геодезичного забезпечення території Чернівецької області доповнена сучасним її станом, який формується на підставі “Основних положень створення Державної геодезичної мережі України” 1998 р., які в 2013 р. були замінені на “Порядок побудови Державної геодезичної мережі”. На основі сьогоднішньої ДГМ здійснено оцінювання можливості створення топографічних карт та планів. Підраховано, скільки необхідно добудувати пунктів геодезичної мережі відповідно до вимог нормативних документів. Практичне значення. Теоретичні узагальнення, методичні прийоми виконаних досліджень можуть використовуватися під час таких досліджень в інших регіонах, а конкретні результати – організаціями, підприємствами, відомствами, які виконують геодезичні роботи на території Чернівецької області.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Життєвий шлях Ростислава Георгійовича Юрковського
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22)
  • No Thumbnail Available
    Item
    Аналіз літературних джерел за темою “Віртуальне геологічне відслонення”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Олійник, М.; Бубняк, І.; Oliinyk, M.; Bubniak, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National Universitycopyright=
    Проаналізовано літературні джерела, що стосуються віртуального геологічного відслонення. Для цього використано наукометричні бази Web of Science, Scopus, ScienceDirect, а також реферативні журнали “Геологія”, “Геодезія” та український реферативний журнал “Джерело”. Розглянуто тенденції застосування фотограмметрії та лазерного сканування для геологічних завдань.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Нові прилади, системи, технології та науковий форум на INTERGEO 2021
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Горб, А.; Тревого, І.; Четверіков, Б.; Задорожний, В.; Gorb, A.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Zadorozhnyy, V.; СНС Navigation; Національний університет “Львівська політехніка”; СНС Navigation; Lviv Polytechnic National University
    Висвітлено новітні технологічні розробки у геодезії, фотограмметрії, геоінформатиці та інформацію про наукову конференцію на світовому геодезичному конгресі ІNTERGEO 2021 у м. Ганновер (Німеччина) та участь у роботі конгресу вчених і фахівців із України.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Четвертий з’їзд Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Карпінський, Ю.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Karpinskyy, U.; Національний університет “Львівська політехніка”; Науково-дослідний інститут геодезії і картографії; Lviv Polytechnic National University; Research Institute of Geodesy and Cartography
    Висвітлено підготовку до проведення і роботу IV з’їзду Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” (ГС “УТГК”), який відбувся у м. Львові 26 листопада 2021 року. Наведено інформацію про організаційні заходи, делегатів і гостей з’їзду, урочисте і пленарне засідання, про звітні доповіді Президії і ревізійної комісії за 2017–2021 рр. та оцінку діяльності президії ГС “УТГК”; про обрання президента та нового складу Президії і ревізійної комісії ГС “УТГК” на 2022–2026 рр. та прийняття ухвали IV з’їзду.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зміст до "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22)
  • No Thumbnail Available
    Item
    Діяльність Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” за 2017–2021 роки
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Ванчура, О.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Vanchura, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Наведено основні результати діяльності Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” за п’ять років після ІІІ з’їзду у 2016 р. Висвітлено напрями діяльності ГС “УТГК” та внесок Президії, підрозділів, окремих організацій, фахівців, науковців, громадських діячів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Геоінформаційне забезпечення оціночного районування територій громад в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Мартин, А.; Палеха, Ю.; Євсюков, Т.; Кошель, А.; Martyn, A.; Palekha, Yu.; Ievsiukov, T.; Koshel, A.; Національний університет біоресурсів і природокористування України; Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст “ДІПРОМІСТО” ім.. Ю. М. Білоконя; National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine; Ukrainian State Research Institute of Urban Design “DIPROMISTO” named after Yu. M. Bilokon
    Мета статті – висвітлення нового підходу до геоінформаційного забезпечення проведення оціночного районування територій громад під час нормативної грошової оцінки земель. Зокрема, викладено підходи до геоінформаційного забезпечення формування відомостей про оціночне районування території громади як складової складання технічної документації із нормативної грошової оцінки земель у електронному вигляді із застосуванням формату eXtensible Markup Language. Методика. Дослідження виконано на основі аналізу наявних літературних джерел із відповідної тематики та практичного пілотного впровадження геоінформаційного оціночного зонування територій Паланської сільської територіальної громади Черкаської області, Миколаївської міської територіальної громади Донецької області та Межівської селищної територіальної громади Дніпропетровської області. Наукова новизна. Необхідність дослідження зумовлена важливістю запровадження забезпечення внесення геопросторових відомостей про оціночне зонування територій під час здійснення нормативної грошової оцінки земель до геоінформаційної системи Державного земельного кадастру, що дасть змогу створити організаційно-технічні передумови для надання учасникам земельних відносин відомостей про оцінку земельних ділянок у автоматизованому режимі у формі електронного сервісу. Практичне значення. Запропоновані підходи до геоінформаційного забезпечення оціночного районування територій громад упроваджено під час розроблення Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 3.11.2021 р. № 1147, а також визначення набору базових лексичних та синтаксичних правил для створення електронного документа, що містить геопросторові та інші дані про результати робіт із нормативної грошової оцінки земель для внесення їх до Державного земельного кадастру.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Дослідження точності визначення координат точок місцевості лазерним сканером VLP-16, встановленим на БПЛА DJI S1000
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Глотов, В.; Петришин, І.; Hlotov, V.; Petryshyn, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; ТОВ “МГГП”; Lviv Polytechnic National University; MGGP
    Мета. Метою роботи є дослідження точності визначення координат за допомогою лазерного сканера VLP-16, встановленого на октокоптері DJI S1000. Автори реалізували технологічну схему встановлення лазерного сканера VLP-16 на октокоптері DJI S1000 та методику дослідження точності визначення просторових координат точок об’єктів лазерним сканером. На кафедрі фотограмметрії та геоінформатики розроблено високотехнологічний інтегрований комплекс БПЛА гелікоптерного типу DJI S1000 із повітряним лазерним сканером Velodyne Lidar VLP-16. У результаті створення комплексу отримано цілком уніфіковану систему без додаткового виготовлення прецизійних деталей та вузлів. Стосовно БПЛА S1000 гелікоптерного типу проведено випробувальні польоти, щоб визначити точність отриманих просторових координат за допомогою сканера, встановленого на корпусі октокоптера. Результати становили відповідно: mX = 0,04 м, mY = 0,03 м, mZ = 0,04 м. Зважаючи на отримані результати, можна застосовувати комплекс для виконання різноманітних топографічних та прикладних завдань. Результати. Запропонований комплекс перевірено на відповідних контрольних точках, отриманих у результаті аеросканування з БПЛА за контрольними точками, що дало можливість обґрунтувати ефективність запропонованої методики. Наукова новизна. Вперше випробувано компактний лазерний сканер VLP-16 на БПЛА типу октокоптер DJI S1000. Практична значущість. Отримані дані лазерного сканування можна використовувати для вирішення різних інженерних завдань, а саме: створення 3D-моделей архітектурних споруд, визначення об’ємів вироблення кар’єрів, створення цифрових моделей об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури: ліній електропередач, інфраструктури автомобільних доріг і залізниць, реконструкції пам’яток архітектури, дослідження руслових процесів, визначення кількісних показників під час таксації лісу
  • No Thumbnail Available
    Item
    Тенденції та перспективи розвитку кадастру земель водного фонду Закарпатської області
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Сай, В.; Губар, Ю.; Sai, V.; Gubar, Yu.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета пропонованого дослідження полягає у всебічному вивченні сучасного стану земель водного фонду Закарпатської області, виявленні тенденцій і перспектив його розвитку в умовах ринкової економіки. Методика. Землі водного фонду відіграють значну соціально-економічну, екологічну і біосферну роль. Заплавні угіддя, як своєрідний тип біогеоценозів і невід’ємний елемент сучасних ландшафтів, через систему потоків енергії в них, що здійснюються під впливом живої речовини і різних природно-антропогенних факторів, впливають на інші типи екосистем і біосферу загалом. Головні проблемні питання використання земель водного фонду такі: порушення природних ландшафтів (схилів, пляжів) у результаті інтенсивної забудови узбережжя з урахуванням природних умов; необґрунтована забудова заплав річок, яка вкрай загострила кризову ситуацію у їх басейнах; розорювання земель у межах прибережних захисних смуг до урізу води; вирубування лісів, яке здійснюється насамперед у прибережних районах річок, озер, морів, водосховищ, негативно впливає на стан земель водного фонду. Для вирішення цих проблем дуже важливе дослідження раціонального використання земель водного фонду в штучному та природному аспектах, що сприятиме збереженню та відтворенню цих уразливих об’єктів. Результати. Розглянуто особливості використання земель водного фонду Закарпатської області. Досліджено компонентну структуру земель водного фонду та особливості його територіальної диференціації. Визначено частки штучних та природних водних об’єктів на території Закарпатської області. Виконано детальну характеристику земель водного фонду та їх структури, наведено дані про площу земель, зайнятих водними об’єктами (річками та струмками, озерами та прибережними замкненими водоймами), гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також прибережними захисними смугами, подано розподіл земель водного фонду за землекористувачами, а також розподіл земель водного фонду в межах адміністративних районів Закарпатської області. Наукова новизна та практична значущість. Наведена аналітична база даних про землі водного фонду, яка містить облікові та довідкові дані із територіальною прив’язкою для необхідного аналізу і синтезу інформації в різних територіальних аспектах, дасть змогу забезпечити оперативність і достовірність виконання детальних теоретичних та практичних досліджень земель водного фонду для багаторазового та багатоцільового її використання.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Використання картографічних продуктів при створенні національних реєстрів культурної спадщини
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Поливач, К.; Чабанюк, В.; Дишлик, О.; Піоро, В.; Polyvach, K.; Chabaniuk, V.; Dyshlyk, O.; Pioro, V.; Інститут географії Національної академії наук України; ТОВ “Геоматичні рішення”; ГО “Український центр розвитку музейної справи”; Institute of Geography of NAS of Ukraine; “Geomatic Solutions”; NGO “Ukrainian center for museum development”
    Мета. Розглянути європейський і український досвід використання картографічних продуктів для створення національних реєстрів матеріальної культурної спадщини (КС). Визначити підхід, найпридатніший для України. Методика. Раніше доведено, що актуальна, здійсненна і “правильна” модель розроблення Інфраструктури просторових даних (ІПД) України має бути продуктово-процесною. Цю модель використано у роботі для аналізу європейського й українського досвіду. Результати. Зафіксовано два підходи до організації таких національних реєстрів КС. Перший можна назвати класичним, згідно з яким реєстри мають відповідати продуктовій моделі розроблення Інфраструктур просторових даних (ІПД). Другий можна назвати некласичним, оскільки створювані реєстри повинні відповідати продуктово-процесній і просунутішій моделям розроблення ІПД. Наукова новизна. Вперше доведено, що майбутній електронний Державний реєстр матеріальної КС України має відповідати продуктово-процесній моделі розроблення НІПД. Практична цінність. Отримані результати можна використати під час створення реального електронного Державного реєстру матеріальної КС України. Вони особливо важливі для розроблення концепції майбутньої системи.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Створення туристичної карти Херсонської області засобами ГІС ARCGIS
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Шевчук, В.; Заяць, І.; Юрович, І.; Shevchuk, V.; Zayats, I.; Yurovych, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета. Метою роботи є створення туристичної карти та розроблення туристичних маршрутів Херсонської області із використанням картографічних матеріалів засобами геоінформаційної системи ArcGIS 10.8. Методика. Основні етапи створення туристичної карти Херсонської області такі: пошук та аналіз вхідних даних; завантаження растрової адміністративно-територіальної карти у середовище ArcGIS 10.8; прив’язка адміністративно-територіальної карти; оцифрування основних об’єктів карти, зокрема: адміністративної межі області та районів, населених пунктів, автомобільних доріг і залізниць, вокзалів, гідрографії; збирання інформації про туристичні об’єкти області; нанесення туристичних об’єктів на електронну карту Херсонщини; внесення інформації про туристичні об’єкти в атрибутивні таблиці тематичних шарів карти; розроблення туристичних маршрутів та нанесення їх на електронну туристичну карту; аналіз створеної туристичної карти. Результати. В результаті проведених досліджень створено електронну туристичну карту Херсонської області засобами ГІС ArcGIS 10.8, яка налічує 222 туристичні об’єкти та 649 об’єктів різного профілю та інфраструктури, а також розроблено 11 кільцевих автомобільних туристичних маршрутів, які охоплюють всю територіюХерсонщини та два водні екскурсійні маршрути по річці Дніпро. Наукова новизна. Новизна роботи полягає у розробленні нових екскурсійних туристичних маршрутів і туристичних об’єктів та їх відображенні на створеній засобами ГІС-технологій електронній туристичній карті Херсонської області. Практична цінність. Результати проведеного дослідження можуть використовуватися для туристичних цілей із метою забезпечення населення новітніми високоякісними оглядово-пізнавальними картографічними матеріалами, серед яких як традиційні карти, картосхеми, буклети, так і цифрові або електронні карти, вебдодатки, створювані із застосуванням новітніх цифрових та ГІС-технологій; для друку туристично-картографічної продукції, а також для популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Херсонської області.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Сучасні геодезичні вимірні системи та ГІС-технології у плануванні та 3D-моделюванні лінійних споруд
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Казаченко, Л.; Казаченко, Д.; Завальний, О.; Коваленко, Л.; Наливайко, Т.; Kazachenko, L.; Kazachenko, D.; Zavalniy, V.; Kovalenko, L.; Nalivayko, T.; Харківський національний автомобільно-дорожній університет; Харківський національний університет міського господарства ім. О. В. Бекетова; Kharkiv National Automobile and Highway University; Kharkiv National University of Municipal Economy named after A. N. Beketova
    Мета. Під час проєктування складних інженерних мостових споруд ускладнені геодезичні знімання у недоступних місцях на місцевості. Проєктування будівництва або реконструкції складних інженерних споруд – мостів, автошляхів потребує сучасної деталізованої інформації про об’єкт проєктування, яку збирають за допомогою топографо-геодезичних вимірювань на місцевості, після чого виконують проєктні розрахунки і готують саме проєктне рішення. Розроблення ефективних методів виявлення і прогнозування деформацій інженерних споруд – автомобільних доріг, мостів, переправ є актуальним, оскільки їх успішне здійснення і подальший розвиток роблять важливий внесок у забезпечення надійності, довговічності й безпеки експлуатації відповідних споруд та дають змогу вести постійні спостереження за станом інженерних споруд – моніторинг. Методика. Для проєктування реконструкції лінійної споруди моста було застосовано сучасні геодезичні вимірювальні системи і програмні продукти, що дало змогу отримати результат із високою точністю і у найкоротший термін. У нашому дослідженні використано надсучасний геодезичний прилад – електронний тахеометрсканер SХ-10, що здійснює топографо-геодезичне знімання території за лічені хвилини. Це дало змогу отримати повний пакет геодезичних даних для проєктування у найнедоступніших місцях за допомогою сканування земної поверхні. Цей прилад дає змогу виконувати проєктні геодезичні вишукування під водою з мінімальними похибками, що дуже важливо для розроблення проєктних рішень під час будівництва або реконструкції мостової споруди. Результати. За допомогою тахеометра-сканера SХ-10 здійснено тахеометричне знімання, результати одержано за лічені хвилини з найменшими похибками і створено комплексну систему автоматизованого картографування, що відповідає сучасним вимогам ведення господарської діяльності у сфері геодезії, картографії. Результати знімання опрацьовано за допомогою сучасного програмного забезпечення Сredo-dat 4 та Топоматик Robur – Вишукування: побудовано креслення реконструкції моста, повздовжні й поперечні профілі мостової споруди в цифровому вигляді та розроблено проєкт. Наукова новизна. Застосування сучасного геодезичного обладнання – електронного тахеометра-сканера SХ-10 та сучасного геодезичного програмного забезпечення Credo-dat 4 та Топоматик Robur – Вишукування допомагає у найкоротший час з найменшими часовими і кошторисними витратами отримати й обробити результати геодезичних вимірювань та повний пакет розрахунків, побудувати у цифровому вигляді креслення реконструкції моста. За допомогою нових вимірювальних систем і ГІС-технологій ми побудували 3D-моделі реконструкції мостової споруди, що дало змогу побачити на екрані монітора всі інженерні проєктні заходи. Раніше неможливо було зробити це за старими способами проєктування. Практичне значення. Застосування електронного тахеометра-сканера SХ-10 та сучасного геодезичного програмного забезпечення Сredo-dat 4 та Топоматик Robur – Вишукування створює умови для підвищення ефективності використання капітальних вкладень у будівництво, допомагає раціонально планувати різні регламентні роботи, зокрема здійснювати геодезичні спостереження за деформацією споруд, тобто вести моніторинг, що дає реальний соціальний ефект та має практичне значення.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Методика визначення планового положення інфраструктури зруйнованого Звенигородського замку
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Четверіков, Б.; Ванчура, Р.; Смолій, К.; Chetverikov, B.; Vanchura, R.; Smoliy, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західноукраїнський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Western Ukrainian National University
    Мета. Метоюроботи є визначення планового положення на сучасному космічному знімку зруйнованого замку в м. Звенигород Львівської області та його інфраструктурних об’єктів за архівними картами XVIII–XIX ст. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Виконано аналіз подібних реалізованих проєктів, зокрема стосовно Звенигородського замку. Першим етапом роботи було виконання геометричної корекції вхідних графічних матеріалів. Геометрична корекція передбачала трансформування вхідних графічних даних, а саме: космічного знімка м. Звенигород, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2017 р, архівної карти фон Міга XVIII ст., польської архівної карти XVIII ст., плану археологічних досліджень за проєктом ЛОДА. Під час трансформування архівних карт максимальна СКП становила 6 пікселів або 7,3 м на місцевості. Максимальна середня квадратична похибка трансформування сучасних графічних матеріалів становила 1 піксель або 0,5 м на місцевості. Всі матеріали було трансформовано у ПП MapInfo у внутрішній ортогональній проєкції програми План-схема/Метри. З архівних карт XVIII ст. та з топографічного плану археологічних досліджень були векторизовані об’єкти інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території. Виконано порівняльний аналіз векторизованих об’єктів за різночасовими матеріалами. Визначено, що дані археологічних досліджень дещо відрізняються від об’єктів, позначених на архівних картах. Можливо, це спричинено генералізацією карт. Але в будь-якому випадку ці об’єкти не можна відкидати під час подальших радіометричних досліджень цієї території. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичний макет фотоплану масштабу 1:2000, підосновою якого слугує трансформований космічний знімок, отриманий із супутника GeoEye-1 у 2017 р., на який нанесено векторні шари інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території із карт XVIII ст., а також археологічні дані із сучасного топографічного плану. Практична цінність. Отримані результати може використовувати музей історико-культурного заповідника “Древній Звенигород”. Ці дані застосовні в майбутньому для визначення вертикальних зміщень території замку за радіолокаційними космічними знімками та результатами георадарних досліджень.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Титульний аркуш до "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22)