Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Взаємозв'язок копінг-стратегій із самооцінкою в осіб юнацького віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Банах, Назар Андрійович; Banakh, Nazar Andriiovych; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз взаємозв'язку копінг-стратегій із самооцінкою осіб юнацького віку. Проведено теоретичний огляд літератури, який виявив, що копінг-стратегії сприяють адаптації до стресу, збереженню психічного здоров’я та формуванню саморегуляції, а їх вибір залежить від рівня самооцінки. Самооцінка, як важливий елемент Я-концепції, визначає емоційне благополуччя молоді, але є нестабільною в період юнацького віку через пошук ідентичності та соціальне схвалення. Емпіричне дослідження охоплювало вибірку з 102 осіб віком від 18 до 23 років, серед яких 79 дівчат і 23 хлопця. Виявлено, що рівень самооцінки суттєво впливає на вибір копінг-стратегій: особи з високою самооцінкою частіше обирають асертивні дії та соціальне відволікання, тоді як низька самооцінка корелює з емоційно-орієнтованими стратегіями. Результати підтвердили, що адаптивні копінг-стратегії (асертивність, соціальне відволікання) пов’язані з високою самооцінкою, тоді як дезадаптивні (уникнення, емоційно-орієнтовані стратегії) – з низькою самооцінкою. Розроблено рекомендації для практичних психологів щодо підтримки самооцінки молоді через формування ефективних копінг-стратегій.Item Психологічні особливості переживання самотності у жінок середнього віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Назарець, Олена Михайлівна; Nazarets, Olena Mykhailivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження самотності у жінок середнього віку аналізує цей психологічний феномен як складний і багатогранний процес, який глибоко залежить від суб’єктивного сприйняття соціального оточення, емоційних станів та соціальних потреб. Теоретичний аналіз показує, що самотність виникає через когнітивну оцінку соціальних змін, що характерно для цього віку, зокрема, через зміни в сімейних ролях та соціальних очікуваннях. Емпіричне дослідження виявило, що жінки середнього віку більше переживають соціальну самотність, ніж молодші, у яких переважає романтична самотність. Це підтверджується кореляціями між самотністю і психологічними факторами, такими як стратегії подолання, стилі прив’язаності та емоційний дистрес. Дослідження також підкреслює серйозні наслідки самотності для психічного здоров'я, зокрема підвищений ризик депресії та тривоги. У підсумку, для зменшення самотності в жінок середнього віку рекомендується цілеспрямоване психологічне втручання, яке включає розвиток емоційної стійкості, соціальної інтеграції та відновлення мети в житті.Item Соціально-психологічні чинники емоційного вигорання банківських працівників(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Козак, Ірина Валеріївна; Kozak, Iryna Valeriivna; Новікова, Жанна Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячено проблемі професійного вигорання серед банківських працівників в Україні, що є актуальним через специфічні стресові фактори, характерні для цієї галузі. Теоретичний аналіз показує, що вигорання не обмежується індивідуальними особливостями, а значною мірою залежить від зовнішніх умов, таких як структура та вимоги робочого місця. опитування 80 банківських працівників, переважно жінок, щодо рівня вигорання, стресу та умов праці. Результати підтвердили, що емоційне виснаження супроводжується деперсоналізацією та зниженням відчуття особистих досягнень. Працівники з кращими комунікативними та організаційними навичками виявилися менш схильними до вигорання, що вказує на потенціал тренінгів та розвиток життєстійкості як ефективних методів профілактики. Кореляційний аналіз виявив тісний зв’язок між вигоранням і рівнем задоволеності ключовими аспектами роботи, такими як заробітна плата, кар’єрне зростання та якість менеджменту. Факторний аналіз виділив п’ять латентних факторів, що впливають на вигорання: змістовна залученість, сприятливе робоче середовище, внутрішній локус контролю, прагнення до зовнішнього підтвердження та орієнтація на процес.Item Суб’єктивне благополуччя віруючих осіб(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Стащак, Ярослав Володимирович; Stashchak, Yaroslav Volodymyrovych; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"У цій магістерській роботі розглядаються ключові аспекти проблеми суб’єктивного благополуччя серед віруючих осіб, які мають освіту в психології. Описуються різні теоретичні підходи до визначення суб’єктивного благополуччя в психологічній науці. Наголошується, що вивчення цієї теми має як теоретичне, так і практичне значення, оскільки дослідження суб’єктивного благополуччя є важливим для збереження психічного здоров’я та адаптації до складних життєвих умов. Гармонійне поєднання знань з психології та релігії здатне забезпечити ефективні інструменти для досягнення щастя в соціумі. Глибоке вивчення суб’єктивного благополуччя віруючих, які ознайомлюються з психологічною наукою, відкриває можливості не лише для здолання негативних емоцій, але й для підвищення рівня щастя і задоволеності життям, а також для запобігання поширенюю депресивних станів. Дослідження індивідуального благополуччя базується на особистих переживаннях і оцінках респондентів, які залежать від різних чинників, таких як досягнення, якість соціальних зв’язків, здоров’я та рівень освіти, та інші. Важливим аспектом є роль віри, яка є вираженням особистої довіри до Бога. У емпіричному дослідженні взяли участь 100 студентів психології, з яких 95% сповідують християнство. Встановлено тісний зв’язок між вивченням психології та вірою, які впливають на суб’єктивне благополуччя. Більшість учасників – жінки до 50 років, які активно вивчають психологію, після чого зростає інтерес до віри. Середній показник індексу задоволеності життям у цій групі становить 29,32, що свідчить про високий рівень задоволення, а середній рівень психологічного благополуччя зафіксовано на показнику 317, що також вказує на середній рівень благополуччя.Item Психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Шкурак, Оксана Ярославівна; Bychok, Oksana Yaroslavivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців. Проаналізовано наукові праці з проблематики професійної деформації особистості, досліджено існуючі теоретичні підходи та емпіричні дослідження, присвячені професійній деформації, а також визначено основні фактори, що сприяють її розвитку. Розглянуто специфіку професійної діяльності військовослужбовців як фактора професійної деформації особистості. Здійснено аналіз особливостей професії військовослужбовців, включаючи високий рівень стресу, емоційне навантаження, відповідальність та вплив цих факторів на формування професійної деформації. Емпірично досліджено, що переважна більшість військових має середній рівень професійної деформації, близький до високого, що свідчить про наявність емоційного виснаження. Дослідження також виявило ряд важливих кореляційних зв’язків. Найзначніші з них включають: управлінську діяльність і зниження особистих результатів; психоемоційне виснаження і тип служби; особистісну дистанційованість, тривалість служби і стать; професійну мотивацію, стаж роботи і управлінську діяльність; соціальну фрустрацію, емотивний тип акцентуації і вид службових обов’язків; педантичний тип і управлінську діяльність; тривожний тип і стаж роботи. Визначено напрями психопрофілактики професійної деформації військовослужбовців та методи збереження їх психічного здоров’я.Item Психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Шкурак, Оксана Ярославівна; Shkurak, Oksana Yaroslavivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців. Проаналізовано наукові праці з проблематики професійної деформації особистості, досліджено існуючі теоретичні підходи та емпіричні дослідження, присвячені професійній деформації, а також визначено основні фактори, що сприяють її розвитку. Розглянуто специфіку професійної діяльності військовослужбовців як фактора професійної деформації особистості. Здійснено аналіз особливостей професії військовослужбовців, включаючи високий рівень стресу, емоційне навантаження, відповідальність та вплив цих факторів на формування професійної деформації. Емпірично досліджено, що переважна більшість військових має середній рівень професійної деформації, близький до високого, що свідчить про наявність емоційного виснаження. Дослідження також виявило ряд важливих кореляційних зв’язків. Найзначніші з них включають: управлінську діяльність і зниження особистих результатів; психоемоційне виснаження і тип служби; особистісну дистанційованість, тривалість служби і стать; професійну мотивацію, стаж роботи і управлінську діяльність; соціальну фрустрацію, емотивний тип акцентуації і вид службових обов’язків; педантичний тип і управлінську діяльність; тривожний тип і стаж роботи. Визначено напрями психопрофілактики професійної деформації військовослужбовців та методи збереження їх психічного здоров’я.Item Життєстійкість батьків, що виховують дітей з особливими освітніми потребами, як чинник їхнього психічного здоров'я(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Мамалига, Людмила Романівна; Mamalyha, Liudmyla Romanivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"У дослідженні розглянуто психологічне благополуччя батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), з акцентом на взаємодію між життєстійкістю та виявом благополуччя. Результати дослідження показують, що на психологічне благополуччя впливають соціальні та психологічні стресори. Життєстійкість постає як динамічний захисний фактор, що сприяє позитивній адаптації завдяки ефективним стратегіям подолання, соціальній підтримці та смислоутворенню. У емпіричному дослідженні взяли участь 50 матерів, які виховують дітей із ООП. Емпіричні результати вказують на кореляції між життєстійкістю, зниженням рівня депресії та тривоги і покращенням психологічного благополуччя, особливо в таких сферах, як автономія, оволодіння навколишнім середовищем та особистісне зростання. Відмінності в життєстійкості та психічному здоров'ї були пов'язані зі ставленням до діагнозу дитини, причому заперечення та тривога негативно корелювали з життєстійкістю. Однофакторний дисперсійний аналіз підтвердив вищий рівень благополуччя у батьків із підвищеною життєстійкістю. На основі результатів запропоновано психологічні інтервенції, орієнтовані на підвищення життєстійкості, для покращення благополуччя батьків дітей з ООП.