Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62561
Browse
Search Results
Item Шляхи вдосконалення механізму системи управління в установі соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Пурій, Володимир-Олександр Миколайович; Purii, Volodymyr-Oleksandr Mykolaiovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Механізм управління в установах соціальної сфери України представляє собою складний та важливий процес, оскільки ці організації надають ключові послуги та підтримку для різних категорій населення. Система управління в установах соціальної сфери базується на їхній місії та цілях, які визначають кадрову політику та діяльність організації. Наукова література відображає актуальність проблеми шляхів вдосконалення механізму управління в установах соціальної сфери. Питанням оцінки механізмів системи управління в установах соціальної сфери займались такі дослідники як: І. Іваненко, С. Савченко, О. Михайленко, О. Коваленко, С. Ткаченко, І. Максименко, Ю. Кузьмінський, Н. Гончарку, О. Олійник, В. Кравець, С. Петренко, О. Лисенко, О. Матвієнко, С. Соломаха, Г. Бондаренко. Варто додати, що залишається недослідженим питання того, як технології та цифрові інновації вдосконалюють управління соціальними установами. Науковцями не зовсім чітко висвітлені перспективи партнерства з громадськістю та громадськими організаціями. Крім того, існує ймовірність того, що аспекти етики та правил управління в соціальній сфері залишаються поза увагою, що вимагає додаткових досліджень, щоб створити комплексний, етично обґрунтований підхід до управління установами соціальної сфери. Мета магістерського полягає у вивченні та розробці ефективних шляхів вдосконалення механізму управління в установі соціальної сфери. Об'єкт дослідження у роботі визначено процес управління в установі соціальної сфери. Предметом дослідження є дослідження процесу управління та виявлення шляхів вдосконалення механізму системи управління в установі соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження ми розглянули дослідження українських науковців щодо вдосконалення механізмів управління в установах соціальної сфери. Проаналізували питання кадрового забезпечення, реформи децентралізації, оптимізації управління в установах соціальної сфери та інші аспекти. Здійснили аналіз нормативно-правової бази, що регулює механізми управління в установах соціальної сфери в Україні. Розглянули теоретичне обґрунтування дослідження механізму управління в установах соціальної сфери. У другому розділі магістерського дослідження ми визначили, що потрібен комплексний підхід до покращення систем управління персоналом у соціальних установах. Зазначили, що інновації, такі як цифровізація, хмарні технології та системи аналізу даних, необхідні для ефективного управління. Відзначили, що міжнародні установи соціальної сфери, мають чіткі довгострокові стратегії, налагоджену координацію між підрозділами, раціональне використання ресурсів, моніторинг результативності, професійний розвиток персоналу. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату ми запропонували конкретні ідеї щодо модернізації технічного забезпечення, навчання персоналу, оптимізації процесів і підвищення мотивації у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості.Item Формування та реалізація кадрової політики в установах соціальної сфери: вітчизняний та зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Костючик, Богдана Іванівна; Kostiuchyk, Bohdana Ivanivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Формування та реалізація кадрової політики є досить складним і суперечливим процесом. Успіх будь-якої організації залежить від ефективної кадрової політики, особливо в установах соціальної сфери, де якість надання соціальних послуг залежить від компетентності та вмотивованості персоналу. Тому питання формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери є надзвичайно актуальним в Україні та світі. На сьогодні є велика кількість досліджень, що стосується формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери. Одні з досліджень присвячені специфіці розробки управлінських рішень у галузі публічного управління, якими займались: К. Балдина, А. Єгорушкова, В. Лотіна, В. Козбаненко, A. Орлова, Б. Порфирьева, А. Соловйова, Н. Грущинська, Г. Атаманчук та інші. Дослідженню питань формуванню кадрової політики в неприбуткових організаціях, зокрема установах соціальної сфери за кордоном присвятили свої праці К. Безбору, Х.Л. Карпентер, Т. Алсаїф, І.А. Альхамад та інші. Метою роботи є дослідження особливостей формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери задля подання рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ними. Об'єкт дослідження – кадрова політика в установах соціальної сфери України та за кордоном. Предметом дослідження є особливості реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та за кордоном. У першому розділі магістерського дослідження ми з’ясували сутність кадрової політики та її роль в установах соціальної сфери для здійснення успішного управління персоналом та досягненням цілей організації. Розглянули цілі, принципи та типи кадрової політики і їх зв'язок зі стратегією розвитку організації, У другому розділі ми досліджували практики формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та світі, де дійшли висновку, що для створення ефективної кадрової політики важливо дотримуватися балансу інтересів організації та працівників. Під час аналізу стану кадрової політики в Благодійній організації Благодійному фонді «Карітас-Львів УГКЦ», нам вдалося виявити, що структура управління цієї організації показує високий ступінь організованості та ефективності. Європейські практики формування та організації кадрової політики в установах соціальної сфери вражають своєю увагою до різноманітності та інклюзії працівників, можливості для професійного навчання та розвитку, прагнення до балансу між роботою та особистим життям. У третьому розділі ми подали шляхи удосконалення кадрової політики Фонду на основі проведеного SWOT-аналізу поточного cтану кадрової політики в організації, що дозволило у свою чергу розробити стратегію реалізації кадрової політики Благодійної організації Благодійного фонду «Карітас-Львів УГКЦ». Відтак у даному розділі дослідження наголосили на важливості імплементації європейського досвіду у формуванні та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери України.Item Специфіка надання електронних публічних послуг в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Кривозірка, Оксана Миколаївна; Kryvozirka, Oksana Mykolaivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Перехід соціальних установ до електронних методів обслуговування, наявність багатьох проблем зумовлює необхідність аналізу та удосконалення механізмів надання електронних публічних послуг. Незважаючи на велику кількість досліджень, цілісна картина надання електронних послуг відсутня, оскільки більшість мають загальний характер і не враховують особливостей і відмінностей. Саме тому, кожній установі необхідний стратегічний розвиток. Мета магістерського дослідження - дослідити специфіку застосування електронних публічних послуг в Управлінні соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Відповідно до поставленої мети було визначено завдання: виділити основні засади адміністрування та управління; визначити поняття «соціальна сфера», її структуру, завдання; ознайомитись із світовим досвідом функціонування соціальних установ; порівняти вітчизняний і світовий досвід надання соціальних електронних послуг; емпірично дослідити механізми надання послуг в Управлінні соціального захисту; виявити основні переваги та недоліки; розробити стратегічний план розвитку Управління соціального захисту; визначити основні рекомендації щодо вирішення проблем. Об’єкт дослідження. Специфіка адміністрування та управління в установах соціальної сфери. Предмет дослідження. Практики надання електронних публічних послуг в організаціях соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі виділено основні засади адміністрування, управління, цифрового управління, що спрощує процедуру обслуговування та підвищує рівень комфорту, швидкості, якості. Визначено поняття «соціальна сфера», що функціонує через соціальну інфраструктуру та задовольняє потреби людини; «соціальне забезпечення» та «соціальна допомога». У другому розділі досліджується світовий досвід функціонування соціальних установ та порівнюється з Україною. Кожна країна має свої відмінності. Україна розпочала перехід до електронних форм обслуговування недавно та є першою у світі із цифровими паспортами та електронним підписом документів в режимі онлайн. У третьому, емпіричному розділі, здійснено дослідження механізмів надання електронних публічних послуг в Управлінні соціального захисту. Здійснено SWOT-аналіз, сформовано дерево проблем, концепцію бачення майбутнього установи, що дозволяє сформувати стратегічні напрямки та цілі з розвитку установи. Розроблено стратегічний план розвитку Управління соціального захисту та запропоновано удосконалення механізмів надання електронних послуг; збільшення розміру фінансування; залучення міжнародних партнерів, світових лідерів; підвищення рівня кваліфікації працівників. Виявлено переваги та недоліки надання публічних послуг. Визначено основні рекомендації щодо вирішення проблем.Item Соціальна відповідальність у корпоративній культурі установ соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Монтицький, Олексій Михайлович; Montytskyi, Oleksii Mykhailovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"На сьогоднішній день вивчення та використання поняття соціальної відповідальності та її впливу на формування корпоративної культури організації стає все більш актуальним. Доведено, що принципи соціальної відповідальності суттєво впливають на якість корпоративної культури організації і, тим самим, безпосередньо впливають на роботу організації, її продуктивність, репутацію тощо. Незважаючи на досить велике число теоретичних досліджень цього феномену, чіткого погляду на особливість впливу соціальної відповідальності на корпоративну культуру організації, а особливо, в установах соціальної сфери та закладах освіти досі не сформовано. Практична актуальність роботи полягає в аналізі проблем менеджменту, що пов’язані з реалізацією загальних завдань впливу соціальної відповідальності на корпоративну культуру організації саме соціальної сфери, а конкретно – освітніх закладів на прикладі Національного університету «Львівська політехніка». Мета магістерської кваліфікаційної роботи - на основі вивчення та аналізу наукової літератури і проведеного емпіричного дослідження з’ясувати чинники впливу соціальної відповідальності на загальний рівень корпоративної культури закладів освіти як об’єктів соціальної сфери. Розробка практичних рекомендацій щодо формування системи корпоративної соціальної відповідальності навчальними закладами України на прикладі НУ «ЛП». Об’єкт магістерської кваліфікаційної роботи - соціальна відповідальність у складі корпоративної культури закладів освіти як об’єктів соціальної сфери. Предмет дослідження - роль соціальної відповідальності як чинника впливу на корпоративну культуру Національного університету «Львівська політехніка». В першому розділі проведений огляд і аналіз літератури з базових понять, що відносяться до теми роботи, а саме: сутність та функції корпоративної культури, корпоративна соціальна відповідальність, критерії та методи оцінки корпоративної соціальної відповідальності організації в сучасних умовах. У другому розділі більш докладно аналізуються ті проблеми, які безпосередньо відносяться до роботи установ соціальної сфери і, зокрема, до діяльності закладів вищої освіти. Використовуючи поняття і методи дослідження, що проаналізовані в перших двох розділах роботи, в третьому розділі розглядаються соціальні аспекти діяльності Національного університету «Львівська політехніка», здійснюється оцінка рівня соціальної відповідальності Національного університету «Львівська політехніка» у стратегічному управлінні університетом і надаються необхідні рекомендації із покращення практичної діяльності профільних підрозділів.Item Організаційна культура керівництва як регулятор управлінської діяльності в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Манич, Богдан Володимирович; Manych, Bohdan Volodymyrovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Тема організаційної культури сьогодні є дуже актуальною, оскільки від відповідних умов залежить представництво та результативність кожного працівника, розвиток моральних принципів організації та загальний процес управління. Організаційна культура є невидимою частиною організації, яка постійно змінюється, оскільки залежить від природи та ставлення людей до своєї роботи та колег. Об’єктом дослідження є організаційна культура установи соціальної сфери. Предмет дослідження – формування організаційної культури установи соціальної сфери. Метою дослідження є розроблення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення й зміцнення організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження розглянуто теоретико-методологічні основи вивчення питання організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери та визначено, що формування та розвиток організаційної культури менеджера є непослідовним і не повною мірою відповідає потребам ефективної лідерської діяльності. Другий розділ присвячено аналізу організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери з огляду практичного аспекту: 1. Серед найпоширеніших способів управління організаційною культурою виділяють такі: підтримка і заохочення наявності різних точок зору в групі, створення високих міжособистісних стосунків і бажання спільно вирішувати завдання, сприйняття співробітників. 2. Підвищенню рівня відповідальності за роботу, що входить до повноважень керівника, сприяє формування креативного мислення працівників, яке є джерелом нових інновацій у різних сферах. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату в якості емпіричних даних для оцінки були використані результати опитування співробітників в установі соціальної сфери –відділі обслуговування громадян №8 (сервісний центр) головного управління пенсійного фонду України в Львівській області. Проведене дослідження дало можливість сформувати наступні висновки: 1. Загальний висновок проведеного дослідження полягає в тому, що в даний час керівництво установи соціальної сфери більше стурбоване функціональною стабільністю, ніж розвитком. Проте самі працівники розуміють, що установі потрібно розвиватися. 2. Формування морально-правової, естетичної та організаційної культури закладу соціальної сфери, розвиток культури керівництва як регулятора управлінської діяльності, процес формування та розвитку культурного потенціалу в установах соціальної сфери базується на діяльності кожного співробітника. 3. Тому одним із найважливіших шляхів утвердження організаційної культури в установах соціальної сфери є формування в усіх учасників процесу чітких уявлень про бажаний імідж, місію, цілі, принципи та життєві перспективи закладу.