Магістерські роботи

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492

Browse

Search Results

Now showing 1 - 8 of 8
  • Item
    Особистісні детермінанти психологічного благополуччя старшокласників
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Кіш, Катерина Іванівна; Kish, Kateryna Ivanivna; Шамлян, Каріна Микитівна; Національний університет "Львівська політехніка"
    Психологічне благополуччя розглядається — як стан, що включає не лише задоволеність життям і переважання позитивних емоцій, а й самореалізацію, особистісний розвиток, пошук сенсу життя, а також баланс між соціальними очікуваннями та власними прагненнями. Особливу увагу заслуговує компонент психологічного благополуччя, такий як самоповага, яка є ключовим елементом емоційно-оцінного аспекту самосвідомості. Самоповага тісно пов’язана з поняттями самоставлення (selfregard), самоприйняття (self- acceptance), любові до себе (self-love), почуття компетентності (sense of competence) та самооцінки. Вибірку дослідження склали 74 старшокласники віком 15-17 р. шкіл Львівської області. За гендерним складом вибірка розподілилася таким чином: 24% учасників були хлопцями, а 76% — дівчатами. Учасники також були структуровані за віком, класом навчання, місцем проживання та рівнем навчальних досягнень. Результати аналізів підтвердили висунуту гіпотезу про те, що такі риси, як самоповага, сумлінність, екстраверсія, а також рівень нейротизму, мають істотний вплив на рівень психологічного благополуччя старшокласників. Кореляційний аналіз виявив значущі позитивні зв’язки між показниками самоповаги, сумлінності, екстраверсії та психологічним благополуччям, а також негативний зв'язок із нейротизмом. Це свідчить про важливість розвитку позитивного ставлення до себе, емоційної стабільності та організованості у старшокласників. Було виявлено, що самоповага формує ключовий фактор, який впливає на загальний рівень благополуччя, тоді як нейротизм формує окрему групу факторів, пов’язаних із тривожністю та емоційною нестабільністю.
  • Item
    Особливості толерування невизначеності та прийняття рішень у працівників ІТ-сфери
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Сорочка, Оксана Василівна; Sorochka, Oksana Vasylivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"
    У дослідженні вивчено вплив толерантності до невизначеності та особливостей прийняття рішень на адаптацію й продуктивність в умовах нестабільності, зокрема в ІТ-сфері. Теоретичний аналіз показав, що толерантність до невизначеності впливає на вибір між раціональними й інтуїтивними механізмами прийняття рішень. Високий рівень толерантності пов’язаний із креативністю, готовністю до ризику й ефективністю діяльності, тоді як низький рівень спричиняє прокрастинацію, уникнення рішень і зростання тривожності. Емпіричне дослідження серед ІТ-спеціалістів виявило, що толерантність до невизначеності та готовність до змін варіюються залежно від віку та досвіду. Молодші працівники частіше демонструють уникнення, прокрастинацію й тривожність, тоді як старші більш стабільні й цілеспрямовані. Статистичний аналіз підтвердив зв’язок між толерантністю до невизначеності й такими рисами, як оптимізм і впевненість, а також визначив чотири стилі прийняття рішень: активний, обережний, цілеспрямований і винахідливий. Виявлено гендерні особливості: жінки мають вищу тривожність, але більше винахідливості й рефлексії, що підкреслює необхідність гендерно-чутливого підходу. Рекомендовано створювати безпечне середовище та розвивати когнітивну й емоційну гнучкість для підвищення адаптивності працівників.
  • Item
    Особливості психологічної травматизації учасників бойових дій
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Лаврів, Ольга Василівна; Lavriv, Olha Vasylivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
    У роботі досліджено психологічні особливості психологічної травматизації учасників бойових дій. Проаналiзовано наукові розвідки проблематики психотравматизації особистості Психічна травма виникає внаслідок перебування людини у психотравмувальній ситуації, яка серйозно загрожує особистісній цілісності та безпеці. Бойова психологічна травматизація особистості охоплює вплив бойового стресу, що порушує психологічну безпеку, навантажує регуляторні системи та мобілізує функціональні ресурси для адаптації до фізичних і психічних навантажень. Для військовослужбовців, які пережили психотравмуючі події, важливо вчасно надати ефективну психологічну допомогу, психотерапію та соціально- психологічну реабілітацію. Результати емпіричного дослідження показали, що психологічна травматизація притаманна значній частині військовослужбовців учасників збройних сил. Виявлено, що військовослужбовці-учасники бойових дій найбільше використовують фізичну активність як стратегію подолання кризових ситуацій, у порівнянні з іншими стратегіями, наприклад, знаннями. Встановлено прямі кореляції між симптоматикою ПТСР, реактивною тривожністю та особистісними стратегіями подолання криз, такими як віра, соціальні контакти, фізична активність, уява та знання. Військовослужбовці мають більш виражені прояви реактивної тривожності. Розглянуто напрямки психологічної допомоги військовослужбовцям, яка має включати різноманітні методи, такі як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), EMDR, позитивна психотерапія, гештальт-терапія, арт- терапія, символ-драма, які адаптовані до індивідуальних потреб кожного військовослужбовця.
  • Item
    Психологічні передумови шкільної тривожності підлітків
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Явдощин, Юлія Ігорівна; Yavdoshchyn, Yuliia Ihorivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"
    Шкільна тривожність – це розлад психіки, який може виникнути в учнів середньої школи будь-якого віку, проявляється як надмірний страх перед школою та пов’язаними з нею видами діяльності: спілкуванням з іншими учнями, публічними виступами чи іспитами. Підліткова тривожність часто маскується під поведінкові прояви інших проблем, таких як агресивність, залежність і схильність до підпорядкування, облудність, лінощі як результат «вивченої безпорадності», помилкова гіперактивність, відхід у хворобу та ін. Емпіричне дослідження проведено на базі Львівського фахового коледжу культури і мистецтв з85 особами віком від 14 до 20 років різної статі. Застосовано 4 психодіагностичні методики, спостереження, авторську анкету. Результати дослідження відображають психологічні передумови формування шкільної тривожності підлітків, виявляють зв'язок між різними формами тривожності, само- сприйняттям та соціальною поведінкою. Аналіз кореляційних зв'язків між ситуативною тривожністю, особистісною тривожністю, соціальною тривожністю, самооцінкою тривожності та соціальним уникненням висвітлює критично важливі фактори, що сприяють розвитку та підтримці шкільної тривожності в цій групі.
  • Item
    Особливості психоемоційних станів біженців
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Левченко, Інна Олексіївна; Levchenko, Inna Oleksiivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"
    Дослідження аналізує психоемоційний стан українців, що виїхали за межі України після 24-го лютого 2022 року. Проведено теоретичний аналіз впливу вимушеного переселення на психоемоційний стан, характеристики основних психоемоційних станів українських біженців, а також виокремлено роль психологічної та соціальної підтримки у процесі адаптації. У рамках роботи здійснено емпіричне дослідження, яке дозволило оцінити рівень депресії, тривожності, стресу, задоволеність життям, позитивні та негативні емоції серед українських біженців за кордоном. Застосовано комплекс психодіагностичних методик, серед яких DASS-21, PSS-10, PANAS, SWLS, STAI, а також шкалу PMH-Scale. Отримані результати свідчать про адаптаційний потенціал більшості біженців, попри складні психоемоційні переживання. Запропоновано практичні рекомендації для створення програм психологічної підтримки, враховуючи вікові та гендерні особливості. Робота має теоретичну та практичну цінність, оскільки сприяє розробці ефективних психологічних втручань та соціальних програм для забезпечення благополуччя та адаптації біженців у нових соціокультурних умовах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Самотність особистості та способи її подолання: вплив соціальних мереж
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Китчак, Ярема Васильович; Kytchak, Yarema Vasylovych; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"
    Дослідження присвячене аналізу феномену самотності, її психологічних характеристик, методів подолання та зв’язку із соціальними мережами. Самотність визначено як багатовимірний стан, що включає об’єктивну ізоляцію та суб’єктивне відчуття відчуженості. Показано, що самотність негативно впливає на психологічне благополуччя, спричиняючи депресію, тривожність та емоційне виснаження. Соціальні мережі виступають двояким фактором: вони можуть сприяти соціальній інтеграції або ж посилювати самотність через поверхневі взаємодії, соціальне порівняння та інтернет-залежність. Емпіричне дослідження серед молоді (21–24 роки) виявило, що пасивне використання мереж (перегляд контенту) корелює з підвищенням самотності, тоді як активне спілкування знижує цей показник. Учасники з високим рівнем самотності частіше демонстрували депресивні симптоми, знижену самооцінку та меншу задоволеність життям. Встановлено, що якість онлайн-взаємодій впливає більше, ніж їхня кількість. Надмірне використання мереж погіршує психологічний стан, підвищуючи рівень ізоляції. Результати підкреслюють важливість усвідомленого використання соціальних мереж та розробки програм із підвищення цифрової грамотності для зменшення негативного впливу самотності.
  • Item
    Психологічні особливості сприйняття та планування майбутнього у жінок під час війни
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Купецька, Олена Володимирівна; Kupetska, Olena Volodymyrivna; Логвінова, Діана Валеріївна; Національний університет "Львівська політехніка"
    Резильєнтність – це психологічна якість, яка дозволяє людям ефективно справлятися зі стресами, труднощами та травмами, відновлюватися після них і продовжувати жити повноцінним життям. Мета дослідження полягала у виявленні особливостей резильєнтності та копінг- стратегій жінок різного віку, які проживають у регіонах з різним рівнем небезпеки. Для досягнення мети було проведено емпіричне дослідження з використанням психодіагностичних методик. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 72 жінки молодшого і середнього віку. Результати дослідження показали, що рівень резильєнтності жінок значно варіюється залежно від різних факторів, таких як наявність дітей, сімейний статус, рівень небезпеки регіону проживання та наявність соціальної підтримки. Отримані дані свідчать про те, що жінки, які стикаються з більш стресовими умовами, розробляють більш активні способи подолання труднощів. Проведене дослідження має важливе теоретичне та практичне значення для розуміння психологічних механізмів адаптації жінок до екстремальних умов та розробки ефективних програм психологічної допомоги.
  • Item
    Взаємозв'язок резильєнтності та показників психоемоційного стану у жінок
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пеляк, Мирослава Миколаївна; Peliak, Myroslava Mykolaivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"
    Дослідження присвячене резильєнтності як чиннику підтримки психоемоційного стану жінок в умовах стресу. Резильєнтність визначено як багатовимірний психологічний конструкт, що поєднує когнітивну гнучкість, емоційну регуляцію та підтримувальне середовище. Її високий рівень сприяє адаптації до стресу, знижуючи емоційну реактивність, тоді як низький рівень підвищує вразливість до стресу, тривоги та депресії. Емпіричне дослідження серед українок віком 20–40 років показало, що 44% респонденток мають низький рівень резильєнтності, який асоціюється з високими показниками емоційного дистресу. Зокрема, жінки молодого віку, самотні чи ті, хто працюють лише за наймом, демонстрували нижче психологічне благополуччя. У заміжніх жінок і тих, хто поєднує роботу з навчанням, відзначено вищу резильєнтність завдяки підтримувальному середовищу та балансу життєвих сфер. Кореляційний аналіз підтвердив, що резильєнтність має захисну функцію: вона знижує рівень дистресу, румінацій і тривожності, позитивно впливаючи на емоційне благополуччя, залученість і сенс життя. Три основні фактори (психологічний дистрес, емоційна реактивність, ригідність) визначають психоемоційний стан і демонструють значущість резильєнтності для адаптації. Рекомендації включають тренінги з когнітивної реструктуризації, усвідомленості та емоційного самоусвідомлення, що сприятимуть розвитку резильєнтності та стійкості жінок у кризових ситуаціях.