Architectural Studies. – 2018. – Vol. 4, No. 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44848

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Architectural Studies = Архітектурні дослідження : [науковий журнал] / Lviv Polytechnic National University ; [editor-in-chief B. Cherkes]. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. – Volume 4, number 1. – 118 p.

Architectural Studies

Зміст (том 4, № 1)


1
11
19
25
31
37
45
53
61
69
77
89
96
105
111
117

Content (Vol. 4, No 1)


1
11
19
25
31
37
45
53
61
69
77
89
96
105
111
117

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    CAD/CAM/CAE-systems in design of architectural environment
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Вергунова, Наталія; Блінова, Марія; Vergunova, Natalia; Blinova, Mariya; Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture
    CAD/CAM/CAE-системи займають особливе положення серед інших систем, оскільки представляють індустріальні технології, безпосередньо спрямовані на найбільш важливі області матеріального виробництва. Сьогодні загальновизнаним фактом є неможливість виготовлення складної наукомісткої продукції (супутників, кораблів, літаків, танків, автомобілів, різних видів верстатів і промислового устаткування і ін.) без застосування CAD/CAM/CAE-систем, не кажучи про архітектурні споруди та їхні комплекси. Один із напрямків розвитку CAD/CAM/CAE-систем ґрунтується на створенні і вдосконаленні програмних конгломератів, основне завдання яких полягає в забезпеченні повністю завершеного процесу розробки, виготовлення, експлуатації та утилізації будь-якого об’єкта. Само собою зрозуміло, що до питань завершеності належать розробка конструкції об’єкта і оснащення для його виготовлення, управління всіма технологічними процесами при виробництві об’єкта, контроль його якості, упаковки та транспортування, а також його реалізація. Таким чином, CAD/CAM/CAE- системи стають усе більш універсальними в застосуванні до різних проектних завдань, а наданий ними комп’ютерний інструментарій може бути задіяний в архітектурній діяльності. Найцікавішою перспективою розвитку CAD/CAM/CAE-систем, в контексті архітектури, є створення і вдосконалення центрів віртуальної реальності для PLM (Product Lifecycle Management). Технології віртуальної реальності використовуються при проектуванні складних системних продуктів (авіація, автомобілі тощо) для візуалізації комплексних архітектурних рішень, при плануванні розвитку міст (urban planning), тобто там, де розроблені концепції, ув’язка компонентів і навіть тестування (аж до отримання віртуального досвіду експлуатації) повинні бути проведені задовго до етапу створення фізичного прототипу. Отже, особлива ефективність застосування технології VR проявляється в процесі пристосування архітектурної споруди/комплексу з персоніфікованим міським середовищем, що є однією з головних, визначальних завдань проектанта. Це дозволяє оцінити, як сприймається спроектована будівля з тих чи інших ракурсів ландшафту місцевості і навпаки, сприяє усвідомленню дійсності з проектованої споруди.
  • Thumbnail Image
    Item
    Suggestions on the development of higher theological-humanitarian institutions architecture in Ukraine
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Стоцько, Ростислав; Stotsko, Rostyslav; Lviv Polytechnic National University
    У статті висвітлено і проаналізовано особливості архітектури будівлі нового типу – духовно- гуманітарного вищого освітнього закладу, визначено основні чинники, які найбільше впливають на архітектурно- планувальну організацію будівель такого типу, викладено пропозиції щодо розвитку архітектури закладів духовно- гуманітарної освіти в Україні. Дослідивши тенденції духовної освіти та розвитку архітектурної типології християнських освітніх закладів в Західній Європі та Україні, автор обґрунтовує необхідність виокремлення комплексу будівель християнського вищого навчального закладу в новий тип освітньої будівлі (комплексу будівель), а саме духовно-гуманітарний університет. Духовно-гуманітарний університет, своєю чергою, автор поділяє на два підтипи: заклад з домінуванням духовної освіти (навчання священиків та світських осіб) та заклад гуманітарної освіти з впровадженням духовних дисциплін (навчаються виключно студенти-гуманітарії). У статті досліджено, що на формування архітектури будівель духовно- гуманітарного вищого навчального закладу (університету) в Україні впливає низка чинників, основні з яких: а) духовно- ідеологічний; б) функціональний; в) національно-історичний; г) природно-кліматичний; д) економічний; е) ресурсно- технологічний. У статті висвітлено приклади практичного застосування пропозицій щодо розвитку архітектури будівель вищих духовно-гуманітарних освітніх закладів шляхом експериментального проектування християнських духовно- просвітницьких центрів та духовно-гуманітарних освітніх закладів на кафедрі дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” та зазначено, що створені студентами та викладачами кафедри експериментальні архітектурні проекти в подальшому можуть бути основою для реального проектування подібних закладів в Україні. Автор зазначає, що дані дослідження та їх практична реалізація допоможе піднятися вітчизняній гуманітарній освіті на якісно новий рівень щодо організації навчального процесу шляхом будівництво новітніх комплексів духовно-гуманітарної університетської освіти.
  • Thumbnail Image
    Item
    Methods of teaching architectural energy conservation in the educational design
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Шулдан, Лариса; Shuldan, Larysa; Lviv Polytechnic National University
    Актуальність питань енергозбереження для України та світу невпинно зростає і архітектурна освіта має відповідати одному з найважливіших викликів сучасності. У статті проаналізовано наявні в нашій країні закони й норми, а також відзначено відсутність низки необхідних для архітектурного проектування національних стандартів. Розглянуто проблеми реального проектування та шляхи їх вирішення у підготовці архітекторів. Введення в навчальну програму спеціальних дисциплін, таких як “Енергоощадна архітектура” в інституті архітектури Національного університету “Львівська політехніка”, значно підвищує енергетичну свідомість архітекторів та їхню відповідальність за рівень енергоспоживання запроектованих ними об’єктів. Аналіз основних засад та напрямів застосування енергоефективних архітектурних рішень базується на міждисциплінарних дослідженнях. Саме це покладено в основу методики викладання навчальної дисципліни з її теоретичною та практичною складовими. Окреслено основні позиції навчання студентів теорії архітектурного енергозбереження. У практичній частині під час навчального проектування відпрацьовуються рішення, що могли би бути застосовані для нових будівель, в умовах реконструкції, реновації і модернізації об’єктів різного періоду зведення. Наведено деякі приклади і опис навчальних проектів архітектурної термомодернізації. Отримані знання знаходять застосування не лише у навчальному проектуванні, а й у подальшому, в дипломному та конкурсному проектуванні, у наукових роботах студентів. Окреслені перспективи енергозбереження в архітектурі та шляхи розвитку дисципліни, що являють собою значний потенціал для підвищення професійної компетенції студентів-архітекторів. Важлива роль належить науковій діяльності, яка має забезпечувати відповідність змісту освіти, сучасному стану економіки та використання енергії, досягненням науки і техніки. Забезпечивши архітектурну освіту названими вище засобами, можна буде очікувати суттєві результати енергозбереження в найближчому майбутньому в реальному, прикладному проектуванні.